Ухвала

від 15.05.2024 по справі 619/1818/23

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/1818/23

провадження № 2-ві/619/5/24

Ухвала

15 травня 2024 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні питання про відвід судді Калиновської Л.В. у цивільній справі № 619/1818/23.

Питання, що вирішується ухвалою.

У провадженні Дергачівського районного суду Харківської області (головуючий суддя Калиновська Л.В.) перебуває цивільна справа № 619/1818/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та визнання дій незаконними.

13 травня 2024 року в системі «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Калиновської Л.В., у обґрунтування якої зазначено, що він не довіряє головуючому по справі, оскільки суддя раніше неодноразово розглядала справи за його участю, відмовляла йому у задоволенні скарг та не заявляла самовідвід, безпідставно затягуючи розгляд заяв та скарг.

Ухвалою судді від 14.05.2024 суддею Калиновською Л.В. визнано необґрунтованими доводи ОСОБА_1 про відвід головуючого та заяву про відвід передано іншому судді в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Частиною 3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленомучастиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.05.2024 заява про відвід судді Калиновської Л.В. розподілена судді Нечипоренко І.М.

За змістом ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України.

Статтями 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя неможе розглядатисправу іпідлягає відводу(самовідводу),якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Як установлено ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» )

Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Наявність безсторонності суду відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатись за суб`єктивними та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об`єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України» (Biluha v. Ukraine), п.49).

Дослідивши обставини, зазначені в заяві про відвід, суд дійшов висновку, що вказана заява не містить підстав, зазначених у п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, оскільки суд констатує, що сам по собі факт розгляду суддею Калиновською Л.В. інших справ за участю ОСОБА_1 та його незгода з прийнятими рішеннями не є самостійною підставою для її відводу.

До того ж, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, за відсутності інших належних та допустимих доказів, говорити про недотримання принципу неупередженості, оперуючи лише такими формальними ознаками є передчасним.

Водночас ОСОБА_1 не надано даних, що вказують на упередженість та необ`єктивність судді при розгляді цивільної справи.

Отже, аналіз доводів заяви про відвід судді ґрунтується на суб`єктивних переконаннях позивача.

Будь-яких інших підстав для відводу судді, передбачених ст. ст. 36, 37 ЦПК України, не встановлено.

Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 36, 39, 40, 258-261, 351-354 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Калиновської Л.В. у цивільній справі № 619/1818/23.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. М. Нечипоренко