Ухвала

від 15.05.2024 по справі 914/3101/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.05.2024 справа № 914/3101/23

Суддя Господарського суду Львівської області Коссак С.М., розглянувши матеріали позовної заяви за зустрічним позовом позивача-1: Фізичної особи-підприємця Жук Ніни Андріївни, м. Львів

позивача-2: Фізичної особи-підприємця Жука Юрія Петровича

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів

про визнання укладеними договорів оренди землі

справі №914/3101/23

за позовом: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Жук Ніни Андріївни, м. Львів

відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Жука Юрія Петровича, м. Львів

про: визнання укладеними договорів оренди землі

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівської міської ради, м. Львів до відповідача Фізичної особи-підприємця Жук Ніни Андріївни, м. Львів визнати укладеним договір оренди землі з кадастровим номером 4610136800:02:003:0024 площею 0,2758 га та з кадастровим номером 4610136800:02:003:0023 площею 0,4588 між Львівською міською радою та фізичною особою-підприємцем Жук Ніною Андріївною, фізичною особою- підприємцем Жуком Юрієм Петровичем у запропонованій редакції.

Також позивач стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 5368,00грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 16.11.2023 року на 10:00год.

Рух справи в ухвалах суду.

23.01.2024 року позивачем подано через систему Електронний суд клопотання про залучення співвідповідача за вх.№288/24.

В судовому засіданні 08.02.2024 року задоволено клопотання Львівської міської ради (вх.№288/24) про залучення до участі в справі які Відповідача-2 підприємця Жука Юрія Птеровича, прийнято заяву позивача за вх.№510/24 про зміну предмету позову в частині уточнення прохальної частини з врахування залучення відповідача-2, відтак ухвалою суду від 08.02.2024 року залучено до участі у справі №914/3101/23 як співвідповідача-2 - Жука Юрія Петровича та відкладено підготовче засідання на 29.02.2024 року о 09:40 год.

14.03.2024 року представником відповідача-2 - Фізичною особою-підприємцем Жуком Юрієм Петровичом через систему «Електронний суд» подано заяви за вх.№7295/24, 7302/24 про відкладення судового засідання, ознайомлення представника відповідача-2 з матеріалами справи та просить розгляд справи розпочати спочатку в силу вимог ч. 4 ст. 48 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.03.2024 року розпочато розгляд справи №914/3101/23 спочатку та відкладено підготовче засідання на 11.04.2024 року на 10:20год.

Враховуючи клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, з метою повного і всестороннього з`ясування та дослідження всіх обставин спору, ухвалою суду від 11.04.2024 року відкладено підготовче засідання на 25.04.2024 року на 10:35 год.

23.04.2024 року представником відповідача-1 подано через систему «Електронний суд» клопотання за вх.№11016/24 про долучення доказів до матеріалів справи та 25.04.2024 року від представника відповідача-1 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання 25.04.2024 року не відбулося у зв`язку з загальнонаціональною тривогою.

Відповідачами подано зустрічну позовну заяву з клопотанням про поновлення процесуального строку. Вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову суд зазначає таке.

Згідно із вимогами ч. 1, 2 ст. 180 ГПК відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Згідно з постановами Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 у справі №914/2236/18 конструкція ч.2 ст.180 ГПК вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами (наведену правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 02.06.2022 справа № 922/4409/21).

Згідно з частиною першою статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 цієї ж статті про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов`язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Суд констатує, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів. Змістовний аналіз правової природи, сутності, ознак процесуальних строків та їх нормативна регламентація, в тому числі щодо їх поновлення /продовження, дають підстави для висновку, що реалізація процесуальних прав та обов`язків учасника справи перебувають в залежності від дій (бездіяльності), рішень саме конкретно визначеного відповідного учасника справи. Процесуальні строки, як нетипові нормативні приписи, регламентують процесуальну діяльність не усіх учасників господарського процесу, а лише конкретного учасника справи.

Європейський суд з прав людини у справі у справі Melnik v. Ukraine ЄСПЛ зазначив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

З метою встановлення судової істини у справі, враховуючи об`єктивні причини пропуску строку для подання відзиву відповідачем-2, з метою дотримання принципу змагальності та засад господарського судочинства, визначених ст.2 ГПК України, а також те, що подання зустрічного позову є процесуальним правом реалізації відповідачем одного з його процесуальних засобів захисту проти предявленого позову поряд з поданням відзиву, як це випливає із змісту ст.180 ГПК України, суд

керуючись статтями 2, 119, 180, 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову задоволити.

2. Поновити процесуальний строк для подання зустрічного позову.

3. Прийняти зустрічну позовну заяву позивача-1 (відповідач за первісним позовом) Фізичної особи-підприємця Жук Ніни Андріївни та позивача-2 (відповідача за первісним позовом) Фізичної особи-підприємця Жука Юрія Петровича про визнання укладеними договорів оренди землі до розгляду.

4. Об`єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №914/3101/23.

5. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні разом з первісним позовом 16.05.24 о 13:00 год.

6. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, другий поверх.

7. Відповідачу (позивачу за первісним позовом) в 15-ий строк надати відзив на зустрічну позовну заяву з доказами надіслання учасникам справи.

8. Звернути увагу учасників справи, що:

- заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 Господарського процесуального кодексу України.

- у випадку подання доказів до суду у всіх учасників справи існує обов`язок надіслання копій таких доказів усім іншим учасникам справи заздалегідь (частина 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

- у разі неявки в судове засідання, сторони зобов`язані повідомити суд про причини неявки. Наслідки неявки в судове засідання передбачені статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити сторін, що для забезпечення можливості подавати до суду процесуальні документи (заяви, клопотання тощо) в електронному форматі та здійснювати оперативний обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судом та учасниками судового процесу, користування сервісом "Електронний суд", зареєструвавши офіційну електронну адресу ( https://cabinet.court.gov.ua ) та подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронній формі по конкретній справі, яку роздрукувати на офіційному веб-порталі Судової влади України (https://court.gov.ua). В якості допомоги під час реєстрації офіційної електронної адреси рекомендуємо попередньо переглянути відеоінструкцію ("Відеодопомога") з покроковим алгоритмом дій, розміщеної за посиланням: https://id.court.gov.ua. Підсистема "Електронний суд" забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу. За допомогою сервісу Електронного суду учасники судового процесу можуть подавати до суду процесуальні документи (заяви, клопотання тощо) в електронному форматі. Після успішної відправки учасник судового процесу може відслідковувати рух та стан розгляду свого документа в суді. Інформація про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості надсилаються до Електронного кабінету автора в автоматичному режимі.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя Коссак С.М.