Ухвала

від 14.05.2024 по справі 447/2108/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.05.2024 р. Справа№ 447/2108/19

Господарський суд Львівської області у складі судді У.І.Ділай, розглянувши матеріали

за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , с.Тростянець Львівської області

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Клен, с.Тростянець Львівської області

до відповідача 2: Тростянецької сільської ради Тростянецької сільської об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області, с.Тростянець Львівської області

за участі третьої особи: Відділу у Миколаївському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області, м.Миколаїв Львівської області

про визнання недійсним Державного акту на право постійного безстрокового користування землею серії БД №039622, виданого ТзОВ Клен Бродківською сільською радою народних депутатів Миколаївського району Львівської області у 1993 році та зареєстрований у книзі записів Державних актів за №150

у справі №447/2108/19

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Клен, с.Тростянець, Миколаївський район, Львівська область

до відповідача-1: Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області, с.Тростянець Львівської області

до відповідача-2: ОСОБА_1 , с.Тростянець, Миколаївський район, Львівська область

до відповідача-3: Приватного підприємства Фірма Сомгіз, м.Львів

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Відділ у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, мЛьвів

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , с.Тростянець, Миколаївський район, Львівська область

про скасування рішення, визнання недійсним та скасування результату земельного аукціону, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

встановив:

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 березня 2024 року справа №447/2108/19 направлена до Господарського суду Львівської області за встановленою юрисдикцією.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2024, справу №447/2108/19 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 22.04.2024 прийнято до розгляду позовну заяву за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 14.05.2024.

09.05.2024 до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Клен», до відповідача 2 Тростянецької сільської ради Тростянецької сільської об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області за участі третьої особи Відділу у Миколаївському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсним Державного акту на право постійного безстрокового користування землею серії БД №039622, виданого ТзОВ «Клен» Бродківською сільською радою народних депутатів Миколаївського району Львівської області у 1993 році та зареєстрований у книзі записів Державних актів за №150.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.05.2024, зустрічну позовну заяву передано на розгляд судді У.І.Ділай.

В обґрунтуванні заявлених вимог зазначено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2894 га за адресою: Львівська область, Миколаївський район с. Тростянець (в межах населеного пункту) кадастровий номер: 4623081200:12:000:0262. Таке право було набуте на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.12.2019, який підписаний між заявником та Тростянецькою сільською радою Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області. Право власності позивача підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. На думку А.П.Даниловича, ТОВ «Клен» порушує його право на вільне володіння, користування земельною ділянкою, а саме посягає на її цілісність, використовуючи незаконний державний акт, відтак саме ТОВ «Клен» є відповідачем за даним зустрічним позовом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку про те, що у прийнятті заяви слід відмовити з наступних підстав.

За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункти 6, 10, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).

Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).

Натомість відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Правильне визначення підвідомчості цієї справи залежить від установлення наявності або відсутності порушення земельних прав між учасниками справи.

Отже, заявлений спір ґрунтується на правовідносинах, направлених на захист прав фізичної особи-А.П.Даниловича як набувача спірної земельної ділянки, а правовідносини сторін не мають ознак господарсько-правових, тому вирішення цього спору має здійснюватися за нормами ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 180 ГПК України, вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (ч.4 ст.173 ГПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 180 ГПК України, до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо: порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

З огляду на наведене, Господарський суд Львівської області дійшов висновку повернути зустрічний позов ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням правила об`єднання позовних вимог, які підлягають розгляду різними юрисдикціями (в даному випадку господарською та цивільною).

Керуючись ч.4 ст.173, п. 2 ч. 5 ст. 174, ст.ст. 180, 233, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання недійсним Державного повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України. Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Ділай У.І.