Рішення

від 24.04.2024 по справі 199/5763/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/5763/23

(2/199/262/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

24.04.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Свержевської В.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохим» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної підприємству внаслідок порушення покладених трудових обов`язків працівником, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрохим» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної підприємству внаслідок порушення покладених трудових обов`язків працівником.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що з 22.06.2020 року відповідач ОСОБА_1 працював на посаді менеджера оптових продаж полімерної продукції ТОВ «Дніпрохим», про що свідчить Наказ №00000000003-0000000103 від 19.06.2020 року. За своїми функціональними обов`язками мав доступ до комерційної таємниці та клієнтської бази підприємства.

Відповідач під час роботи на підприємстві був належним чином ознайомлений із Положенням «Про комерційну таємницю ТОВ «Дніпрохим»», про що свідчать його особисті зобов`язання про нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації.

21.12.2022 року відповідач ОСОБА_1 був звільнений із посади менеджера в оптовій торгівлі на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін), про що свідчить Наказ №00000000004-0000000103 від 21.12.2022 року.

Позивачу стало відомо, що після звільнення ОСОБА_1 працевлаштувався до одного з конкурентів на ринку полімерної продукції - компанії ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ХІМ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 40631061).

Маючи доступ до клієнтської бази ТОВ «Дніпрохим» відповідач ОСОБА_1 (перед звільненням із підприємства) заволодів контактами клієнтської бази Товариства, а також іншою інформацією для службового користування, яку вилучив із реєстру.

На теперішній час відповідач використовує клієнтську базу ТОВ «Дніпрохим» на шкоду інтересам товариства, про що свідчить службова записка керівника відділу оптової торгівлі від 16.03.2023 року, та висновок службової перевірки на підприємстві від 16.03.2023 року.

Так, із грудня 2022 ТОВ «Хеч Тек», яке мало довгострокові комерційні відносини з ТОВ «Дніпрохим», у результаті недобросовісної конкуренції з боку ОСОБА_1 , відмовилось від замовлень, які відбувалися кожного місяця в обсязі не менше 21 тони полімерної продукції марки «BD310MO».

Таким чином, діями відповідача ОСОБА_1 лише за 1 квартал 2023 року спричинені прямі збитки у вигляді недотриманого прибутку на суму 31 073 гривен 00 копійок, яка полягає у недобросовісному схилянні до бойкоту певними контрагентами (з якими ТОВ «Дніпрохим» мав довгострокові договірні відносини).

Окрім цього, неправомірні та протизаконні дії відповідача є довготривалими та продовжують спричинювати матеріальну шкоду та іміджеві втрати.

16.06.2020 року відповідачем були підписані особисті зобов`язання про не розголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації ТОВ «Дніпрохим».

Так, відповідно до зазначених зобов`язань відповідач ОСОБА_1 зобов`язався на період трудових відносин та протягом 3 років після розірвання трудового договору з ТОВ «Дніпрохим» не розголошувати відомості, що становлять комерційну таємницю згідно з главою 46 ЦК України та конфіденційну інформацію згідно зі ст. 862 ЦК України, а саме: собівартість послуг; розмір торгівельної націнки; обсяги виробництва продукції та реалізації послуг; відомості про постачальників, продавців, та покупців продукції Товариства, клієнтів товариства; відомості про способи надання і реалізації послуг Товариства; відомості про кон`єктуру та маркетингові дослідження; відомості про способи та засоби управління Товариством; відомості про внутрішню структуру товариства; відомості про систему оплату праці; відомості, що розкривають показники фінансового плану, вартість товарних запасів; відомості про баланс товариства; відомості про фінансові операції товариства; відомості про стан банківських рахунків товариства; внутрішні бухгалтерські та фінансові звіти; відомості про рівень доходів товариства та інше.

Згідно із вищезазначеними зобов`язаннями відповідачу заборонено виносити інформацію, що складає комерційну таємницю за межі території товариства на паперових носіях та інших носіях. Відповідач зобов`язався не розголошувати інформацію, що становить комерційну таємницю без згоди Товариства та не надавати третім особам без письмового дозволу директора чи керівника служби безпеки товариства і не використовувати з особистою метою.

Відповідач ОСОБА_1 особисто був попереджений про відповідальність. Про що свідчить його особиста розписка від 16.06.2020 року.

Позивач вважає, що внаслідок порушення покладених на відповідача ОСОБА_1 трудових обов`язків та особистих зобов`язань щодо нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації підприємству заподіяна матеріальна шкода у розмірі 100000,00 гривен.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохим» матеріальну шкоду у розмірі 100 000 гривен 00 копійок, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 гривни 00 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 гривен 00 копійок, а всього 122 684 гривни 00 копійок.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін.

Позивачеві надіслано ухвалу про відкриття провадження по справі, іншим учасникам справи надіслано копії позовної заяви та додані до неї документи.

Відповідачу визначено строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачеві роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на надання до суду відзиву на позов.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 22.06.2020 року відповідач ОСОБА_1 працював на посаді менеджера оптових продаж полімерної продукції ТОВ «Дніпрохим», про що свідчить Наказ (розпорядження) №00000000003-0000000103 про прийняття на роботу від 19.06.2020 року(а.с.17).

При прийнятті на роботу відповідачем ОСОБА_1 15.06.2020 року було підписано зобов`язання про нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації ТОВ «Дніпрохим» (а.с.20-21).

21.12.2022 року відповідач ОСОБА_1 був звільнений із посади менеджера в оптовій торгівлі на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін), що підтверджується наказом №00000000004-0000000103 від 21.12.2022 року(а.с.18).

Позивач зазначає, що після звільнення з роботи, ОСОБА_1 працевлаштувався до одного із конкурентів на ринку полімерної продукції - компанії ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ХІМ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 40631061).

Маючи доступ до клієнтської бази ТОВ «Дніпрохим», відповідач ОСОБА_1 (перед звільненням з підприємства) заволодів контактами клієнтської бази Товариства, а також іншою інформацією для службового користування, яку вилучив із реєстру.

На теперішній час відповідач використовує клієнтську базу ТОВ «Дніпрохим» на шкоду інтересам товариства

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо виконання зобов`язання про нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації.

Предметом доказування є встановлення переліку відомостей, які складають комерційну таємницю товариства, та розголошення відповідачем цих відомостей, із переліком яких він був ознайомлений.

Згідно з п. 4ст. 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Згіднозі ст. 1 Закону України "Про інформацію"інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідноз положеннями ст. 21 Закону України "Про інформацію"інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв`язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію (ч. 1ст. 505 ЦК України).

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничогота іншогохарактеру, завиняткомтих,які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці(ч. 2ст. 505 ЦК України).

Згіднозі ст. 17 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без дозволу особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв`язку з виконанням відповідних обов`язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб`єкту господарювання.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення господарської діяльності без дозволу уповноваженої на те особи відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю.

Відповідно дост. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правиламист. 1166 ЦК Українинеобхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збиткист. 22 ЦК України).

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Відповідно до частини 2ст. 1166 ЦК Україниособа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Судом встановлено, що відповідач перебував у трудових відносинах з позивачем, і ним було підписано зобов`язання про нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформаціїТОВ "Дніпрохим".

Однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів розголошення відповідачем відомостей, що становлять комерційну таємницю, а також доказів спричинення відповідачемматеріальної шкоди, чим не виконав вимогист. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, оскільки посилання позивача та аргументи у позові відносно розголошення відповідачем комерційної таємниці належними та допустимими доказами не підтверджені.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зіст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. ст.77,78 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зіст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на зазначене, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Суд зазначає, що долучені до позову докази не містять жодних відомостей про те, що відповідач, маючи доступ до клієнтської бази ТОВ «Дніпрохим», перед звільненням із підприємства заволодів контактами клієнтської бази Товариства, а також іншою інформацією для службового користування, яку вилучив з реєстру та використовує клієнтську базу ТОВ «Дніпрохим» на шкоду інтересам товариства.

Крім того, позивач, заявляючи вимогу про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 100000,00 грн., не надав розрахунку такої шкоди та не конкретизував її.

Таким чином, наведені у позові доводи про те, що відповідач порушив комерційну таємницюТОВ "Дніпрохим"та завдав такими діями матеріальної шкоди, не підтверджено матеріалами справи.

Отже, суд зазначає, що позивач належними, допустимими та достатніми доказами не підтвердив ті доводи, на яких ґрунтується його позов.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для відмови в задоволення позовних вимог.

За вимогою ч.1 та п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Керуючись ст.ст. 10,12,81,137,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохим» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди заподіяної підприємству, внаслідок порушення покладених трудових обов`язків працівником, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Л.Г. Якименко