Рішення

від 15.05.2024 по справі 904/1325/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2024м. ДніпроСправа № 904/1325/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арекорд", м. Дніпро

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро", м. Дніпро

про стягнення 127 672,13 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арекорд" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" 100 000,00 грн основного боргу, 245,90 грн 3% річних, 2 426,23 грн пені, 25 000,00 грн 25% штрафу.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 3 028,00грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 25.12.2023 року в частині повернення фінансової допомоги до 25.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1325/24 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

11.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" визнає позов у повному обсязі та зазначає, що заборгованість виникла через незадовільне фінансове становище.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арекорд" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" (позичальник) був укладений договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, відповідно до пункту 1.1 якого позикодавець надає позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу грошові кошти (далі Кошти), а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у визначений цим Договором строк.

Відповідно до пункту 2.1 договору ціна поворотної безвідсоткової фінансової допомоги становить 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок). Податок на додану вартість за даним Договором не передбачений.

Відповідно до пункту 2.3 договору загальна ціна Договору складається з усіх сум наданих позичальнику коштів.

Відповідно до пункту 3.1 договору позикодавець надає поворотну безвідсоткову фінансову допомогу протягом 30 (тридцять) календарних днів з моменту укладення цього Договору.

Відповідно до пункту 3.2. договору поворотна безвідсоткова фінансова допомога надається позикодавцем позичальнику в касі позикодавця на підставі видаткових касових ордерів. Сторони домовились, що сума поворотної фінансової допомоги, може надаватись позикодавцем позичальнику частинами.

Відповідно до пункту 3.3. договору кошти вважаються переданими позичальникові в момент їх отримання представником/уповноваженою особою позичальника в касі позикодавця.

Відповідно до пункту 4.1. договору позичальник зобов`язується повернути позикодавцю надану за даним Договором поворотну фінансову допомогу у повному розмірі до « 25» лютого 2024 року включно.

Відповідно до пункту 6.1. договору даний договір набуває чинності з моменту отримання першої суми Коштів позичальником та діє до "31" грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до виконання Сторонами своїх зобов`язань по даному Договору.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Арекорд" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" кошти у сумі 100 000,00 грн, що підтверджується: видатковим касовим ордером від 2 січня 2024 року на суму 10 000,00 грн, видатковим касовим ордером від 3 січня 2024 року на суму 10 000,00 грн, видатковим касовим ордером від 4 січня 2024 року на суму 10 000,00 грн, видатковим касовим ордером від 5 січня 2024 року на суму 10 000,00 грн, видатковим касовим ордером від 8 січня 2024 року на суму 10 000,00 грн, видатковим касовим ордером від 9 січня 2024 року на суму 10 000,00 грн, видатковим касовим ордером від 10 січня 2024 року на суму 10 000,00 грн, видатковим касовим ордером від 11 січня 2024 року на суму 10 000,00 грн, видатковим касовим ордером від 12 січня 2024 року на суму 10 000,00 грн, видатковим касовим ордером від 15 січня 2024 року на суму 10 000,00 грн (а.с. 10 - 19).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" не здійснило своєчасного повернення фінансової допомоги у сумі 100 000,00 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 100 000,00 грн. заборгованості за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 25 грудня 2023 року, 1245,90 грн 3% річних, 2 426,23 грн пені, 25 000,00 грн 25% штрафу.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 25 грудня 2023 року, факт надання безвідсоткової фінансової допомоги, строк повернення, строк дії договору, наявність прострочення повернення безвідсоткової фінансової допомоги, наявність / відсутність підстав для нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат, штрафу.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з відповідача 100 000,00 грн. заборгованості по договору про надання поворотної фінансової допомоги від 25.12.2023.

З урахуванням приписів пункту 4.1 договору, строк повернення позики у розмірі 100 000,00 грн. є таким, що настав.

Відповідач доказів повернення позики у розмірі 100 000,00 грн. до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову не спростував, позов визнав.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, є можливим, оскільки суб`єкти господарських відносин наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення при укладанні договору санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня та штраф застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.09.2019 у справі №904/5770/18.

Відповідно до пункту 6.2. договору закінчення строку дії даного Договору не звільняє сторони від повного його виконання та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час строку дії даного Договору.

Відповідно до пункту 7.4. договору за прострочення позичальником строку повернення суми поворотної фінансової допомоги, який визначений в п. 4.1 даного Договору, позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неповернутої поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за кожний день прострочення повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, включаючи день оплати. При цьому позичальник зобов`язаний повернути суму коштів (її неповернену частину в разі дострокового повернення частини), збільшену на індекс інфляції за весь час прострочення та сплатити 3% річних від несвоєчасно повернутої або неповернутої суми поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до пункту 7.5. договору між сторонами договору узгоджено, що у випадку прострочення виконання зобов`язань, передбачених п.4.1 цього Договору, більше ніж на 10 (десять) календарних днів позичальник додатково сплачує позикодавцю штраф у розмірі двадцяти п`яти відсотків від фактично отриманих та не повернутих коштів.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення з відповідача пеня у сумі 2 426,23 грн. за період з 26.02.2024 по 26.03.2024, 245,90 грн 3% річних за період з 26.02.2024 по 26.03.2024 та штраф у сумі 25 000,00 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив, позовні вимоги визнав.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частиною 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (частини 4, 5 статті 191 Господарського процесуального кодексу України).

11.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" визнає позов у повному обсязі та зазначає, що заборгованість виникла через незадовільне фінансове становище.

Відзив на позовну заяву, в якому визнано позов підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" Прокопчук А.П., повноваження якого підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" про визнання позову (викладена у відзиві на позов) не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

За таких обставин є правомірними та підлягають задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 100 000,00 грн. основного боргу за січень 2024 року за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 25 грудня 2023, пені у розмірі 2 426,23 грн, 3% річних у розмірі 245,90 грн та штрафу у розмірі 25 000,00 грн.

За положеннями частин 1, 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (частина 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи, що заява про визнання позовних вимог подана відповідачем до початку розгляду справи по суті (раніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі), відповідно до статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 514,00 грн. судового збору; судовий збір у сумі 1 514,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету на підставі ухвали господарського суду.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Арекорд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" про стягнення 127 672,13 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Дніпро" (49098, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, буд. 2, башта А, приміщення 4-7, ідентифікаційний код 44024895) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арекорд" (49011, м. Дніпро, вул. Орловська, буд. 21, ідентифікаційний код 44961069) 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 245,90 грн (двісті сорок п`ять гривень 90 коп.) 3% річних, 2 426,23 грн (дві тисячі чотириста двадцять шість гривень 23 копійки) пені, 25 000,00 грн (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок) 25% штрафу, 1 514,00 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Арекорд" (49011, м. Дніпро, вул. Орловська, буд. 21, ідентифікаційний код 44961069) із Державного бюджету України 1 514,00 грн. (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.) судового збору, перерахованого платіжною інструкцією №276 від 22.03.2024, про що постановити ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.05.2024

Суддя Ю.А. Бажанова