Ухвала

від 15.05.2024 по справі 363/2295/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"15" травня 2024 р. Справа № 363/2295/24

УХВАЛА

15 травня 2024 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Петрівської сіслької ради Вишгородського району Київської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

встановив:

пред`явлену заяву слід залишити без руху, виходячи з такого.

Як убачається з позову та доданих до нього матеріалів, позовну заяву подано без дотримання вимог ст. 175 ЦПК України.

Так, згідно ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного (загального або спрощеного) та окремого провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Як передбачено ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позов це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспореного права або охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у певній, визначеній законом процесуальній формі; спосіб судового захисту.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, що пов`язано з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умови, що є певні особи, які перешкоджають у його реалізації.

Згідно роз`яснень даних в п. 1 та п. 2 Постанови Пленум Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини шостої статті 35 Цивільного процесуального кодексу України залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Як вбачається з позовної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (бабуся позивачки), яка за життя склала заповіт, котрим заповіла все своє майно, яке належатиме їй на день смерті, позивачці. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік спадкодавиці ОСОБА_3 , який на час відкриття спадщини мав право на обов`язкову частку у спадщині, оскільки на момент її відкриття був непрацездатним за віком (ч. 1 ст. 1241 ЦК України), в зв`язку з чим ОСОБА_3 мав спадкувати обов`язкову частку у спадщині в розмірі 1/8 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3221886001:03:283:0045, площею 0,155 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/8 частини житлового будинку, який знаходиться за цією ж адресою, проте за життя оформити спадщину не встиг. Таким чином, позивачці свідоцтва про право на спадщину за заповітом видано лише на 7/8 частин земельної ділянки та 7/8 частин вказаного вище житлового будинку. Встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини позивачці необхідно для оформлення спадщини на 1/8 частин земельної ділянки та житлового будинку, оскільки відсутність у неї права власності на них порушує її права та унеможливлює повноцінне використання та розпорядженням спадковим майном.

У той же час, з позовної заяви не вбачається, що між сторонами по справі існує спір про право власності на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 .

Позовні вимоги матеріально-правового характеру, які б могли бути судом розглянуті в порядку позовного провадження, в позовній заяві не висунуто, а лише порушено питання про встановлення факту, що має юридичне значення (ст.ст. 293, 315 ЦПК України), який розглядається в порядку окремого провадження шляхом подання заяви про встановлення відповідного факту, а не позовної заяви.

Відтак, залежно від наявності між ОСОБА_1 та Петрівською сільською радою Вишгородського району Київської області спору про право, позивачці необхідно визначитися із необхідністю висування позовної вимоги матеріально-правового характеру про визнання права власності на спадкове майно, оскільки у разі відсутності такого спору, має бути подано заяву про встановлення відповідного юридичного факту, яка підлягає розгляду за правилами окремого провадження, згідно вимог ст. 293 ЦПК України.

Таким чином позивачці слід усунути вказані недоліки позовної заяви.

Відтак відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

ухвалив:

позовну заяву залишити без руху.

Для усунення зазначених недоліків надати строк не пізніше 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя