ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
14.05.2024Справа № 910/3203/24
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Фізичної особи-підприємця Чубик Ігора Денисовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит Автолідер»
про стягнення 95 000,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Чубик Ігор Денисович (надалі - ФОП Чубик І.Д.) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит Автолідер» (надалі - ТОВ «Транзит Автолідер») про стягнення 95 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання із сплати за перевезення на підставі договору перевезення вантажів №22/12-2 від 12.12.2023, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 95 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
Зазначена ухвала направлена на адресу ТОВ «Транзит Автолідер», яка зазначена в позові та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0600256325443, проте поштове відправлення повернулось на адресу суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд відзначає, що вказаний лист було направлено за офіційною адресою місцезнаходження ТОВ «Транзит Автолідер», яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.
В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 18.03.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
В той же час, відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.
Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
12.12.2023 між ТОВ «Транзит Автолідер» (замовник/експедитор) та ФОП Чубик І.Д. (перевізник) було укладено договір перевезення вантажів №12/12-2 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого перевізник зобов`язується за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання транспортних послуг по перевезенню та доставці вантажів при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезень територією України.
Згідно із п. 1.2 Договору для належного виконання даного договору перевізник має право залучити до виконання перевезення третіх осіб (експедиторів, перевізників та інших осіб) та укладати від свого імені з третіми особами необхідні договори (договори перевезення вантажу, транспортного експедирування та ін.).
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що вартість послуги узгоджується сторонами в заявці, яка є невід`ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 4.4 Договору розрахунки по цьому договору здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування клієнтом сум, зазначених в заявці платіжним дорученням на поточний рахунок перевізника протягом 10-ти днів, якщо інше не погоджено в заявці на перевезення, після надання останнім оригіналів наступних документів, які підтверджують виконання перевезення:
а) при здійсненні внутрішні перевезень - заявки на перевезення вантажу, акту приймання-передачі наданих послуг, товарно-транспортної накладної, рахунку на оплату перевезення;
б) при здійсненні міжнародних перевезень - заявки на перевезення вантажу, акту приймання-передачі наданих послуг, міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR), рахунку на оплату перевезення.
Між сторонами складена, підписана та скріплена печатками заявка №36 від 14.12.2023, за умовами якої сторони дійшли згоди щодо перевезення вантажу на підставі Договору, в якій, зокрема, встановили ставку перевезення: 95 000,00 грн., безготівковий розрахунок на протязі 5-7 днів після одержання оригіналів документів.
На виконання умов Договору та вказаної заявки, позивачем здійснено перевезення вантажу, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №174700.
За твердженням позивача, на адресу відповідача направлені оригінали документів, а саме: рахунок-фактура №15/12-23 від 15.12.2023, акт здачі-прийняття робіт №21/15-12 від 21.12.2023 та міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №174700, на підтвердження чого до позову додані копії експрес-накладних №59001076041358 та №59001073313755, відповідно до яких відправлення вручені отримувачу 26.12.2023.
29.01.2024 ФОП Чубик І.Д. направив на адресу ТОВ «Транзит Автолідер» претензію №29/01-24 від 29.01.2024, відповідно до якої направив відповідачу копії рахунку-фактури №15/12-23 від 15.12.2023, акту здачі-прийняття робіт №21/15-12 від 21.12.2023 та міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №174700 та просив сплатити суму заборгованості у розмірі 95 000,00 грн.
Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати наданих на підставі Договору послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у загальному розмірі 95 000,00 грн.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору транспортного експедирування, а тому права та обов`язки сторін визначаються, в тому числі, положеннями глави 65 Цивільного кодексу України, глави 32 Господарського кодексу України та Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Матеріалами справи (міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №174700) підтверджується надання позивачем відповідачу послуг на підставі Договору на загальну суму 95 000,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до умов Договору та заявки №36 від 14.12.2023 сторони дійшли згоди про встановлення сороку оплати з моменту одержання документів, визначених у п. 4.4 Договору.
Так, на адресу ТОВ «Транзит Автолідер» направлені оригінали документів, а саме: рахунок-фактура №15/12-23 від 15.12.2023, акт здачі-прийняття робіт №21/15-12 від 21.12.2023 та міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №174700, на підтвердження чого до позову додані копії експрес-накладних №59001076041358 та №59001073313755, відповідно до яких відправлення вручені отримувачу 26.12.2023, що не заперечується відповідачем.
Крім того, копії вказаних документів були направлені ФОП Чубик І.Д. на адресу ТОВ «Транзит Автолідер» разом із претензію №29/01-24 від 29.01.2024, яка отримана відповідачем 06.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4740201431504, копія якого додана позивачем до позову.
Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, умов п. 4.4 Договору та п. 18 заявки №36 від 14.12.2023, у відповідача наявне грошове зобов`язання із оплати наданих позивачем на підставі Договору послуг у розмірі 95 000,00 грн., а строк виконання такого зобов`язання настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 95 000,00 грн. за надані на підставі Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.
Таким чином, позовні вимоги ФОП Чубик І.Д. про стягнення з ТОВ «Транзит Автолідер» заборгованості у розмірі 95 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а відтак задовольняються судом в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
1. Позов Фізичної особи-підприємця Чубик Ігора Денисовича задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит Автолідер» (01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, будинок 39; ідентифікаційний код 42682081) на користь Фізичної особи-підприємця Чубик Ігора Денисовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 95 000 (дев`яносто п`ять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2024 |
Оприлюднено | 20.05.2024 |
Номер документу | 119044006 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Босий В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні