ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
У Х В А Л А
ПРО ВІДКЛАДЕННЯ ПІДГОТОВЧОГО ЗАСІДАННЯ
15.05.2024 Справа № 905/429/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
при секретарі судового засідання Лавриш О.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області, м.Слов`янськ в інтересах держави в особі: Східного офісу Держаудитслужби, м.Дніпро
до відповідача 1: Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Донецькій області, м.Краматорськ
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь», м.Одеса
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківмістдорбуд», м.Харків
про визнання недійсними рішень уповноваженої особи та визнання недійсним договору підряду
Представники сторін:
прокурор (в залі суду): Хряк О.О. - на підставі посвідчення;
від позивача (в режимі відеоконференції): Голубцова А.І. в порядку самопредставництва;
від відповідача 1: не з`явились;
від відповідача 2 (в режимі відеоконференції): Гранкіна А.В. адвокат на підставі довіреності;
від третьої особи: не з`явились.
ВСТАНОВИВ:
Керівник Слов`янської окружної прокуратури Донецької області, м.Слов`янськ в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби, м.Дніпро звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1, Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Донецькій області, м.Краматорськ та відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь», м.Одеса про визнання недійсними рішень уповноваженої особи, Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Донецькій області оформлених протоколом №91 від 22.12.2023 та протоколом №100 від 27.12.2023; про визнання недійсним договору підряду №2-1 від 10.01.2024.
Ухвалою суду від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/429/24; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківмістдорбуд», м.Харків.
11.04.2024 на адресу суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву №01.3-486 від 08.04.2024 за змістом якого заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №200/1282/24.
22.04.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву б/н від 22.04.2024, в якому заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №200/1282/24.
22.04.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив №040525-17/872-2024 від 22.04.2024.
08.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від Керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області надійшла відповідь на відзив Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Донецькій області №57-1422вих-24 від 08.05.2024 за змістом якої останній просить, зокрема, відмовити в задоволенні клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі.
10.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від Керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» №57-1445 від 09.05.2024, у якій останній просить, зокрема, відмовити в задоволенні клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі.
14.05.2024 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківмістдорбуд», м.Харків надійшли пояснення вих.№14/05-2024 від 14.05.2024 по суті спору.
14.05.2024 від через підсистему «Електронний суд» від Керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області надійшла заява №57-1479вих-24 від 14.05.2024 про зміну предмета позову, за змістом якої останній просить суд доповнити уточнену позовну заяву керівника Слов?янської окружної прокуратури Донецької області позовною вимогою: «визнати недійсною додаткову угоду б/н від 08.05.2024 до договору № 2-1 від 10.01.2024 укладену між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області на ТОВ «Автомагістраль - Південь».
В підготовчому засіданні 15.05.2024 прокурор надав пояснення щодо позову, наполягав на задоволенні позовних вимог, просив здійснювати розгляд справи з урахуванням заяви про зміну предмета позову, заперечував щодо задоволення клопотань відповідачів про зупинення провадження у справі.
В підготовчому засіданні 15.05.2024 представник позивача в режимі відеоконференції надала пояснення щодо позову, наполягала на задоволенні позовних вимог, заперечувала щодо клопотання відповідачів про зупинення провадження у справі, не заперечувала проти здійснення розгляду справи з урахуванням заяви прокуратури про зміну предмета позову.
В підготовче засідання 15.05.2024 відповідач 1 не з`явився, в телефонному режимі повідомив, що зайнятий в іншому судовому засіданні.
В підготовчому засіданні 15.05.2024 представник відповідача 2 в режимі відеоконференції заперечувала щодо задоволення позовних вимог, наполягала на задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №200/1282/24, заперечувала щодо прийняття заяви прокурора про зміну предмету позову.
В підготовче засідання 15.05.2024 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача не з`явилась, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлена належним чином.
Розглянувши заяву прокурора №57-1479вих-24 від 14.05.2024 про зміну предмета позову, суд встановив наступне.
Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Як вбачається предметом спору у цій справі були позовні вимоги про визнання недійсними рішень уповноваженої особи, Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Донецькій області оформлених протоколом №91 від 22.12.2023 та протоколом №100 від 27.12.2023; про визнання недійсним договору підряду №2-1 від 10.01.2024.
