Рішення

від 28.02.2024 по справі 761/42018/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/42018/23

Провадження № 2/761/4284/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

28 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Ганущака А.М.

представника позивача: Іщенка Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» про стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и:

У листопаді 2023 року через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» про захист прав споживачів, відповідно до якої позивач просив суд:

1.стягнути з ТОВ «НРП» на користь ОСОБА_2 , вартість товару у розмірі 17 299, 00 грн.

2.стягнути з ТОВ «НРП» на користь ОСОБА_2 відшкодування за моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23 вересня 2023 року ОСОБА_2 замовив в інтернет-магазині «MOYO», який належить ТОВ «НРП», монітор 34" ASUS TUF Gaming VG34VQEL1A (90LM06F0-B01E70) imei R2LMDW017301 , замовлення № 3578766, з доставкою на його адресу проживання. 25 вересня 2023 року позивачем при отриманні замовленого монітору кур`єрською доставкою «Нова Пошта» оплатив товар в сумі 17299 грн. 00 коп., та отримав на свою електронну адресу (oligarhb@gmail.com) фіскальний чек № 4000071242 (штрих-код: 4711081867418). Однак після розпаковки отриманого товару та під`єднання його до персонального комп`ютеру позивач виявив, що монітор не вмикається та не працює.

У позовній заяві зазначено, що 26 вересня 2023 року зазначений вище монітор був доставлений особисто позивачем до магазину «MOYO», за адресою проспект Слобожанський 31-Д, м. Дніпро з вимогою замінити товар на новий або повернути кошти за сплачений товар. Зі слів адміністратора магазину замінити непрацюючий товар на такий, що відповідає та виконує свої функції він не може, оскільки таких моніторів в наявності магазинів не має, повернути грошові кошти за бракований товар він також не може та запропонував здати його на сервіс для ремонту, про що було складено квитанцію № ИМ-043195 від 26 вересня 2023 року. Жодних дефектів чи візуальних пошкоджень не виявлено.

Позивачем вказано, що 13 жовтня 2023 року, 19 жовтня 2023 року, 01 листопада 2023 року та 10 листопада 2023 року він звертався до відповідача з заявами про добровільне розірвання договору купівлі-продажу та повернення грошей, крім того представник позивача 12 жовтня 2023 року направляв відповідачу адвокатський запит вих. № 29/23 з вимогою надати інформацію про причини несправності монітору 34" ASUS TUF Gaming VG34VQEL1A (90LM06F0-B01E70) imei R2LMDW017301, але відповіді станом на час звернення з позовною заявою не отримано. 31 жовтня 2023 року на електронну адресу представника позивача від відповідача надійшла відповідь на звернення № 130 відповідно до якої позивачу запропоновано звернутися в магазин для оформлення процедури повернення коштів. Позивач вказує, що в заявах надісланих відповідачу була зазначена вимога про повернення коштів з банківськими реквізити позивача на які слід було повернути кошти, крім того зазначено, що позивач не має змоги прибути до магазину, оскільки проходить військову службу з лавах Збройних сил України та безпосередньо бере участь у відсічі збройної агресії російської федерації проти України.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивачу неодноразово відмовлено у повернені грошових коштів за придбаний раніше бракований/несправний товар, що порушує його права як споживача, яке підлягає відновленню та стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 17 299, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, у позовній заяві значено, що позивачу у зв`язку з порушенням його прав як споживача беззаперечно завдану моральну шкоду, він неодноразово звертався до відповідача, вів з його співробітниками переписку, станом на даний час хвилюється, що не зможе повернути кошти, витрачені за бракований товар, повинен був звертатися до адвоката, крім того сплачені кошти є значними для позивача, які в більшості регіонах країни є більшими за мінімальну заробітню плату, у нього порушився сон, та виникають постійні тривоги, крім того він не має коштів придбати новий, аналогічний товар який йому потрібен. Зазначене спричиняє моральну шкоду, яку позивач оцінює у 20000 грн та яка полягає у душевних стражданнях.

У зв`язку з зазначеним, позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.12.2023 до суду надійшов відзив відповідача у якому останній просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. У відзиві зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин ОСОБА_2 , (придбав в мережі магазинів MOYO товар, а саме монітор 34" ASUS TUF Gaming VG34VQEL1A (90LM06F0-B01E70) із серійним номером R2LMDW017301 вартістю 17299,00 грн. 26 вересня 2023 року, позивач приніс вказаний монітор в наш магазин із заявленими недолікам «не вмикається» і вимагав повернути кошти або обміняти його на аналогічний. Оскільки товар, при отриманні його клієнтом вибув із зони відповідальності відповідача зверненні із заявленими недоліками щодо придбаного товару, продавець для прийняття зваженого рішення. Також, у відзиві зазначено, що з огляду на те що недолік проявився одразу після купівлі товару, відповідач прийняв рішення повернути клієнту кошти. Згідно приписів розрахунково-касової дисципліни повернення коштів за товар передбачає звернення клієнта в місце продажу, пред`явлення ним посвідчення особи, заповнення відповідних заяв про повернення коштів, а дана ситуація також передбачала оформлення повернення товару з ремонту, і після того подальші повернення коштів, про що було повідомлено позивача у відповідях. Відповідачем зазначено, що в порядку виключення, було повернуто позивачу кошти в розмірі 17 299,00 грн. шляхом їх направлення через систему LIQPAY, а саме на рахунок з якого було здійснено купівлю за замовленням № 3578766 від 23 вересня 2023 року.

Щодо моральної шкоди, у відзиві вказано, що позивачем жодним доказом щодо завдання йому моральної шкоди не надано, тому відповідач заперечує проти вимоги про стягнення моральної шкоди, так як вони є безпідставними та необґрунтованими.

31.01.2024 до суду надійшло клопотання представника позивач про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження витрат понесених в результаті розгляджу справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.02.2024 задоволено заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Іщенка Дениса Миколайовича про відмову від позову в частині позовних вимог в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» про стягнення суми вартості товару та моральної шкоди та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» про стягнення суми вартості товару та моральної шкоди, - в частині позовних вимог про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» на користь позивача ОСОБА_2 суми вартості товару в розмірі 17299,00 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву в частині стягнення моральної шкоди підтримав та просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала щодо задоволення позову у повному обсязі.

Відповідач, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, до суду надійшла заява відповідача у якій представник відповідача просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані в матеріалах справи письмові докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

За змістом ч. 2-4 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 25 вересня 2023 року, громадянин ОСОБА_2 , (придбав в мережі магазинів MOYO товар, а саме монітор 34" ASUS TUF Gaming VG34VQEL1A (90LM06F0-B01E70) із серійним номером R2LMDW017301 вартістю 17299,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 4000071242 (Штрих-код: 4711081867418).

26 вересня 2023 року, позивач приніс вказаний монітор в магазин відповідача із заявленими недолікам «не вмикається» і вимагав повернути кошти або обміняти його на аналогічний. Товар було прийнято в магазині і оформлено для доправлення його в сервісну установу згідно квитанції № ИМ- 043195. Підписанням вказаної квитанції сторони погодили інші строки усунення недоліків, які не можуть перевищувати 90 днів.

Сторони не заперечували, що позивач відмовився забирати товар і просив повернення коштів або обмін на новий.

Законом України «Про захист прав споживачів», встановлено, що повернення грошей за товар, або обмін товару проводиться тільки у разі виявлення в товарі істотного недоліку, чим відповідно до термінології закону є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Отже, повернення коштів за товар або його обмін відбувається за наявності в товарі саме істотного недоліку, що являє собою, певний, законодавчо визначений комплекс ознак.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Таким чином, законодавство про захист прав споживачів в Україні є таким, що на випадок виявлення в товарі недоліку, в першу чергу встановлює для продавця обов`язок його гарантійного ремонту (обслуговування), і лише у випадках коли такий недолік набув ознак істотності, споживач набуває прав вимагати розірвання договору купівлі-продажу, або обміну товару на аналогічний. Вказані норми діють безвідносно того, на якому етапі користування проявився недолік - одразу після купівлі або після певного часу користування товаром. Безумовне ж право повернути товар впродовж 14 днів з моменту його купівлі встановлене ст. 9 Закону, передбачене для товарів без недоліків, які не були у використанні, тож така норма не розповсюджуються на спірну ситуацію.

Враховуючи, що це було перше звернення позивача в сервіс із заявленим недоліком, відповідно, відсутні підстави стверджувати що недолік після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин. А, отже, ознаки саме істотного недоліку, як підстави для задоволення вимоги щодо обміну/повернення коштів,- були відсутні.

Так, згідно приписів розрахунково-касової дисципліни повернення коштів за товар передбачає звернення клієнта в місце продажу, пред`явлення ним посвідчення особи, заповнення відповідних заяв про повернення коштів, а дана ситуація також передбачала оформлення повернення товару з ремонту, і після того подальші повернення коштів. Про вказане 13.10.2023 року, клієнта було повідомлено телефоном.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, що позивачу було повернуто кошти в розмірі 17 299,00 грн., шляхом їх направлення через систему LIQPAY, а саме на рахунок з якого було здійснено купівлю за замовленням № 3578766 від 23 вересня 2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією №NBNC0HLR7Y від 23.11.2023.

Позовна заява в частині стягнення моральної шкоди, мотивована тим, що позивачу у зв`язку з порушенням його прав як споживача беззаперечно завдану моральну шкоду, він неодноразово звертався до відповідача, вів з його співробітниками переписку, станом на даний час хвилюється, що не зможе повернути кошти, витрачені за бракований товар, повинен був звертатися до адвоката, крім того сплачені кошти є значними для позивача, які в більшості регіонах країни є більшими за мінімальну заробітну плату, у нього порушився сон, та виникають постійні тривоги, крім того він не має коштів придбати новий, аналогічний товар який йому потрібен. Зазначене спричиняє моральну шкоду, яку позивач оцінює у 20000 грн. та яка полягає у душевних стражданнях

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Стаття 23 ЦК України встановлює, яку форму може набувати моральна шкода, та в яких випадках вона може бути заподіяна особі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Отже, підставами для всіх випадків відшкодування шкоди, є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка заподіювана шкоди; 3) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; 4) вина заподіювана шкоди.

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювана.

В спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача. Таким чином, позивач повинен довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, судова практика виходить із положення, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору» (пункт 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювана шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювана шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, але й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Як уже встановлено судом, що після придбання 25 вересня 2023 року, громадянин ОСОБА_2 , (придбав в мережі магазинів MOYO товар, а саме монітор 34" ASUS TUF Gaming VG34VQEL1A (90LM06F0-B01E70) із серійним номером R2LMDW017301 вартістю 17299,00 грн. та виявлення проблем із ним, відповідачем 26 вересня 2023 року товар було прийнято в магазині і оформлено для доправлення його в сервісну установу згідно квитанції № ИМ- 043195, а згодом 21.11.2023 позивачу було повернути сплачені за вказаний товар кошти у розмірі 17 299,00 грн.

Окрім того, згідно долучених до відзиву відповідей відповідача товар позивача ОСОБА_2 було відремонтовано, доказів зворотного позивачем не надано.

Отже, з боку відповідача дотримано усі вимоги законодавства, прийнявши товар та відремонтувавши його по гарантії в належні строки, а також повернуто кошти сплачені за товар.

За змістом роз`яснень, які викладені в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна життю, здоров`ю або майну громадянина внаслідок наявності конструктивних, рецептурних та інших недоліків товару або результатів виконання робіт, підлягає відшкодуванню особою, якою вона заподіяна (продавцем, виготівником чи виконавцем), незалежно від того, чи знаходився потерпілий з цією особою у договірних відносинах. Вони звільняються від відповідальності, якщо доведуть, що шкода виникла внаслідок порушення потерпілим правил користування товаром або його зберігання.

В даному випадку відсутні обов`язкові елементи складу цивільного правопорушення - факт наявності протиправної поведінки заподіювана шкоди та вина заподіювана шкоди, що, як наслідок, вказує на відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення моральної шкоди.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України, визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено належність доказів належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсність обставини справи.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають знач для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому відповідно до частини 1 та 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки позивачем не доведено одночасної наявності чотирьох умов, які б слугували підставою для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення моральної шкоди, зокрема, неправомірності дій відповідача, наявності шкоди, вини заподіювача шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Таким чином інші доводи позивача не впливають на вищевказані висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позову в межах заявлених позивачем вимог за вказаних в позові підстав.

При цьому, відповідно до правил ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку із повною відмовою в позові.

На підставі викладеного, керуючись ст. 56 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1192, ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 262-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НРП» про стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 04.03.2024.

Суддя: