ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
15 травня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/153/24
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу № 921/153/24
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 3", 46024, м. Тернопіль, вул. Є.Коновальця, 6, ідентифікаційний код 38645583
про стягнення 9 786, 00 грн заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна №11003 від 09.06.2021
Без повідомлення (виклику) сторін.
Суть справи.
Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 3" про стягнення 9 786, 00 грн, з яких: 8191,90 грн. заборгованості по орендній платі, 1051,14 грн. пені, 543,25 грн. 3% річних, за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №11003 від 09.06.2021.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна №11003 від 09.06.2021 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у загальній сумі 9 786, 00 грн, з яких: 8191,90 грн. заборгованості по орендній платі, 1051,14 грн. пені, 543,25 грн. 3% річних, за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №11003 від 09.06.2021.
Заперечення відповідача.
Відповідач відзив на позов до матеріалів справи не подав.
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідь на відзив позивача.
Позивач відповідь на відзив до матеріалів справи не подавав.
Заперечення на відповідь на відзив.
Відповідач заперечень на відповідь на відзив до матеріалів справи не подавав.
Рух справи.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024 судову праву №921/153/24 передано на розгляд судді Хомі С.О.
Ухвалою від 15.03.2024 прийнято позовну заяву № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 12.03.2024 (вх.№ 182 від 13.03.2024) Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, до розгляду та відкрито провадження у справі №921/153/24, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Явка сторін.
Ухвала про відкриття провадження у справі № 921/153/24 від 15.03.2024, надіслана позивачу та представнику позивача до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд».
Позивачем та представником позивача вищевказана ухвала отримана 15.03.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 3" 18.03.2024 та 28.03.2024 вищевказана ухвала була надіслана рекомендованою кореспонденцією про вручення поштового відправлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 3", а саме: 46024, м. Тернопіль, вул. Є.Коновальця, 6, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як адреса місцезнаходження юридичної особи, проте ним не отримана, відповідно 22.03.2024 та 03.04.2024 поштовий конверт повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20:" адресат відсутній за вказаною адресою ".
Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Згідно із ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Інформація про іншу адресу відповідача у суду відсутня.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином, суд вважає, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 3" проінформований про розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області.
Оскільки провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників то представники учасників справи не викликались.
Технічна підтримка.
Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) представників учасників справи за наявними у справі матеріалами, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України не проводилося.
Господарський процес.
Згідно ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
У відповідності до ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Частиною четвертою ст.240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши наявні матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
09.06.2021 між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, від імені якого діє Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, як уповноважений орган по укладенню договорів оренди (далі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 3" (далі Орендар) укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №11003, (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 08.06.2021 №460 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності (далі Майно), площею 498,8 кв.м., розміщене за адресою м.Тернопіль, вул. Є. Коновальця, 6 на 1 поверсі, що знаходиться на балансі Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, вартість якого згідно з висновком про вартість майна/ актом оцінки станом на 28.02.2021 становить 2554 690,00 грн.
Майно передається з метою використання під надання послуг з обслуговування та утримання об`єктів житлового фонду.
Згідно п. 1.3. Договору вказане в п.1.1. майно передається Орендарю з комунікаціями та інвентарем , які конструктивно з`єднані з орендованим майном, згідно акту передачі-прийняття та даних інвентарної справи.
Згідно п. 1.5. Договору одночасно з правом оренди приміщень або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) Орендарю надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, без визначення меж земельної ділянки на місцевості.
Згідно п. 2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном одночасно із підписанням сторонами Договору та акту приймання-передачі Майна. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Орендодавця.
Згідно п. 2.2. Договору передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником приміщення залишається міська рада, а Орендар користується ним протягом строку оренди.
Згідно п. 2.4. Договору у разі припинення цього Договору, або по закінченню терміну дії Договору оренди, якщо Договір не продовжений, Орендар зобов`язаний в 10-ти денний термін повернути Орендодавцю Майно з проведенням санітарної побілки, збереженими всіма конструктивними елементами і оснащенням, без якого приміщення не може бути надане іншому орендарю для негайного використання.
Відповідно до п.2.5. Договору Орендар який затримав повернення об`єкта оренди Орендодавцю, несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Відповідно до п.2.7. Договору відносини між Орендарем і Орендодавцем припиняються з дати зазначеної в Договорі оренди та акті передачі-приймання орендованого майна від Орендаря до Орендодавця. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Відповідно до п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Положення про оренду комунального майна територіальної громади м. Тернополя затвердженого рішенням міської ради від 20.06.2011 №6/9/14 «Про удосконалення порядку оренди майна, що належить до комунальної власності Тернопільської міської територіальної громади, або за результатами конкурсу (аукціону) на право оренди комунального Майна.
Орендна плата розраховується без ПДВ за базовий місяць (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) травень 2021 і становить 6625,80 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством і за базовий місяць становить 1325,18 грн. Орендна плата за перший місяць оренди червень 2021 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень 2021.
Відповідно до п.3.2. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди і перераховується Орендарем на рахунок уповноваженого органу по укладенню договорів Орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця.
Згідно з п. 3.5. Договору за здане в оренду Майно Орендар вносить орендну плату з врахуванням ПДВ на рахунок Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради.
Розділом 4 Договору передбачено плату за користування земельною ділянкою.
Відповідно до п. 5.3. Договору орендар зобов`язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування Майном та плату за користування земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, також за право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, без визначення меж земельної ділянки на місцевості у відповідності до розділу 3 "Орендна плата" та розділу 4 "Плата за користування земельною ділянкою" даного Договору.
Пунктом 10.1 Договору сторони погодили, що останній діє з 09.06.2021 по 31.12.2021 року включно.
Згідно з актом приймання-передачі в оренду майна комунальної власності від 09.06.2021 Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради передав, а ТОВ "Коменерго-Тернопіль 3" прийняв в оренду нежитлове приміщення за адресою м.Тернопіль, вул. Є. Коновальця, 6, площею 498,8 кв.м.
29.11.2021 ТОВ "Коменерго-Тернопіль 3" звернулося до Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради з листом №78 яким, у зв`язку з невикористанням нежитлового приміщення за адресою вул. Є. Коновальця, 6, загальною площею 498,8 кв.м., просило розірвати з 01.12.2021 договір оренди №11003 від 09.06.2021.
Актом передавання нежитлових приміщень Орендодавцю від 30.11.2021 ТОВ "Коменерго-Тернопіль 3" здав, а Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради прийняв нежитлове приміщення за адресою м.Тернопіль, вул. Є. Коновальця, 6, площею 498,8 кв.м.
Оскільки Відповідач свої зобов`язання по сплаті орендної плати за Договором №11003 від 09.06.2021 належним чином не виконував, у останнього утворилась заборгованість в розмірі 8 191,90 грн.
На суму заборгованості позивачем нараховано 543,25 грн 3% річних та 1051,14 грн пені, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.
Оцінивши подані позивачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У відповідності до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Матеріали справи свідчать про те, що за своїм змістом і правовою природою між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди).
Відповідно до ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. При цьому п.6 зазначеної норми визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 759 ЦК України визначає зміст зобов`язань з оренди, зокрема, згідно з вказаною нормою, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Зважаючи на те, що предметом оренди є індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності, на правовідносини сторін за вказаним правочином поширюються приписи Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі Закон).
Пунктами 10-12 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що: оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк; орендар - фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк; орендодавець - юридична особа, яка на підставі договору оренди передає майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).
Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності (ч.4 ст.17 Закону).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вже зазначалось вище, факт передачі відповідачу нерухомого майна підтверджується актом від 09.06.2021 та відповідачем не заперечується.
Однак, як стверджує позивач та як вбачається із долучених до матеріалів справи доказів ТОВ "Коменерго-Тернопіль 3" взяті на себе зобов`язання згідно Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №11003 від 09.06.2021 належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість по орендній платі на суму 8 191,90 грн.
Доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань в сумі 8 191,90 грн за період з червня 201 року по листопад 2021 року матеріали справи не містять.
Відповідач належними та допустимими доказами доводів позивача не спростував, як і не надав суду доказів добровільної сплати боргу.
За даних обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 3" заборгованості в сумі 8 191,90 грн є правомірними та такими, що підлягають до задоволення.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача три проценти річних та пеню.
Щодо вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних у розмірі 543,25 грн, нарахованих з 16.12.2021 по01.03.2024, суд зазначає наступне.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перерахунок 3% річних, суд встановив, що розрахунок позивача є арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % відсотків річних в сумі 543,25 грн в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Також позивач здійснив нарахування пені в сумі 1051,14 грн. за період з 16.07.2021 по 15.06.2022.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно п.9.4. Договору за несвоєчасне або не в повному обсязі внесення орендної плати Орендар сплачує пеню (від несплаченої суми) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період , за який стягується пеня, за кожен день прострочення (включаючи день сплати).
В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно розрахунку позивача розмір пені становить 1051,14 грн.
Здійснивши перерахунок суми пені, суд встановив, що розрахунок позивача є арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1051,14 грн в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що позивачем виконано у повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором, належним чином та в повному обсязі, та не спростовано відповідачем, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 9 786, 00 грн, з яких: 8191,90 грн. заборгованості по орендній платі, 1051,14 грн. пені, 543,25 грн. 3% річних, за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №11003 від 09.06.2021, підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір.
Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. згідно платіжної інструкції № 18 від 05.03.2024.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
З врахуванням п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені витрати, пов`язані зі сплатою судового збору на суму 3028,00 грн на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради.
Витрати на правову допомогу.
Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 3", 46024, м. Тернопіль, вул. Є.Коновальця, 6, ідентифікаційний код 38645583 на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, 46001, м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 21, ідентифікаційний код 37519833:
-8191,90 грн.- заборгованості по орендній платі,;
-543,25 грн - 3% річних;
-1051,14 пені;
-3028,00 грн.- судовий збір в повернення сплачених судових витрат.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4.Копію рішення надіслати:
-позивачу Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд»;
-представнику позивача, Ковдриш Сергію Володимировичу до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд»;
-відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 3", 46024, м. Тернопіль, вул. Є.Коновальця, 6, ідентифікаційний код 38645583, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено та підписано: 15 травня 2024 року.
Суддя С.О. Хома
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2024 |
Оприлюднено | 17.05.2024 |
Номер документу | 119044710 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Хома С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні