Ухвала

від 07.05.2024 по справі 761/14150/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14150/24

Провадження № 1-кс/761/9491/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 720 230 004 000 000 11 від 27.02.2023,

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 720 230 004 000 000 11 від 27.02.2023 в порядку ст..174 КПК України.

На обґрунтування доводів клопотання заявник зазначає, що детективами БЕБ України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 720 230 004 000 000 11 від 27.02.2023 за ч.5 ст.191 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.09.2023 було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено 24.08.2023 в ході проведення обшуку, у банківських сейфах (скриньки, індивідуальному сейфі) за номерами № 072 та № 137, що розміщені у відділенні банку АТ КБ «Приватбанк» за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності зареєстроване за АТ "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "АНТЕЙ" (код ЄДРПОУ 44153865): 91 765,00 (дев`яносто одна тисяча сімсот шістдесят п`ять) доларів США.

В обґрунтування доводів заявник зазначає, що у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба, оскільки ОСОБА_6 , як власник арештованого майна,жодного відношення до кримінального провадження не має, будь-яких доказів щодо можливої причетності останнього до вчинення кримінального правопорушення не надано. Більш того, згідно листа відповіді старшого детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 - ОСОБА_6 жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні № 720 230 004 000 000 11 від 27.02.2023 не має.

Крім того, адвокат зазначає, арештоване майно не є речовим доказом та не відповідає ознакам визначеним ст.98 КПК України, що у сукупності свідчить про відсутність потреби у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала доводи клопотання та просила його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Прокурор заперечував, зазначив, що досудове розслідування на даний час триває, вилученні грошові кошти визнанні речовими доказами, та потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження не відпала.

Заслухавши доводи адвоката, прокурора, дослідивши матеріали клопотання та матеріали, що стали підставою для накладення арешту, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Приписами ст. ст. 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.09.2023 було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено 24.08.2023 в ході проведення обшуку, у банківських сейфах (скриньки, індивідуальному сейфі) за номерами № 072 та № 137, що розміщені у відділенні банку АТ КБ «Приватбанк» за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності зареєстроване за АТ "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "АНТЕЙ" (код ЄДРПОУ 44153865): 91 765,00 (дев`яносто одна тисяча сімсот шістдесят п`ять) доларів США.

Підставою для накладення арешту зазначено, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що арешт на вищезазначене майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Водночас на даний час об`єктивних даних, які б підтверджували, що вказане в клопотанні майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі бути предметом, чи об`єктом кримінально протиправних дій, отриманим внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, з наданих матеріалів не вбачається.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки вищевказані обставини в своїй сукупності викликають сумніви в розумності і співрозмірності подальшого обмеження права власності з завданнями кримінального провадження, враховуючи, зокрема, і наслідки арешту майна для третіх осіб.

Крім того, слід звернути увагу, що кримінальне провадження в межах якого було накладено арешт було розпочато 27.02.2023, а отже, у органу досудового розслідування було достатньо часу для збирання доказів в обґрунтування своїх доводів та надання їх суду.

Водночас, за період досудового розслідування, ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні про підозру не повідомленно.

Згідно листа відповіді старшого детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 - ОСОБА_6 жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні № 720 230 004 000 000 11 від 27.02.2023 не має.

Крім того, прокурором не надано доказів того, що зазначене майно, на яке накладено арешт, має значення для кримінального провадження, а також те, що вказане майно здобуте злочинним шляхом. Також не доведено, що майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які могли б бути використані як доказ для продовження заходу забезпечення, а саме арешту, чи обставин, що встановлені під час досудового розслідування даного кримінального провадження.

Аналізуючи наведене, слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.

Одночасно вирішуючи клопотання, необхідно врахувати загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу ІІ КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип співмірності.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання адвоката та доведеності, що в подальшому відпали обставини, які слугували підставою для вжиття заходу забезпечення кримінального провадження, наявність підстав для часткового скасування вжитого заходу забезпечення у виді арешту накладеного на майно, що належить ОСОБА_6 .

Керуючись статтями 131-132, 170, 172, 173, 174, 309, 372, 376, 532 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Скасувати арешт майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 761/31099/23, яке було вилучено 24.08.2023 в ході проведення обшуку, у банківських сейфах (скриньки, індивідуальному сейфі) за номерами № 072 та № 137, що розміщені у відділенні банку АТ КБ «Приватбанк» за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності зареєстроване за АТ "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "АНТЕЙ" (код ЄДРПОУ 44153865): 91 765,00 (дев`яносто одна тисяча сімсот шістдесят п`ять) доларів США, а саме:

- банкноти номіналом 100 доларів США в кількості 807 шт. на суму 80700,00 доларів США;

- банкноти номіналом 50 доларів США в кількості 200 шт. на суму 10000,00 доларів США;

- банкноти номіналом 20 доларів США в кількості 48 шт. на суму 960 доларів США;

- банкноти номіналом 10 доларів США в кількості 9 шт. на суму 90 доларів США;

- банкноти номіналом 5 доларів США в кількості 3 шт. на суму 15 доларів США.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: