Постанова

від 14.05.2024 по справі 120/2763/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2763/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар П.А.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

14 травня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до КП "Комунальник" Погребищенської міської ради в особі керівника ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до КП "Комунальник" Погребищенської міської ради в особі керівника ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом згідно картки особового рахунку платника податків КП "Комунальник" Погребищенської міської ради рахується податкова заборгованість в сумі 1092805,72 грн. зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується до керівника платника податків за наявності податкового боргу у сумі 1092805,72 грн., що не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення такому платнику податкової вимоги. Крім того, позивачем зазначено, що тимчасове обмеження у праві виїзду керівника платника податків - КП "Комунальник" Погребищенської міської ради застосовується у наслідок невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.02.2024 року по справі №120/17338/23.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, КП "Комунальник" Погребищенської міської ради зареєстровано 20.07.2010 за №1163102000000024 та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Вінницькій області.

Згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується податковий борг щодо сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 1092805,72 грн.

ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідно до вимог ст.59 ст.42 ПК України 11.04.2023 надіслано КП "Комунальник" податкову вимогу №0000105-1307-0232 від 04.04.2023 рекомендованим листом з повідомленням за місцезнаходженням підприємства.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.02.2024 року по справі №120/17338/23 позовну заяву ГУ ДПС у Вінницькій області задоволено, стягнуто із Комунального підприємства "Комунальник" податковий борг в сумі 1092805,72 грн. (один мільйон дев`ятсот дві тисячі вісімсот п`ять гривень 72 копійки).

У зв`язку із непогашення заборгованості протягом 240 календарних днів з дати вручення підприємству вимоги про сплату податкового боргу, позивач звернувся з цим позовом до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику цього підприємства.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату звернення податкового органу до суду із даним позовом та станом на дату розгляду справи, рішення суду у справі №120/17338/23 не набуло законної сили. Відтак звернення ГУ ДПС у Вінницькій області із позовом про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України є передчасним, оскільки тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , яка є керівником КП "Комунальник" Погребищенської міської ради, слугуватиме забезпечувальним заходом виконання судового рішення про стягнення. В той час, ст.2, ч.2 ст.14 КАС України та ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" регламентовано, що обов`язковими до виконання є судові рішення, які набрали законної сили.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року № 3857-XII.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.

Відповідні підстави для застосування тимчасового обмеження права керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента на виїзд з України відображені в пункті 87.13 статті 87 Податкового кодексу України (у редакції з 01.01.2022 із змінами внесеними Законом №1914-IX).

Так, підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

У відповідності з пунктом 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

При цьому суд звертає увагу, що статтю 87 ПК України доповнено наведеним вище пунктом 87.13 та 87.14 згідно із Законом України від 30.11.2021 №1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", який набрав чинності з 01.01.2022 (далі - Закон №1914-IX).

Крім цього, Законом №1914-IX частину першу статті 283 КАС України доповнено пунктом 7, згідно з яким, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.

Також цим Законом Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтею 289-2 "Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України".

Відповідно до частини 1 статті 289-2 КАС України, у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Отже, підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є: наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень; не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для застосування до відповідача заходів, передбачених ст.289-2 КАС України, колегія суддів вказує на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв`язку з виникненням в КП "Комунальник" Погребищенської міської ради податкового боргу контролюючим органом за місцем обліку підприємства було сформовано податкову вимогу №0000105-1307-0232 від 04.04.2023 та направлено 11.04.2023 рекомендованим листом з повідомленням за місцезнаходженням підприємства.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.02.2024 року по справі №120/17338/23 позовну заяву ГУ ДПС у Вінницькій області задоволено, стягнуто з Комунального підприємства "Комунальник" податковий борг в сумі 1092805,72 грн. (один мільйон дев`ятсот дві тисячі вісімсот п`ять гривень 72 копійки).

Податковий борг обліковується з дня винесення податкової вимоги та не сплачений до часу розгляду даного адміністративного позову, що підтверджено матеріалами справи.

В той же час, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що станом на дату звернення податкового органу до суду та на момент винесення оскаржуваного судового рішення, рішення суду у справі №120/17338/23 не набуло законної сили. Відтак звернення ГУ ДПС у Вінницькій області із позовом про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України є передчасним, оскільки тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , яка є керівником КП "Комунальник" Погребищенської міської ради, слугуватиме забезпечувальним заходом виконання судового рішення про стягнення. В той час, ст.2, ч.2 ст.14 КАС України та ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" регламентовано, що обов`язковими до виконання є судові рішення, які набрали законної сили.

На момент звернення контролюючого органу до суду, рішення суду про стягнення податкового боргу з відповідача не набрало законної сили, а тому таке рішення суду не набуло статусу "обов`язкового" та не може слугувати підставою для застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі території України до погашення суми податкового боргу.

З огляду на викладене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем не доведено наявність правових підстав для застосування до керівника КП "Комунальник" забезпечувального заходу у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України, що вказує на безпідставність заявлених позовних вимог.

Між тим, в межах даного рішення судом не заперечується наявність у податкового органу права на вжиття відносно керівника відповідача відповідних забезпечувальних заходів, а лише вказується про необхідність дотримання визначеної ПК України процедури його застосування, оскільки звернення до суду із вимогами щодо застосування відповідного забезпечувального заходу до набрання рішенням суду про стягнення податкового боргу законної сили є передчасним.

Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.