Ухвала

від 13.05.2024 по справі 295/7093/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/7093/24

2-з/295/51/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Кузнєцова Д.В., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 адвоката Могильницької Ірини Михайлівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

10.05.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Могильницька І.М. звернулася до суду із указаним позовом, в якому просить припинити стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за рішенням Богунського районного суду м. Житомира у справі №295/12013/14-ц від 22.09.2014 року з 07.12.2016 року та звільнити від сплати заборгованості зі сплати аліментів, які стягуються за виконавчим листом №295/12013/14-ц від 14.10.2014 року, за період з 07.12.2016 року по день ухвалення судом рішення у даній справі; стягнути з відповідача кошти у розмірі 75 031,68 грн.

10.05.2024 року адвокатом подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій представник просить суд зупинити виконання виконавчого листа Богунського районного суду м. Житомира у справі №295/12013/14-ц від 14.10.2014 року до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначає, що станом на сьогоднішній день відбувається регулярне відрахування сум по вказаному виконавчому провадженню. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання виконавчого листа Богунського районного суду м. Житомира у справі №295/12013/14-ц від 14.10.2014 року, на підставі якого здійснюється стягнення з її довірителя аліментів на утримання дітей, призведе до безпідставного стягнення коштів з позивача за зобов`язанням, яке припинене 06.12.2016 року.

Згідно з ч. 1 ст.153ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, розгляд заяви проводиться судом у письмовому провадженні, що відповідає вимогам ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Відповідно до ч. 13 ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається із наявної у матеріалах справи постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.10.2014 року на виконанні у Богунському відділі державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження №45170127 з примусового виконання виконавчого листа №295/12013/14-ц, виданого 14.10.2014 року Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1 300 грн. щомісячно і до досягнення старшою дитиною повноліття, в подальшому стягнення проводити у розмірі 650 грн. і до повноліття ОСОБА_5 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з частиною 1 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Одним із видів забезпечення позову, перелік яких наведений у частині 1 статті 150ЦПК України, є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Також позов може бути забезпечений і іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Тому вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Пунктом 4 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову»від 22грудня 2006року №9 передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У згаданій постанові Пленум Верховного Суду України особливо акцентував увагу на недопустимості забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

На недопустимості забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, наголошував і Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 524/7234/18 та від 11 травня 2022 року у справі № 308/10747/20.

На переконання суду, захід забезпечення позову, який просить застосувати представник ОСОБА_1 адвокат Могильницька І.М. фактично призведе до зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили, є недопустимим та може призвести до порушення прав і законних інтересів відповідача ОСОБА_2 .

Судом також звернуто увагу, що законодавець передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Разом з тим, у даній справі ОСОБА_1 безпосередньо не оскаржується виконавчий лист, на підставі якого стягуються з нього аліменти на утримання дітей, а позивачем пред`явлені вимоги про припинення стягнення аліментів на утримання дітей та про стягнення з відповідача коштів у розмірі 75 031,68 грн. як безпідставно набутого майна.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 263, 352-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.

Суддя Д.В. Кузнєцов