Постанова

від 28.11.2007 по справі 47/358-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/358-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2007 р.                                                           Справа № 47/358-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В. , Могилєвкін Ю.О.

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Кванін Д.О.

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобілі Росії», м. Харків (вх. № 3236 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 08.10.07 р. по справі № 47/358-07

за позовом ЗАТ "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" м. Дружківка

до ТОВ "Автомобілі Росії" м. Харків

про стягнення 13080,59 грн.

встановила:

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний»,  звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою,  в якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобілі Росії» в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 13 080,59 грн., державне мито у розмірі 130,81 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.10.07р. по справі                         № 47/358-07 (суддя Светлічний Ю.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 13 080,59 грн., держмито у розмірі 130,81 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

В мотивування прийнятого рішення місцевий господарський суд, з урахуванням дійсних обставин справи та документальних доказів, які знаходяться в матеріалах справи, визнав доведеним факт порушення відповідачем умов діючого законодавства та з посланням на ст. ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідач з даним рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини справи, посилаючись при цьому, на те, що судом не взято до уваги, що Підько С.В., визнаний винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, не являючись працівником відповідача, без дозволу керівництва ТОВ «Автомобілі Росії», здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом – автомобілем ЗІЛ-4331, д/н АХ 6445АО, який знаходиться на балансі ТОВ «Автомобілі Росії». На цій підставі просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач в своїх поясненнях вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду – без змін.  В обґрунтування  своїх заперечень позивач зазначає, що в матеріалах справи знаходяться належні докази, якими встановлено, що                       Підько С.В. працює водієм ТОВ «Автомобілі Росії», проте факт незаконного заволодіння транспортним засобом відповідача жодними доказами не підтверджений.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не попередив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноваженого представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення без змін, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення,  господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору, відповідно до яких позивачем було укладено договір добровільного страхування автотранспортних засобів № 155314 від 05.05.2006р. з юридичною особою ТОВ «КС1-У». За договором страхування застраховано транспортний засіб ЗАЗ DAEWO Lanos, д/н АН 9354 ВВ на строк з 06.05.2006р. до 05.05.2007р.

Відповідно до п. 7.3.5 даного договору при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування. Страховим випадком згідно п. 3.1 договору є пошкодження, знищення чи конструктивна загибель транспортного засобу в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах строку дії договору 17.01.2007р. Підько С.В., працівник ТОВ «Автомобільні дороги Росії», здійснюючи поворот направо, не впевнився у безпеці маневру, скоїв зіткнення з автомобілем ЗАЗ DAEWO Lanos, д/н АН 9354 ВВ.

Відповідно до довідки ДАІ від 17.01.2007р. дорожньо-транспортна пригода здійснилась з вини Підько С.В., та протоколом серіії АВ 429978 від 17.01.2007р. виявлено порушення ст.124 Коджексу України про адміністартвині правопорушення, п.п. 10.4 Правил дорожнього руху України (а.с. 28).

Червонозаводським районним судом м. Харкова за фактом вчинення даного ДТП Підько С.В. було притягнуто до адміністративної відповідальності, що підтверджується постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.02.2007р. (а.с. 4).

Внаслідок  ДТП  власнику автомобіля ЗАЗ DAEWO Lanos, д/н АН 9354 ВВ  був нанесений матеріальний збиток у розмірі 13 539,59 грн, що підтверджується висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 29.01.2007р. (а.с. 21).

Дане ДТП за страховим актом № 012/07 від 13.02.2007р. було визнано страховим випадком.

Відповідно до умов договору страхування автотранспортних засобів № 155314 від 05.05.2007р.  ЗАТ «СК АСКО-Донбас Північний» на розрахунковий рахунок ТОВ «КСІ – У» платіжними дорученнями № 445 від 14.02.2007р., № 523 від 22.02.2007р. було перераховано суму страхового відшкодування у розмірі 13 080,59 грн. (вартість матеріального збитку в розмірі 13 539,59 грн. за винятком суми франшизи в сумі 459,00 грн.).

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник чи інша особа, має до особи, відповідальної за нанесення збитків.

Ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, а також те, що останнім не було доведено суду, що автомобіль ЗІЛ-4331, д/н АХ 6445АО вибув із володіння ТОВ «Автомобільні дороги Росії» у зв'язку з протиправними діями гр. Підька С.В., а саме, без відома відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнав їх такими, що підлягають задоволенню в сумі виплаченого страхового відшкодування у розмірі 13 080,59 грн.

З даними висновками господарського суду повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на всебічному,  повному  і  об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді,  коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх  відсутності  -  на  підставі  закону,  що регулює  подібні  відносини,  або  виходячи  із  загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржене рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки суд при його прийнятті взяв до уваги обставини, суттєві для розгляду цього спору, а висновки, викладені в ньому, узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини,  що призвело до прийняття правомірного рішення.

ТОВ «Автомобільні дороги Росії» в апеляційній скарзі  посилається на те, що місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваного рішення не було прийнято до уваги факти, відповідно до яких гр. Підько С.В. не являючись працівником ТОВ «Автомобільні дороги Росії», здійснив незаконне заволодіння автомобілем ЗІЛ-4331, д/н АХ 6445АО, який знаходиться на балансі відповідача, та вважає, що оскільки даний автомобіль вибув із володіння ТОВ «Автомобільні дороги Росії», останнє не зобов'язано відшкодовувати шкоду, яка була завдана джерелом підвищеної небезпеки.

Колегія суддів визнає необґрунтованість та безпідставність таких тверджень, оскільки наведені доводи повністю спростовуються обставинами справи та документальними доказами, які були у повному обсязі досліджені  під час вирішення господарського спору і яким місцевий господарський суд надав належну оцінку, та за якими встановлено що гр. Підько С.В. працює водієм ТОВ «Автомобільні дороги», тобто керування транспортним засобом водієм відповідача здійснювалось на належних правових підставах, що, в свою чергу, підтверджується постановою Червнозаводського району  м. Харкова від 20.02.2007р. (а.с. 4). Крім того, при оформленні ДТП інспекторами ДАІ факту незаконного заволодіння Підьком С.В. транспортним засобом автомобілем відповідача  не виявлено.

Ст. 33 Господарського процесуального кодексу України визначено обов'язок доказування, який розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням того, що відповідач не надав належних доказів, які свідчать про те, що автомобіль ЗІЛ-4331, д/н АХ 6445АО вибув із володіння відповідача у зв'язку з противоправними діями гр. Підька С.В., та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, та правомірно визнані господарським такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони матеріально обґрунтовані, відповідають обставинам справи, а наданий позивачем розрахунок суми страхового відшкодування в розмірі 13 080,59 грн. підтверджений  висновком експертного автотоварознавчого дослідження.

Отже, на думку колегії суддів, відповідач не обґрунтував і не довів належними та допустимими доказами правомірність викладених заперечень щодо позовних вимог. Разом з цим, факти, викладені в апеляційній скарзі та його посилання на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження під час вирішення справи.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 08.10.2007р. по справі № 47/358-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи позивача з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»,  ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду,  -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарськогосуду Харківської області від 08.10.2007р. по справі                     № 47/358-07 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

                                 Судді                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                                                                                               Могилєвкін Ю.О.