Керівник Слов`янської окружної прокуратури Донецької області 14.05.2024 до закінчення господарським судом підготовчого провадження у справі подав до суду заяву №57-1479вих-24 від 14.05.2024 про зміну предмета позову, просить суд доповнити уточнену позовну заяву керівника Слов?янської окружної прокуратури Донецької області позовною вимогою: «визнати недійсною додаткову угоду б/н від 08.05.2024 до договору №2-1 від 10.01.2024 укладену між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області на ТОВ «Автомагістраль - Південь».
Судом встановлено, що після відкриття провадження у справі №905/429/24, додатковою угодою б/н від 08.05.2024 відповідачами внесені зміни до договору №2-1 від 10.01.2024, який прокурор просив визнати недійсним в позовній заяві.
Таким чином, прокурор доповнив позовні вимоги новими вимогами, що безпосередньо пов`язані із першочергово заявленими вимогами. При цьому підстави позову залишились незмінними.
Зважаючи на те, що відповідна заява подана до суду до закінчення підготовчого засідання та не суперечить вимогам чинного законодавства, заява прокурора приймається судом до розгляду, справа вирішується з урахуванням вказаної заяви.
Щодо клопотань відповідачів про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №200/1282/24, що викладені у відзивах на позовну заяву, суд зазначає наступне.
В обґрунтування означених клопотань відповідачі вказують, що Донецьким окружним адміністративним судом розглядається адміністративна справа № 200/1282/24 сторонами якої є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області, Східний офіс Держаудитслужби, третя особа, ТОВ «Харківмістдорбуд». Предметом спору вказаної справи є визнання протиправним та скасування Висновку про результати моніторингу Східного офісу Держаудитслужби Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області від 19.02.2024 закупівлі UA-2023-11-29-012977-а «Капітальний ремонт мосту на км 83+450 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-05-14 Добропілля - Лиман. Донецька область». Відповідачами наголошується, що питання щодо законності спірного Висновку Східного офісу Держаудитслужби у закупівлі UA-2023-11-29-012977-а ще не вирішено Донецьким окружним адміністративним судом і до розгляду адміністративної справи №200/1282/24 об`єктивно не можливо розглянути господарську справу №905/429/24, адже предметом розгляду адміністративної справи є встановлення обставин та фактів щодо законності дій Замовника (Служби). Окрім того, відповідачем 2 зазначається, що посилання прокуратури у позовній заяві на існування доведеного факту порушення умов вищевказаної тендерної процедури на підставі висновку від 19.02.2024 є безпідставним, оскільки він може бути скасованим судом по справі № 200/1282/24.
Представники прокуратури та позивача заперечили щодо задоволення клопотання відповідачів про зупинення провадження по справі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 сформулював висновок про те, що, по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:
- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19.
Водночас, за приписами пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
При цьому, пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясувати, як пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, з даною справою, а також чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду даної справи. Сама лише взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду даної справи та прийняття у ній рішення.
Предметом спору у справі №905/429/24 є визнання недійсними рішень уповноваженої особи, Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Донецькій області оформлених протоколом №91 від 22.12.2023 та протоколом №100 від 27.12.2023; визнання недійсним договору підряду №2-1 від 10.01.2024 та додаткової угоди б/н від 08.05.2024 до договору №2-1 від 10.01.2024.
Предметом спору у справі №200/1282/24, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, є визнання протиправним та скасування Висновку про результати моніторингу Східного офісу Держаудитслужби Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області від 19.02.2024 закупівлі UA-2023-11-29-012977-а «Капітальний ремонт мосту на км 83+450 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-05-14 Добропілля - Лиман. Донецька область».
Відповідно до статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Суд приймає до уваги і зважує на те, що під час розгляду справи про визнання протиправним та нечинним нормативного-правового чи індивідуального акта суд адміністративної юрисдикції з`ясовує питання законності чи незаконності прийняття такого акта.
Під час ухвалення рішення адміністративний суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (частина перша статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України).
В адміністративній справі №200/1282/24 фактично оскаржується висновок Держаудитслужби, тобто адміністративний суд надає правову оцінку діям Держаудитслужби, а у цій справі заявлено вимоги про визнання недійсними рішень уповноваженої особи, Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Донецькій області, оформлених протоколом №91 від 22.12.2023 та протоколом №100 від 27.12.2023; про визнання недійсним договору підряду №2-1 від 10.01.2024, тобто господарський суд повинен на підставі всіх пред`явлених разом з позовною заявою доказів надати правову оцінку обставинам у цій справі.
Таким чином, вирішення питання про чинність або не чинність індивідуального акту не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов`язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі змагальності та диспозитивності, встановити обставини, які є предметом доказування у ній.
Наявність або відсутність висновку Держаудитслужби, який є предметом розгляду у справі №200/1282/24, не впливає на можливість оцінки законності дій відповідачів під час проведення закупівлі; водночас, проведення моніторингу Держаудитслужбою не передбачено законодавством як обов`язкова умова для оскарження результатів закупівлі.
Також, суд приймає до уваги заперечення прокуратури щодо задоволення клопотань відповідачів про зупинення провадження у справі, а саме, враховує, що окрім, підстав позову щодо порушень процедури закупівлі, що зазначені у висновку Східного офісу Держаудитслужби, прокуратура посилається й на інші порушення, які не є предметом розгляду справи №200/1282/24.
З огляду на викладене, з`ясувавши, як пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, з даною справою, а також чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду даної справи, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяв відповідачів про зупинення провадження у даній справі, оскільки вважає, що відсутня об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Окрім цього, згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
При цьому порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Суд враховує, що зупинення провадження у справі призведе до безпідставного затягування розгляду цієї справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотань відповідачів про зупинення провадження у справі №905/429/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №200/1282/24.
За приписами ст.177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За змістом ч.3 ст.177 вказаного Кодексу підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
За результатами підготовчого засідання суд дійшов висновку, що для належної підготовки справи для розгляду по суті, для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, для забезпечення рівності сторін щодо здійснення процесуальних прав та обов`язків, строк підготовчого провадження у цій справі має бути продовжений на 30 (тридцять) днів.
Пунктом 3 частиною 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання у випадках, зокрема, інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
У разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва (частина 7 статті 183 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на наведене, з метою справедливого, неупередженого, повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного ГПК України строку підготовчого провадження.
Крім того, суд зазначає, що у зв`язку з тим, що в Україні введений воєнний стан, а місто Харків, де знаходиться Господарський суд Донецької області, перебуває під обстрілами, тобто існує загроза життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, рекомендовано учасникам справи утриматись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов`язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.
Суд повідомляє учасників справи про можливість проведення судового засідання у режимі відеоконференції у разі звернення до суду з заявами з дотриманням вимог ст.197 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 46, 120, 177, 183, 227 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Здійснювати розгляд справи з урахуванням заяви прокурора №57-1479вих-24 від 14.05.2024 про зміну предмета позову.
2. У задоволенні клопотань відповідачів про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №200/1282/24 відмовити.
3. Продовжити строк підготовчого провадження у справі №905/429/24 на 30 (тридцять) днів.
4. Відкласти підготовче засідання на 04.06.2024 о 13:00 год., зал судового засідання №104А, повідомити учасників справи про підготовче засідання.
5. Запропонувати відповідачам надати заперечення на відповіді на відзиви, пояснення з урахуванням заяви прокурора №57-1479вих-24 від 14.05.2024 про зміну предмета позову, докази їх направлення учасникам справи надати суду.
6. З урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендувати у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці представників сторін подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами в порядку частини третьої статті 196 ГПК України.
7. Роз`яснити учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, судове засідання може бути перенесене на іншу дату, про що сторони будуть повідомлені.
8. Повідомити учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді через особистий кабінет в системі Електронний суд. У разі неможливості надсилання документів в електронному вигляді - звичайною поштою на офіційну адресу суду.
9. Повідомити сторін та прокурора, що участь у судовому засіданні можлива для сторін та їх представників в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення судового засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області.
10. Роз`яснити необхідність дотримання приписів ст.197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
11. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
12. Ухвала набрала чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Є. Курило
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2024 |
Оприлюднено | 17.05.2024 |
Номер документу | 119043756 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Курило Ганна Євгеніївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні