Рішення

від 15.05.2024 по справі 904/1233/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2024м. ДніпроСправа № 904/1233/24

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 61 703,54 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" Криворізької міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на свою користь безпідставно набуті кошти (переплата), за договорами: № 1336 від 01 лютого 2019 року в сумі 15 569,40 грн, № 1336 від 14 лютого 2020 року в сумі 45 421,51грн, а також інфляційні втрати у розмірі 427,67 грн та 3% річних 284,96 грн.

Судові витрати просить покласти на відповідача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок проведеного відповідачем перерахунку у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 60 990,91 грн. Надалі сторонами складено акти передачі-прийняття теплової енергії № 3456 від 31 травня 2023 та 6349 від 31 травня 2023 та акт звірки взаємних розрахунків станом за період 1 листопада 2023 р. де зафіксовано розмір заборгованості відповідача в сумі 60 990,91 грн 13 грудня 2023 року позивачем направлено лист про повернення коштів, який відповідач залишив без реагування.

08.04.2024 від представника Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що на виконання рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі № 54/50-21, з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №904/2888/22, проведено перерахунки розміру нарахувань за теплову енергію для категорії споживачів "Бюджетні установи" за опалювальний період 2019 - 2020, у зв`язку зі зміною для АТ "Криворізька теплоцентраль" ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020, у зв`язку з чим Позивачеві, який відноситься до категорії "Бюджетні установи" проведено перерахунок, відповідно до якого, переплата за послугу з постачання теплової енергії складає 60990,91 грн Однак, 01.02.2023 сторонами укладено договір на закупівлю теплової енергії № 1336, в рахунок платежів за яким, можливо зарахувати наявну переплату, у випадку якщо позивач, звернеться до відповідача з відповідною заявою, про що відповідач повідомив позивача листом №9737/30 від 01.12.2023. Також зазначає, що замість того щоб надати заяву про зарахування грошових коштів у розмірі 60 990,91 грн в рахунок майбутніх платежів, позивач штучно створив спір, який передав на розгляд суду, що містить явні ознаки безпідставних позовних вимог та зловживання своїми процесуальними правами. Позивач не обґрунтовує та жодним чином не підтверджує свого права на повернення так би мовити бюджетних коштів. Окрім того, останній також не надає належних доказів, що 60 990,91 грн переплати є саме бюджетними коштами, а не власними коштами позивача.

18.04.2024 від представника Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" Криворізької міської ради через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що укладені договори про закупівлю теплової енергії № 1336 від 01.02.2019 та 14.02.2020 року між позивачем та відповідачем про надання замовнику товару, про який зазначає відповідач у відзиві не регулює правовідносини, які є предметом даного позову. Кошти які позивач просить стягнути з відповідача є переплатою за іншими договорами, які були укладені між позивачем та відповідачем, а саме № 1336 від 01 лютого 2019 року та № 1336 від 14 лютого 2020 року відповідно, що утворилась внаслідок здійсненого відповідачем перерахунку. Також відповідач наполягає на тому, що позивач приховав укладений на даний час договір на постачання теплової енергії від 01.02.2023 № 1336. Сам факт наявності заборгованості перед позивачем відповідач не заперечується стороною відповідача, що підтверджується наявними у справі документів (листів, актів, відповіді на претензію та змісту відзиву на позов). Як наслідок відповідач має обов`язок, але як зазначає з відповідей - немає можливості повернути наявну заборгованість позивачу.

Також зазначає, що вибір способу захисту є правом саме позивача. Жодного штучного створення спору з нашої сторони, як на тому наполягає відповідач немає, підприємство звертається до суду виключно з метою захисту своїх порушених прав.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не надав.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

01.02.2019 Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" та Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (теплопостачальна організація) укладений договір №1336 про закупівлю послуг за державні кошти, за умовами якого учасник (відповідач) зобов`язується з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року надати замовнику (позивачеві) послуги, зазначені в п. 1.2. договору, а замовник прийняти і оплатити такі послуги по встановленим тарифам в строки, передбачені цим договором.

Найменування послуг: ДК021:2015:09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція.

Кількість: 265 Гкал (пункт 1.2. договору).

Ціна договору становить 362 419,30 грн.

На момент укладання договору ціна складає 1367,62 грн. за 1 Гкал з ПДВ (пункт 3.1. договору).

Строк (термін) наданих послуг: з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року (пункт 5.1. договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання 31.01.2019 і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань.

Сторони домовилися, що відповідно до ст. 631 ЦК України та ст. 180 ГК України, умови цього Договору в частині надання послуг теплопостачання до відносин між ними, які виникли до його укладання, і діють з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно (п. 10.1. договору).

14.02.2020 сторони уклали договір про закупівлю теплової енергії №1336, відповідно до пункту 1.1. якого учасник Теплопостачальна організація (Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль") зобов`язується до 31 грудня 2020 р. надати Замовнику-Споживачеві (позивачеві) товар, визначений в п. 1.2. договору, а Замовник-Споживач прийняти і оплатити одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Найменування товару за ДК 021:2015:09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (теплова енергія для потреб бюджетних установ).

Конкретна назва предмету закупівлі-теплова енергія для потреб бюджетних установ (п. 1.2. договору).

Ціна Договору становить: 393 584,62 грн, ПДВ 65 597,44 грн.

На момент укладання договору ціна складає 1 789,021 грн за 1 Гкал з ПДВ (бюджетні установи) (п. 3.1. договору).

Строк (термін) постачання теплової енергії: до 31 грудня 2020 року (пункт 5.1. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань (пункт 10.1. договору).

На виконання умов вищезазначених договорів Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" сплачено Акціонерному товариству "Криворізька теплоцентраль" кошти в сумі 259 515,26 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №1300 від 24.02.2020 на суму 64 440,50 грн, №1287 від 10.03.2020 на суму 56 336,24 грн, №1400 від 14.04.2020 на суму 30 216,55грн., №1409 від 27.04.2020 на суму 3 059,23 грн, № від 28.05.2020 на суму 26 477,50грн, №1864 від 28.10.2020 на суму 78 985,24 грн.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" повідомило Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3", що на виконання рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі №54/20-21, з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №904/2888/22, АТ "Криворізька теплоцентраль" виконано перерахунок розміру нарахувань за теплову енергію для категорії споживачів "Бюджетні установи" та "Інші споживачі" за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року.

Так за договором №1336 від 01.02.2019 сума перерахунку склала 15 569,40 грн з урахуванням ПДВ, за договором №1336 від 14.02.2020 сума перерахунку склала 45 421,51 грн з урахуванням ПДВ, всього переплата за цими договором становить 60 990,91 грн. Запропоновано направити на його адресу заяву про зарахування надмірно сплачених коштів на інший поточний договір.

Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" листом № 396 від 14.07.2023 просило Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" перерахувати на зазначені рахунки суми передоплати за договорами.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" надало відповідь № 5984/30 від 28.07.2023, в якій повідомило, що через занадто низьку платіжну дисципліну зі сторони мешканців міста - споживачів теплової енергії, АТ "КТЦ" відчуває гострий дефіцит обігових коштів, який не дає змоги своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за спожиті енергоносії, що в свою чергу ставить під загрозу підготовку та стале проходження опалювального сезону 2023-2024р. та, як наслідок, створює фінансові загрози ведення господарської діяльності. Враховуючи дані обставини, за результатами здійсненого перерахунку розміру нарахувань за теплову енергію за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року позивачу буде зараховано переплату за теплову енергію в рахунок майбутніх платежів, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.

Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" направило Акціонерному товариству "Криворізька теплоцентраль" претензію №57 від 15.01.2023, в якій запропонував переплату у розмірі 60 990,91 грн. перерахувати на зазначений рахунок.

Сторонами підписані акти звірки, відповідно до яких станом на 01.11.2023 переплата позивача за договорами №1336 від 01.02.2019 та №1336 від 14.02.2020 становить 60 990,91 грн.

Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" посилається на переплату на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" за договорами №1336 від 01.02.2019 та №1336 від 14.02.2020 у розмірі 60 990,91 грн., яку відповідач не повертає на користь позивача, а просить зарахувати її в рахунок майбутніх платежів за постачання теплової енергії, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти (переплата), за договорами: № 1336 від 01 лютого 2019 року в сумі 15 569,40 грн, № 1336 від 14 лютого 2020 року в сумі 45 421,51грн, а також інфляційні втрати у розмірі 427,67 грн та 3% річних 284,96 грн.

Предметом доказування у справі є встановлення обставин виконання позивачем умов договору про закупівлю послуг за державні кошти №1336 від 01.02.2019, договору про закупівлю теплової енергії №1336 від 14.02.2020 щодо сплати вартості наданої послуги з теплопостачання, наявність/відсутність підстав для повернення суми переплати за договорами.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (частина 2 статті 275 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.

Згідно статті 19 Закону України "Про теплопостачання" діяльність у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Позивач свої зобов`язання з оплати вартості послуг за договорами №1336 від 01.02.2019, №1336 від 14.02.2020 про постачання теплової енергії виконав у повному обсязі.

Факт завищення відповідачем фактичних витрат на теплову енергію підтверджується рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі 54/20-21 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №904/2888/22.

Наявність переплати за цими договорами складає 60 990,91грн, підтверджена матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до пункту 49 Правил користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, різниця в нарахуваннях (від`ємне значення) спрямовується в оплату майбутніх платежів, крім випадку припинення дії договору із споживачем.

Згідно розділу 10 договору №1336 від 01.02.2019 договір діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань (пункт10.1. договору).

Договір №1336 від 14.02.2020 укладений на строк до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань (пункт 10.1. договору).

З наведеного убачається, що строк дії договорів про закупівлю теплової енергії №1336 від 01.02.2019, №1336 від 14.02.2020 теплової енергії закінчився 31.12.2019 та 31.12.2020, а грошові кошти перераховані позивачем на користь відповідача поза межами їхніх договірних відносин.

Згідно із частинами першою, другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З наведених норм убачається, що особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов`язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.

Означене недоговірне зобов`язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 Цивільного кодексу України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов`язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.

При цьому, норма частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, до недоговірних зобов`язань з повернення безпідставно набутого майна згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України не застосовується (п.92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22).

У даній справі встановлено, що строк дії договорів про закупівлю теплової енергії №1336 від 01.02.2019, №1336 від 14.02.2020 теплової енергії закінчився 31.12.2019 та 31.12.2020 відповідно, а грошові кошти перераховані позивачем на користь відповідача поза межами договірних відносин та були безпідставно отримані відповідачем, внаслідок чого у відповідача виник обов`язок їх повернути згідно з нормами статті 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Станом на дату звернення з позовом до суду грошові кошти не повернуто позивачу.

Як було зазначено вище, зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає у особи безпосередньо з норми статті 1212 Цивільного кодексу України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом.

Отже, строк виконання зобов`язання з повернення безпідставно отриманих коштів у сумі 60 990,91 грн є таким, що настав.

Доказів повернення зайво сплачених коштів відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 60 990,91 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Отже, передбачений частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем грошових коштів позивача.

Позивачем нараховані 3% річних в сумі 284,69 грн за період з 15.01.2024 по 11.03.2024 та втрати від інфляції в сумі 427,67 грн за період з січня по лютий 2024 року.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню переплата за договорами у розмірі 60 990,91 грн, 3 % річних у розмірі 284,96 грн, втрати від інфляції у розмірі 427,67 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" Криворізької міської ради до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення 61 703,54 грн задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) на корить Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" Криворізької міської ради (50031, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Женевська, 6Б, код ЄДРПОУ 37861791) 15 569,40 грн переплати за договором № 1336 від 01.02.2019, 45 421,51грн переплати за договором № 1336 від 14.02.2020, 284,96 грн 3 % річних, 284,96 грн інфляційних втрат, 3 028,00 грн. витрати по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.05.2024

Суддя Ю.А. Бажанова