ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
13 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/21998/23 пров. № А/857/7912/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Іщук Л. П.суддів -Обрізка І. М. Шинкар Т. І.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 460/21998/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська торгівельно - інвестиційна компанія" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку апеляційного оскарження, а також до неї не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 25 квітня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" , що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
06 травня 2024 року на адресу суду надішла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також заява про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги на 20 днів, яка мотивована відсутністю коштів для сплати судового збору.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Апеляційний суд звертає увагу, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Як встановлено з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято 08 січня 2024 року.
Вперше апеляційна скарга подана 07 лютого 2024 року, в межах строку звернення до суду апеляційної інстанції, встановленого ст. 295 КАС України.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.
07 березня 2024 року скаржником подано заяву про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги на 20 днів.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з несплатою судового збору.
Апелянтом повторно подано апеляційну скаргу 28 березня 2024 року, яка знову не оплачена судовим збором.
06 травня 2024 року апелянт повторно просить продовжити процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 20 днів.
Згідно з п.3 ч.1 ст.7 КАС України рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, окрім іншого, виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, у тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, у тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів зазначає, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Cкаржник, який діє як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, не може і не повинен отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Апеляційний суд звертає увагу, що апелянт вже звертався з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.
Апеляційний суд, залишаючи без руху первинну апеляційну скаргу, вказав на спосіб усунення її недоліку шляхом надання документу про сплату судового збору, що не було виконано у встановлений судом строк.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені у постановах від 15 травня 2019 року у справі № 825/1378/17, від 08 листопада 2019 року у справі № 813/258/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 804/3200/18, а також Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року справі № 640/3393/19 та в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України і частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується апеляційним судом під час вирішення даного процесуального питання.
Щодо покликання скаржника про запровадження на території України воєнного стану, як додаткову причину неможливості сплати судового збору, то апеляційний суд зазначає, що питання продовження строку для сплати судового збору у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути самодостатньою та безумовною підставою для продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Крім того, підпунктом 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану встановлено черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, однак не передбачено заборону або обмеження щодо проведення платежів зі сплати судового збору.
Норми Закону України «Про судовий збір» мають вищу юридичну силу, ніж норми вказаного підзаконного нормативно-правового акту.
Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалах від 02 березня 2023 року (справа №160/14730/21), від 02 березня 2023 року (справа № 640/4201/22).
Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для продовження строку усунення недоліку апеляційної скарги.
Таким чином, у встановлений судом строк скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 460/21998/23 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2024 |
Оприлюднено | 16.05.2024 |
Номер документу | 119025858 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Іщук Лариса Петрівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні