Рішення

від 16.05.2024 по справі 494/597/24

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

16.05.2024

Справа № 494/597/24

Провадження № 2-о/494/51/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024 року

Березівський районний суд Одеської області

в складі головуючого судді Панчишина А.Ю.

з участю секретаря Твердун Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Березівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 заінтересована особа: Раухівська селищна рада Березівського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

в с т а н о в и в:

в квітні 2024 року заявник ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_1 звернулась в порядку окремого провадження до Березівського районного суду Одеської області із заявою, в якій просила суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 у період з 1979 року і до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , яка з постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить: земельна ділянка з кадастровим номером 5121285800:01:001:0592, площею 4.0290 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Шевченківської сільської ради Березівського району Одеської області, масив 9, ділянка 139 та право на земельну частку (пай) землі, яка перебуває у колективній власності колишнього КСП «Мрія» Шевченківської сільської ради Березівського району Одеської області, місцезнаходження якого: Одеська область, Березівський район, с. Чигирин розміром 4.2 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

На момент смерті разом із ОСОБА_3 проживала її донька заявник ОСОБА_2 без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . 09 лютого 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Суворовської державної нотаріальної контори у м. Одеса щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Проте наразі отримана відповідь - Інформаційний лист від 19.03.2024 року №716/02-14 про те, що Суворовська державна нотаріальна контора у місті Одеса повідомила, що 12.03.2024 року за вхідними №764/02-14 отримана заява про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_3 , на підставі якої було заведено спадкову справу за №56Б/2024. Відповідно до п.1 ст.1270 ЦКУ для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до п.п. 3.21 п.З гл. 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦКУ, він не заявив про відмову від неї. Доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути довідка житлово-експлуатаційної організації про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем. У випадку відсутності доказу постійного проживання, суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Виходячи з наведеного Суворовська державна нотаріальна контора у місті Одеса, роз`яснила, що необхідно звернутися до суду про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Заявниця стверджує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з 1979 року проживали за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявниця вимушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини з метою оформлення права на нерухоме спадкове майно.

Ухвалою судді Березівського районного суду Одеської області від 10.04.2024 року, у справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник заявника в судове засідання не з`явився. Суду подав письмову заяву про розгляд справи без його участі. Просив вимоги заяви задовольнити.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилась. Про розгляд справи повідомлялась належним чином. З будь-якими клопотаннями до суду не зверталась.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданий Березівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №132, яка постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з довідки №116 від 12.02.2024 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить: 1) земельна ділянка з кадастровим номером 5121285800:01:001:0592, площею 4.0290 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Шевченківської сільської ради Березівського району Одеської області, масив 9, ділянка 139 (державний акт серії ЯД №789408 виданий 09.08.2012 року, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №5121200001001227; 2) право на земельну частку (пай) землі, яка перебуває у колективній власності колишнього КСП «Мрія» Шевченківської сільської ради Березівського району Одеської області, місцезнаходження якого: Одеська область, Березівський район, с. Чигирин розміром 4.2 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРН №779504.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються родичами, а саме донька та мати. Факт родинних відносин підтверджується: свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , де вказано прізвище « ОСОБА_6 » та свідоцтвом серії НОМЕР_3 про народження ОСОБА_2 , де в графі «мати» вказана « ОСОБА_5 ».

Згідно довідки Раухівської селищної ради №116 від 12.02.2024 року ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , звернулася до Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Була відкрита спадкова справа №72129170.

Проте заявник отримала відповідь - інформаційний лист від 19.03.2024 року №716/02-14 про те, що Суворовська державна нотаріальна контора у місті Одеса повідомляє, що 12.03.2024 року за вхідними №764/02-14 отримана заява про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_3 , на підставі якої було заведено спадкову справу за №56Б/2024. Відповідно до п.1 ст.1270 ЦКУ для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до п.п. 3.21 п.З гл. 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦКУ, він не заявив про відмову від неї. Доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути довідка житлово-експлуатаційної організації про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем. У випадку відсутності доказу постійного проживання, суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Виходячи з наведеного Суворовська державна нотаріальна контора у місті Одеса, роз`яснила, що необхідно звернутися до суду про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Факт спільного проживання за однією адресою померлої ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджується актом №14 від 26.01.2024 року про встановлення факту спільного проживання, складений Комісією Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області, яка здійснила виїзд за адресою: АДРЕСА_2 . З метою встановлення факту проживання покійної ОСОБА_3 з її донькою ОСОБА_2 та опитали сусідів: ОСОБА_7 - АДРЕСА_3 ; ОСОБА_8 - АДРЕСА_4 ; ОСОБА_9 - АДРЕСА_5 . На підставі свідчень сусідів комісія селищної ради встановила: що громадянка ОСОБА_2 з 1979 року дійсно проживала без реєстрації разом з покійною ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1

Факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 також у своїх письмових поясненнях адресованих суду підтвердили: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 на момент смерті у шлюбі не перебувала. Чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_4 про смерть виданим Виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради Березівського району Одеської області.

Перевіряючи обґрунтованість вимог заяви, суд приймає до уваги те, що на підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Метою звернення заявниці до суду є встановлення факту її постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Слід зазначити, що в своїй ухвалі №505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку зазначив, про те, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З наведеного слід дійти висновку про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.

Судом достовірно встановлено, що від встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна її майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємцем за законом.

Згідно роз`яснень викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З огляду на те, що в складі спадщини наявне нерухоме майно, в силу вимог ч. 1 ст. 1299 ЦК України, спадкоємці зобов`язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, для цього заявниці необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину. Так як такі документи у заявниці відсутні, то вона звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, маючи за мету оформлення та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.

З положень ч. 2 ст. 1120 ЦК України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Таким чином, оскільки заявниця, як спадкоємець за законом постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в одному помешканні та протягом шести місяців із часу відкриття спадщини не заявила про свою відмову від спадщини, то вона вважається такою, що прийняла спадщину.

З наявних у справі доказів вбачається, що заявниця проживала з 1979 року по 15.03.2019 року зі своєю матір`ю на момент її смерті за місцем проживання спадкодавця, однак, факт такого проживання може в даному випадку бути встановлений виключно в судовому порядку.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки, та чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляд справи обґрунтування заяви знайшли своє об`єктивне підтвердження, а відтак суд вважає, що заява є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 258-259, 264, 265, 268, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 заінтересована особа: Раухівська селищна рада Березівського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 у період з 1979 року і до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Панчишин А.Ю.