Постанова
від 10.05.2024 по справі 369/7998/23
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6259/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2024 року м. Київ

Справа № 369/7998/23

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області Сенюка Олега Володимировича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2023 року, постановлену у складі судді Волчко А.Я.,

у справі за позовом керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області Сенюка Олега Володимировича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_6 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Державна організація «Національний науковий центр «Інститут Землеробства» Національної академії аграрних наук України», Державне підприємство «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства» Національної академії аграрних наук України про витребування з незаконного чужого володіння земельних ділянок,

встановив:

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2023 року позовну заяву керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області Сенюка О.В. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області -визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись з ухвалою, керівник Фастівської окружної прокуратури Київської області Сенюк О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що судом першої інстанції ухвали від 05.06.2023 року та від 21.06.2023 року взагалі не направлялись до Фастівської окружної прокуратури, а про їх ухвалення стало відомо лише 14.07.2023 року під час ознайомлення з матеріалами справи, чим порушено приписи ч. 3 ст. 185 ЦПК України та фактично позбавлено прокурора права на спростування висновків суду, викладених в ухвалі про залишення позову без руху.

Звертає увагу на ч. 4 ст. 134 ЦПК України, відповідно до якої суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певного процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи - тобто під час винесення судового рішення по суті справи.

Крім того, з огляду на те, що обов`язок визначення вартості майна покладається на позивача, прокурором здійснено оцінку вартості спірного майна на підставі «Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», затвердженого наказом Фонду державного майна України № 658 від 17.05.2018. Фастівською окружною прокуратурою проведено розрахунок вартості спірних земельних ділянок на підставі офіційної інформації Фонду державного майна України і в подальшому сплачено відповідну суму судового збору.

Тобто, позовна заява прокуратури повністю відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України. У позовній заяві зазначено ціну позову, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до позовної заяви додано платіжне доручення. При цьому, судом не враховано вимоги ст. 201 ЗК України.

Вказує, що на момент пред`явлення позову прокуратурою встановлено його ціну за офіційною інформацією Фонду державного майна України, а тому експертна грошова оцінка, яка визначає лише ймовірну ціну продажу на ринку об`єкта оцінки та була розроблена ще у 2002 році, не може бути застосована для визначення ціни позову та не відповідає сучасним критеріям визначення дійсної вартості спірного майна станом на час подання позовної заяви. У зв`язку з цим, в даному випадку у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування положень ст. 185 ЦПК України та повернення позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 21 червня 2023 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивач керівник Фастівської окружної прокуратури Київської області Сенюк О.В. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області не усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 05 червня 2023 року, а саме: не надав відомості, які б підтверджували дійсну реальну вартість нерухомого майна на день звернення до суду, не надав суду інформацію щодо дійсної ціни позову, а тому дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.

З висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2023 року керівник Фастівської окружної прокуратури Київської області Сенюк О.В. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом до вищезазначених осіб про витребування земельних ділянок з незаконного володіння.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків терміном 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Залишаючи заяву без руху та надаючи прокурору строк для виправлення недоліків позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не підтверджена ціна позову (відсутня оцінка майна), яка складається з дійсної реальної вартості нерухомого майна на день звернення до суду, тому необхідно надати відомості, які б підтверджували дійсну реальну вартість нерухомого майна на день звернення до суду; вказати ціну позову та доплатити судовий збір відповідно до визначеної ціни позову; надати оригінал квитанції про сплату судового збору прокурором; вказати актуальний (орієнтований розрахунок судових витрат); копії документів засвідчити належним чином, в порядку, встановленому чинним законодавством.

Крім того, суд посилався на те, що визначення позивачем ціни позову на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки є помилковим. Суд не взяв до уваги висновок експертів про проведення оціночно-земельної експертизи з питань землеустрою від 18.12.2017 року. При цьому, суд зазначав, що зважаючи на п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.

Посилання прокурора у своїй позовній заяві на наказ Мінагрополітики від 18.12.2018 року № 605 суд першої інстанції не взяв до уваги, оскільки документом, який підтверджує вартість майна є актуальний звіт про оцінку майна.

Відповідно до копії супровідного листа від 05 червня 2023 року, копія ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2023 року направлялась судом на поштову адресу, зазначену прокурором у позовній заяві.

Проте будь-які дані про вручення уповноваженій особі Фастівської окружної прокуратури Київської області копії ухвали про усунення недоліків від 05 червня 2023 року в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частиною 1 ст. 258 ЦПК України визначено види судових рішень. Зокрема, судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Згідно з ч. 4 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 1-5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 272 ЦПК України).

Тобто, підтвердженням належного повідомлення учасника справи про ухвалу про надання строку для усунення недоліків є розписка з поміткою про дату вручення.

Повертаючи позовну заяву позивачу ухвалою від 21 червня 2023 року, з підстав не усунення недоліків, суд першої інстанції не врахував, що в матеріалах справи відсутня розписка з поміткою про дату вручення копії ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2023 року керівнику або уповноваженій особі Фастівської окружної прокуратури Київської області.

При цьому, суд першої інстанції не вжив передбачених процесуальним законом заходів щодо повторного надсилання позивачу копії ухвали про залишення позову без руху або іншого способу, передбаченого законом, для повідомлення позивача про зазначену процесуальну дію з метою належної фіксації факту вручення копії ухвали про усунення недоліків.

Отже, за відсутності даних про отримання позивачем копії вказаної ухвали, а також відомостей того, що позивач був обізнаний про її наявність, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України є необґрунтованим.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно із ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 176 ЦПК України визначено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Залишаючи позовну заяву без руху в тому числі з підстав відсутності даних щодо дійсної вартості майна на час звернення з позовом до суду, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що прокурором при пред`явленні позову були виконані вказані норми процесуального права, а саме зазначена ціна позову та сплачено відповідний розмір судового збору, адже, у разі встановлення, що ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, питання стягнення недоплаченого судового збору повинно бути вирішено судом при вирішенні справи по суті відповідно до частини другої статті 176 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 381/1425/19-ц вказав на те, що суд повинен вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами у чіткій відповідності до норм ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ з одного боку та інтереси позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду з другого.

Посилання суду першої інстанції на те, що прокурором було сплачено судовий збір від нормативної грошової оцінки, у той час як повинен був сплачений виходячи з реальної вартості майна, визначеної експертною грошовою оцінкою спірного майна на момент пред`явлення позову, є помилковими, оскільки питання доплати судового збору відповідно реальної вартості майна повинно бути вирішено судом у порядку частини другої статті 176 ЦПК України при вирішенні справи по суті.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення позовної заяви є обґрунтованими.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про визнання позовної заяви неподаною та її повернення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання уповноваженою особою або керівником Фастівської окружної прокуратури Київської області копії ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2023 року.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374 - 379, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області Сенюка Олега Володимировича - задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2023 року - скасувати , справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня прийняття постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення10.05.2024
Оприлюднено16.05.2024
Номер документу119022705
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Судовий реєстр по справі —369/7998/23

Ухвала від 28.05.2024

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Волчко А. Я.

Постанова від 10.05.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 03.10.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 22.09.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 07.09.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 21.06.2023

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Волчко А. Я.

Ухвала від 05.06.2023

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Волчко А. Я.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні