Постанова

від 13.05.2024 по справі 916/185/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/185/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І,;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

Секретар судового засідання: Кияшко Р.О.;

Представники сторін в судове засідання не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.03.2024 про залишення позову без розгляду (повний текст ухвали складено 25.03.2024)

по справі № 916/185/24

за позовом Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одеський центр ділового співробітництва"

про стягнення 2 439 920,72 грн,

(суддя першої інстанції: Лічман Л.В., дата та місце ухвалення рішення: 19.03.2024 року, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, проспект Шевченка, 29),

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.03.2024 по справі №916/185/24 позовну заяву Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області по справі № 916/185/24 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.03.2024 у справі № 916/185/24, а справу № 916/185/24 передати на розгляд до Господарського суду Одеської області

Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області вважає, що ухвала Господарського суду Одеської області від 19.03.2024 у справі № 916/185/24 не відповідає вимогам процесуального закону, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що вимоги, викладені в ухвалах від 31.01.2024 та від 22.02.2024 (протокольна) селищною радою виконані в повному обсязі та в строки, визначені судом, що свідчить не тільки про обізнаність Авангардівської селищної ради про такі ухвали та їхній зміст (як про це зазначив суд в ухвалі від 19.03.2024), але й про вжиття позивачем (селищною радою), передбачених Господарським процесуальним кодексом України, процесуальних дій (подання заяв по суті справи) в строки, визначені в ухвалах, направлених на забезпечення розгляду судом справи та досягнення процесуального результату, обумовленого подання позовної заяви.

Заявник апеляційної скарги з посиланням на правовий висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, але не виключно, в постанові від 26.03.2024 у справі №903/614/23, вказує, що його явка не визнавалась судом обов`язковою і його нез`явлення не перешкоджало вирішенню спору; особа не може бути примушена до дій, обов`язок щодо вчинення яких покладено не на неї, а їх невиконання не може бути обставиною для залишення позову цієї особи без розгляду з цієї причини

Також Авангардівська селищна рада звертає увагу на визнану в ухвалі від 19.03.2024 обставину, що після порушення Господарським судом Одеської області провадження у справі № 916/185/24, Авангардівською селищною радою подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (що супроводжувалось доказами відповідної (додаткової) сплати судового збору), проте це питання було залишено судом на розгляді. Виконання Авангардівською селищною радою вимог господарського суду у строки, визначені в ухвалах від 31.01.2024 та від 22.02.2024 (протокольна), відсутність невиконаних позивачем вимог суду, в тому числі і щодо надання витребуваних доказів, розширення радою обсягу позовних вимог, які мали б бути розглянуті у справі, зокрема, в частині розміру позовних вимог, вчинення радою задля цього додаткових передбачених процесуальним законодавством дій (сплати судового збору), у своїй сукупності не свідчили про втрату інтересу селищною радою до розгляду цієї справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.03.2024 по справі №916/185/24, встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; призначено розгляд справи №916/185/24 за апеляційною скаргою Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.03.2024 на: 13.05.2024 року о 14-00 год

12.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач вказує, що аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано При цьому зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду, як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Відповідач зазначає, що враховуючи наведені ним правові висновки Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду, наявні у цій справі усіх обов`язкові умови (обставини) для імперативного застосування судом передбачених ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання та залишення позову Авангардівської селищної ради без розгляду.

14.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, з огляду на клопотання представників сторін про розгляд справи без їх участі, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.

Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одеський центр ділового співробітництва про стягнення 2439920,72 грн заборгованості за користування земельною ділянкою комунальної власності на умовах оренди.

В обґрунтування позовних вимог Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області посилається на систематичні порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 13.03.2007 із змінами, внесеними договорами від 27.05.2011, від 02.10.2014, від 04.12.2015, в частині оплати вартості користування земельною ділянкою, що призвело до виникнення заборгованості станом на 22.11.2023 у розмірі ціни позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.01.2024: 1) прийнято позовну заяву Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/185/24; 2) призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 22.02.2024; 3) запропоновано відповідачу подати відзив на позов та докази в обґрунтування своєї позиції в строк до 21.02.2024.

22.02.2024 в судове засідання представник позивача не з`явився.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.02.2024: 1) відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Каскад 7, оскільки рішення (враховуючи підстави позову та заперечення відповідача, які викладені у відзиві) не вплине на права та обов`язки особи, яку просить залучити відповідач до участі у справі; 2) прийнято до розгляду відзив на позовну заяву; 3) встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 05.03.2024; встановлено строк відповідачу для подачі заперечень на відповідь на відзив до 18.03.2024; 4) залишено на розгляді питання щодо прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог; 5) оголошено перерву у підготовчому засіданні до 19.03.2024.

05.03.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив (зареєстрована за вх. № 9370/24); 06.03.2024 від відповідача надійшли заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог (зареєстровані за вх. № 9619/24); 11.03.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (зареєстровані за вх. № 10203/24), клопотання про залучення до участі у справі третьої особи (зареєстроване за вх. № 10211/24).

Позивач не забезпечив явку свого представника в підготовче засідання, яке відбулось 19.03.2024, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду в електронний кабінет. Про обізнаність Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області щодо засідання суду, призначеного на 19.03.2024, свідчить також відповідь на відзив, в першому абзаці тексту якої зроблено посилання на протокольну ухвалу суду від 22.02.2024, якою, серед іншого, оголошено перерву до 19.03.2024.

Як зазначалось раніше, ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.03.2024 по справі №916/185/24 позовну заяву Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області по справі № 916/185/24 залишено без розгляду.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у засіданні суду, в т.ч. підготовчому, приписами ст.226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Отже, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Місцевий господарський суд, враховуючи належне повідомлення позивача про підготовче засідання, призначене на 19.03.2024, відсутність в матеріалах справи заяви позивача про розгляд справи за відсутності представника, неповідомлення позивачем причин неявки представника в засідання суду, на підставі п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України залишив без розгляду позов Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області.

Перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.

У свою чергу, у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі №905/458/21 надано характеристику положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України за методом правового регулювання цих норм (див. п. 8.4, 8.5).

У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.

Імперативні (зобов`язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду.

Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи «імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначалося раніше та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.01.2024: 1) прийнято позовну заяву Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/185/24; 2) призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 22.02.2024; 3) запропоновано відповідачу подати відзив на позов та докази в обґрунтування своєї позиції в строк до 21.02.2024.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.02.2024: 1) відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Каскад 7, оскільки рішення (враховуючи підстави позову та заперечення відповідача, які викладені у відзиві) не вплине на права та обов`язки особи, яку просить залучити відповідач до участі у справі; 2) прийнято до розгляду відзив на позовну заяву; 3) встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 05.03.2024; встановлено строк відповідачу для подачі заперечень на відповідь на відзив до 18.03.2024; 4) залишено на розгляді питання щодо прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог; 5) оголошено перерву у підготовчому засіданні до 19.03.2024.

Позивач не забезпечив явку свого представника в підготовче засідання, яке відбулось 19.03.2024, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду в електронний кабінет. Про обізнаність Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області щодо засідання суду, призначеного на 19.03.2024, свідчить також відповідь на відзив, в першому абзаці тексту якої зроблено посилання на протокольну ухвалу суду від 22.02.2024, якою, серед іншого, оголошено перерву до 19.03.2024.

З огляду на встановлені обставини, а також наведені норми чинного законодавства України, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції належним чином виконав свій процесуальний обов`язок щодо належного повідомлення позивача про час, дату та місце розгляду справи, а його представник був достеменно обізнаний про час та дату розгляду справи судом.

Втім, позивач явку свого представника у судове засідання місцевого господарського суду, не забезпечив.

До того ж, наявні матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів на підтвердження того, що він належним чином повідомляв суд першої інстанції, зокрема шляхом подання письмової заяви (клопотання) про можливість розгляду справи за відсутності свого представника, за наявними матеріалами справи.

Також не містять наявні матеріали справи й доказів на підтвердження звернення позивача до суду із відповідним клопотанням про відкладення розгляду справи, зокрема через об`єктивну неможливість забезпечення власної явки або явки свого представника до судового засідання.

Відтак, за встановленої судом першої інстанції процесуальної поведінки позивача, про що зазначено вище, колегія суддів вважає, що судом було зроблено цілком обґрунтований та правильний висновок про залишення позову у цій справі без розгляду.

Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на те, що зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, ухваленій у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

У постанові від 13.03.2019 у справі №916/3616/15 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду також зауважив, що наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції також наголошує на тому, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21 акцентувала увагу на тому, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням наведених норм, а також враховуючи обставини неявки представника позивача в судове засіданні, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду в частині того, що в даному випадку суд зобов`язаний залишити позов без розгляду, адже іншого процесуальним законом не передбачено.

Слід також зазначити, що позивач, як юридична особа, не позбавлений права надавати повноваження на представництво своїх інтересів будь-якій кількості осіб та будь-якому іншому представникові, у тому числі безпосередньому керівнику.

Доводи апелянта стосовно можливості у суду розглянути справу без участі представника позивача, так як ним подано усі необхідні докази колегією суддів не приймаєюься до уваги, оскільки в даному випадку позивач був зобов`язаний подати заяву про розгляд справи у його відсутність, як то передбачено ст.ст. 206, 226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

При цьому, колегія суддів враховує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 р. у справі "Пелевін проти України").

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Колегія суддів апеляційної зазначає, що доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.03.2024 про залишення позову без розгляду по справі № 916/185/24 слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.03.2024 - без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.03.2024 про залишення позову без розгляду по справі № 916/185/24 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.03.2024 по справі №916/185/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано15.05.2024 року.

Головуючий суддя Н.М. Принцевська

Судді: А.І. Ярош

Г.І. Діброва