Ухвала

від 29.04.2024 по справі 758/2503/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

за участю:

прокурора - ОСОБА_5

представника власника майна - ОСОБА_6

власника майна - ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12 березня 2024 року, -

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні

№ 12023100120000038 від 01.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 190 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12 березня 2024 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити та накласти арешт на грошові кошти в сумі 1 878 217,59 гривень, які знаходяться у АТ АКБ "АРКАДА" та належать ТОВ "АРКАДА-ЖИТЛОСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 35758649), кінцевим бенефіціарним власником якого є підозрюваний ОСОБА_7 .

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, відтак ухвала підлягає скасуванню.

Як вказує прокурор, вказане клопотання повністю відповідає вимогам закону щодо наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна як виду покарання.

Крім того, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Окрім цього, враховуючи обставини кримінального провадження, наявність майна у підозрюваного ОСОБА_7 , а також обов`язковість призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, у виді конфіскації майна, а також наявність цивільних позовів поданих потерпілими, з метою досягнення дієвості кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, які належать ТОВ "АРКАДА-ЖИТЛОСЕРВІС", кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_7 , які знаходяться у АТ АКБ "АРКАДА" в сумі 1 878 217,59 гривень.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, власника майна та його представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому такою, яку необхідно залишити без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих матеріалів справи, Подільської окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12023100120000038 від 01.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 190 КК України.

01.103.2024 прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме грошових коштів в сумі 1 878 217,59 гривень, які знаходяться у АТ АКБ "АРКАДА" та належать ТОВ "АРКАДА-ЖИТЛОСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 35758649), кінцевим бенефіціарним власником якого є підозрюваний ОСОБА_7 , посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 5, 6 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12 березня 2024 року у задоволенні клопотання сторони обвинувачення відмовлено у зв`язку із недоведеністю необхідності такого арешту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із частиною п`ятою статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дійшов правильного висновку про недоведеність стороною обвинувачення мети і підстави для арешту майна з огляду на наступне.

29.02.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно долученого до матеріалів клопотання листа від 26.01.2024 № 51/БТ за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ АКБ «АРКАДА» ОСОБА_8 - АТ АКБ «АРКАДА» перебуває в процесі ліквідації та станом на 25.01.2024 року до 9 черги реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ АКБ «АРКАДА» включено вимоги ОСОБА_9 , на суму 1 035634,25 грн., вимоги ТОВ «АРКАДА-ЖИТЛОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35758649) на суму 1 878 217,59 грн. В той же час у листі повідомлено, що ОСОБА_7 не є кредитором АТ АКБ «АРКАДА» 9 черги.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «АРКАДА- ЖИТЛОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35758649) має засновників: TOB «НМТ ІНВЕСТМЕНТС» (код ЄДРПОУ 33234889), розмір внеску до статутного фонду: 1 810 000 грн., частка (%): 9,98%; ТОВ «ХАУЗІНГ БЮРО 2020» (код ЄДРПОУ 43948974), розмір внеску до статутного фонду: 16 320 000 грн., частка (%): 90,02%, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ХАУЗІНГ БЮРО 2020» (код ЄДРПОУ 43948974) є ОСОБА_7 , розмір внеску до статутного фонду: 10 000 грн., частка 100%.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Разом із тим, із досліджених матеріалів, які долучені до клопотання неможливо встановити факт належності саме ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 1 878 217,59 грн. Прокурор у клопотанні лише припускає ймовірність одержання ОСОБА_7 внаслідок «непрямого вирішального впливу» коштів кредитора ТОВ «АРКАДА-ЖИТЛОСЕРВІС» в сумі 1 878 217,59 грн. за результатами проведення майбутніх виплат Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в процесі ліквідації АТ АКБ «АРКАДА».

Крім цього, до клопотання не долучено доказів перебування вказаних коштів на конкретному банківському рахунку, що унеможливлює ідентифікацію судом майна, на яке просить накласти арешт прокурор, в розумінні вимог ст. 171 КПК України.

При цьому, слідчим суддею належним чином прийнято до уваги вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 173 КПК України, за якими не допускається арешт майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), майна/коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також заборона вчинення дій іншими особами під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, метою накладення арешту на грошові кошти прокурор зазначає відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (цивільний позов), однак до матеріалів клопотання долучено цивільні позови потерпілих Пенсійного фонду банківського управління з фіксованою винагородою, ІНФОРМАЦІЯ_1 подані не до конкретного відповідача - підозрюваного ОСОБА_7 , а до осіб, винуватість яких буде встановлено в ході досудового розслідування.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, у кожному конкретному кримінальному провадженні суд, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Накладаючи арешт на майно суд має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб суд був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати суду впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що у розумінні вимог ст. 132, 170 КПК України, прокурором не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які останній посилається у клопотанні про арешт майна щодо мети та підстав його накладення на грошові кошти, які знаходяться у AT АКБ «АРКАДА», який перебуває в процесі ліквідації в сумі 1 878 217,59 грн, тому у задоволенні клопотання і було відмовлено.

Доводи, на які посилається в апеляційній скарзі прокурор не можуть бути, на думку апеляційного суду, підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній, а ґрунтуються лише на суб`єктивних оціночних судженнях, тобто без врахування об`єктивних відомостей.

Судом першої інстанції в повному обсязі дотримано вимоги закону, які повинні бути враховані під час розгляду клопотання про арешт майна, та обґрунтовано відмовлено в задоволенні внесеного на розгляд клопотання.

Керуючись ст.ст. 170 - 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12 березня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні

№ 12023100120000038 від 01.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 190 КК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/2817/2024 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 758/2503/24

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1