Ухвала

від 14.05.2024 по справі 520/8175/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 травня 2024 року

м. Київ

справа №520/8175/22

адміністративне провадження № К/990/16281/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Львівської митниці на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі №520/8175/22 за позовом Приватного підприємства «НТЛ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації,

У С Т А Н О В И В :

Львівська митниця звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (повернення первинної своєчасно поданої апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору внаслідок відсутності фінансування через введення воєнного стану; в той же час митним органом вживалися заходи з метою наближення бюджетних призначень на такі цілі), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали; також після отримання бюджетних коштів та сплати судового збору митний орган одразу звернувся із повторною апеляційною скаргою.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Приватне підприємство «НТЛ» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 08.07.2022 за №UA209000/2022/000040/2, №UA209000/2022/000042/2 і №UA209000/2022/000039/2; визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного від 05.07.2022 №UA209150/2022/000105, від 06.07.2022 №UA209150/2022/000104 і від 08.07.2022 №UA209150/2022/000107.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 позов задоволено частково. Повний текст зазначеного судового рішення був складений 27.02.2023.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, митний орган 29.03.2023 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 було залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору.

Ухвалою від 23.05.2023 суд апеляційної інстанції, задовольнивши клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, продовжив йому такий процесуальний строк на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Надалі Другий апеляційний адміністративний суд, відмовивши заявнику у задоволенні його чергового клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та констатувавши факт неусунення останнім у встановлений судом строк недоліків як таких, повернув йому апеляційну скаргу, про що постановив відповідну ухвалу від 05.06.2023. Вказана ухвала суду про повернення апеляційної скарги Львівською митницею не була оскаржена.

24.01.2024 митний орган повторно подав апеляційну скаргу, водночас порушивши й питання поновлення строку апеляційного оскарження, пропуск якого обґрунтовував відсутністю необхідного бюджетного фінансування для сплати судового збору через запровадження воєнного стану при своєчасному зверненні із апеляційною скаргою вперше; також просив врахувати, що після сплати 26.12.2023 відповідної суми судового збору він вдруге звернувся із апеляційною скаргою.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 18.03.2024 відмовив у задоволенні заяви відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження й залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії відповідної ухвали навести інші поважні підстави пропуску строку звернення.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Львівська митниця подала до суду заяву про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, причини пропуску якого мотивувала тимчасовою відсутністю бюджетного фінансування для сплати судового збору з огляду на подію введення на території України воєнного стану.

Розглянувши подану заяву, Другий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними наведені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у його задоволенні та у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 01.04.2024.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Таким чином, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

До того ж у даному випадку будь-яких належних і достатніх доказів на підтвердження того, що заявником у період з 21.02.2023 по 26.12.2023 вживались дії щодо сплати судового збору, зокрема, шляхом подання на оплату відповідного платіжного доручення, не подано. Долучені ж митним органом виписки з казначейських рахунків Львівської митниці за 17.05.2023 і 02.06.2023 не містять інформації про відсутність коштів для сплати судового збору протягом усього вищевказаного періоду.

Натомість сплата судового збору була здійснена відповідачем 26.12.2023 відповідно до платіжної інструкції №2122, тоді як повторно апеляційну скаргу він подав лише 24.01.2024, а, отже в цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги вдруге.

Та ж обставина, що Львівська митниця звернулась з первинною апеляційною скаргою у встановлений процесуальним законодавством строк не є підставою вважати пропуск такого строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Стосовно посилання заявника на те, що внаслідок запровадження воєнного стану були значно скорочені видатки загального фонду Державного бюджету України та не здійснюється належне фінансування державних органів на цілі оплати судового збору, то суд зауважив про відсутність доказів, які б вказували на те, що на час звернення до суду з первісною апеляційною скаргою асигнування із державного бюджету на інші поточні видатки не були відкриті для Львівської митниці з огляду на встановлену в пунктів 18, 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590, черговість вчинення відповідних дій.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином, податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Другий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 01.04.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі №520/8175/22 за позовом Приватного підприємства «НТЛ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва І.Я.Олендер