Ухвала

від 15.05.2024 по справі 491/1214/21

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

15.05.2024 Справа №: 491/1214/21 Провадження № 2/518/241/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Тарасенка М.С.,

секретаря судового засідання Логвенюк О.М.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Ананьївської міської ради Одеської області (ЄДРПОУ 04056807) про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Ширяївського районного суду Одеської області Тарасенка М.С. від участі у справі № 491/1214/21 за позовом ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради Одеської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача ОСОБА_1 посилається на те, що під головуванням судді вже двічі приймались процесуальні рішення по справі, а саме винесення ухвали про повернення позовної заяви від 17 лютого 2022 року та ухвали про залишення позову без розгляду від 31.01.2023 року, які були скасовані судом апеляційної інстанції, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 37 ЦПК України, є підставою для відводу судді. Крім того, тривале перебування справи в провадженні Ширяївського районного суду Одеської області викликає сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Юраш І.О., в судовому засіданні підтримала заяву про відвід судді.

Ознайомившись з заявою про відвід та матеріалами справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Щодо доводів зави про відвід судді, поданої представником позивача ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Підстави для відводу визначені ст. 36, 37 ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Так, статтею 37 ЦПК України вказано на недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, а саме, якщо суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі; суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення; суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції; суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції; суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі; суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Отже, перелік підстав для задоволення заяви про відвід є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статей 124, 126, 129 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Так, відповідно до ст.ст. 3, 10 ЦПК України цивільні справи вирішуються на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на них. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу. Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду. Метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді.

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця. Сам факт недовіри до суду може створити враження необ`єктивності та неупередженості суді при розгляді даної справи, а відтак у майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

У відповідності до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справи є основним обов`язком судді.

Судом приймається до уваги, що право на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та в Бангалорських принципах поведінки суддів, схвалених Резолюцією ООН 27.07.2006 р. № 2006/23.

Суд (судді), зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду.Змагальність судового процесу та покладення на суд обов`язку здійснювати цивільне судочинство об`єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Підстави для відводу судді можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер.

Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер.

Якщо заяву про відвід подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування, чинним законодавством не передбачено, якими саме засобами доказування можуть бути доведені підстави для відводу.

Отже, за умовами ч. 5 ст. 39 ЦПК України, з огляду на підстави застосування відводу, а саме: у зв`язку з наявністю обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, заявник не звільнений від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Проаналізувавши матеріали справи з метою встановлення обставин, які є підставами звернення з заявою про відвід, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення в межах заявлених підстав, оскільки заявником не надано належних доказів, які б підтверджували наявність підстав передбачених ч. 1 ст. 37 ЦПК України, а також інших обставин, що викликали б сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Разом з тим, відповідно до Бангалорських принципів поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної Ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, мають бути усунуті будь-які сумніви учасників справи в неупередженості судді у спосіб відведення такого судді від подальшого розгляду справи.

У відповідності з п. 66 Рішення ЄСПЛ (Справа «Мироненко і Мартенко проти України, заява № 4785/02») безсторонність судді за усталеною практикою Суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Відповідно до об`єктивного критерію, визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. З огляду на те, що зовнішні прояви можуть мати певну важливість, ЄСПЛ у справі «DeCubber v. Belgium» зазначив, що «правосуддя має не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві («Wettstein v. Switzerland», «CastilloAlgar v. Spain», «Білуха проти України»). Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Так, достатнім для відводу є обґрунтоване припущення, що суддя в силу дії певних чинників не зможе виглядати в очах незацікавлених спостерігачів безстороннім та неупередженим.

Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, положення пункту 1 статті 6 Конвенції, з метою усунення у стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості судді, а також, у сприянні підтримці до зростання довіри суспільства, представників юридичної професії і сторін у справі, до об`єктивності суддів та судових органів, тобто в цілому до судової влади, для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про відвід.

Така дія забезпечить та сприятиме зміцненню та підтримці довіри суспільства до судової влади, та гарантуванню права на справедливий розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 259-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Ширяївського районного суду Одеської області Тарасенка М.С. від участі у справі № 491/1214/21 за позовом ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради Одеської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Відвести суддю Ширяївського районного суду Одеської області Тарасенка М.С. від участі у справі № 491/1214/21 за позовом ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради Одеської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за заповітом.

Матеріали справи передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді у порядку встановленому ч. 3 ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Повний текст ухвали складений та підписаний 15 травня 2024 року.

Суддя М.Тарасенко