Постанова

від 08.05.2024 по справі 240/23973/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/23973/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

08 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Кузьмишина В.М. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Смілянець А. Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод хімічного машинобудування" до Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа: Приватне підприємство "Сталь Торг Захід" про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У серпні 2023 року Публічне акціонерне товариство "Коростенський завод хімічного машинобудування" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області Державної податкової служби України, третя особа: Приватне підприємство "Сталь Торг Захід", в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 30 травня 2023 року №00094170701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 534 930 (п`ятсот тридцять чотири тисячі дев`ятсот тридцять) грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що висновки, викладені в Акті, за результатами якого було прийнято податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими та складеними з порушеннями Податкового кодексу України, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки з боку позивача відсутній факт завищення податкового кредиту за рахунок безпідставно віднесених до його складу сум ПДВ по податкових накладних від постачальника ПП "Сталь Торг Захід".

ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №00094170701 від 30.05.2023 в частині завищення від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2023 року у розмірі 534 930,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод хімічного машинобудування" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 8 023 (вісім тисяч двадцять три) грн. 95 коп.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом встановлено, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності, що здійснює Публічне акціонерне товариство "Коростенський завод хімічного машинобудування" є виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування (код КВЕД 28.25).

Між ПрАТ "Коростенський завод хімічного машинобудування" (покупець) та Приватним підприємством "Сталь Торг Захід" (постачальник) було укладено договір №01-11/05/22 від 11.05.2022.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця металопродукцію в термін і на умовах, встановлених в договорі або специфікації, а покупець зобов`язується сплатити вартість товару і прийняти його відповідно до умов договору або специфікації.

Згідно п.2.1. найменування товару, асортимент, якість, кількість, ціна одиниці і загальна сума товару, вказується у видаткових накладних, що є невід`ємними частинами договору також узгодження таких даних можливе шляхом підписання специфікацій та виставлення рахунків факт оплати яких буде підтвердження узгодження ціни та асортименту товару.

ПП "Сталь Торг Захід" на виконання умов договору поставило позивачу товар, що підтверджується видатковими накладними, зокрема:

- видаткова накладна №386 від 05.08.2022 (ПП "Сталь Торг Захід" поставило ПрАТ "Хіммаш" листи та труби на загальну суму 297 514,68 грн.);

- видаткова накладна №449 від 23.08.2022 (ПП "Сталь Торг Захід" поставило ПрАТ "Хіммаш" листи на загальну суму 592 454,88 грн.);

- видаткова накладна №552 від 16.09.2022 (ПП "Сталь Торг Захід" поставило ПрАТ "Хіммаш" листи на загальну суму 77 544,60 грн.);

- видаткова накладна №829 від 01.12.2022 (ПП "Сталь Торг Захід" поставило ПрАТ "Хіммаш" листи на загальну суму 782 136,96 грн.);

- видаткова накладна №878 від 16.12.2022 (ПП "Сталь Торг Захід" поставило ПрАТ "Хіммаш" листи на загальну суму 669 054,48 грн.);

- видаткова накладна №912 від 26.12.2022 (ПП "Сталь Торг Захід" поставило ПрАТ "Хіммаш" листи на загальну суму 504 620,40 грн.);

- видаткова накладна №6 від 17.01.2023 (ПП "Сталь Торг Захід" поставило ПрАТ "Хіммаш" листи, трубу, швелер на загальну суму 650 488,02 грн.).

Постачання товару підтверджується згідно товарно-транспортної накладної від 17.01.2023; товарно-транспортної накладної від 05.08.2022; товарно-транспортної накладної від 23.08.2022; товарно-транспортної накладної від 16.09.2022; товарно-транспортної накладної від 01.12.2022; товарно-транспортної накладної від 16.12.2022; товарно-транспортної накладної від 26.12.2022.

ПрАТ "Хіммаш" здійснено оплату на ПП "Сталь Торг Захід" за отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями:

- №634 від 04.08.2022 на суму 447 666,00 грн.;

- №731 від 19.08.2022 на суму 518 051,28 грн.;

- №1513 від 08.12.2022 на суму 500 000,00 грн.;

- №1526 від 09.12.2022 на суму 282 136,96 грн.;

- №1619 від 22.12.2022 на суму 669 054,48 грн.;

- №63 від 13.01.2023 на суму 200 000,00 грн.;

- №176 від 19.01.2023 на суму 252 300,00 грн.;

- №194 від 23.01.2023 на суму 252 300,00 грн.

По господарським операціям за договором №01-11/05/22 від 11.05.2022 ПП "Сталь Торг Захід" по взаємовідносинах із ПрАТ "Хіммаш" здійснив реєстрацію податкових накладних №44 від 04.08.2022, №45 від 04.08.2022, №122 від 19.08.2022, №97 від 01.12.2022, №189 від 16.12.2022, №190 від 26.12.2022, №64 від 13.01.2023, №91 від 17.01.2023, які були зареєстровані податковим органом в ЄРПН.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод хімічного машинобудування", з питань контролю за дотриманням податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року в уточненому розрахунку від 03.03.2023 №9040163844 до податкової декларації з податку на додану вартість від 17.02.2023 №9027654037 від`ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За наслідками проведеної перевірки складно акт №6728/06-30-07-01/00217679 від 04.05.2023. Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, встановлено порушення позивачем п.п. 192.1.2 п.192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, зокрема завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації з ПДВ) за січень 2023 року в сумі 534 930 грн.

На вказаний Акт було подано заперечення та додано копії документів, що підтверджують правомірність господарської операції.

Згідно відповіді Головного управління ДПС у Житомирській області від 23.05.2023 №12085/6/06-30-07-01 про розгляд заперечення до акта перевірки висновки по акту документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод хімічного машинобудування" 04.05.2023 №6728/06-30-07-01/00217679 залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00094170701 від 30.05.2023, яким встановлено завищення від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 534 930 грн.

Позивач, вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Житомирській області протиправним та таким, що порушує його законні права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відсутність документального оформлення правовідносин контрагентів позивача із їх постачальниками або перевізниками чи віднесення контрагента до ризикових суб`єктів господарювання не може позбавляти позивача права на формування податкового кредиту за наявності належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій за результатами яких й виникло таке право.

Оскільки вказані в акті перевірки висновки стосовно непідтвердження документально реальності проведених господарських операцій та завищення позивачем суми від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2023 року розмірі 534 930,00 грн., за наслідками цих операцій, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються сукупністю первинних документів, наданих позивачем в ході перевірки, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області №00094170701 від 30.05.2023 є протиправним і підлягає скасуванню.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у Житомирській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Проведеною перевіркою встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Коростенський завод хімічного машинобудування" у періоді, що перевірявся, завищено податковий кредит за рахунок безпідставно віднесених до його складу сум ПДВ по взаємовідносинах ПП "Сталь Торг Захід" та ТОВ "ФІРМА "ВІКАНТ".

Зазначає, що завищення від`ємного значення по ПДВ в загальній сумі 534 930,00 грн. складається з порушень по завищенню податкового кредиту по ПП "Сталь Торг Захід" в сумі 533 685,00 грн. (ПК за січень 2023 по рядку 10 Декларації в сумі 122 108,00 грн. та ПК за січень 2023 по рядку 16 Декларації в сумі 411 577,00 грн.) та по завищенню податкового кредиту по ТОВ "Фірма "Вікант" в сумі 1 245,00 грн.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).

Згідно з п.п.14.1.181ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В ході перевірки контролюючим органом проведено аналіз факту поставки металовиробів ПП "Сталь Торг Захід" на ПрАТ "Хіммаш" та встановлено, що ПП "Сталь Торг Захід" не є виробником поставленої продукції, про що свідчать його реєстраційні дані з інформаційних ресурсів ДПС України та проведений аналіз виписаних та отриманих податкових накладних згідно даних ЄРПН.

В наданих до перевірки Сертифікатах на поставлену металопродукцію зазначені виробники металопродукції - ПАТ "Маріупольський комбінат ім. Ілліча", ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", ПАТ "Дніпропетровський коксохімічний завод", ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" та ТОВ "ДМЗ-Комінмет".

Посередниками по відмітках у Сертифікатах зазначені ТОВ "АВ Метал Груп", ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" та ПП "Сталь Торг".

При співставленні окремих даних по Сертифікатах та по наявних документах контролюючим органом встановлено:

- податкові накладні на металопродукцію виписані ПП "Сталь Торг Захід" в серпні 2022, грудні 2022, січні 2023, а сертифікати якості з відмітками (печатками) ПП "Сталь Торг Захід" та ПП "Сталь Торг", від виробника ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" датуються 24.01.2021, 13.07.2021, 09.06.2021; від ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" датуються 14.04.2021: від ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" датуються 15.05.2021. 23.01.2021; ТОВ "ДМЗ Комінмет" датуються 13.03.2022; в той час як дата державної реєстрації ПП "Сталь Торг Захід" 13.09.2021;

- відповідно до сертифікату якості ТОВ "ДМЗ Комінмет" від 13.03.2022 №1-895 на труби сталеві електрозварні профільні-ланцюг постачання з відмітками (печатками) від ТОВ "АВ метал груп" (код згідно з ЄДРПОУ 36441934) на ПП "Сталь Торг" (код згідно з ЄДРПОУ 44067953) не відповідає виписаним та зареєстрованим податковим накладним, а саме ТОВ "АВ метал груп" не поставляло продукцію після 13.03.2022 (дата сертифікату) на ПП "Сталь Торг", відповідно і ПП "Сталь Торг" не поставляло її на ПП "Сталь Торг Захід".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сертифікаційні документи на товар, які не містять відомостей про учасників та умови господарської операції з поставки, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції, оскільки вони не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів. Тому, неподання платником сертифікаційних документів на придбаний товар не може слугувати спростуванням реального виконання господарської операції.

Самі по собі паспорти/сертифікати якості/відповідності не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та ПК України, тому не приймають участі у формування даних бухгалтерського та податкового обліку, а відтак не можуть слугувати підставами для висновків щодо реальності господарських операцій.

Верховний Суд у постановах від 17.10.2018 у справі №802/364/16-а, від 12.10.2022 у справі №640/26204/19, від 05.07.2023 у справі №160/10973/22 зазначив, що сертифікати відповідності (якості продукції) не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що при співставленні руху поставленого товару ПП "Сталь Торг Захід" на ПрАТ "Хіммаш" встановлено, що згідно даних з Єдиного реєстру податкових накладних з дати реєстрації ПП "Сталь Торг Захід" платником ПДВ з урахуванням цілі придбання відсутня інформація щодо придбання металопродукції такої номенклатури, яка в подальшому реалізована ПрАТ "Хіммаш", а саме: Лист 1,5 мм (1,25х2,5) (Код УКТЗЕД 7208; 0,965 т); Лист 10 мм (2,4х6,0) ст. S355 код 7208 52 99 00 (Код УКТЗЕД - 7208529900: 1,08 т); Лист 10 мм ст.3 (Код УКТЗЕД - 7208; 0,71 т); Лист 12 мм (2,0х6,0) ст.09Г2С-12 (Код УКТЗЕД - 7208; 4,39 т); Лист 12 мм ст.09Г2С (Код УКТЗЕД - 7208: 1,96 т); Лист 14 мм (2,0х6,0) ст.09120-12 (Код УКТЗЕД - 7208; 2,78 т); Лист 14 мм (2,0х6,0) ст. 09Г2С-12 код 7208 51 98 00 (Код УКТЗЕД - 7208519800; 2,825 т): Лист 16 мм (2,0х6,0) ст.09Г2С-12 (Код УКТЗЕЛ - 7208; 2,98 г): Лист 20 мм (1,6х2,5) S355 (Код УКТЗЕД - 7208; 0,42735 т); Лист 25 мм (2,0х6,0) ст. 09Г2С-12 код 7208 51 20 00 (Код УКТЗЕД - 7208512000; 2.4 т); Лист 40 мм (2,0х6,0) ст.09Г2С-12 код 7208 51 20 00 (Код УКТЗЕД - 7208512000; 3,82 т); Лист 40 мм (2,2х3,0) ст.09Г2С-12 (Код УКТЗЕД - 7208; 2,15 т); Лист 5 мм (1,5x6,0) S353 (Код УКТЗЕД - 7208; 4,97); Лист 6 мм (1,5х6,0) (Код УКТЗЕД - 7208; 1,795821 т); Лист 60 мм (1,5х2,0) ст.09Г2С-12 код 7208 51 20 00 (Код УКТЗЕД 7208512000; 1,46 т); Лист 60 мм (1,5?6,0) ст.09Г2С-12 код 7208 51 20 00 (Код УКТВЕД - 7208512000; 4,39 г); Лист 60 мм (2,0х6,0 / 2,0х4,5) ст.09Г2C-12 код 7208 51 20 00 (Код УКТЗЕД - 7208512000; 10,1 т); Лист 8 мм (1,5х6,0) ст.3 код 7208 52 99 00 (Код УКТЕД - 7208529900; 0,58 т); Лист 8 мм ст.3 (Код УКТЗЕЛ - 7208; 0,61757729 т); Лист 8 мм ст.3 (Код УКТЗЕД - 7208; 2,42242271 т); Труба 160x80x6 мм (Koд УКТЗЕД - 7306; 0,47 т); Tруба 325x10 мм ГОСТ 8732 ст.20 (Код УКТЗЕД - 7304; 0,12847059 т); Труба 325х10 мм ГОСТ 8732 ст.20 (Код УКТЗЕД - 7504; 0,83152941 т).

Відповідно даних з Єдиного реєстру податкових накладних ПП "Сталь Торг Захід" придбало металопродукцію у ПП "Сталь Торг", код згідно з ЄДРПОУ 44067953, яку в подальшому було реалізовано ПрАТ "Хіммаш", а саме: Лист 10 мм ст.3 (Код УКТЗЕД - 7208; 0,72 т); Лист 14 мм (1,5х6,0) ст.09Г2С-12 (Код УКТЗЕД - 7208; 1,98 т); Лист 14 мм (1,5х6,0) ст.09Г2С-12 (Код УКТЗЕД - 7208; 3,08 т); Лист 3 мм ст.3 (Код УКТЗЕД - 7208; 0,155 т); Лист 4 мм (1,5х6,0) ст.3 (Код УКТЗЕД -7208; 0,0412 т); Труба 50х50х3 мм (Код УКТЗЕД - 7306; 0,205 т); Труба 50х50х3 мм (Код УКТЗЕД - 7306; 0,2 т); Труба 50х50х4 мм (Код УКТЗЕД - 7306; 0,14 т); Швелер 6,5 (Код УКТЗЕД - 7216; 0,87 т).

Згідно даних з Єдиного реєстру податкових накладних по ПП "Сталь Торг" відсутня інформація щодо придбання ним металопродукції, яка в подальшому через ПП "Сталь Торг Захід" реалізована ПрАТ "Хіммаш"; також є факти придбання металопродукції у ПП "Сталь Торг Захід" (замкнений ланцюг постачання).

Відповідно даних з Єдиного реєстру податкових накладних ПП "Сталь Торг Захід" також придбало металопродукцію у ПП "НВО Перспектива", код згідно з ЄДРПОУ 37211687, яку в подальшому реалізовано ПрАТ "Хіммаш", а саме лист 14 мм ст.3 (Код УКТЗЕД - 7208; 3,55 т); Лист 14 мм ст.3 (Код УКТЗЕД - 7208; 4,28 т).

Згідно даних з Єдиного реєстру податкових накладних по ПП "НВО Перспектива" відсутня інформація щодо придбання металопродукції, яка в подальшому через ПП "Сталь Торг Захід" реалізована ПрАТ "Хіммаш".

Суд першої інстанції правильно зазначив, що така інформація не ґрунтується на фактичних обставинах, які встановлені за результатами документальних перевірок контрагентів позивача, а лише містить припущення податкового органу про неможливість здійснення ними господарської діяльності у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів, основних засобів та ін., які економічно необхідні для виконання господарських операцій, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

При цьому навіть відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), а основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу, при цьому відсутність такої інформації у інформаційних базах контролюючого органу не свідчить про відсутність укладання таких договорів зазначені обставини мають бути встановлені за наслідком проведення відповідної документальної перевірки, проведеної в порядку, визначеному Податковим кодексом.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Суд зауважує, що податкова інформація не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нездійснення господарських операцій платників податків та про порушення саме позивачем податкового законодавства, оскільки така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та їх постачальників (покупців), без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.

Адже порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема в постанові від 20.03.2020 у справі №813/5407/15, від 16.04.2020 у справі №810/3443/18.

При цьому, колегія суддів наголошує, що остаточний висновок щодо реальності/нереальності спірних господарських операцій має бути зроблений за наслідками аналізу усіх наявних у справі доказів і матеріалів в їх системній сукупності та взаємозв`язку зі змістом укладених правочинів.

У разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, товарів, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів.

Водночас матеріалами справи підтверджено рух активів між позивачем і його контрагентами (як продавцями, так і покупцями) та зміни у майновому стані позивача, а саме - понесення витрат на придбання товару, його оприбуткування та подальше використання у власній діяльності чи для подальшого продажу третім особам, отримання прибутку від продажу товарів контрагентам.

Вказані обставини є підтвердженням реальності господарської операції, з урахуванням того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що узгоджується зі змістом постанов Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №826/22154/15 та від 26.06.2018 у справі №826/13029/14.

Перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає дотримання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Після проведення відповідної оцінки, Європейський суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не дотримується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування при відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, або доказів того, що йому було відомо/повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальників. Відповідно, Суд констатував факт порушення статті 1 Протоколу №1, якою гарантується право на мирне володіння майном. Право на податковий кредит фактично прирівнюється до права власності на майно платника податків, відшкодування якого останній правомірно очікує від податкового органу.

Таким чином, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак в порушення вимог чинного законодавства, податковим органом таких доказів не наведено, а реальність виконання господарських операцій, на підставі яких підприємством сформовано податковий кредит, не спростовано.

На момент здійснення спірних поставок ПрАТ "Хіммаш" та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

У постанові від 13 жовтня 2020 у справі № 0340/1408/18 Верховний Суд зазначив, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються при визначенні фінансового результату, та права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

В ході перевірки проведено аналіз транспортування металопродукції від ПП "Сталь Торг Захід" на ПрАТ "Хіммаш" та встановлено, що транспортування здійснювалося як транспортом постачальника, так і транспортом покупця.

У всіх товарно-транспортних накладних зазначено пункт навантаження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Байкальськаа, 9/12 (реєстраційна адреса ПП "Сталь Торг"), пункт розвантаження: м.Коростень, вул. Б.Хмельницького, 18.

При транспортуванні металевих виробів за рахунок ПрАТ "Хіммаш" в шляхових листах зазначено м. Нікополь та м. Новомосковськ за один маршрут.

При транспортуванні металевих виробів за рахунок ПП "Сталь Торг Захід", в частині наданих до перевірки ТТН (№Р6 від 17.01.2023; №P81 від 27.01.2023; №Р878 від 16.12.2022; №Р829 від 01.12.2022; №Р912 від 26.12.2022) в графі автомобільний перевізник зазначено ФОП ОСОБА_1 відповідно, замовник - ПП "Сталь Торг Захід". Проте в поданих ПП "Сталь Торг Захід" "Податкових розрахунків сум доходу. нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску" відсутня інформація по 157 ознаці по ФОП ОСОБА_1 ..

При цьому ПП "Сталь Торг Захід" у своїх письмових поясненнях зазначило, що транспортування товару, що здійснювалося ПП "Сталь Торг Захід" позивачу з м. Дніпро з адреси реєстрації ПП "Сталь Торг" обумовлено тим, що частина продукції ПП "Сталь Торг Захід" знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальска, 9/12, оскільки ПП "Сталь Торг Захід" укладено договір зберігання №04-1-2022 від 04.01.2022 за зазначеною адресою. Частина товару поставлялася ПП "Сталь Торг Захід" із складів постачальників, у яких ПП "Сталь Торг Захід" придбавало цей товар.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме собою невиконання контрагентом своїх податкових обов`язків у тому числі щодо подання звітності, не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 1.380.2019.001522.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

З урахуванням наведеного, відсутність документального оформлення правовідносин контрагентів позивача із їх постачальниками або перевізниками чи віднесення контрагента до ризикових суб`єктів господарювання не може позбавляти позивача права на формування податкового кредиту за наявності належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій за результатами яких й виникло таке право.

До того ж апелянтом не встановлено наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, а тому позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

При цьому, контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Враховуючи вищевикладене, вказані в акті перевірки висновки стосовно непідтвердження документально реальності проведених господарських операцій та завищення позивачем суми від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2023 року розмірі 534 930,00 грн., за наслідками цих операцій, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються сукупністю первинних документів, наданих позивачем в ході перевірки.

За наведених вище обставин, є правомірним висновок суду першої інстанції щодо протиправності та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області №00094170701 від 30.05.2023.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 травня 2024 року.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Кузьмишин В.М. Залімський І. Г.