Ухвала

від 15.05.2024 по справі 320/2343/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2343/23

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

15 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К. та суддів Маринчак Н.Є., Штульман І.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вабекс» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вабекс» задоволено повністю.

06 березня 2024 року Головним управління ДПС у місті Києві первинно подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року повернуто апеляційну скаргу Головному управлінню ДПС у місті Києві разом із доданими до скарги матеріалами з підстав несплати судового збору та ненадання копії документів, долучених до апеляційної скарги, відповідно до кількості учасників справи. Відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору.

25 квітня 2024 року (відповідно до дати прийняття поштового відправлення) Головним управлінням ДПС у місті Києві повторно подано апеляційну скаргу.

Ухвалою судді-доповідача Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав: несплати судового збору в розмірі 4 026,00 грн; пропуску строку звернення з апеляційною скаргою до суду; відсутності копій доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Надано 10-денний строк для виправлення вказаних недоліків з дня вручення копії ухвали.

Зазначену ухвалу суду доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у місті Києві 01 травня 2024 року о 05 год. 30 хв., тобто останнім днем для усунення недоліків є 13 травня 2024 року (з урахуванням вихідних днів).

На виконання вимог зазначеної ухвали апелянтом подано клопотання, в якому він просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги із-за відсутності можливості сплати судового збору у встановлений судом строк.

Колегія суддів вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.

Під час первинного подання апеляційної скарги вона була залишена без руху з тих самих підстав. Апелянту надавався максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків, які не були виправлені, що стало підставою для повернення апеляційної скарги.

Задля дотримання принципу доступу до правосуддя при повторній подачі апеляційної скарги суддею-доповідачем знову надано апелянту максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.

Однак у встановлений строк апелянтом вимоги ухвали суду не виконано. Втім, подано клопотання про продовження строку на виконання вимог ухвали з підстав відсутності можливості сплати судового збору.

Колегія суддів зауважує, що у апелянта був достатній строк (більше двох місяців) для вирішення всіх питань, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Подання клопотання про продовження строку на усунення недоліків, яке є другим в цій справі, свідчить про зловживання апелянтом процесуальними правами, оскільки суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій щодо сплати судового збору. Апелянт не виконав вимоги ухвали від 30 квітня 2024 року і в частині подання копій доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, хоч таке не потребувало ні значного час, ні зусиль та не залежало від волевиявлення інших осіб. Вказане підтверджує лише те, що апелянт затягує час та не має наміру усувати встановлені судом недоліки.

Верховний Суд в ухвалі від 05 липня 2021 року у справі № 320/10912/20 зазначив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Водночас жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не надано, адже додана до клопотання копія виписки не може свідчити про вчинення апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору саме у цій справі.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальності за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 500/2544/19, яка за правилами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню.

Отже, у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги слід відмовити.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, тому застосовуються правила статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими така апеляційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325, 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вабекс» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - повернути апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Черпак Ю.К.

Судді Маринчак Н.Є.

Штульман І.В.