Рішення

від 14.05.2024 по справі 620/3830/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/3830/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Корюківське лісове господарство» ДП «Ліси України» про визнання протиправними та скасування рішень про видачу лісорубних листів,

У С Т А Н О В И В:

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області (далі ДЕІ у Чернігівській області, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Корюківське лісове господарство» ДП «Ліси України» (далі відповідач), у якому просить визнати протиправними рішення про видачу лісорубних квитків: №ЧН ЛРК 008163 від 07.07.2020 на проведення суцільної санітарної рубки на площі 5,0 га та заготівлі деревини 1347 м куб у Щорському лісництві та №ЧН ЛРК 008173 від 29.07.2020 на проведення суцільної санітарної рубки на площі 3,8 га та заготівлі деревини 1206 м куб у Щорському лісництві.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що спірні лісорубні квитки видані після набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» на суцільну санітарну рубку зі способом обліку «за площею», а площа кожної рубки перевищувала 1,0 га, тому відповідач мав здійснити процедуру оцінки впливу на довкілля. У свою чергу, видача квитків за відсутності вказаної оцінки порушує вимоги статей 3, 6, 7, 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», тому лісорубні квитки мають бути визнані недійсними.

Ухвалою судді від 01.04.2024 поновлено відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, установлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позову.

Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що лісорубні квитки для проведення суцільних санітарних рубок видані на окремі лісові ділянки, площа кожної не більше 1,0 га, тому дія Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» до цих лісосік не застосовується. Крім того, позивач не враховує, що відповідач при здійсненні рубок фактично здійснював ліквідацію надзвичайної ситуації (інтенсивної низової пожежі, що сталась 29.04.2020). Також відповідач зазначив, що плановий чи позаплановий захід щодо правомірності видання лісорубних квитків не проводився, а законодавець не передбачає такого способу захисту порушеного права як скасування лісорубного квитка.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

07.07.2020 ДП «Корюківський лісгосп», правонаступником якого є відповідач, видано лісорубний квиток серії ЧН ЛРК №008163 на проведення суцільної санітарної рубки, загальною площею 5,0 га, та заготівлі деревини 1347 м куб у Щорському лісництві. Строк закінчення заготівлі 31.12.2020, строк закінчення вивезення 01.04.2021 (а.с. 8).

Також 29.07.2020 ДП «Корюківський лісгосп» видано лісорубний квиток серії ЧН ЛРК №008173 на проведення суцільної санітарної рубки, загальною площею 3,8 га, та заготівлі деревини 1206 м куб у Щорському лісництві. Строк закінчення заготівлі 31.12.2020, строк закінчення вивезення 01.04.2021 (а.с. 10).

Позивач зазначає, що вказані лісорубні квитки видані з порушенням Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Конституції України, статті 1 Лісового кодексу України, статті 1 Земельного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, ліси, води та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу.

Згідно із статтями 2, 3 Лісового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Лісові відносини, що виникають при використанні землі, надр, вод, а також відносини щодо охорони, використання й відтворення рослинного та тваринного світу, не врегульовані цим Кодексом, регулюються відповідними законодавчими актами.

Суб`єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.

Об`єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки (ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі).

Згідно із статтею 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

Статтями 16, 17, 19 Лісового кодексу України встановлено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Постійні лісокористувачі мають: 1) право самостійно господарювати в лісах; 2) виключне право на заготівлю деревини; 3) право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації; 4) право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством; 5) право здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства; 6) право встановлювати ліміти на використання лісових ресурсів під час здійснення побічних лісових користувань у лісах на землях усіх категорій, якщо сумарна площа лісових ділянок таких лісокористувачів до 100 гектарів, крім територій природно-заповідного фонду та земель іншого природоохоронного призначення.

Постійні лісокористувачі зобов`язані: 1) забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; 2) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; 3) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; 4) вести первинний облік лісів; 5) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; 6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства; 8) забезпечувати безперешкодний доступ до об`єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування. Законом можуть бути передбачені й інші права та обов`язки постійних лісокористувачів.

За приписами статті 45 Лісового кодексу України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Пунктами 3, 4 частини першої статті 46 Лісового кодексу України встановлено, що лісовпорядкування передбачає, у тому числі, інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів.

Статтями 65, 67 Лісового кодексу України установлено, що використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

У порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.

Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів.

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.

Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із статтею 68 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок.

Статтею 69 Лісового кодексу України установлено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 70 Лісового кодексу України заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах. Деревина заготовляється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв`язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

За змістом наведеної норми заготівля деревини здійснюється як під час використання лісових ресурсів (у порядку рубок головного користування) так і під час здійснення інших заходів, які не пов`язані з використанням лісових ресурсів, до яких, серед іншого, належать лісогосподарські заходи з поліпшення якісного складу лісів.

Таким чином, лісогосподарські заходи з поліпшення якісного складу лісів, як складова заготівлі деревини, також належать до спеціального використання лісових ресурсів, відтак потребує отримання як спеціального дозволу, так і затвердження лімітів користування.

Відповідно до статті 1 Закону України від 23.05.2027 №2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» (далі Закон, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;

планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище.

Здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності (стаття 3 Закону).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду (пункт 21).

Разом з тим, абзацом другим частини першої статті 3 Закону передбачено, що оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Наданими відповідачем доказами підтверджується, що 29.04.2020 в кв. 45 Щорського лісництва сталась надзвичайна ситуація лісова пожежа, яка виникла внаслідок підпалу лугової трави (а.с. 113).

Відповідно до акту №3 від 29.04.2020 про лісову пожежу вогнем пройдено площу 23,7 га (а.с. 111-112).

На пропозицію ДП «Корюківське лісове господарство», лист від 25.05.2020 №277 та наданого переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів, складеного за отриманими повідомленнями про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень, акту про лісову пожежу від 29.04.2020 №7 та матеріалів відведення ділянок, згідно з пунктами 3, 4, 5, 6, 27 «Санітарних правил в лісах України» (в редакції постанови КМУ від 26.10.2016 №756), утворено комісію та проведено санітарне та лісопатологічне обстеження пошкоджених пожежею насаджень на предмет призначення суцільної санітарної вирубки в Щорському лісництві.

28.05.2020 лісничим подано повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень в Щорському лісництві внаслідок лісової пожежі (а.с. 100, 101, 104, 105).

За наслідками обстеження складено акт від 28.05.2020, згідно якого внаслідок несприятливих факторів, викликаних пожежею у 2020 році, що призвело до вигорання підстилки до мінерального горизонту ґрунту, кореневі лапи та камбій в зоні кореневої шийки та в окореневій частині обвуглені, що склали умови для розвитку стовбурових шкідників. Дана ділянка втратила свої захисні функції і є осередком розвитку та розповсюдження стовбурових шкідників. Спостерігається висихання дерев сосни від ушкодження пожежею сильного ступеня. У зв`язку з наведеним, рекомендовано призначити суцільну санітарну вирубку на описаних в акті ділянках, загальною площею 5,0 га (а.с. 108).

Також 10.07.2020 лісничим подано повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень в Щорському лісництві внаслідок лісової пожежі (а.с. 102, 103, 106, 107).

16.07.2020 комісією складено акт санітарно-лісопатологічного обстеження послаблених насаджень ДП «Корюківське лісове господарство» на предмет поліпшення санітарного стану лісів, у якому зазначено, що внаслідок пожежі, на визначених в акті ділянках, пошкоджено корені, окоренкі та частково стовбури дерев, внаслідок чого відбулось заселення стовбуровими шкідниками. Понад 90% сосон перетворились на висихаючі та свіжесухостійні, у зв`язку з чим повнота таких деградуючих насаджень нижче 0,1. Враховуючи розвиток незворотніх процесів, в межах післяпожежних деревостанів, комісія вважала за необхідне призначити та оперативно провести суцільну санітарну вирубку на загальній площі 3,8 га (а.с. 109-110).

Листами від 06.07.2020 за 302/919 та від 29.07.2020 №02/1122 Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства погодило проведення суцільної санітарної вирубки у вказаних ДП «Корюківське лісове господарство» виділах (а.с. 116-119).

Тобто ДП «Корюківське лісове господарство» видало спірні лісорубні квитки на санітарну вирубку лісу з метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (пожежі).

Суд зазначає, що в силу вимог чинного законодавства, за відсутності відповідних лісорубних квитків лісокористувач позбавлений можливості здійснювати ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій у вигляді санітарної вирубки.

З огляду на встановлені обставини, суд погоджується з позицією відповідача про відсутність у ДП «Корюківське лісове господарство» обов`язку здійснювати оцінку впливу на довкілля у спірних правовідносинах.

Крім того, лісорубні квитки видані на окремі лісові ділянки, площа кожної з яких не перевищує 1,0 га.

Також суд звертає увагу, що спірними лісорубними квитками встановлено строк заготівлі по 31.12.2020, а строк закінчення вивезення 01.04.2021.

Тобто, лісорубні квитки, як акти індивідуальної дії, є вже реалізованими, а їх дія вичерпана.

У питанні скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (зокрема, таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 травня 2021 року у справі №9901/286/19, від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, Касаційний адміністративний суд у рішеннях від 14 липня 2021 року у справі №9901/96/21, від 27 жовтня 2022 року у справі №П/9901/97/21).

Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Ухвалюючи дане судове рішення суд враховує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновок №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58), «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів передбачено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись статтями 241-243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державній екологічній інспекції у Чернігівській області до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Корюківське лісове господарство» ДП «Ліси України» про визнання протиправними та скасування рішень про видачу лісорубних листів відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14 травня 2024 року.

Позивач: Державна екологічна інспекція у Чернігівській області (код 38053846, вул. Пантелеймонівська, 12, м. Чернігів, 14017).

Відповідач: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Корюківське лісове господарство" ДП "Ліси України" (код ЄДРПОУ 44935966, вул. Руставелі Шота, 9А, м. Київ, 01001).

Суддя С.В. Бородавкіна