Постанова

від 21.10.2010 по справі 6/149-10

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

                 

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "21" жовтня 2010 р.                                                          Справа №  6/149-10

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                     Горшкової Н.Ф.

суддів:                                                                        Майора Г.І.

                                                                                    Філіпової Т.Л.

при секретарі                                                             Щепанській Т.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Давидюк В.Б., голова правління,

від відповідача: Малогулко А.П., довіреність від 19.07.2010р.,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр"

на рішення господарського суду Вінницької області

від "25" серпня 2010 р. у справі № 6/149-10 (суддя Говор Н.Д.)

за позовом Колективного підприємства "Управління механізації будівництва", м.Вінниця

до Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр", смт.Стрижавка Вінницького району Вінницької області   

про стягнення 71 109, 58 грн., -

 ВСТАНОВИВ:

В червні 2010 року Колективне підприємство "Управління механізації будівництва" звернулось до господарського суду Вінницької області до ВАТ "Стрижавський кар"єр" про стягнення 71 109, 58 грн. заборгованості за надані послуги (а.с.2-3).

Рішенням господарського суду Вінницької області від 25.08.2010р. у справі №6/149-10 позов задоволено: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар"єр" на користь Колективного підприємства "Управління механізації будівництва"  71 109, 58 грн.  заборгованості, 711, 10 грн. державного мита та                               236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.54-56).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство "Стрижавський кар'єр" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати та прийняти нове рішення (а.с.61-62).

Мотивуючи апеляційну скаргу, Відкрите акціонерне товариство "Стрижавський кар'єр" посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначаючи, що відповідно до ухвали господарського суду Вінницької області позивача було зобов'язано провести звірку розрахунків з відповідачем станом на день подання позову до суду, однак внаслідок невиконання вимог господарського суду першої інстанції сума боргу, заявлена позивачем не відповідає дійсності, фактично сума заборгованості на час розгляду справи складає 69109,58грн., оскільки відповідачем 14.05.2010р. та 05.07.2010р. було сплачено по 1000грн., що підтверджується банківськими виписками на відповідні дати.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим в частині стягнення заборгованості 2000грн., просить скасувати його в цій частині.

Зазначив також, що після прийняття рішення судом першої інстанції відповідачем в рахунок погашення боргу було сплачено ще 22 466 грн., а саме платіжним дорученням №2843 від 19.10.2010р. - 5 109, 58 грн., платіжним дорученням №2849 від 20.10.2010р. - 10 000 грн.,  платіжним дорученням №2859 від 20.10.2010р. -                                              2 769, 42 грн., платіжним дорученням №2860 від 20.10.2010р. - 4 587, 00 грн., а отже на момент розгляду апеляційної скарги заборгованість становить вже 46643,58 грн., що він також просить врахувати суд апеляційної інстанції.  

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу підтвердив сплату ВАТ "Стрижавський кар'єр" коштів в сумі 2 000 грн. платіжним дорученням №1344 від 14.05.2010р. на суму 1 000 грн. та платіжним дорученням №1720 від 05.02.2010р. на суму 1 000 грн. та надав копії зазначених платіжних доручень (а.с.71-75).  

Представник позивача в судовому засіданні також підтвердив оплату відповідачем в рахунок погашення боргу перед КП "Управління механізації будівництва" кошти в сумі 2 000 грн., що не було враховано місцевим господарським судом, тобто загальний борг ВАТ "Стрижавський кар'єр" перед КП "Управління механізації будівництва" дійсно складав на момент прийняття рішення господарським судом першої інстанції 69 109, 58 грн. Вказав, що інші суми, про які вказав представник відповідача, були сплачені відповідачем в жовтні 2010р., тобто вже після прийняття оскаржуваного рішення.  

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що подана відповідачем апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

16.09.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Стрижавський кар"єр" (замовник) та Колективним підприємством "Управління механізації будівництва" (виконавець) укладено договір №27 (а.с.10-11), відповідно до якого виконавець (позивач) зобов"язується надати замовнику (відповідачу) послуги пневмоколісним краном КС-5363, а замовник зобов"язується оплатити виконавцю зазначені послуги (п.1.1 договору).

Відповідно до п.п. 2.1.-2.3 вартість послуг, що надаються пневмокраном, визначається згідно журналу обліку роботи будівельних машин. Вартість послуг                                КС-5363 погоджена з замовником і становить 1350 грн.за 1 м/зміну (8годин) без витрат на пальне. ( в т.ч.ІІДВ 225-00 грн.); при роботі від ел.енергії вартість 1м/зміни КС-5363 становить 1 200 грн.  (в т.ч. 1ІДВ-200 гри.); розрахунки проводяться у гривнях; оплата наданих послуг проводиться замовником на протязі 3-х банківських днів після виставленого йому виконавцем рахунку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Кінцевий розрахунок провадиться в кінці місяця  на підставі Акту виконаних робіт, що складається  згідно журналів роботи механізмів.

Згідно п.п. 2.5.-2.6 договору за надання послуг попередня оплата в розмірі 50 %; оплата послуг по перебазуванню, монтажу та демонтажу пневмокрана здійснюється на підставі  калькуляції та виставленого рахунку.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що виконавець зобов"язується надати  якісно, в повному обсязі та вчасно передбачені даним договором послуги.

Замовник зобов"язується своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату наданих послуг (пункт 3.2. договору).

На виконання договірних умов, позивач надав відповідачу передбачені договором послуги за період з 31.10.2008р. по 30.06.2009р. на загальну суму 118432,52грн., що підтверджується актами виконаних робіт: №ОУ-0000420, №ОУ-0000445, №ОУ-0000469, №ОУ-0000477, №ОУ-0000001, №ОУ-0000008, №ОУ-0000018, №ОУ-0000036, №ОУ-0000087; рахунок фактурами: №Сф-000446 від 31.10.2008р., №СФ-000395 від 26.09.2008р., №СФ-0395 від 26.09.2008р., №СФ-000500 від 28.11.2008р., №СФ-000479 від 28.11.2008р., №СФ-000512 від 15.12.2008р., №СФ-000520 від 23.12.2008р., № СФ-00026 від 30.01.2009р., №СФ-0000018 від 27.02.2009 р., №СФ-0000029 від 31.03.2009р., №СФ-000095 від 30.06.2009р. (а.с. 12-14, 15а, 17-19, 22-30, 32-33, 35-36).

Відповідач свої договірні зобов"язання перед позивачем виконав частково в сумі 46 322, 94 грн., що стверджується платіжними дорученнями: №3081 від 03.10.2008р., №3082 від 03.10.2008р., №3638 від 28.11.2008р., №3609 від 25.11.2008р., №281 від 24.02.2009р., №860 від 27.04.2009 р. (а.с. 15, 16, 20-21, 31, 34).

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими  актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки й підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 статті 3, статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст.ст.901,903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов‘язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов‘язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов‘язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов‘язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач свої договірні зобов"язання перед позивачем виконав частково.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово надсилав відповідачу вимоги №36 від 06.04.2009р., №123 від 3.09.2009р., №156 від 13.11.2009р. Факт отримання відповідачем вказаних вимог стверджується №1527340 від 10.09.2009р., №1419 від 16.11.2009р., № 2400 від 07.04.2009р.

Відповідач надав відповідачу гарантійний лист  б/н від 21.05.2009р., яким гарантував позивачу погашення заборгованості в сумі 71 294, 58 грн. до 01.07.2009р. (а.с.41).

Між сторонами був складений та обопільно підписаний акт звірки розрахунків заборгованості за період 01.10.2008р. по 03.09.2009р., яким відповідач фактично визнав свою заборгованість перед позивачем в сумі 72 109, 58 грн. (а.с.37-38).

Після складання акту звірки позивачем була врахована оплата відповідачем                              1 000 грн. 05.05.2010р. (а.с.39) і пред'явлений 25.05.2010р. позов про стягнення                                                                71 109,58 грн., який і був задоволений господарським судом першої інстанції.

Однак, як зазначив відповідач у своїй апеляційній скарзі і в подальшому підтверджено позивачем, відповідачем 14.05.2010р., тобто до пред'явлення позову, було перераховано позивачу в рахунок  погашення боргу 1 000 грн. відповідно до платіжного доручення №1344 (а.с.74).

Таким чином, на час звернення КП "Управління механізації будівництва" до суду з позовом у даній справі позовна вимога про стягнення з відповідача вже сплаченої суми 1 000 грн. є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а отже обґрунтовано був пред'явлений позов про стягнення 70 109, 58 грн.                                                  (71 109, 58 грн. - 1 000 грн.).

Крім цього, під час розгляду місцевим господарським судом позову відповідач перерахував позивачу ще 1 000 грн. платіжним дорученням №1720 від 05.07.2010р. (а.с.72), про що відповідач також зазначив в апеляційній скарзі та підтвердили позивач у своєму відзиві та представник позивача в судовому засіданні.

У зв'язку з цим вищезазначена сума також не підлягає стягненню, а провадження у справі щодо стягнення цієї суми підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.

Таким чином, на момент прийняття господарським судом                                                                                          першої інстанції оскаржуваного рішення підлягала стягненню сума 69 109, 58 грн.                                     (71 109, 58 грн. - 2 000 грн.)

Отже, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга, з врахуванням її вимог, підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Вінницької області від 25 серпня 2010 року у справі №6/149-10 скасуванню в частині стягнення заборгованості в сумі 2000грн., з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення 1000грн. та припинення провадження у справі стосовно вимоги про стягнення 1000грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому, судове рішення у даній справі, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, підлягає зміні в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

При цьому приймається до уваги той факт, що позов був обґрунтовано пред'явлений, як зазначалось вище, стосовно стягнення 70 109, 58 грн., а сума                                                       1 000 грн. була сплачена відповідачем після пред'явлення позову, а отже судові витрати, які підлягають стягненню з відповідача, розраховуються виходячи з суми                                                70 109, 58 грн.

Витрати відповідача по сплаті державного мита та при поданні апеляційної скарги відшкодовуються частково пропорційно сумі задоволених вимог (2 000 грн.), оскільки скарга задоволена частково відносно лише цієї суми.

Часткове погашення відповідачем заборгованості в жовтні поточного року, про що зазначив представник відповідача в судовому засіданні, до уваги не приймається, оскільки здійснене вже після прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення. Ці суми можуть бути враховані органом Державної виконавчої служби при виконанні рішення суду у разі надання відповідачем належних доказів.

  Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 25 серпня 2010 року у справі №6/149-10 скасувати в частині стягнення заборгованості в сумі 2000грн., прийнявши в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення 1000грн. та припинення провадження у справі стосовно вимоги про стягнення 1000грн., а також  змінити рішення в частині стягнення державного  мита.

Викласти резолютивну  частину в такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар"єр" (вул.Київська, 1, смт. Стрижавка, 23211, ідентифікаційний код 05518894) на користь Колективного підприємства "Управління механізації будівництва"  (вул. К. Маркса, 15, м.Вінниця, 21100, ідентифікаційний код 01273510) - 69 109,58грн. заборгованості, 701грн. 10 коп. державного мита,  232,63грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові про стягнення 1000грн. боргу - відмовити.

Провадження у справі про стягнення 1000грн. боргу припинити".

Стягнути з Колективного підприємства "Управління механізації будівництва"  (вул. К. Маркса, 15, м.Вінниця, 21100, ідентифікаційний код 01273510) на користь Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар"єр" (вул.Київська, 1, смт.Стрижавка, 23211, ідентифікаційний код 05518894) - 10грн. витрат по сплаті державного мита при  поданні апеляційної  скарги.

3. Видачу наказів доручити  господарському суду Вінницької області.

4. Справу №6/149-10 повернути  до  господарського суду Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              Горшкова Н.Ф.

 судді::

                                                                                           Майор Г.І.  

                                                                                           Філіпова Т.Л.  

віддрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2, 3 - сторонам, 4 - в наряд.