Ухвала

від 15.05.2024 по справі 761/16860/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16860/24

Провадження № 1-кс/761/11077/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту земельної ділянки, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у кримінальному провадженні №42018111200000194, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту земельної ділянки, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у кримінальному провадженні №42018111200000194, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18 (провадження №1-кс/761/6830/2018) накладено арешт, зокрема, на земельну ділянку, загальною площею 3.5703 га з кадастровим номером 3220485800:03:015:0006, на земельну ділянку загальною площею 3.5703 га з кадастровим номером 3220485800:03:015:0053, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, яка перебуває у користуванні СВК «Розаліївський» на підставі договору оренди.

На думку заявника, у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба.

Крім того, у клопотанні адвокатом зазначено, що ОСОБА_4 є власником вказаної земельної ділянки, водночас застосування даного арешту перешкоджає їй вільно розпоряджатися своїм майном.

Також, заявник посилався на те, що 20.09.2019 слідчим СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження, в рамках якого накладено арешт, на підставі ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу злочину та із закінченням строку досудового розслідування.

В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з`явилась, про місце, дату та час судового засідання повідомлена належним чином, однак подала заяву про розгляд клопотання без її участі, в якому зазначила, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Прокурор Київської обласної прокуратури, слідчий СУ ГУ НП в Київській області, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового засідання з розгляду клопотання, до суду не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ НП в Київській області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 42018111200000194, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі №761/9877/18 (провадження № 1-кс/761/6830/2018) накладено арешт, зокрема, на земельну ділянку, загальною площею 3.5703 га з кадастровим номером 3220485800:03:015:0006, на земельну ділянку загальною площею 3.5703 га з кадастровим номером 3220485800:03:015:0053, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, яка перебуває у користуванні СВК «Розаліївський» на підставі договору оренди.

При цьому, як вбачається зі змісту вказаної ухвали, підставою для накладення арешту була наявність розумних підозр вважати, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки є предметом злочинного посягання, а тому є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Разом з цим, 20.09.2019 постановою слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 кримінальне провадження № 42018111200000194, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, було закрито на підставі ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу злочину та із закінченням строку досудового розслідування.

Водночас, при закритті кримінального провадження питання про скасування арешту майна зазначеною постановою вирішено не було.

Вирішуючи клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя виходить з наступного.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України).

Згідно із частиною третьою статті 174 КПК України, прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначене судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина четверта статті 174 КПК України.

Втім, частини третя та четверта статті 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження. Натомість у цій справі кримінальне провадження закрив постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України 2012 року, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.

Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий (детектив), питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу.

З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, слідчий суддя вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

Така правова позиція висловлена в постанові ВП ВС у справі № 727/2878/19 від 30.06.2020 року.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Як встановлено в ході розгляду клопотання, кримінальне провадження № 42018111200000194, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, 20.09.2019 закрито постановою слідчого, який згідно з приписами КПК України не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді.

Отже, оскільки кримінальне провадження закрито, і питання про скасування арешту майна не вирішено при закритті кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне в порядку здійснення судового контролю задовольнити клопотання та скасувати арешт майна, оскільки у подальшому застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження відпала необхідність, а наявність арешту порушує права власника майна.

Таким чином, враховуючи те, що кримінальне провадження, в рамках якого було накладено арешт, закрито, однак питання про скасування арешту майна не вирішено, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, відпала потреба, у зв`язку з чим арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18 (провадження № 1-кс/761/6830/2018) на зазначене майно, підлягає скасуванню, а клопотання заявника - задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту земельної ділянки, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у кримінальному провадженні №42018111200000194, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України- задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18 (провадження № 1-кс/761/6830/2018) на земельну ділянку, загальною площею 3.5703 га з кадастровим номером 3220485800:03:015:0006, на земельну ділянку загальною площею 3.5703 га з кадастровим номером 3220485800:03:015:0053, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1