Ухвала

від 15.05.2024 по справі 363/2298/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"15" травня 2024 р. Справа № 363/2298/24

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

15 травня 2024 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСББ «Рідний дім-34» (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Захисників України, буд. 34) про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2024 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена заява про встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.

Розглянувши матеріали поданої заяви, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи за заявами про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягають розгляду у порядку окремого провадження за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Таким чином, вимоги щодо форми та змісту заяви, яка подається у порядку окремого провадження, порядок її подання до суду врегульовуються загальними правилами, встановленими ЦПК України. З урахуванням цього суд вважає за можливе застосовувати положення ст. 175, 177 ЦПК України в аспекті визначення вимог до форми та змісту заяви, яка подається у порядку окремого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Таким чином, недотримання вимог щодо форми та змісту заяви, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України, є підставою для залишення її без руху з наданням заявнику строку для усунення виявлених недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

З урахуванням положень п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, враховуючи вищевикладене, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, за загальним правилом розглядається у порядку цивільного судочинства в межах окремого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Всупереч вищевикладеним приписам процесуального законодавства, ОСОБА_1 у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, яка має розглядатися у порядку окремого провадження, учасників справи визначено як учасників позовного провадження (зазначено процесуальні статуси позивача та відповідачів замість заявника та заінтересованих осіб).

На підставі цього суд приходить до висновку, що подана заява за формою в аспекті визначення процесуальних статусів учасників справи не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, що визначає порядок судового процесу у справах окремого провадження.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Аналогічно з цим заявник, який подає заяву у порядку окремого провадження, повинен долучити до неї копію такої заяви та додатків до неї відповідно до кількості учасників справи.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, надійшла до суду засобами поштового зв`язку. У той же час в додатках до заяви відсутні її копії та додатків до неї відповідно до кількості учасників даної справи.

Надані ОСОБА_1 квитанції оператора поштового зв`язку не дають можливості ідентифікувати зміст поштового відправлення, що було направлено адресатам, вказаним у квитанціях. За відсутності опису вкладення у поштові відправлення з засвідченням підписом уповноваженого працівника оператора поштового зв`язку, суд позбавлений можливості перевірити доводи ОСОБА_1 про направлення копії заяви з додатками іншим учасникам справи. Тим більше, даний факт не скасовує виконання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України щодо необхідності надання копій заяви та додатків до неї відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

З матеріалів поданої заяви вбачається, що ОСОБА_1 місцем свого проживання зазначає АДРЕСА_1 .

Разом з тим, до заяви не додано жодних документів на підтвердження того, що заявник проживає за вищезазначеною адресою, що позбавляє суд можливості підтвердити підсудність даної справи та наявність юрисдикційних повноважень на її розгляд.

Також, суд звертає увагу на наступне.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зазначено, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів».

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Таким чином, визначальною ознакою справ, які розглядаються у порядку окремого провадження, є відсутність спору про право, зокрема, разом з тим, щоб встановлення факту, що має юридичне значення і зумовлює виникнення, зміну або припинення певних суб`єктивних прав, не пов`язувалося з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить встановити факт передачі по акту приймання-передачі чи в якийсь інший спосіб, платно чи безоплатно інформаційної довідки № 354963883, дата, час формування: 18.11.2023, 14:34:46. Пошук через веб-сайт ОСОБА_2 про майно ОСОБА_1 від ОСОБА_2 до голови ОСББ «Рідний дім-34» ОСОБА_3 , з метою подальшої передачі його особистої інформації відповідачами третім особам.

Аналіз заявлених вимог та додатків до поданої заяви не дає можливості суду встановити яким чином встановлення даного факту пов`язано з виникненням, припиненням чи зміною прав ОСОБА_1 та яка мета встановлення даного факту (відсутня можливість визначення того, що цей факт дійсно є юридичним); не дає суду можливості підтвердити відсутність спору про право; не дає можливість підтвердити відсутність досудового порядку встановленого даного факту. Таким чином, заявлені вимоги підлягають уточненню з урахуванням вищевикладеного.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відтак, заявнику необхідно усунути зазначені недоліки: надати уточнену редакцію заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, з визначенням процесуального статусу учасників справи відповідно до положень процесуального законодавства, що регулює порядок судового процесу у справах окремого провадження, з уточненням заявлених вимог шляхом вказівки на права, виникнення, припинення чи зміна яких пов`язана з встановленням даного факту; надати копію уточненої редакції заяви та додатків до неї відповідно до кількості учасників справи; надати документальне підтвердження щодо місця проживання. У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 190, 293 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСББ «Рідний дім-34» про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху.

У разі не усунення недоліків заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Рукас