Постанова

від 10.04.2024 по справі 904/372/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024 року м.Дніпро Справа № 904/372/23 (904/3898/18)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідача),

суддів Паруснікова Ю.Б., Мороза В.Ф.

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 (повний текст ухвали складено 25.12.2023, суддя Мартнюк С.В.) у справі №904/372/23 (904/3898/18)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал", м.Дніпро

до відповідача-1 Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м.Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - розпорядник майна боржника ТОВ "Істейтглобал" арбітражний керуючий Шевченко Віталій Євгенович, м. Дніпро

про визнання одностороннього правочину недійсним та визнання відсутності права вимоги

в межах справи №904/372/23

за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м.Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал", м. Дніпро

про визнання банкрутом

(за скаргою Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця у виконавчому провадженні №57164849 з примусового виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2018)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 у даній справі у задоволенні скарги АТ КБ "Приватбанк" (вх.№57686/23 від 10.11.2023) на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця у виконавчому провадженні №57164849 з примусового виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2018 - відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що оскаржувані дії державного виконавця є такими, що направлені на виконання ухвали про заборону вчинення певних дій, що є підставою для відмови у задоволенні скарги.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- задовольнити скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на дії, бездіяльність та рішення заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисенка Дмитра Борисовича у виконавчому провадженні № 57164849;

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисенка Дмитра Борисовича від 13.06.2023 про закінчення виконавчого провадження № 57164849;

- визнати протиправною бездіяльність заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисенка Дмитра Борисовича, яка полягає у нескладені акта про доведення до відома рішення, що виконується у виконавчому провадженні № 57164849;

- зобов`язати заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисенка Дмитра Борисовича, скласти акт про доведення до відома рішення, що виконується у виконавчому провадженні № 57164849, та винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 57164849 у відповідності з частиною 4 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження";

- визнати протиправними дії заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисенка Дмитра Борисовича у виконавчому провадженні № 57164849 з направлення 08.06.2023 до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, заявник посилається на наступні обставини:

- виконавчим документом, який виконується у виконавчому провадженні №57164849, є рішення немайнового характеру - ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2018 по справі №904/3898/18, якою заборонено АТ КБ "Приватбанк" вживати будь-яких заходів щодо звернення стягнення на предмет застави згідно договору від 15.12.2016 №DNHSLNI03662/DZ;

- рішення немайнового характеру виконуються у порядку, визначеному ч.4 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження";

- частина 4 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначає чіткий перелік дій та заходів, який має вчинити особисто державний виконавець для виконання рішення, яке забороняє боржнику вчиняти певні дії, адже саме державний виконавець є представником влади, наділеним функціями держави для виконання рішень, як завершальної стадії судового процесу;

- питання накладення штрафу за невиконання ухвали про забезпечення позову не вирішується в межах виконавчого провадження, відповідно - накладення державним виконавцем на АТ КБ "Приватбанк" штрафу є такими, що не відповідають приписам чинного законодавства;

- реєстрація 23.05.2022 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на предмет застави здійснена на виконання вимог чинного законодавства з метою реалізації гарантованого Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами України права на звернення до суду (справа № 904/1575/22);

- оскаржувана ухвала ґрунтується лише на хибних поясненнях ТОВ "Істейтглобал" про намір банку звернути стягнення на предмет застави у позасудовому порядку, які не відповідають фактичним обставинам і спростовуються наявністю провадження у справі №904/1575/22.

Відзиву на апеляційну скаргу учасниками справи не надано.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.01.2024 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Верхогляд Т.А., суддів Паруснікова Ю.Б., Мороза В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2024 витребувано у господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи (оскарження) №904/372/23 (904/3898/18), необхідні для розгляду апеляційної скарги; відкладено вирішення питання щодо руху апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 до надходження матеріалів справи № 904/372/23 (904/3898/18) до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 залишено без руху, апелянту надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надання доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу, відповідачу-2, третій особі по справі.

На виконання вимог ухвали суду від 05.02.2024 скаржником надані докази усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 10.04.2024 на 15:30 год.

10.04.2024 учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов`язковою, а їх неявка не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутністю представників сторін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та приватного виконавця, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал" звернулось до господарського суду з позовом до відповідача-1 Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "СК "Інгосстрах" про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого АТ КБ "Приватбанк" шляхом направлення на адресу ТОВ "Істейтглобал" вимоги від 02.08.2018 №Э.Upr1/3-626626 про сплату винагороди за користування кредитом по кредитному договору №DNHSLN103662 від 03.06.2013; визнання відсутності у АТ КБ "Приватбанк" права вимоги до ТОВ "Істейтглобал" сплати за користування кредитом за договором від 03.06.2013 №DNHSLN103662 в редакції договору про внесення змін до цього договору від 15.12.2016; визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ПрАТ "СК "Інгосстрах" шляхом направлення на адресу ТОВ "Істейтглобал" листа-повідомлення від 09.08.2018 №09-08/18. про розірвання договору №DNHSLN103662 від 03.06.2013 (в частині поруки ПрАТ СК "Інгосстрах").

Ухвалою господарського суду від 31.08.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал" про забезпечення позову задоволено. Заборонено Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" та будь-яким особам в його інтересах вживати будь-яких заходів щодо звернення стягнення на предмет застави згідно договору від 15.12.2016 №DNHSLNІ03662/DZ. Заборонено Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" здійснювати будь-які перешкоди, в користуванні/експлуатації та володінні Товариством з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал" вантажними вагонами, вносити зміни до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів щодо власника вагонів, у зв"язку з реалізацією Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" свого права заставодержателя, а саме - щодо вагонів хоперів для сипучих вантажів, обєм кузова 110 куб.м. (для перевезення зерна), тип 950, модель 19-1970-01 згідно переліку.

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду зі скаргою (вх.№57686/23 від 10.11.2023) на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця у виконавчому провадженні №57164849 з примусового виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2018.

Зазначена скарга мотивована посиланням на те, що:

- примусове виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2018 у справі №904/3898/18 про забезпечення позову мало б здійснюватися виключно у відповідності до положень ч.4 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження";

- доведення до відома боржника резолютивної частини рішення та складання акту в порядку, визначеному ч.4 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", є певною гарантією того, що боржнику було доведено до відома резолютивну частину рішення, якою боржнику заборонили вчиняти певні дії;

- матеріали виконавчого провадження не містять акт державного виконавця про доведення до відома боржника резолютивної частини рішення;

- відсутність зазначеного акта є порушенням встановленої Законом України "Про виконавче провадження" процедури виконання рішень немайнового забороняючого характеру в частині ознайомлення боржника з резолютивною частиною рішення;

- відсутність доказів належного повідомлення банку про доведення до його відома резолютивної частини ухвали у будь-якому разі усуває підстави для застосування державним виконавцем до банку заходів відповідальності, у т.ч. накладення штрафу за невиконання не доведеного до його відома рішення у встановлений законом спосіб.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 про відмову у задоволенні скарги АТ КБ "Приватбанк" (вх.№57686/23 від 10.11.2023) на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця у виконавчому провадженні №57164849 з примусового виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2018.

Статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За приписами ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у Рішенні від 15.05.2019 року №2-рп (ІІ)/2019) наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист: невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

У відповідності до ч.1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5)справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яка кореспондується з нормами ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження").

За приписами ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом (ч.5 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що 07.09.2018 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кузема Я.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57164849 з виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2018 у справі №904/3898/18 про забезпечення позову про заборону Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" вживати будь-яких заходів щодо звернення стягнення на предмет застави згідно договору від 15.12.2016 №DNHSLNI03662/DZ (а.с.13-14).

13.06.2023 заступником начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лисенком Д.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №57164849 (а.с.18-19).

Вказана постанова мотивована тим, що боржником рішення суду не виконано, у зв`язку з чим, державним виконавцем 08.06.2023 направлено повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення.

У даній справі Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" оскаржує дії та бездіяльність державного виконавця щодо виконання рішення немайнового характеру, зокрема ухвали господарського суду про забезпечення позову, якою банку заборонено вчиняти певні дії.

З огляду на приписи ч.ч.1,2,4 ст.144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Положеннями ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, який підлягає негайному виконанню та має виконуватися відповідно до вимог цього Закону, з урахуванням засад співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Стаття 63 Закону України "Про виконавче провадження" регламентує порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Так, відповідно до ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, яка розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 6 розділу І Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень пункту 8 розділу І Інструкції, акт це документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта. До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Колегія суддів зауважує, що виконавець у виконавчому провадженні законодавчо наділений дискреційними повноваженнями щодо вирішення способу та порядку судового рішення. Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Таким чином, виконавчі документи, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії та виконавчі документи, за якими боржник зобов`язаний утриматись від вчинення певних дій, підлягають виконанню у порядку, що істотно відрізняються один від одного, зокрема, за наслідками для сторін виконавчого провадження.

Як вже було зазначено, саме у ч.4 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" чітко визначено порядок виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій. Вказані положення статті не передбачають такої форми прийняття рішень виконавцем, як направлення вимоги.

Отже, відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець мав встановити порядок виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2018 у справі №904/3898/18 у постанові про відкриття виконавчого провадження та у відповідності до положень ч.4 ст.63 цього Закону довести до відома боржника резолютивну частину такого рішення шляхом оголошення його резолютивної частини, про що скласти відповідний акт і винести постанову про закінчення виконавчого провадження (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 17.06.2022 у справі №904/1513/22 та від 12.04.2023 у справі №904/1283/22).

Апеляційний господарський суд зазначає, що у примусовому виконанні рішення суду немайнового характеру, зокрема, рішення про зобов`язання боржника утриматись від вчинення певних дій, положення ч.4 ст. 63 цього Закону не наділяють виконавця повноваженнями контролю за виконанням рішення суду у формі направлення вимог. В силу положень наведеної правової норми, після складання акта у державного виконавця є обов`язок винести постанову про закінчення виконавчого провадження (близька за змістом правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №904/1283/22).

Матеріали справи не містять доказів складання державним виконавцем акта про доведення до відома боржника резолютивної частини ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2018 у справі №904/3898/18, тому державний виконавець дійшов передчасного висновку про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, місцевий господарський суд під час розгляду скарги Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на дії та бездіяльність державного виконавця неправильно застосував норми матеріального права (у вигляді неправильного тлумачення) положень ст.63 Закону України Про виконавче провадження щодо виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вх.№57686/23 від 10.11.2023) на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця у виконавчому провадженні №57164849 з примусового виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2018 в частині:

- визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисенка Дмитра Борисовича від 13.06.2023 про закінчення виконавчого провадження № 57164849;

- визнання протиправною бездіяльність заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисенка Дмитра Борисовича, яка полягає у нескладені акта про доведення до відома рішення, що виконується у виконавчому провадженні № 57164849.

Водночас, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги в частині зобов`язання заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисенка Дмитра Борисовича, скласти акт про доведення до відома рішення, що виконується у виконавчому провадженні № 57164849, та винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 57164849 у відповідності з ч.4 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у суду відсутні повноваження зобов`язувати державного виконавця вчиняти ті дії, які згідно із Законом можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Щодо вимоги про визнання протиправними дій заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лисенка Дмитра Борисовича у виконавчому провадженні № 57164849 з направлення 08.06.2023 до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, колегія суддів враховує наступні обставини.

Так, державним виконавцем з моменту відкриття виконавчого провадження було неправильно визначено характер та зміст судового рішення, що стало наслідком проведення державним виконавцем заходів та дій, які суперечать порядку виконання рішення про заборону вчиняти дії.

У даному випадку направлення державним виконавцем 08.06.2023 до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення свідчить про порушення державним виконавцем принципу співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями та порядку виконання рішення, яке забороняє боржнику вчиняти певні дії, визначеного ч.4 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", що є підставою для задоволення скарги у наведеній частині.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є такою, що постановлена при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з неправильним застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду частковому скасуванню.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 року у справі №904/372/23 (904/3898/18) скасувати частково.

Ухвалити нове судове рішення.

Скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вх.№57686/23 від 10.11.2023) на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця у виконавчому провадженні №57164849 з примусового виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2018 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисенка Дмитра Борисовича від 13.06.2023 про закінчення виконавчого провадження № 57164849.

Визнати протиправною бездіяльність заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисенка Дмитра Борисовича, яка полягає у нескладені акта про доведення до відома боржника рішення, що виконується у виконавчому провадженні № 57164849.

Визнати протиправними дії заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисенка Дмитра Борисовича у виконавчому провадженні № 57164849 з направлення 08.06.2023 до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

У задоволенні скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вх.№57686/23 від 10.11.2023) в частині зобов`язання заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисенка Дмитра Борисовича скласти акт про доведення до відома боржника рішення, що виконується у виконавчому провадженні № 57164849, та винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 57164849 у відповідності з частиною 4 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" - відмовити.

В решті ухвалу господарського суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Постанова складена у повному обсязі 15.05.2024 року.

Головуючий суддя Т.А.Верхогляд

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя В.Ф. Мороз