Постанова

від 13.05.2024 по справі 910/12677/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/12677/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" (вх. № 2061/2024)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2024

у складі колегії суддів: Копитової О. С. (головуючий), Полякова Б. М., Остапенка О. М.

у справі № 910/12677/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Делонгі Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Віндейр", Приватного підприємства "Шива-Інвестмент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"

про відкриття провадження у справі про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи

1. ТОВ "Делонгі Україна" звернулося до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дієса".

2. 17.08.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва прийнято заяву ТОВ "Делонгі Україна" до розгляду та призначено підготовче засідання суду.

3. 28.09.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва приєднано заяву ПП "Шива-Інвестмент" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дієса" за № 910/14627/23 та додані до неї документи до матеріалів справи №910/12677/23 для одночасного розгляду із заявою ТОВ "Делонгі Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дієса".

4. 02.10.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва приєднано заяву ТОВ "Віндейр" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дієса" за №910/14509/23 та додані до неї документи до матеріалів справи №910/12677/23 для одночасного розгляду із заявою ТОВ "Делонгі Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дієса".

5. 11.12.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва заяву ТОВ "Енерджі Сейвінг Солюшн" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дієса" № 910/18192/23 та додані до неї документи передано до матеріалів заяви № 910/12677/23 ТОВ "Делонгі Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дієса" для одночасного розгляду.

6. 25.01.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/12677/23 приєднано заяву ТОВ "Енерджі Сейвінг Солюшн" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дієса" №910/18192/23 та додані до неї документи до матеріалів заяви № 910/12677/23 ТОВ "Делонгі Україна", ТОВ "ВІНДЕЙР", ПП "Шива-Інвестмент" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дієса" для одночасного розгляду, присвоєно об`єднаній справі № 910/12677/23, зобов`язано ТОВ "Дієса" надати суду відзив на заяву ТОВ "Енерджі Сейвінг Солюшн" про відкриття провадження у справі про банкрутство, призначено підготовче засідання на 07.02.2024.

7. ТОВ "Дієса" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі № 910/12677/23.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

8. 08.03.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/12677/23 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дієса" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі № 910/12677/23. Апеляційну скаргу ТОВ "ДІЄСА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі №910/12677/23 (з доданими до неї матеріалами) повернуто ТОВ "Дієса".

9. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

10. За висновком апеляційного суду, ухвали про приєднання заяв кредиторів, прийняття справи до розгляду, об`єднання справи та призначення підготовчого засідання суду згідно з частиною першою статті 255 ГПК України не включено до переліку ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду. Крім цього, нормами Кодексу України з питань банкрутства (далі - КУзПБ) також не передбачено оскарження ухвали про приєднання заяв кредиторів, прийняття справи до розгляду, об`єднання справи та призначення підготовчого засідання суду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. 20.03.2024 (через систему "Електронний суд") ТОВ "Дієса" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 у справі № 910/12677/23 та направити справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

12. Скаржник стверджує про порушення судом апеляційної інстанції права ТОВ "Дієса" на апеляційне оскарження судового рішення внаслідок помилкового застосування частини першої статті 255 ГПК України без урахування специфіки процедури оскарження судових рішень першої інстанції у справах про банкрутство відповідно до пункту 17 частини першої статті 255, частини другої статті 9 КУзПБ.

13. ТОВ "Дієса" наголошує, що ухвала Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі № 910/12677/23, якою приєднано заяву ТОВ "Енерджі Сейвінг Солюшн" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дієса" №910/18192/23 та додані до неї документи до матеріалів заяви №910/12677/23 ТОВ "Делонгі Україна", ТОВ "Віндейр", ПП "Шива-Інвестмент" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дієса" для одночасного розгляду на підставі частини четвертої статті 39 КУзПБ,. відноситься до спеціальної ухвали за правилами частини другої статті 9 КУзПБ, а відтак, підлягає апеляційному оскарженню, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув.

14. При цьому апеляційний господарський суд не врахував висновку, викладеного у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 920/162/23 щодо застосування наведених вище норм у подібних правовідносинах.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

15. 26.04.2024 від ТОВ "Делонгі Україна" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Дієса", а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 у справі №910/12677/23 - залишити без змін.

16. На думку ТОВ "Делонгі Україна", суд апеляційної інстанції з дотриманням норм процесуального права, з урахуванням спеціальних норм КузПБ, а також висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.08.2023 у справі №920/162/23 (п. 105) дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дієса" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі № 910/12677/23.

В. Провадження в суді касаційної інстанції

17. 05.04.2024 ухвалою Верховного Суд відкрито касаційне провадження у справі № 910/12677/23 за касаційною скаргою ТОВ "Дієса" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 26.04.2024. Витребувано з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/12677/23.

18. 18.04.2024 до Верховного Суду надійшли матеріали справи №910/12677/23.

19. Суддя Пєсков В. Г. перебував у відпустці з 22.04.2024 по 03.05.2024 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2024 №120-кв), суддя Картере В. І. - з 29.04.2024 по 10.05.2024 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2024 №81-к).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

22. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

23. Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України.

24. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

25. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

26. Водночас, з 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

27. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

28. Частиною 1 статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

29. Відповідно до частини першої статті 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. У випадках, передбачених цим Кодексом або Законом про банкрутство, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу (частина п`ята статті 232 ГПК України).

30. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина перша статті 232 ГПК України).

31. Отже, за загальним правилом господарського процесу, ознакою ухвали як судового рішення є те, що вона постановляється з питань застосування норм процесуального права у випадках, коли це прямо визначено в ГПК України і таким судовим актом спір по суті не вирішується, а забезпечується створення необхідних умов для його вирішення.

32. Водночас, процедура банкрутства (неплатоспроможності) є унікальним процесом, що включає в себе низку процедур і послідовних та сукупних процесуальних і позапроцесуальних дій учасників провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у разі неплатоспроможності боржника.

33. Ця спеціальна процедура, на відміну від позовного провадження, поєднує в собі як розгляд сукупності питань, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, що розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.

34. Судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України. (позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17).

35. Колегія суддів звертається до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2023 у справі №920/162/23.

36. Для цілей з`ясування принципів правового регулювання постановлення та оскарження ухвал суду першої інстанції, постановлених у справі про банкрутство, їх можна поділити за ознаками спеціалізації та спрямованості на два типи: 1) спеціальні - ухвали, які суд постановляє виключно з питань, що вирішуються у справах про банкрутство згідно з нормами КУзПБ; 2) універсальні - ухвали, які суд постановляє із загальних питань, що можуть вирішуватися як у справах про банкрутство, так і у справах позовного, інших форм провадження, та не врегульовані КУзПБ.

37. Так, суд першої інстанції постановляє універсальні ухвали у справі про банкрутство, коли здійснює процесуальні дії чи вирішує процедурні питання, розглядає і вирішує клопотання, заяви, скарги за правилами та на підставі приписів ГПК України, зокрема, але не виключно, застосовує норми інститутів відводу (самовідводу) судді, процесуальних строків, судових викликів і повідомлень, судових витрат, заходів процесуального примусу, забезпечення судом повного і всебічного з`ясування обставин справи та дослідження доказів, фіксування судового процесу.

38. Серед спеціальних ухвал, зокрема, але не виключно: ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі (частина перша статті 35 КУзПБ); про відмову у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина друга статті 37 КУзПБ); про залишення без руху заяви про відкриття провадження у справі (частина третя статті 37 КУзПБ); про повернення заяви про відкриття провадження у справі (стаття 38 КУзПБ); про залишення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду (абзац 3 частини шостої статті 38 КУзПБ); про приєднання до матеріалів справи інших заяв (частина четверта статті 39 КУзПБ); про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі (частина п`ята статті 39 КУзПБ); про відкладення проведення підготовчого засідання суду на час, необхідний для оформлення допуску до державної таємниці (частина одинадцята статті 39 КУзПБ) та інші ухвали, які суд першої інстанції постановляє з питань, що вирішуються виключно у справах про банкрутство за нормами КУзПБ.

39. Зважаючи на викладене, спеціалізація і спрямованість ухвали на вирішення загальних процедурних питань господарського процесу чи спеціальних процедур, врегульованих КУзПБ, є першочерговими критеріями для визначення переліку ухвал суду першої інстанції, постановлених у справі про банкрутство, що підлягають оскарженню в апеляційному порядку.

40. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

41. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II).

42. Абзацом третім підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007 унормовано, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

43. Однією з конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Забезпечення права на апеляційний перегляд справи визначено також серед основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ГПК).

44. Зазначені конституційні приписи закріплені також у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та реалізуються в порядку, передбаченому відповідними процесуальними нормами, зокрема в провадженні у справі про банкрутство - нормами КУзПБ та ГПК України.

45. Відповідно до частини другої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

46. У статті 255 ГПК України наведено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції.

47. Зокрема, згідно з пунктом 17 частини першої статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом про банкрутство.

48. Водночас, у КУзПБ, на відміну від ГПК України, не визначено вичерпного переліку ухвал у справі про банкрутство, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, натомість установлено визначальні правила оскарження судових рішень у процедурі банкрутства у статті 9 КУзПБ.

49. Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

50. Частиною другою статті 9 КУзПБ визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

51. У основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені: а) усі спеціальні ухвали місцевого господарського суду за правилом частини другої статті 9 КУзПБ щодо яких цим Кодексом не встановлено виключення (зокрема, частина шоста статті 5 КУзПБ, абзац 2 частини другої статті 47 КУзПБ); б) ухвали, включені до переліку у частині першій статті 255 ГПК України, які суд постановляє, здійснюючи процесуальні дії та вирішуючи інші процесуальні питання, за правилами та на підставі норм ГПК України.

52. Вирішуючи питання чи підлягає певна ухвала, постановлена у справі про банкрутство, апеляційному оскарженню суду належить почергово вирішити: 1) у якому провадженні постановлено оскаржувану ухвалу (у провадженні у справі про банкрутство чи позовному провадженні в межах справи про банкрутство); 2) чи оскаржувана ухвала вирішує питання, регламентовані ГПК України, або є спеціальною - постановленою відповідно до КУзПБ; 3) чи належить ухвала до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду за приписами статей 254, 255 ГПК України чи не передбачено нормами КУзПБ виключення із загального правила апеляційного оскарження за частиною другою статті 9 КУзПБ для цього виду ухвал.

53. Установивши зазначене та перевіривши наявність/відсутність підстав для залишення без руху (стаття 260 ГПК України) повернення апеляційної скарги (частина п`ята статті 260 ГПК України) або відмови у відкритті апеляційного провадження (частини перша, друга статті 261 ГПК України), апеляційний суд вирішує питання про наявність/відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження.

54. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

55. Як вбачається з матеріалів справи № 910/12677/23, ТОВ "Дієса" оскаржило в апеляційному порядку ухвалу Господарського суду м.Києва від 25.01.2024, якою приєднано заяву ТОВ "Енерджі Сейвінг Солюшн" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дієса" № 910/18192/23 та додані до неї документи до матеріалів заяви № 910/12677/23 ТОВ "Делонгі Україна", ТОВ "ВІНДЕЙР", Приватного підприємства "Шива-Інвестмент" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дієса" для одночасного розгляду на підставі частини четвертої статті 39 КУзПБ.

56. Отже, в апеляційному порядку було оскаржено ухвалу, постановлену у провадженні про банкрутство відповідно до норм КУзПБ, і така ухвала згідно з частиною другою статті 9 КУзПБ підлягає апеляційному оскарженню.

57. Висновок щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про приєднання до матеріалів заяви про відкриття провадження у праві про банкрутство заяв інших кредиторів в порядку частини четвертої статті 39 КУзПБ викладений судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2023 у справі № 920/162/23.

58. Проте, Північний апеляційний господарський суд наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 справи № 910/12677/23 не підлягає апеляційному оскарженню.

59. З огляду на викладене колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дієса" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 справи № 910/12677/23.

60. Таким чином, доводи касаційної скарги ТОВ "Дієса" про застосування судом апеляційної інстанції частини першої статті 255 ГПК України без урахування специфіки процедури оскарження судових рішень першої інстанції у справах про банкрутство відповідно до пункту 17 частини першої статті 255, частини другої статті 9 КУзПБ, а також неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.08.2023 у справі № 920/162/23, знайшли своє підтвердження.

61. Водночас, доводи відзиву на касаційну скаргу є помилковими та спростовуються викладеними вище висновками колегії суддів у цій постанові.

Б Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

63. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

64. Зважаючи на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 у справі №910/12677/23 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дієса" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 та передачу справи № 910/12677/23 до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дієса".

В. Розподіл судових витрат

65. Згідно із частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

66. Оскільки у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 у справі № 910/12677/23 - скасувати.

3. Справу 910/12677/23 передати до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2024.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік