Рішення

від 15.05.2024 по справі 756/15585/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15.05.2024 Справа № 756/15585/21

Ун.№756/15585/21

Пр.№2/756/168/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.

секретаря Приходько К.А.

за участю

представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черниш Юрій Володимирович про визнання договору позики неукладеним, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

та за зустрічним позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2021 представник позивачки - адвокат Дядюра Н.О. звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , в якому просила суд визнати неукладеним договір позики від 16.06.2011 №798 (далі за текстом - договір позики), що укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 про передання у позику коштів у розмірі 5 950 000 грн, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Красієм В.Я. і визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 22.09.2021 №940 (далі за текстом - виконавчий напис), який вчинений приватним нотаріусом КМНО Чернишем Ю,В. про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості за цим договором.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

29.09.2021 ОСОБА_4 стало відомо про вчинення виконавчого напису про стягнення з неї заборгованості на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 5 400 000 грн., відкриття приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Калинником І.В. виконавчого провадження НОМЕР_4 по його виконанню та вчинення ряду виконавчих дій.

01.10.2021 представник позивачки ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, з яких дізнався про те, що між невідомою позивачці раніше особою ОСОБА_5 і нею укладено договір позики про передання у позику позивачці коштів у розмірі 5 950 000 грн, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Красієм В.Я. за реєстровим №798.

21.09.2021 між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого права та обов`язки ОСОБА_5 за договором позики було частково відступлено ОСОБА_3 у розмірі 5 400 000 грн.

Позивачка запевняє суд, що їй нічого не відомо про укладення спірного договору позики, з ОСОБА_5 вона не знайома, ні особисто, ні через представників жодних правочинів з ним не укладала і не підписувала.

Позивачка, дізнавшись про ці обставини, звернулась до правоохоронних органів і 05.10.2021 було зареєстровано кримінальне провадження №12021100020002922 про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Зазначає, що позивачка не виявляла волі до вчинення правочину - договору позики, грошові кошти, що обумовлені ним, їй не передавались, а тому правочин є не укладеним.

Те, що позивачка не отримувала повідомлення про наявну заборгованість і про вчинення виконавчого напису, а нотаріусу не було подано оригінал договору позики, а також те, що позивачка оспорює підписання договору позики нею, що унеможливлює визнання заборгованості безспірною та вчинення виконавчого напису нотаріусом, вказує на необхідність визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 08.11.2021 було відкрито провадження у цій справі.

Ухвалою від 26.11.2021 вжито заходи забезпечення зустрічного позову і накладено арешт на майно ОСОБА_4 , а саме на

-земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:72:536:0112, площею 0,1 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:72:544:0032, площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2

-земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:72:544:0034, площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:72:544:0007, площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4

25.11.2021 відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 5 400 000 грн. У зустрічній позовній заяві посилається на невиконання ОСОБА_4 своїх зобов`язань за договором позики, набуття ним статусу кредитора у зобов`язанні у зв`язку з відступленням йому права вимоги.

Зустрічну позовну заяву прийнято судом до спільного розгляду з первісним позовом у підготовчому судовому засіданні 14.12.2021.

03.02.2022 представник відповідача ОСОБА_1 подала суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просила у задоволенні позову відмовити, оскільки договір позики є неукладеним, ОСОБА_4 була не належним чином повідомлена про наявність заборгованості, за адресою: АДРЕСА_5 ніколи не проживала. Крім того зазначила, що після ознайомлення представника ОСОБА_4 з матеріалами кримінального провадження №12021100020002922 стало відомо, що Київський державний нотаріальний архів органу досудового розслідування надав копії виписки з Реєстру нотаріальних дій приватного нотаріуса КМНО Красія В.Я. за 2011 рік, з якої вбачається, що у Реєстрі міститься запис за реєстровим номером № 798 щодо вчинення нотаріальної дії «посвідчення договору позики грошей на суму 40 000,00 грн» між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . При цьому у вказаному реєстрі міститься номер спеціального бланка такого договору - «ВРІ 064393».

Спірний у цьому провадженні договір позики між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 датований 16.06.2011 року та має реєстровий №798 на суму 5 950 000,00 грн, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красієм В.Я. Номер спеціального бланка спірного договору теж «ВРІ 064393».

За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12.01.2012 року у справі №2-619/12 було стягнуто 64 000,00 грн за договорами позики: від 08.06.2011 року на суму 24 000 грн, який було зареєстровано в реєстрі за реєстровим номером №746; від 16.06.2011 року на суму 40 000 грн, який було зареєстровано в реєстрі за реєстровим номером N? 798 (між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 )

Отже, 16.06.2011 за реєстровим №798 приватним нотаріусом Красієм В.Я. посвідчено договір позики між іншими фізичними особами та на іншу суму коштів.

Ухвалою суду від 06.06.2023 у справі призначено проведення судової почеркознавчої експертизи для вирішення питання, чи вчинено рукописний підпис у копії Договорі позики від 16.06.2011, що укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Красієм В.Я. за реєстровим №798 в графі «Позичальник» ОСОБА_4 чи іншою особою?

28.09.2023 експертна установа направила на адресу суду повідомлення про неможливість надання висновку у справі у зв`язку з ненаданням оригіналу досліджуваного документу - договору позики.

В судовому засіданні представники позивача заявлені у справі вимоги за первісним позовом підтримали, просили його задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову заперечували в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 проти задоволення первісного позову заперечував, просив задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином. Суд ухвалив розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Згідно поданої суду копії договору позики від 16.06.2011 вбачається, що він укладений між ОСОБА_5 (Позикодавцем) та ОСОБА_4 (Позичальником) і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красієм В.Я., зареєстрований в реєстрі за № 798. Цей договір вчинений на спеціальному бланку нотаріального документу серії ВРІ №064393.

Відповідно до п. 1 цього Договору позики Позичальник отримав від Позикодавця, а Позикодавець передав у власність Позичальнику гроші в розмірі 5 950 000 гривень у позику. Передачу грошей було здійснено до підписання цього договору, про що свідчить підписи на цьому договорі.

Сторони за цим Договором позики домовились, що позика повертається двома частинами: кінцевий термін повернення першої частини - 31 серпня 2021 року (тридцять першого серпня дві тисячі двадцять першого року), кінцевий термін повернення другої частини - 31 серпня 2022 року (тридцять першого серпня дві тисячі двадцять другого року). (п. 2.2. Договору позики).

Пунктом 2.3. вказаного договору також було визначено, що повернення здійснюється частинами - 5 400 000 гривень має бути здійснено не пізніше 31 серпня 2021 року включно, повернення 550 000 гривень має бути здійснено не пізніше 31 серпня 2022 року включно.

Згідно п. 2.5. Договору позики після повного або часткового повернення грошей, на оригіналі цього договору робиться відмітка - в якій зазначається дата передачі грошей та сума, яка була передана. Про що сторони підтверджують власними підписами на оригіналі цього договору. П. 2.6. визначено, що після повного повернення суми грошей за цим договором, Позикодавець передає оригінал цього договору Позичальнику. У випадку відступлення права вимоги щодо частини вимог (часткова заміна кредитора у зобов`язанні), новий кредитор після повернення йому відповідної суми грошей передає Позичальнику оригінальний примірник договору відступлення права вимоги (заміни кредитору у зобов`язанні) разом із доданою нотаріальною копією договору позики.

Також п. 2.7. Договору позики встановлено, що Позикодавець має право передачі своїх прав та обов`язків за цим договором, у повному або частковому обсязі, третім особам, без погодження з Позичальником, зокрема шляхом здійснення відступлення права вимоги. Таке відступлення може бути здійснено як до моменту настання кінцевого терміну повернення позики (її частини), так і після його настання.

21.09.2021 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права вимоги, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернишем Ю.В., зареєстровано в реєстрі за № 929 (далі за текстом - Договір про відступлення права вимоги).

Відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги п. 1. ОСОБА_5 частково передав ОСОБА_3 права та обов`язки ОСОБА_5 за договором позики, посвідченим ОСОБА_10 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 16 червня 2011 року, реєстровий номер 798.

Пунктом 3Договору про відступлення права вимоги визначено, що за цим договором до ОСОБА_3 переходять права та обов`язки ОСОБА_5 за договором позики в обсязі і на умовах, відповідно до частини 1 пункту 2.3 договору позики, а саме:

"2.3. Повернення здійснюється частинами - 5 400 000,00 гривень має бути здійснено не пізніше 31 серпня 2021 року включно."

Відповідно до п.6 Договір позики не містить заборони, щодо заміни позикодавця без згоди позичальника.

Крім того відповідно до п. 2.10. Договору позики сторони домовились, що: документами, які підтверджують безспірність заборгованості є наявність на руках у Позикодавця належного йому оригінального примірника цього договору позики, після настання терміну повернення грошей (або наявності на руках нового кредитора нотаріальної копії цього договору разом із оригінальним примірником договору про відступлення права вимоги, якщо таке відступлення здійснено щодо частки вимог згідно н. 3.1. цього договору).

Пунктом 3 Договору позики встановлено, що у випадку передачі позикодавцем права вимоги за цим договором третім особам у частці, Позикодавець на підтвердження дійсності права вимоги, передає новому кредитору за договором відступлення права вимоги нотаріальну копію даного договору, що є доказом наявності відповідного права вимоги на момент відступлення. При цьому на оригінальному примірнику договору позики, який залишається у Позикодавця, робиться відмітка про здійснене відступлення.

Також п. 9 Договором про відступлення права вимоги визначено, що на виконання вимог ч. 1 статі 517 Цивільного кодексу України а також в зв`язку із тим що відступлення права вимого за договором позики здійснюється частково ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 нотаріально засвідчену фотокопію договору позики, яка засвідчує її права за договором позики, та інформацію, яка є важливою для здійснення цих прав.

Відповідно до пункту 10, на пред`явленому договорі позики, посвідченому ОСОБА_10 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 16 червня 2011 року, реєстровий номер 798, зроблена відмітка про посвідчення договору про часткове відступлення права вимоги та повернуто оригінал ОСОБА_5 , який відповідає перед ОСОБА_3 за недійсність переданої вимоги, але не відповідає за невиконання позичальником свого обов`язку. (п. 11 Договору про відступлення права вимоги).

22.09.2021 за реєстровим №940 приватним нотаріусом КМНО Чернишем Ю.В. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у розмірі 5 400 000 грн.

Це виконавчий напис пред`явлено до примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Калинника І.В., яким відкрито виконавче провадження НОМЕР_4.

Вирішуючи вимоги про визнання договору неукладеним та стягнення заборгованості суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, - а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановленим договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі випливають з договору позики від 16.06.2011, оригінал якого суду не представлений жодним з учасників справи, позивачка оспорює факт підписання цього договору. Експертиза, яка була призначена судом, проведена не була у зв`язку з відсутністю оригіналу досліджуваного документу.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом не здобуто беззаперечних доказів того, що позивачка ОСОБА_4 не підписувала спірний договір позики, оскільки експертиза не була проведена у зв`язку з відсутністю оригіналу досліджуваного документу. Всі вжиті судом заходи щодо його витребування залишились безрезультатними. Відповідач ОСОБА_3 у своєму розпорядженні оригіналу договору не мав, про що надав відповідні пояснення суду. Не передання йому оригіналу договору ОСОБА_5 при укладенні договору про відступлення права вимоги підтверджується також умовами цього договору.

Статтею до ст.109 ЦПК України визначено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Суд вважає неможливим застосовувати положення ст.109 ЦПК України у цій справі та у зв`язку з ненаданням оригіналу договору позики встановлювати факт не підписання договору ОСОБА_4 , оскільки цей доказ хоч і не отриманий судом, однак підстав вважати, що це трапилось у зв`язку з ухиленням будь-кого з учасників справи від його подання та відповідно участі у експертизі, суд не вбачає.

З цих підстав, суд визнає, що заявлені у справі вимоги щодо неукладання договору позики у зв`язку з його не підписанням ОСОБА_4 є недоведеними.

Крім того, позивач просила визнати договір неукладеним у зв`язку з неотриманням грошових коштів, що обумовлені ним.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 1 Договору позики, передачу грошей було здійснено до підписання цього договору, про що свідчить підписи на цьому договорі.

Ця обставина також не доведена позивачем за первісним позовом, з огляду на неможливість перевірки автентичності підпису ОСОБА_4 у цьому договорі, а інших доказів, які б підтверджували це суду не надано.

Не підлягають задоволенню і зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Так, як зазначалось вище, відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Згідно зі статтею 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця) згідно зі статтею 545 ЦК України свідчить, що зобов`язання з повернення позики позичальником не виконано.

Отже, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. З метою забезпечення правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Такі правові висновки про застосування статей 1046, 1047 ЦК України викладені в постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 та від 13 грудня 2017 року у справі № 6-996цс17.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали справи не містять оригіналу договору позики від 16.06.2011, що укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , його не було надано суду під час розгляду справи.

Частинами 1,2 ст. 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідач ОСОБА_3 посилається на те, що оригінал договору позики надавався нотаріусу при посвідченні договору про відступлення права вимоги, у відповідності до умов якого, нотаріусом виготовлено нотаріально посвідчену його копію, яка наявна у розпорядженні відповідача.

Враховуючи те, що позивачкою за первісним позовом оспорюється факт підписання договору позики, її доводи щодо цього не можуть бути перевірені судом шляхом проведення експертизи у зв`язку з відсутністю оригіналу досліджуваного документу, суд вважає, що у зустрічних позовних вимогах про стягнення заборгованості слід відмовити.

Щодо вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, то сілд зазначити наступне.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Підпунктом 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Згідно п.1 Переліку передбачено можливість вчинення виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання

Як уже зазначалось вище, при розгляді цієї справи суду не надано оригінал договору позики, що укладався б між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Надана суду копія договору свідчить про те, що цей договір посвідчено приватним нотаріусом КМНО Красієм В.Я. 16.06.2011 за реєстровим №798 з використанням спеціального бланку нотаріального документу серії ВРІ №064393.

Разом з тим, судом встановлено, що у справі №02-33 «Реєстр для реєстрації нотаріальних дій» том №1 приватного нотаріуса КМНО Красія В.Я. міститься запис від 16.06.2011 за реєстровим №798 про посвідчення договору позики грошей на суму 40 000 грн, текст якого викладений на спеціальному бланку серії ВРІ №064393, сторонами якого є ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . Така інформація надана суду Київським державним нотаріальним архівом 05.09.2022 (т.1 а.с.200).

Відповідно до п.35 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004, чинної на момент посвідчення договору позики, за домовленістю сторін нотаріуси посвідчують інші правочини, укладені у письмовій формі, нотаріальне посвідчення яких законом не передбачено (наприклад: договори позики, позички, договори про визначення часток або про зміну розміру часток, договір доручення тощо).

Згідно з п.25 цієї є Інструкції, Кожній нотаріальній дії присвоюється окремий порядковий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, позначається на документах, що видаються нотаріусом, чи в посвідчувальних написах.

Запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії.

Пунктом 5 цієї Інструкції передбачено, що тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі та тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. Зразок, опис, порядок витрачання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів установлюються Кабінетом Міністрів України.

Отже, зважаючи на те, що Реєстрі нотаріальних дій нотаріуса Красія В.Я. 16.06.2011 за реєстровим номером 798 з використанням бланку нотаріального документу серії ВРІ №064393, міститься запис про посвідчення договору позики між іншими особами, які не мають відношення до цієї справи, суд вважає, що договір позики між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не посвідчений нотаріально, що унеможливлює вчинення виконавчого напису на ньому.

З цих підстав, виконавчий напис, вчинений 22.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернишем Юрієм Володимировичем, зареєстрований у реєстрі за №940 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 16.06.2011, який укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , має бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню і первісні позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Судовий збір у розмір 908 грн у відповіднсоті до ст.141 ЦПК України підлягає розподілу між відповідачами у дольовому порядку.

Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черниш Юрій Володимирович про визнання договору позики неукладеним, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернишем Юрієм Володимировичем, зареєстрований у реєстрі за №940 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 16.06.2011, який укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .

В іншій частині первісних позовних вимог - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_4 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень судового збору.

Дані учасників справи

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .

ОСОБА_5 , дата народження невідома, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 .

ОСОБА_3 , дата народження невідома, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.05.2024

Суддя А.М. Майбоженко