Постанова

від 15.05.2024 по справі 640/31886/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року

м. Київ

справа №640/31886/20

адміністративне провадження № К/9901/39063/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 140/7558/21

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державного підприємства Завод «Арсенал» про стягнення заборгованості у розмірі 812 104,74 гривні, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державного підприємства Завод «Арсенал» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року (ухвалене у складі головуючого судді Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого-судді - Ключковича В.Ю., суддів: Беспалова О.О., Єгорової Н.М.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Завод «Арсенал» (відповідач - ДП Завод «Арсенал»), у якому просило:

- стягнути з Державного підприємства Завод «Арсенал» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заборгованість в розмірі 812104,74 гривні.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком 1 та 2 шкідливих професій та відповідними розрахунками, ДП Завод «Арсенал» має заборгованість у сумі 812104,74 гривні за період з листопада 2019 року по вересень 2020 року включно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року, адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства Завод «Арсенал» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заборгованість в розмірі 812 104,74 грн.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовував це тим, що ГУ ПФУ в м. Києві надані докази працевлаштування осіб, щодо яких стягується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком 1 та 2, у ДП Завод «Арсенал». Натомість відповідач не спростував даних викладених у розрахунку ГУ ПФУ у м. Києві.

Враховуючи відсутність доказів сплати ДП Завод «Арсенал» фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з листопада 2019 року по вересень 2020 року, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року апеляційну скаргу Державного підприємства Завод «Арсенал» задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року змінено у мотивувальній та резолютивній частинах, виклавши частину 2 резолютивної частини у наступній редакції:

«Стягнути з Державного підприємства Завод «Арсенал» (01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 8, ЄДРПОУ 14310520) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, ЄДРПОУ 42098368, р/р UA333226690000025607306208000 в Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) заборгованість в розмірі 658 765,08 гривні (шістсот п`ятдесят вісім тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень вісім копійок).»

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року залишено без змін.

6. Суд апеляційної інстанції обґрунтував своє рішення тим, що ДП Завод «Арсенал» не несе відповідальності за зобов`язаннями КП СПБ «Арсенал», зокрема щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону №1788-ХІІ.

Оскільки пенсіонери ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 працювали на КП СПБ «Арсенал» включення їх в розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсії направлених ДП Завод «Арсенал» є помилковим.

Колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшити суму, яку просить стягнути ГУ ПФУ в м. Києві, зокрема 812 104,74 гривні - 153 339,66 гривень. = 658 765,08 гривень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 28 жовтня 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДП Завод «Арсенал».

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року.

Підставою касаційного оскарження вказано пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При вирішенні справи не ураховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі № 826/26018/15 та від 04 грудня 2019 року у справі № 826/6454/17.

В межах розгляду цих справ, Верховний Суд аналізуючи норми статті 109 Цивільного Кодексу України виснував, що на обсяг відповідальності в спірних правовідносинах впливає період набуття стажу на тому чи іншому підприємстві та розмір переходу за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків внаслідок виділу.

ДП Завод «Арсенал» наполягає на тому, що після виділу підприємства з КП СПБ «Арсенал» йому було повернуто лише 26% основних засобів, що йому належали до приєднання до КП СПБ «Арсенал» та 17% кількості працюючих, що підтверджується аудиторським звітом ДФІ в м. Києві від 28 грудня 2012 року № 19-17/8, а також Звітом з праці за січень - жовтень 2009 року та січень - серпень 2012 року.

Тому ДП Завод «Арсенал» може бути лише частково правонаступником (в межах розподільчого балансу та переданого майна) ДП Завод «Арсенал», що існувало до його приєднання до КП СПБ «Арсенал».

Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій встановили обставини, щодо місця набуття пільгового стажу особами, що дає право їм на отримання пенсії, на підставі недопустимих доказів. Оскільки такі не були направлені відповідачу.

8. За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 жовтня 2021 року визначено склад колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

9. 29 грудня 2021 року від ГУ ПФУ в м. Києві до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну, в якому позивач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.

10. Верховний Суд ухвалою від 14 травня 2024 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 15 травня 2024 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами встановлено, що згідно статуту Виробничого об`єднання «Завод Арсенал» (далі - ВО «Завод Арсенал»), затвердженого Головою Держоборонпроммашу 14 листопада 1991 року, до складу об`єднання входив Завод «Арсенал» імені В.І. Леніна (головне самостійне підприємство з місцем знаходження в місті Києві по вулиці Московській, 8), Центральне конструкторське бюро (самостійне підприємство за тією ж адресою), та ряд інших самостійних підприємств. Як Завод «Арсенал» імені В.І. Леніна, так і Центральне конструкторське бюро були окремим юридичними особами.

У грудні 1993 року Міністерством машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України затверджено статут ДП завод «Арсенал», зареєстрований Печерською районною державною адміністрацією міста Києва 07 квітня 1994 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 1998 року № 987 центральне конструкторське бюро «Арсенал» перетворене на казенне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Арсенал», а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2009 року № 525-р - на Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» (далі - КП СПБ «Арсенал»).

Відповідно до пункту 2 вказаного розпорядження вирішено реорганізувати ДП завод «Арсенал» і державне науково-дослідне підприємство «Український технологічний центр оптичного Приладобудування» шляхом приєднання до КП СПБ «Арсенал», а Національне космічне агентство України зобов`язано здійснити в установленому порядку заходи, пов`язані з реорганізацією зазначених підприємств, та подати Кабінету Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до актів законодавства у зв`язку з прийняттям цього розпорядження.

28 травня 2009 року наказом НКАУ «Про реорганізацію ДП завод «Арсенал» №141 на виконання Розпорядження №525-р реорганізовано завод «Арсенал» шляхом приєднання до КП СПБ «Арсенал»; припинено діяльність ДП завод «Арсенал».

16 листопада 2009 року комісією з припинення заводу «Арсенал» та КП СПБ «Арсенал» було підписано передавальний акт передання всього майна, прав та обов`язків заводу «Арсенал» до КП СПБ «Арсенал» в результаті приєднання, затверджений наказом НКАУ від 18 листопада 2009 року №376.

Відповідно до пункту 2 зазначеного акта комісія передала, а КП СПБ «Арсенал» прийняло все майно, права та обов`язки об`єкта приєднання заводу «Арсенал» згідно з даними результатів інвентаризації станом на 01 червня 2009 року та балансу заводу «Арсенал» станом на 01 жовтня 2009 року, а 24 листопада 2009 року до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення юридичної особи заводу «Арсенал».

В межах розгляду справи № 2а-6913/09/2670 постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2011 року визнано частково незаконним пункт 2 Розпорядження № 525-р та наказ № 141. Визнано незаконним та скасовано положення пункту 2 Розпорядження № 525-р в частині реорганізації заводу «Арсенал» шляхом приєднання до КП СПБ «Арсенал». Визнано незаконним та скасовано Наказ № 141.

19 травня 2011 року державним реєстратором скасовано реєстрацію щодо припинення юридичної особи - ДП завод «Арсенал».

Згідно з наказом Державного космічного агентства України від 26 грудня 2011 року № 411 завод «Арсенал» поновив свою діяльність внаслідок виділення з КП СПБ «Арсенал».

29 лютого 2012 року складено розподільчий баланс прав та обов`язків між КП СПБ «Арсенал» та ДП заводом «Арсенал», який затверджено наказом Державного космічного агентства України від 07 вересня 2012 року № 327.

Відповідач зареєстрований у позивача як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з картками розрахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 та №2, за період з листопада 2019 року по вересень 2020 року позивачем здійснено витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, призначених на пільгових умовах на підставі пунктів "а" та "б"-"з" статті 13 Закону №1788-ХІІ в сумі 812 104,74 грн, а саме за Списком 1 у розмірі 266 997,43 грн. та за Списком 2 у розмірі 545 107,30 грн., які не відшкодовані.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заборгованість утворилась щодо виплати та доставки пенсій: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_5 , ОСОБА_27 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .

Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України заборгованість утворилась щодо виплати та доставки пенсій: ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 .

Пенсіонерам: ОСОБА_37 , ОСОБА_8 , ОСОБА_44 , ОСОБА_34 , ОСОБА_45 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 довідки про підтвердження пільгового стажу видавалися КП СПБ «Арсенал» та підтверджують, що такі особи працювали на Виробничому Об`єднанні «Завод Арсенал».

Пенсіонерам: ОСОБА_29 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_40 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_14 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_48 довідки про підтвердження пільгового стажу видавалися ДП завод «Арсенал» та підтверджують, що такі особи працювали на Виробничому Об`єднанні «Завод Арсенал»

Пенсіонерам: ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_7 , ОСОБА_53 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_13 , довідки про підтвердження пільгового стажу видавалися КП СПБ «Арсенал» та підтверджують, що такі особи працювали на ДП Завод «Арсенал»

Пенсіонеру: ОСОБА_54 довідка про підтвердження пільгового стажу видавалась ДП завод «Арсенал» та підтверджує, що така особи працювала на Виробничому Об`єднанні «Завод Арсенал» та на ДП Завод «Арсенал»

Пенсіонерам: ОСОБА_54 , ОСОБА_26 , ОСОБА_55 довідки про підтвердження пільгового стажу видавалися ДП завод «Арсенал» та підтверджують, що такі особи працювали на ДП Завод «Арсенал»

Пенсіонер ОСОБА_17 згідно відомостей трудової книжки, працював з 12 листопада 1980 року по 24 лютого 2002 року на Виробничому Об`єднанні «Завод Арсенал».

У зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідачем суми на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, за період з листопада 2019 року по вересень 2020 року включно у розмірі 812104,74 гривні, пенсійний орган звернувся з даним позовом до суду.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 341 КАС України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктами «а»-«з» статті 13 Закону № 1788-XII визначено категорії працівників, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи.

Стаття 114 Закону № 1058-ІV визначає категорії працівників, яким призначається пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачений Інструкцією № 21-1.

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно пункту 6.2. витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Частка відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, яким відповідно до законодавства стаж, що дає право на призначення цих пенсій, зараховується у кратному розмірі, розраховується з урахуванням кратності стажу.

Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пунктів 6.4, 6.5, 6.7 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно розрахунків ГУ ПФУ в м. Києві загальний розмір заборгованості ДП завод «Арсенал» зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону №1788-XII та пунктів 2-8 ч. 2 ст. 114 Закон № 1058-ІV за період з листопада 2019 року по вересень 2020 року складає 812 104,74 гривні.

Водночас суди встановили, що до розрахунків ГУ ПФУ в м. Києві включені витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали в КП СПБ «Арсенал».

Скасовуючи частково рішення першої інстанції про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав на те, що КП СПБ «Арсенал» є окремою юридичною особою і витрати на виплату і доставку пільгових пенсій має відшкодовувати самостійно.

Втім, ДП завод «Арсенал» у касаційній скарзі зауважує й на тому, що після виділу підприємства з КП СПБ «Арсенал» йому було повернуто лише 26% основних засобів, що належали йому до приєднання до КП СПБ «Арсенал» та 17% кількості працюючих, що підтверджується аудиторським звітом ДФІ в м. Києві від 28 грудня 2012 року № 19-17/8, а також Звітом з праці за січень - жовтень 2009 року та січень - серпень 2012 року.

Тому ДП Завод «Арсенал» може бути лише частково правонаступником (в межах розподільчого балансу та переданого майна) ДП Завод «Арсенал», що існувало до його приєднання до КП СПБ «Арсенал».

14. З даного приводу колегія суддів КАС ВС зазначає, що подібні правовідносини між позивачем та відповідачем вже були предметом розгляду Верховного Суду.

У межах розгляду справи № 826/26018/15 у постанові від 15 лютого 2024 року доводи ДП Завод «Арсенал», що після виділу підприємства з КП СПБ «Арсенал» йому було повернуто лише 26 % основних засобів, які належали останньому до приєднання до КП СПБ «Арсенал» та 17 % кількості працюючих, знайшли своє підтвердження.

Колегія суддів КАС ВС зауважує на такому.

За змістом частин 1, 2 статті 109 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Відповідно до частини третьої статті 109 ЦК України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Згідно з частиною четвертою вказаної статті, якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням.

Отже на обсяг відповідальності в спірних правовідносинах впливає як період набуття стажу на тому чи іншому підприємстві, так і розмір переходу за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків внаслідок виділу.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При цьому, до основних завдань, які стоїть перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.

Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Добросовісне виконання суб`єктами господарювання свого обов`язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.

Проте, для виконання суб`єктами господарювання свого обов`язку щодо соціального захисту громадян України необхідне також і виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Однак, у вказаній справі суб`єкт владних повноважень діяв всупереч вимог частини другої статті 2 КАС України, оскільки розрахунки заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, на підставі яких позивач просив стягнути з відповідача таку заборгованість є невірним (неузгодженим), а тому стягнення на його підставі є неможливим.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2024 року по справі № 826/26018/15.

15. Стосовно доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права колегія суддів КАС ВС зазначає, що встановлення неправильності розрахунків заборгованості, на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги ГУ ПФУ в м. Києві. А тому надання Верховним Судом оцінки правомірності дій судів попередніх інстанцій щодо витребування та дослідження доказів наявних в матеріалах справи, не є вирішальним при її розгляді.

16. За приписами частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на наведене, касаційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувані судові рішення - скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

17. Щодо розподілу судових витрат у даній справі колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегією суддів КАС ВС установлено, що ДП Завод «Арсенал» за подання апеляційної скарги сплатило - 18 272,40 гривні (квитанція № 0.0.2193651000.1 від 13 липня 2021 року), а за подання касаційної - 24363,14 грн (квитанція № 0.0.2318148286.1 від 26 жовтня 2021 року).

Оскільки Верховний Суд скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги ГУ ПФУ в м. Києві, то відповідно до статті 139 КАС України судовий збір, сплачений відповідачем за подання апеляційної та касаційної скарг в розмірі 42 635,54 гривень підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань позивача.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 355-356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державного підприємства Завод «Арсенал» - задовольнити.

Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 640/31886/20.

Ухвалити по справі № 640/31886/20 нове рішення. У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державного підприємства Завод «Арсенал» про стягнення заборгованості у розмірі 812 104,74 гривні - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) на користь Державного підприємства Завод «Арсенал» (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, ЄДРПОУ 14310520) судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 42 635,54 гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Бучик А.Ю.

Тацій Л.В.