Ухвала

від 15.05.2024 по справі 910/4073/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

"15" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 910/4073/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянув матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Слобожанщини" (64200, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Геологічна, буд. 61) до Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а) про стягнення 209448,00 дол. США, що еквівалентно 8184159,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Успіх Слобожанщини" звернувся до звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про відшкодування збитків в розмірі 209448,00 доларів США, що еквівалентно 8184159,65 грн., з яких: реальні збитки внаслідок пошкодження транспортних засобів у розмірі 56267,00 дол. США, реальні збитки внаслідок втрати транспортних засобів у розмірі 15566,00 дол. США, реальні збитки, що дорівнюють фактичним витратам на посів озимої пшениці, площею 670 га у розмірі 80407,00 дол. США, упущена вигода від неможливості посіяти та зібрати врожай з ріллі загальною площею 1726,62 га у розмірі 57208,00 дол. США, а також судові витрати.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.04.2024 матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Слобожанщини" до держави російська федерація в особі генеральної прокуратури російської федерації про відшкодування збитків в розмірі 8184159,65 грн., що еквівалентно 209448,00 доларів США передано на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

10.05.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано клопотання про усунення недоліків позовної заяви (вх. №12302), яке досліджено та долучено судом до матеріалів справи разом із доданими до нього документами.

У відповідності до вимог частини 3 статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день її первинного подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 5 статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Дана справа не відповідає ознакам малозначної справи, наведеним у частині 5 статті 12 ГПК України. Обставини справи, що згідно частини 3 статті 247 ГПК України мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, наразі також свідчать про відсутність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи наведені положення процесуального закону, а також беручи до уваги усунення позивачем недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у справі є держава Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах статті 55 Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом. У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Частина 1 статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачає судовий імунітет, відповідно до якого пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Частиною 4 статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" унормовано, що у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права Україні, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами 1, 2 цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.

Отже, Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.

Суд зазначає, що Верховний Суд переглядав справи про встановлення факту, що має юридичне значення, в яких заявники зверталися до судів та просили встановити факт про вимушене переселення після 2014 року з окупованої частини територій Луганської та Донецької областей, яке відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Луганської і Донецької областей України.

Так, у постанові від 21.11.2018 р. у справі № 2-о/381/134/16 (провадження № 61-3789св18), Верховний Суд встановив факт, що вимушене переселення особи у листопаді 2014 року з окупованої частини території Луганської області відбулося внаслідок збройної агресії РФ проти України та окупації РФ частини території Луганської області України. При цьому Верховний Суд дійшов висновку про те, що відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території, у тому числі частини Луганської області, покладено на РФ як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права, що встановлено у статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", частиною четвертою статті 2 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", та підтверджує факт того, що вимушене переселення у листопаді 2014 року особи з окупованої території Луганської області відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Луганської області.

За таких обставин, починаючи з 2014 року загальновідомим є той факт, що Російська Федерація чинить збройну агресію проти України.

У зв`язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. та який триває до цього часу.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Визначаючи, чи поширюється на Російську Федерацію судовий імунітет у даній справі, суд врахував таке: предметом позову є відшкодування збитків, завданих юридичній особі внаслідок ворожого бомбардування зі сторони Російської Федерації; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що збитки, завдані Російською Федерацією, яка порушила принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН; національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом "генерального делікту").

Крім того, юрисдикція судів України поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина 3 статті 124 Конституції України). Тобто, у разі застосування "деліктного винятку" будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й Російської Федерації, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд зауважив, що Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі-громадянину України.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України, з 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з відповідачем, що унеможливлює із цієї дати направлення запитів до Посольства Російської Федерації в Україні щодо згоди Російської Федерації бути відповідачем у справах про відшкодування збитків, з огляду на припинення його роботи на території України.

Крім того, згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті АТ "Укрпошта", у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

Отже, приймаючи до уваги, що на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення, суд дійшов висновку про подальше повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до частини 4 статті 122 ГПК України.

Керуючись статтями 12, 121, 177, 178, 181, 234, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання призначити на 28 травня 2024 року о 10:45.

4. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 113.

5. Встановити відповідачу строк у п`ятнадцять календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. У зазначений строк відповідач має право подати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати іншим учасникам справи. Докази надіслання надати суду.

6. Встановити позивачу строк у п`ять календарних днів з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив. У зазначений строк позивач має право надати суду відповідь на відзив, яка повинна відповідати вимогам статті 166 ГПК України. Копію відповіді на відзив та доданих до неї документів позивач має надіслати іншим учасникам справи. Докази надіслання надати суду.

7. Встановити відповідачу строк у п`ять календарних днів з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. У зазначений строк відповідач має право надати суду заперечення, які повинні відповідати вимогам статті 167 ГПК України. Копію заперечень та доданих до них документів відповідач має надіслати іншим учасникам справи. Докази надіслання надати суду.

8. Повідомити, що учасники справи мають можливість надсилати документи, що стосуються розгляду справи, без особистого прибуття в приміщення суду: через особистий кабінет в системі Електронний суд https://id.court.gov.ua/; звичайною поштою на офіційну адресу суду.

9. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяГ.І. Сальнікова

Примітка: У зв`язку з початком тестової експлуатації підсистеми «Електронний суд» з 01.01.2019, відповідно до Розділу XI «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» приймання та реєстрація надісланих учасниками судових процесів електронних процесуальних документів повинна здійснюватися з Електронних кабінетів, які вони мають створити в «Електронному суді» за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Після запровадження роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи приймання через офіційну поштову скриньку суду процесуальних документів та документів, що стосуються розгляду справ здійснюватися не буде.