Рішення

від 15.05.2024 по справі 904/3135/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2024м. ДніпроСправа № 904/3135/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсо Інвест", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро

про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення здійснення оплати за товар у загальному розміру 148 075,89 грн.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсо Інвест" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" 3% річних у розмірі 40 198,36 грн. та інфляційних втрат у розмірі 107 877,53 грн. за прострочення здійснення оплати за товар за договором №477/2020 від 22.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

14.07.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Проте, вихід за межі встановленого ст. 195 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов`язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.

Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

На даний час продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Заявлені вимоги Позивач обґрунтовує несвоєчасним виконанням Відповідачем свого грошового зобов`язання, встановленого рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі у справі №904/3205/22 від 08.02.2023р., яке змінено постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2023 року та викладено абзац другий його резолютивної частини у наступній редакції:" Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсо Інвест" 5 478 603,12 грн. основного боргу, 56 400,32 грн. річних, 520 963,05 грн. індексу інфляції, 50045,06грн. судового збору", які набрали законної сили 07.06.2023.

Позиція відповідача

Відповідач вважає позовну заяву необґрунтованою, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позовні вимоги обґрунтовуються Позивачем посиланням на порушення Відповідачем умов договору № 477/2020 від 22.06.2020 в частині несвоєчасної оплати за товар, поставлений згідно Додатку №20 від 06.01.2022 до Договору № 477/2020 від 22.06.2020, по наступним видатковим накладним, а саме: №№ 296, 299, 303, 304, 305, 306, 307.

Також, на підтвердження позовних вимог, Позивач посилається на обставини встановлені Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2023 у справі № 904/3205/22, яке змінене Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 904/3205/22.

Вищезазначене рішення суду виконано 15.06.2023, що підтверджується платіжними дорученнями №38588 від 15.06.2023 на суму 5 448 603,12 грн., № 38589 від 15.06.2023 на суму 30 000,00грн. та №38590 від 15.06.2023 на суму 627 408,43 грн.

З наведеного у позовній заяві розрахунку інфляційних втрат вбачається, що прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становило менше місяця, зокрема:

- за видатковими накладними № 299, № 305, №303, №304, №306, №307 прострочення менше місяця мало місце в грудні 2022;

- за видатковою накладною № 296 прострочення менше місяця мало місце в лютому 2023.

Відповідно, стягнення інфляційних втрат за ці періоди є необґрунтованими, адже таке стягнення суперечить природі інфляційних втрат.

Крім того, за видатковою накладною № 299 Позивачем невірно встановлено період прострочення строку оплати (16.11.2022), оскільки у рішенні суду по справі встановлено, податкову накладну за поставку товару за видатковою накладною№299 позивач зареєстрував 15.11.2022р., що підтверджується наданими позивачем доказами, відповідно строк оплати у Відповідача настав 05.12.2022, а не як зазначено позивачем 16.11.2022.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

22.06.2020р. між Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" (надалі - ПрАТ "ДМЗ", покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсо Інвест" (надалі - ТОВ "Арсо Інвест", постачальник, позивач) укладено договір №477/2020 (надалі договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати покупцю продукцію (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.

Відповідно до п.2.1 договору поставка товару здійснюється партіями. Партія товару товар, оформлений одним товарно-транспортним документом.

Згідно з п.2.2 договору базисні умови, строки поставки товару, а також відвантажувальні реквізити узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках) до цього договору.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що на кожну поставлену партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи: рахунок-фактури 1 примірник (оригінал); сертифікат якості виробника/паспорт на товар 1 примірник (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника); видаткову накладну 1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту; податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням вимог щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи та з реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку, передбаченому п.201.10 ст.201 ПК України; інші документи, перераховані в специфікації (додатку). Ці документи при поставці товару автотранспортом надаються постачальником одночасно з товаром, а при поставці залізничним транспортом не пізніше, ніж через 2 робочих дні з дати прибуття товару до покупця. В зазначених документах поруч з найменуванням товару зазначається код УКТ ЗЕД такого товару з дотриманням вимог, вказаних в п.1.2 договору.

Відповідно до п.2.5 договору постачальник зобов`язаний з дотриманням вимог чинного законодавства (зокрема, із застосуванням відображеного в установленому порядку цифрового підпису уповноваженої особи та спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується для реєстрації податкових накладних), скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну на суму податкових зобов`язань з ПДВ, що виникли у постачальника, у строк, встановлений п.201.10 ст.201 ПК України; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної на всю суму збільшення вартості (кількості) товару у строк, встановлений п.201.10 ст.201 ПК України.

Згідно із п.3.1 договору ціна товару встановлюється та узгоджується сторонами відповідно до п.1.2 цього договору.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що оплата вартості партії товару (платежі) здійснюється в гривнях, на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до цього договору. У цьому випадку, умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями (додатками).

Відповідно до п.4.3 договору у випадку, коли документи, зазначені в п.2.3 цього договору, не надані постачальником у встановлені в п.2.3. договору строки або оформлені постачальником неналежним чином (з порушенням чинного законодавства та умов цього договору), про що покупець направляє постачальнику відповідне повідомлення про порушення умов п.2.3 договору, покупець має право затримати оплату товару до надання постачальником повного комплекту належним чином оформленої документації, при цьому, строк оплати, вказаний у п.4.1 договору збільшується на період надання документів, зазначених у п.2.3 договору, оформлених належним чином. Також, у даному випадку, штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем.

Якщо податкова накладна не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений в п.2.5 договору строк або реєстрація податкової накладної була зупинена контролюючим органом, то відлік строку оплати, узгоджений сторонами відповідно до п.4.1 договору, починається з дати реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також в даному випадку, штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем.

Пунктом 8.6 договору передбачено, що у разі, якщо постачальник не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних або не вжив заходів (оскарження в судовому порядку рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) для її реєстрації після зупинення реєстрації такої податкової накладної контролюючим органом протягом 365 днів з дати виникнення у нього податкових зобов`язань з ПДВ, постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі 20 % від вартості поставленого товару, податкова накладна по яким не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, оплата покупцем, за дані товари здійснюється після сплати постачальником штрафу, зазначеному в цьому пункті.

У разі, якщо постачальник зареєстрував податкову накладну, що містить помилки в коді товару згідно з УКТ ЗЕД, та відповідно, що є підставою для позбавлення права покупця для віднесення сум податку до податкового кредиту, постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі 20 % від вартості поставленого товару, податкова накладна по яким була зареєстрована з помилкою в коді товару згідно з УКТ ЗЕД.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Моментом підписання договору є дата, зазначена в верхньому правому куті на першій сторінці цього договору (п.13.5 договору в редакції додаткової угоди №6 від 15.11.2021р.).

06.01.2022р. сторонами підписано додаток №20 до договору №477/2020 від 22.06.2020р. специфікацію на поставку товару за договором, відповідно до якої сторони погодили, що оплата товару, що поставляється за цим договором, здійснюється покупцем на умовах: оплата протягом 20 календарних днів від дати поставки товару.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 5 668 391,52 грн., що підтверджується видатковими накладними

Зі свого боку ПрАТ ДМЗ припустився порушень здійснення оплати за отриману вапнякову продукцію, що змусило ТОВ АРСО ІНВЕСТ звернутися за захистом свого порушеного права до Господарського суду Дніпропетровської області.

Так, Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2023р. у справі №904/3205/22 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсо Інвест" 5 478 603,12 грн. - основного боргу, 56 400,32 грн. - річних, 520 963,05 грн. - індексу інфляції, 90 839,50 грн. - судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2023 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2023р. у справі №904/3205/22 змінити, виклавши абзац другий його резолютивної частини у наступній редакції:" Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. З, код 05393056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсо Інвест" (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, Будинок 14, офіс 16/43, код 42993937) 5 478 603,12 грн. основного боргу, 56 400,32 грн. річних, 520 963,05 грн. індексу інфляції, 50045,06грн. судового збору".

У справі №904/3205/22 при винесенні рішення Господарським судом Дніпропетровської області встановлено, що податкові накладні за поставками товару за видатковими накладними №№299, 303, 304, 305, 306, 307 ТОВ АРСО ІНВЕСТ зареєстрував лише 15.11.2022р., а відповідно строк оплати у ПрАТ ДМЗ настав 05.12.2022 року, а за видатковою накладною №296 лише 30.01.2023р, строк оплати оплати настав 19.02.2023 року.

Відповідно нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення здійснення оплати за товар, що був поставлений за видатковими накладними №№299, 303, 304, 305, 306, 307, 296 при розгляді справи №904/3205/22 не здійснювалось.

ТОВ АРСО ІНВЕСТ вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення суми нарахованих 3 % річних у сумі 40 198,36 грн та інфляційних витрат у сумі 107 877,53 грн за прострочення здійснення оплати за товар, що був поставлений за видатковими накладними №№299, 303, 304, 305, 306, 307 , 296 є законними та обґрунтованим, оскільки зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання, за яким Відповідач припустився прострочення виконання, і поділяє його долю.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору від 22.06.2020 № 477/2020, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За змістом ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з порушенням Відповідачем зобов`язань Договором №477/2020 від 22.06.2020 року Позивач звернувся до суду.

Так, Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2023 у справі № 904/3205/22, яке змінене Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 904/3205/22 встановлено:

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні за поставками товару за видатковими накладними №№299, 303, 304, 305, 306, 307 позивач зареєстрував 15.11.2022р., що підтверджується наданими позивачем доказами.

В якості доказів реєстрації податкової накладної №8 від 07.02.2022р. за видатковою накладною №296 від 07.02.2022р. на суму 729 541,92 гри., позивач до .матеріалів справи надав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 30.01.2023р.

Таким чином, щодо окремих видаткових накладних , строк оплати за отриманий товар настав вже в процесі розгляду справи судом першої інстанції..

Також, господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/3205/22 встановлено, що оскільки податкові накладні за видатковими накладними №№299, 303, 304, 305, 306, 307 Позивач зареєстрував 15.11.2022, відповідно строк оплати у Відповідача настав 05.12.2022, а за видатковою накладною № 296, зареєстрованою лише 30.01.2023 - строк оплати настав 19.02.2023.

14.06.2023 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2023, зміненого постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2023, які набрали законної сили 07.06.2023, видано наказ.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

ТОВ АРСО ІНВЕСТ вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення суми нарахованих 3 % річних та інфляційних витрат за прострочення здійснення оплати за товар, що був поставлений за видатковими накладними №№299, 303, 304, 305, 306, 307, 296 є законними та обґрунтованим, оскільки зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання, за яким Відповідач припустився прострочення виконання, і поділяє його долю.

Враховуючи приписи ст. 625 ЦК України, зважаючи на те, що Відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3 % річних за загальний період з 16.11.2022 по 14.06.2023 у сумі 40 198,36 грн та інфляційних витрат загальний період з 16.11.2022 по 14.06.2023 у сумі 107 877,53 грн, які нараховані на суму основного боргу за поставками вапнякової продукції, що була поставлена за видатковими накладними №№299, 303, 304, 305, 306, 307, 296 з дати настання терміну оплати до моменту подання даної позовної заяви.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, оскільки судове рішення у справі №904/3205/22 про стягнення з боржника коштів виконано не вчасно (виконано лише 15.06.2023), кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, нарахування Позивачем інфляційних втрат у розмірі 107 877,53 грн. та трьох процентів річних у розмірі 40 198,36 грн., слід визнати правомірним.

За підрахунками суду, період прострочення виконання грошового зобов`язання та арифметичний підрахунок інфляційних нарахувань і відсотків річних, здійснено правильно.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Приймаючи до уваги, викладені вимоги законодавства, положення договору, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 40 198,36 грн. та інфляційних втрат у розмірі 107 877,53 грн., а тому позов підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати, а саме судовий збір у сумі 2 684,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3, код ЄДРПОУ 05393056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсо Інвест" (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 14, офіс 16/43, код ЄДРПОУ 42993937) 3% річних у розмірі 40 198,36 грн., інфляційних втрат у розмірі 107 877,53 грн., а також витрати по сплату судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 15.05.2024.

Суддя В.Г. Бєлік