Постанова

від 15.05.2024 по справі 300/6029/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Шумей М.В..

15 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/6029/23 пров. № А/857/5086/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді:Бруновської Н.В.

суддів:Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННТЕХПРОЕКТ" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року у справі № 300/6029/23 за адміністративним позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННТЕХПРОЕКТ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2023р. позивач, Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННТЕХПРОЕКТ" ( далі ТзОВ «ІННТЕХПРОЕКТ»), у якому просив суд:

- стягнути адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 58980,77 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ТзОВ "ІННТЕХПРОЕКТ", подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

З розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю ТзОВ "ІННТЕХПРОЕКТ" видно, що:

-середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві становить - 8 осіб.

-середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0 осіб;

-норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 1 особа;

За розрахунком розмір адміністративно-господарських санкцій, що підлягає стягненню становить 56107,81 грн.

Із розрахунку пені видно, що станом на 20.06.2023р. сума пені, яку необхідно сплатити дорівнює (56107,81*0,08%) *63 дні = 2872,96 грн.

У зв`язку з несплатою ТзОВ "ІННТЕХПРОЕКТ" суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у добровільному порядку, позивач звернувся з до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не вжив залежних від нього, передбачених законодавством заходів, для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.8 ст.69 Господарського кодексу України, підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, осіб з інвалідністю, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", визначено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україн`і встановлено, що пошук підходящої роботи для особи з інвалідністю здійснює державна служба зайнятості відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю, кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Згідно ч.1, ч.2 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю покладається на підприємство в якому працює від 8 до 25 осіб.

Питання, пов`язані з обліком штатних працівників, регулюються наказом Державного комітету статистики від 28.09.2005р. № 286 "Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників"(далі - Інструкція), дія якого поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.

В п.2.1 Інструкції визначено, що в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

В ході апеляційного розгляду колегією судів встановлено, що як видно з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утримуваного з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску у першому, другому, третьому та четвертому кварталі 2022 року на ТзОВ «ІННТЕХПРОЕКТ» працювало 8 штатних працівників (рядок 101).

Однак, в рядку 102 помилково вказано 0 осіб, яким встановлено інвалідність. Із змісту довідки ТОВ «ІННТЕХПРОЕКТ» та долучених до апеляційної скарги документів видно, що протягом 2022 року у товаристві працював ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю 3 групи. Тобто, у 2022 році у ТОВ «ІННТЕХПРОЕКТ» працювала 1 особа з інвалідністю.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що в рядку 3.2.1 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утримуваного з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску у четвертому кварталі 2022 року зазначено ЄВ нарахований підприємствами, установами і організаціями, у тому числі фізичними особами - підприємцями, суми заробітної плати, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами працюючим особам з інвалідністю (22 %).

Нарахування (обчислення) єдиного внеску здійснюється у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020р. №773, на підставі бухгалтерських та інших документів, які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464 нараховується єдиний внесок.

Згідно п.1 розд. IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затвердженого Наказом № 4 Додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку призначений для щоквартального формування платниками єдиного внеску щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у розрізі місяців звітного кварталу. Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у Додатку 1 до Порядку.

Протягом 2022 року в Додатку 1 відображалися дані ОСОБА_1 , що підтверджує факт його працевлаштування на ТОВ «ІННТЕХПРОЕКТ».

Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне також звернути увагу і на те, що отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Відповідно до ч.ч.10-12 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

ч.1 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону (ч.ч.2, 3 ст.20 Закону).

Механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" визначено Порядком проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2017 року №70 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №466).

Предметом проведення перевірки, відповідно до п.2 вказаного Порядку, є реєстрація суб`єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів; подання суб`єктами господарювання до відділень Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

В п.16, п.17 Порядку проведення перевірки, у разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності.

У разі виявлення порушень вимог законодавства посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки відділенню Фонду.

Аналізуючи вищевказані норми права, колегія суддів дійшла висновку, що саме на органи Держпраці законодавчо покладений обов`язок перевірки факту невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції.

Після затвердження Постановою Кабінету Міністрів України №466 від 05.06.2019р. "Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю" та внесення змін до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки після вказаних змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці.

Позивач, як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів проведення перевірки ТзОВ «ІННТЕХПРОЕКТ» органами Держпраці на предмет дотримання виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновків, що сукупність допущених Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами.

При цьому, позивач передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання ТзОВ «ІННТЕХПРОЕКТ» нормативу працевлаштування інвалідів у 2022 році, покликаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернувся з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Поряд з тим, колегія суддів враховує, що така інформація у вигляді PDF-файлу носить виключно інформативний характер та не є належним доказом у розумінні вимог процесуального Закону.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно усталеною практикою Верховного Суду, обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч.1 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно вжило необхідних заходів по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Оскільки роботодавець вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, під час судового розгляду не виявлено визначених обставин, за яких виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, тому застосування таких санкцій до відповідача в розмірі 58980,77 грн.. є протиправним, через що заявлений позов у цій частині не підлягає до задоволення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю діяв не у спосіб, що визначені законами та Конституцією України.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення яким в позові відмовити повністю.

Щодо вимоги апелянта про поворот виконання судового рішення, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

ч.4, ч.5 ст.380 КАС України визначено, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, на виконання Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року з ТзОВ "ІННТХПРОЕКТ" стягнуто 58980,77 грн. за виконавчим листом №300/6029/23 від 19.12.2023р. в межах виконавчого провадження ВП№73979125.

Враховуючи, що за результатами нового розгляду даного спору, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, тому в порядку повороту виконання судового рішення з Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на користь ТзОВ "ІННТХПРОЕКТ" підлягають стягненню грошові кошти в сумі 58980,77 грн.

ч.1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що апелянтом при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 4026,00грн. що підтверджується платіжною інструкцією №354 від 27.02.2024р. вказана сума підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в користь ТзОВ "ІННТХПРОЕКТ".

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННТЕХПРОЕКТ" задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року у справі № 300/6029/23 скасувати та прийняти нову постанову.

В позові Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННТЕХПРОЕКТ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - відмовити.

Допустити поворот виконання Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року у справі № 300/6029/23, шляхом стягнення з Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ЄРДПОУ: 13662300, вул. Гуцульська, 9, м. Івано-Франківськ, 76006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННТХПРОЕКТ" (ЄРДПОУ: 42048034, вул. Бельведерська, 27А, м. Івано-Франківськ, 76010) коштів у розмірі - 58980,77 грн. (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят гривень сімдесят сім копійок) які стягнуті на підставі виконавчого листа №300/6029/23 від 19.12.2023р. в межах виконавчого провадження ВП№73979125.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ЄРДПОУ: 13662300, вул. Гуцульська, 9, м. Івано-Франківськ, 76006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННТХПРОЕКТ" (ЄРДПОУ: 42048034, вул. Бельведерська, 27А, м. Івано-Франківськ, 76010) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги, який сплачений згідно платіжної інструкції №354 від 27.02.2024р. в сумі 4026,00 грн (чотири тисячі двадцять шість гривень).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 15.05.2024р.