Рішення

від 29.04.2024 по справі 521/27827/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/27827/23

Провадження №2/521/2256/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Бодрухіної К.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордная23» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «Рекордная23» звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати внесків на утримання ОСББ у розмірі 20580,32гривень та судові витрати.

Позов обґрунтований такими обставинами.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , в якому створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордная23».

Згідно п. 11. Розділу III Статуту ОСББ «Рекордная23», рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Згідно п. 2. Розділу IV Статуту, сплата встановлених загальними зборами об?єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об?єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.

Рішенням загальних зборів Об?єднання (Протокол № 3) від 28.09.2021 року встановлений розмір щомісячних внесків співвласників на рахунок ОСББ «Рекордная23», який складається з розрахунку 7,50 грн. на 1 кв.м. та затверджений одноразовий внесок на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 10 грн. за 1 кв.м. площі приміщення.

Протягом 2021 - 2023 років ОСОБА_1 частково сплачував внески, а саме: сплачено у травні 2022 року - 6338,70 грн. Факт часткової сплати внесків на утримання будинку є підтвердженням прийняття з боку відповідача вимог статуту та обов`язку сплати внесків на утримання будинку.

01.02.2023 року ОСОБА_1 було скеровано претензію щодо добровільного погашення заборгованості, однак, подальшого виконання закріпленого Статутом обов`язку зі сплати заборгованості за внесками так і не відбулося, що і стало підставою для звернення до суду із вищевказаним позовом. Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви складає 20580,32 грн.

Судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження в порядку ч. 1 ст. 274 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник ОСББ «Рекордная23»про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, заперечень щодо заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення не заперечувала.

ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, відповідно до ст. 128 ЦПК України, відзив на позовну заяву не подавав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

У зв`язку з тим, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та відповідачам не подано відзив у встановлений судом термін, в порядку ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.

Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити, зважаючи на наступне.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).

У вказаному будинку створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордная23» (а.с 24-25).

Згідно п. 11. Розділу III Статуту ОСББ «Рекордная23», рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Згідно п. 2. Розділу IV Статуту, сплата встановлених загальними зборами об?єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об?єднання, є обов`язковою для всіх співвласників (а.с 26-39).

Рішенням загальних зборів Об?єднання (Протокол № 3) від 28.09.2021 року встановлений розмір щомісячних внесків співвласників на рахунок ОСББ «Рекордная23», який складається з розрахунку 7,50 грн. на 1 кв.м. та затверджений одноразовий внесок на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 10 грн. за 1 кв.м. площі приміщення (а.с. 46-54).

Відповідно до п. 2. Розділу 5 Статуту співвласник зобов?язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (а.с 26-39).

Протягом 2021 - 2023 років ОСОБА_1 частково сплачував внески на утримання ОСББ, а саме: сплачено у травні 2022 року - 6338,70 грн. (а.с. 8-9). Факт часткової сплати внесків на утримання будинку є підтвердженням прийняття з боку відповідача вимог статуту та обов`язку сплати внесків на утримання будинку.

01.02.2023 року ОСОБА_1 було скеровано претензію щодо добровільного погашення заборгованості, однак, подальшого виконання закріпленого Статутом обов`язку зі сплати заборгованості за внесками так і не відбулося.

Згідност. 319 Цивільного кодексу Українивизначено, що власність зобов`язує.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

Також відповідно до ч. 2ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 19 цього ж Законувстановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

За змістом статей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні-послуги» та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (далі - Правил) затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572(в редакції постанови Кабінету Міністрів №5 від 14 січня 2009 року, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 20Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно законодавства та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений у пункті 5 частини 3статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно ст. 17 Закону об?єднання має право відповідно до законодавства та статуту об?єднання зокрема утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об?єднання; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборамиоб?єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Виходячи з положень ст. 15 Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний в тому числі: забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі тощо.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951 цс 15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 20 цього Законуспоживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року у справі №642/2858/16).

Таким чином, відповідач, як споживач житлово-комунальних послуг та власник квартири квартири АДРЕСА_1 , повинен сплачувати кошти за отриманні ним послуги, проте не виконує своїх обов`язків у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано відповідних доказів на спростовування факту надання йому, відповідних послуг ОСББ «Рекордная23», або ж надання послуг іншою особою, а також надання таких послуг неналежним чином.

Також відповідачем не було надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг, а також розрахунку наявної заборгованості та доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань з оплати наданих послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем заборгованості.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 2720,00 грн., відповідно до платіжної інструкції № 216 від 08.09.2023 року на суму 268,40 гривень та платіжної інструкції № 257 від 19.12.2023 року на суму 2451,60 гривень (а.с. 6,7).

Крім того, 07 жовтня 2022 року позивач та адвокат Павленко А.Л. уклали договір юридичного супроводу господарської діяльності ОСББ № 24/10 (а.с. 56-57).

Представник позивача також просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані із наданням правової допомоги за направлення претензії в розмірі 300 грн, компенсація витрат поштових послуг за направлення претензії в розмірі 47 грн., та підготовку, складання заяви про видачу судового наказу, скерування її до суду у розмірі 2000 грн., складання проекту позовної заяви, подання її до суду та участь у справі 4000 грн., а загалом 6347 гривень.

Відповідно до Рахунку-фактури №24/10-5 від 31.08.2023 року та платіжної інструкції №218 від 08.09.2023 року позивач поніс витрати на складання заяви про видачу судового наказу, скерування її до суду у розмірі 2000 грн. (а.с. 60-61).

Відповідно до Рахунку-фактури №24/10-9 від 07.12.2023 року та платіжної інструкції №259 від 19.12.2023 року позивач поніс витрати на складання проекту позовної заяви, подання її до суду тощо у розмірі 4000 грн. (а.с. 64-65).

Вказані витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом із цим, доказів витрат позивача із надання правової допомоги за направлення претензії в розмірі 300 грн., зокрема Рахунку-фактури та платіжної інструкції, суду не надано. Крім того, компенсація витрат поштових послуг ст. 133 ЦПК України не передбачено. Таким чином, в частині стягнення вказаних витрат необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.3,319,360,509,525,526,530,536,599,611,625ЦК України, ст.ст. 9, 12-13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст. 10, 12, 19, 81, 89, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку«Рекордная23»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордная23», ЄДРПОУ 40847798, адреса місцезнаходження: вул. Маршала Бабаджаняна, 23, м. Одеса заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 20580 (двадцять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень 32 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордная23», ЄДРПОУ 40847798, адреса місцезнаходження: вул. Маршала Бабаджаняна, 23, м. Одеса судовий збір у розмірі 2720 (дві тисячі сімсот двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордная23», ЄДРПОУ 40847798, адреса місцезнаходження: вул. Маршала Бабаджаняна, 23, м. Одеса витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 06 травня 2024 року.

Суддя: Ю.В. Тополева