Рішення

від 16.04.2024 по справі 925/284/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року Черкаси справа №925/284/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Лисенко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ АНКЕРНОГО КРІПЛЕННЯ» (вул.Гаванська, 4, м.Дніпро, 49112, ідентифікаційний код 39668863)

до приватного підприємства «ЄВРОХІМ ОДЕСА» (вул.Гоголя, 221, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 41947764)

про стягнення 294 244,73 грн,

представник сторін у судове засідання не з`явились,

04.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ АНКЕРНОГО КРІПЛЕННЯ» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом, у якому просить суд стягнути з приватного підприємства «ЄВРОХІМ ОДЕСА» 294 244,73 грн заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №2ФД від 17.02.2022, з яких: основний борг 270 000,00 грн, 3% річних 9383,55 грн, інфляційні втрати 14861,18 грн. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4413,67 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 12500,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач перерахував на користь відповідача суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 370 000,00 грн. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав та в обумовлений сторонами строк повернув позивачу суму лише частину фінансової допомоги у розмірі 100 000,00 грн, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у сумі 270000,00 грн, за примусовим стягненням якої, разом із річними та інфляційними витратами, позивач і звернувся до суду.

У своїй відповіді на відзив позивач зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати України №300-22-1072 від 07.10.2022, який відповідач додав до відзиву не може бути належним доказом щодо настання форс-мажорних обставин, оскільки цей сертифікат встановлює факт неможливості невиконання договору №35.1-14/00032 від 25.10.2021, який укладений між відповідачем та ДП МА «Бориспіль». Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Щодо посилання відповідача на лист №20 від 12.01.2023, то позивач зазначає, що внесення змін до договору, у тому числі і щодо продовження строку повернення фінансової допомоги, повинно бути оформлено додатковою угодою до договору, яка є його невід`ємною частиною, а оскільки ніяких додаткових угод сторони не укладали, тому і не встановлювалися нові терміни виконання грошового зобов`язання.

26.03.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову. За доводами відповідача, факт направлення позивачу листа №20 від 12.01.2023 свідчить про те, що сторонами було узгоджено інший строк повернення допомоги. Як на підставу продовження строку повернення фінансової допомоги відповідач посилається на наявність форс-мажорних обставин, що спричинили зупинку надання послуг та призвело до втрати більшої частини законтрактованих надходжень. Жодних зауважень щодо цього листа, позивач не висловив, а тому, на думку відповідача, позивач за принципом «мовчазної згоди» погодив новий графік повернення платежів, які на цей час не настав. До відзиву відповідачем долучено сертифікат торгово-промислової палати України №300-22-1072 від 07.10.2022.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.03.2024 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено о 10 год 00 хв 16.04.2024. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову у строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали та заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву.

Позивач та відповідач (їх представники) у судове засіданні 16.04.2024 не з`явились, проте про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представниця позивача надіслала суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, у якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

17.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ АНКЕРНОГО КРІПЛЕННЯ» (позикодавець) та приватним підприємством «ЄВРОХІМ ОДЕСА» (позичальник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №2ФД (далі договір) (а.с.13). За умовами цього договору позикодавець надає позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі, який установлений у пункті 2.1 цього договору, для поповнення обігових коштів та здійснення платежів, а позичальник зобов`язується повернути їх позикодавцю на умовах цього договору (пункт 1.1 договору).

Поворотна безвідсоткова фінансова допомогу (далі допомога) це сума грошових коштів в національній валюті України, передана позичальнику у користування на визначений строк відповідно до цього договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (пункт 1.2 договору).

Поворотна фінансова допомогу надається в національній валюті України в межах суми 370 000,00 грн без ПДВ (пункт 2.1 договору).

За цим договором відсотки за користування коштами фінансової допомоги не нараховуються та позичальником не сплачуються (пункт 2.2 договору).

Строк повернення позичальником позикодавцю суми поворотної фінансової допомоги становить до 31.12.2022 (пункт 4.1 договору).

Позичальник зобов`язаний повернути суму фінансової допомоги (або неповернену її частину в разі дострокового погашення частини фінансової допомоги) в останній день строку, який встановлений у пункті 4.1 цього договору. Допускається дострокове повернення суми поворотної фінансової допомоги (пункт 5.1 договору).

Сторони за цим договором несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (пункт 6.1 договору).

Сторони звільняються від відповідальності за порушення умов даного договору у разі дії форс-мажорних обставин (стихійні лиха, війни, військові дії тощо). У цих випадках строк виконання зобов`язань за договором відсувається на термін дії цих обставин. У разі виникнення таких обставин, одна сторона зобов`язана інформувати іншу не пізніше трьох днів з початку їх виникнення. Факт настання і закінчення форс-мажорних обставин повинен бути підтверджено торгово-промисловою палатою стороною, у якої наступили дані обставин. Якщо ці обставини діють більш ніж три місяці, то сторони мають право відмовитись від подальшого виконання договору. Неповідомлення про виникнення форс-мажорних обставин, не звільняє від відповідальності за порушення умов даного договору (пункт 6.2 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором (пункт 7.1 договору).

Строк повернення фінансової допомоги, зазначений у пункті 4.1 цього договору, може бути продовжено за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до договору, яка є невід`ємною частиною (пункт 7.2 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками позикодавця та позичальника та скріплений відповідними печатками підприємств.

На виконання умов договору, 17.02.2022 позивач перерахував на рахунок відповідача 370 000,00 грн поворотної фінансової допомоги, що підтверджене платіжною інструкцією №96 (а.с.14).

Частину поворотної фінансової допомоги у сумі 100 000,00 грн відповідач повернув позивача, перерахувавши на користь останнього 100 000,00 грн згідно з платіжною інструкцією №362 від 18.02.2022 (а.с.14, на звороті).

У строк, який визначений договором, відповідач іншу частину поворотної фінансової допомоги у сумі 270 000,00 грн не повернув.

Відповідач направив позивачу лист №20 від 12.01.2023, у якому повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин, у зв`язку із введенням воєнного стану в України та запропонував графік повернення суми поворотної фінансової допомоги. Матеріали справи не містять будь-яких доказів погодження іншого строку повернення допомоги, ніж той, що встановлений у договорі.

Позивач направив відповідачу претензію №16 від 12.02.2024 щодо повернення поворотної фінансової допомоги за договором №2 ФД від 17.02.2022, у якій просив відповідача у найкоротші терміни, але не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання претензії, виконати свої зобов`язання за договором №2 ФД від 17.02.2022 та сплатити заборгованість у сумі 270 000,00 грн та 13726 грн інфляційних витрат та 8918,79 грн 3% річних.

Ця претензія була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Матеріали справи також містять сертифікат Київської торгово-промислової палати №3000-22-1072 (№17/03-4/363) від 07.10.2022, відповідно до якого Київська торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в України та призупинення роботи підприємства та призупинення роботи ДП МА «Бориспіль». Сертифікат виданий приватному підприємству «ЄВРОХІМ ОДЕСА» щодо зобов`язання щодо надання останнім послуг з прибирання внутрішніх приміщень пасажирського терміналу «D» та паркінгу ДП МА «Бориспіль», миття фасадів пасажирського терміналу «D» та паркінгу ДП МА «Бориспіль» за кодом Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015-90910000-9 послуги з прибирання відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 договору про закупівлю, який укладений за процедурою закупівлі «Відкриті торги» №35.1=14/00032 від 25.10.2021 (а.с.61).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги разом із нарахованими на неї річними та інфляційними витратами.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Визначення поняття «поворотна фінансова допомога» наведено у абзаці 8 підпункт 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, згідно з яким, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання фінансової допомоги, на виконання якого позикодавець перерахував на користь позичальника кошти у сумі 370 000,00 грн, що підтверджено належними доказами та не заперечене відповідачем у відзиві на позов, тобто свої зобов`язання перед позичальником позивач виконав у повному обсязі.

У відповідності до приписів статті 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За умовами договору позичальник зобов`язався повернути суму поворотної фінансової допомоги до 31.12.2022. Допускається дострокове повернення суми поворотної фінансової допомоги. Як встановлено судом відповідач частково виконав своє зобов`язання та повернув позикодавцеві частину грошових коштів у розмірі 100 000, 00 грн. Щодо іншої частини термін повернення поворотної фінансової допомоги сплинув 31.12.2022, будь-яких доказів щодо встановлення іншого строку повернення поворотної фінансової допомоги матеріали справи не містять.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що направляючи позивачу лист з пропозицією, сторонами було змінено строк повернення фінансової допомоги згідно запропонованого графіку.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Сторонами у договорі визначено, що строк повернення фінансової допомоги, зазначений у пункті 4.1 цього договору, може бути продовжено за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до договору, яка є невід`ємною частиною (пункт 7.2 договору).

Будь-яких додаткових угод до договору щодо продовження строку повернення фінансової допомоги між сторонами не укладалось, доказів іншого матеріали справи не містять, а тому відповідач зобов`язаний був повернути поворотну фінансову допомогу до 31.12.2022.

Щодо посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та надання сертифікату Київської торгово-промислової палати №3000-22-1072 (№17/03-4/363) від 07.10.2022, то суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до частини 14-1 даного Закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

У пунктах 6.1, 6.2, 6.12, 6.13 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3) (далі Регламент), визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо). Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) видається заявнику на бланку Торгово-промислової палати України/регіональної торгово-промислової палати. В сертифікаті вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин. Сертифікат після його внесення до єдиного Реєстру сертифікатів форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підписується першим віце-президентом або віце-президентом Торгово-промислової палати України, відповідно - президентом, першим віце-президентом або віце-президентом регіональної торгово-промислової палати та уповноваженою особою, яка приймала рішення про засвідчення форс-мажорних обставин. На сертифікаті ставиться печатка ТПП України/регіональної торгово-промислової палати.

Суд наголошує, що форс-мажор (у цьому випадку військова агресія проти України) повинен бути у причинному зв`язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.

Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

У листі №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований всім кого це стосується, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі статті Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Вказаний лист підписано президентом Торгово-промислової палати України.

Посилання на вказаний лист ТПП не може вважатись безумовним підтвердженням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) саме у правовідносинах, які виникли між позивачем та відповідачем та для доведення їх наявності, в якості доказу, необхідно надавати сертифікат ТПП щодо неможливості виконання зобов`язання саме за договором поворотної фінансової допомоги, який укладений між сторонами у справі.

Разом з тим, наданий відповідачем сертифікат Київської торгово-промислової палати №3000-22-1072 (№17/03-4/363) від 07.10.2022, засвідчує форс-мажорні обставини щодо інших правовідносин, а саме відповідача з ДП МА «Бориспіль» та містить посилання на конкретний договір, а тому не може братись судом як належний доказ засвідчення форс-мажорних обставин у відносинах, що виникли між позивачем та відповідачем за договором поворотної фінансової допомоги.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання умов договору поворотної фінансової допомоги позичальником, наявність і розмір заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги у сумі 270 000,00 грн доведені позивачем належними, достатніми та допустимими доказами, вимоги позивача відповідачем не спростовані. Отже, враховуючи наявність заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги у сумі 270 000,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних, то суд зазначає, що за статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Згідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (із змінами), в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (із змінами), який продовжено та триває до цього часу.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049 Цивільного кодексу України, Верховний Суд у постанові від 06.09.2023 у справі №910/8349/22 дійшов висновку про те, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Як слідує з матеріалів справи, позивач нарахував відповідачу 14861,18 грн інфляційних витрат та 9383,55 грн 3% річних за період прострочення з 02.01.2023 до 28.02.2024, тобто під час дії в Україні воєнного стану.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних не є законними, обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ АНКЕРНОГО КРІПЛЕННЯ» підлягають до часткового задоволення у частині стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 270 000,00 грн.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Пункт 4 частини 1 статті 1 вказаного закону визначає, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12500,00 грн.

На підтвердження наданих адвокатом послуг з правничої допомоги позивачем надано договір про надання правничої допомоги №11 від 23.02.2024, який укладений між адвокатом Ткаченко Єлизаветою Володимирівною, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №4908 від 21.08.2020 (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ АНКЕРНОГО КРІПЛЕННЯ» (клієнт), акт про надання правової допомоги від 27.02.2024, додаткову угоду до договору №11 про оплату юридичних послуг від 27.02.2024 та платіжну інструкцію №117 від 26.02.2024 про сплату позивачем 12500,00 грн за надання правової допомоги на рахунок адвоката Ткаченко Єлизавети Володимирівни.

За умовами договору про надання правничої допомоги гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту та визначається угодою про узгодження розміру гонорару (пункт 5.1 договору про надання правничої допомоги №11 від 23.02.2024).

Порядок встановлення, розмір гонорару та порядок його сплати визначається угодою про узгодження розміру гонорару (пункт 5.2 договору про надання правничої допомоги №11 від 23.02.2024).

За результатами надання правової допомоги складається акт про надання правової допомоги, що підписується сторонами (пункт 5.5 договору про надання правничої допомоги №11 від 23.02.2024).

Договір про надання правничої допомоги №11 від 23.02.2024 підписаний уповноваженою особою клієнта та адвокатом особисто та скріплений відповідними печатками.

27.02.2024 між адвокатом та клієнтом підписано акт про надання правової допомоги, згідно з яким послуги передбачені договором про надання правничої допомоги надані своєчасно, якісно та в повному обсязі у відповідно до умов договору про надання правничої допомоги №11 від 23.02.2024. Вартість послуг сплачена у відповідності до умов договору про надання правової допомоги та угоди про узгодження розміру гонорару.

В цей же день, 27.02.2024 між адвокатом та клієнтом підписано додаткову угоду до договору №11 про оплату юридичних послуг, відповідно до якого згідно з договором про надання правничої допомоги (послуг) №11 від 23.02.2024, клієнт зобов`язаний внести оплати за надання юридичних послуг в сумі 12500,00 грн до початку виконання договору (в повному обсязі). Розмір гонорару визначений з урахуванням складності справи, важливості справи для клієнта, обсягу роботи і часу, необхідного адвоката для вивчення матеріалів справи, підготовки по справі, участі в судових засіданнях, новизни правових питань, створення перешкод чи ускладнення у часі для виконання адвоката іншої роботи у зв`язку з виконання даного договору, необхідності виїзду у відрядження, ступеню досягнення бажаного для клієнта позитивного результату, характеру та тривалості професійних відносин між клієнтом та адвокатом.

26.02.2024 позивач перерахував на користь адвоката 12500,00 грн, що підтверджене платіжною інструкцією №117 від 26.02.2024, у призначені платежу якої зазначено «оплата за надання правничої допомоги зг. дог. №11 від 23.02.2024, адвокат Ткаченко Єлизавета Володимирівна, ІПН НОМЕР_1 , без ПДВ».

Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про не співмірність вартості послуг адвоката у справі.

Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом вимоги позивача задоволенні частково, понесені позивачем витрати за надану професійну правничу допомогу підлягають до відшкодування з відповідача на користь позивача у сумі 11470,04 грн.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 4050,00 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства «ЄВРОХІМ ОДЕСА» (вул.Гоголя, 221, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 41947764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ АНКЕРНОГО КРІПЛЕННЯ» (вул.Гаванська, 4, м.Дніпро, 49112, ідентифікаційний код 39668863) 270 000,00 грн основної заборгованості, 11470,04 грн витрат на правову допомогу та 4050,00 грн судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 14.05.2024.

Суддя О.І.Кучеренко