Постанова

від 15.05.2024 по справі 120/4027/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4027/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

15 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року (ухвалена в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулась до суду з позовом до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Вінницькогоокружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.

12.09.2022 року в даній справі виписано виконавчі листи.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.02.2024 року виправлено описку, допущену по тексту рішення від 04.08.2022 року, зазначивши правильний кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої ОСОБА_1 зверталась до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою проекту щодо відведення у власність - 0522280300:03:000:1689.

29.02.2024 року за вх.№12570/24 відповідачем подано до суду заяву про відстрочення виконання судового рішення строком на один місяць після завершення воєнного стану в Україні.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити постанову, якою задовольнити заяву про відстрочення виконання судового рішення строком на один місяць після завершення воєнного стану в Україні.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 квітня 2024 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ст. 1291 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Приписів ч. 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно із ч. 3-5 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З аналізу викладених норм слідує, що нормами КАС України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вказана позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.06.2021 року у справі № 9901/598/19.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.08.2022 року зобов`язано Липовецьку міську раду Вінницького району Вінницької області розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 0522280300:03:000:1689 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Богданівської сільської ради Липовецького району Вінницької області (за межами населеного пункту) та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Вказане судове рішення набрало законної сили, а отже, є обов`язковим до виконання.

Водночас суд враховує, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався. Зокрема, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 05.02.2024 № 49/2024 дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 року строком на 90 діб, тобто до 14.05.2024 року.

Таким чином, станом на сьогодні в Україні діє правовий режим воєнного стану, визначений Законом України "Про правовий режим воєнного стану" №389-VIII від 12.05.2015 року.

Законом України від 24.03.2022 року №2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Разом з тим рішенням у цій справі Липовецьку міську раду Вінницького району Вінницької області зобов`язано розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 0522280300:03:000:1689 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Богданівської сільської ради Липовецького району Вінницької області (за межами населеного пункту) та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а не вирішувати питання, які визначені в п.5 розділі X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Відповідно, встановлена вищезазначеними нормами закону заборона не є перешкодою для виконання відповідачем ухваленого судом рішення в зобов`язальній частині, що однак не звільняє його від обов`язку враховувати відповідні вимоги закону, залежно від результатів розгляду клопотання позивача. Єдиною встановленою судом умовою належного виконання судового рішення у вказаному рішенні визначено обов`язковість врахування відповідачем висновків суду за наслідками розгляду справи.

Суд наголошує, що межі покладеного на відповідача обов`язку не охоплюють зобов`язання ради всупереч Закону № 2145-XI безальтернативно прийняти позитивне для позивача рішення за результатами розгляду клопотання. Обсяг обов`язків, які виникли у відповідача на виконання судового рішення включає: 1) повторний розгляд клопотання позивача; 2) врахування висновків суду при його розгляді; 3) прийняття рішення за результатом розгляду клопотання.

Водночас за відсутності законних підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, відповідач не позбавлений можливості самостійно відтермінувати прийняття позитивного рішення до закінчення воєнного стану.

Таким чином, оскільки правовою підставою відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, але таких підстав у цій справі не встановлено, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду від 04.08.2022 року належить відмовити.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.