Рішення

від 14.05.2024 по справі 128/3158/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/3158/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання Савченко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну праву за позовною заявою заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюка Володимира Анатолійовича, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, -

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюк В.А. звернувся до Вінницького районного суду із позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.07.2019 після смерті чоловіка ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0520688900:01:012:0105, площею 2,3500 га, яка знаходиться на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області. 17.07.2019 ОСОБА_1 зареєструвала право власності на дану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`яєкта нерухомого майна 1874280905206, номер відомостей про речове право 32433753, індексний номер рішення 47823615 від 17.07.2019). ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, документована посвідкою на постійне місце проживання в Україні серія НОМЕР_1 від 19.12.2012, видана УДМС України у Вінницькій області. Окружною прокуратурою виявлено порушення ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України та ст.ст. 80, 81, 145 ЗК України, адже в силу приписів вказаних норм Закону відповідачка, будучи громадянинкою іншої держави, зобов`язанай була відчужити дану земельну ділянку. Проте, не вчинила цього, а тому є всі підстави для її конфіскації у власність держави.

На підставі вищевикладеного, просить припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0520688900:01:012:0105, площею 2,3500 га, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області; стягнути із відповідачки витрати по сплаті судового збору.

Відповідачкою ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву (а.с. 62-63), у якому викладено наступну позицію.

З наданих до позовної заяви документів вбачається, що спірна земельна ділянка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, а тому належним позивачем у даній справі має бути Якушинецька сільська рада, а не ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області. Окрім того, не відчуження спірної земельної ділянки протягом одного року заважали об`єктивні причини. Зокрема, з 2022 року вона намагалася отримати громадянство України, що підтверджується відповідними рішеннями суду першої, апеляційної та касаційної інстанції у справі №137/1269/22 та відмови УДМС України у Вінницькій області від 25.05.2023. До зазначених обставин у неї склалися важкі сімейні обставини: ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер син ОСОБА_5 .. З огляду на вищевикладене просила в задоволенні позову відмовити.

Представником ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області подано до суду письмові пояснення (а.с. 56-58), віповідно до яких поданий прокурором позов до ОСОБА_1 в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області підтримує повністю та просить його задовільнити, а розгляд справи провести у відсутність представника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області. Окрім того, зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а також Положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що затверджено Наказом Держгеокадастру 23.12.2021 №603, саме ГУ Держгеокадастру в області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю. Отже, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області виступає позивачем у справах про конфіскацію земельних ділянок у осіб, яким такі земельні ділянки не можуть належати в силу закону.

Заступником керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюком В.А. подано відповідь на відзив (а.с. 90-93), у якому викладено наступне.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи громадянкою іноземної держави та набувши у власність земельну ділянку, зобов`язана була протягом року з дня набуття її у власність відчужити, однак цього не вчинила. Отже, існують всі підстави для конфіскації спірної земельної ділянки на користь держави. Окрім того, зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області є територіальним органом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Таким чином, саме до повноважень Держгеокадастру та його територіальних органів відноситься захист інтересів держави у вказаних правовідносинах, тому цей орган є належним позивачем.

Ухвалою суду від 05.09.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання (а.с. 47).

Ухвалою суду від 30.10.2023 закрито підготовчепровадження тапризначено справудо судовогорозгляду посуті (а.с.100).

В судовому засіданні 29.01.2024 прокурор ОСОБА_6 позов підтримала за викладених у позовній заяві обставин та просила його задовольнити. Також додала, що ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області є належним позивачем у даній справі, оскільки саме даний орган на даний час здійснює державний контроль за використанням земельних ділянок.

Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Путілін Є.В. в судовому засіданні 29.01.2024 позовні вимоги не визнав з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву. Окрім того зазначив, що прокурор звернувся до суду із даним позовом в інтересах неналежної особи, адже позов має бути поданий в інтересах сільської ради, оскільки земельна ділянка перебуває на території Якушинецької сільської ради. Також зазначив, що у відповідачки ОСОБА_1 були поважні причини не відчуження спірної земельної ділянки у визначений законом строк, адже відповідачка вже третій рік намагається отримати громадянство України, проте державні органи їй чинять у цьому перешкоди. Окрім того, з 3017 року по 2022 у відповідачки склалися важкі сімейні обставини: помер чоловік, мати та два її сини. Також зазначив, що звертаючись до суду із даним позовом прокурор втручається у мирне володіння відповідачкою майном, оскільки позов подано в 2023 році, тому вважає, що позов подано із пропуском строку позовної давності.

В судовезасідання прокурорВінницької окружноїпрокуратури ЧернишГ.М. не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутність, а позов задовільнити (а.с. 122).

Представник ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання також не з`явилася, в письмових поясненнях по суті позову просила справу розглядати у відсутність представника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, позовні вимоги задовільнити (а.с. 58-зворот).

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Путілін Є.В. в судове засідання не з`явилися, представником відповідачки подано заяву про розгляд справи у його відсутність, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 123).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи відповідно до ст. 211 ч. 3 ЦПК України, враховуючи що вони скористалися своїми процесуальними правами.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши письмові заяви по суті, а також пояснення, що надані представниками сторін у судовому засіданні 29.01.2024, з`ясувавши дійсні обставини справи в їх сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №341432842 від 03.08.2023 за відповідачкою ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.07.2019 зареєстровано 17.07.2019 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520688900:01:012:0105, площею 2,35 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області (а.с. 11-12).

На а.с. 13-26 міститься технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (пая) в натурі (на місцевості) на території Якушинецької сільської ради, землевласник ОСОБА_1 ..

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0500991962022 від 31.10.2022 відповідачкою ОСОБА_1 17.07.2019 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520688900:01:012:0105, площею 2,35 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області (а.с. 30-32).

17.04.2023 за вих. №50/5778вих-23 Вінницька окружна прокуратура звернулася до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області із листом наступного змісту (а.с. 27-28). На розгляді Вінницької окружної прокуратури перебуває звернення УСБ України у Вінницькій області про звернення до суду в інтересах держави з позовами щодо конфіскації у громадян рф земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які не відчужені протягом встановленого законодавством строку. Встановлено ряд земельних ділянок сільськогосподарського призначення, якими протиправно володіють громадяни рф в порушення норм ЗК України та серед вказаного переліку містяться земельні ділянки з кадастровими номерами 0522482200:01:000:0193, 0520688900:01:012:0105 Вінницький район Якушинецька ТГ (Дашківська с/р), власник ОСОБА_1 ..

На вказане звернення ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області листом від 28.04.2023 №0-2-0.6-1978/2-23 (а.с. 29) повідомило, що на даний час відсутнє фінансування витрат по сплаті судового збору, тому ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області не може належним чином здійснити повноваження щодо подання позовів до суду про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власників, яким такі земельні ділянки не можуть належати. З огляду на це ГУ Держгеокадастру просило Вінницьку обласну прокуратуру листом від 10.02.2023 №0-2-0.6-540/2-23 здійснити представництво інтересів держави в суді, шляхом подання позовів про конфіскацію земельних ділянок, власниками яких є іноземці. Перевірки дотримання вимог земельного законодавства за фактом відчуження даних земельних ділянок не проводилися.

Листом від 10.08.2023 №50/13298вих-23 Вінницька окружна прокуратура повідомила ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про намір звернутися на підставі ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» до суду із позовом в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки (а.с. 35).

Листом №0501.5-5219/05.3-23 від 09.08.2023 Управління ДМС у Вінницькій області (а.с. 34) на запит Вінницької окружної прокуратури від 03.08.2023 №50/12962вих-23 (а.с. 33) повідомило, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться як громадянка рф та документована посвідкою на постійне проживання в Україні.

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає прийняті судом до уваги докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 станом на час звернення прокурора до суду із даним позовом та станом на час ухвалення рішення суду є громадянкою російської федерації та набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в порядку спадкування за заповітом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 ..

Разом із тим, суд не бере до уваги в якості доказів подані відповідачкою ОСОБА_1 копію рішення Літинського районного суду Вінницької області від 24.01.2023 у справі №137/1269/22, яким встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24.08.1991 (а.с. 64-65), копію постанови Вінницького апеляційного суду від 29.03.2023 у цій же справі, якою залишено без змін рішення Літинського районного суду Вінницької області від 24.01.2023 (а.с. 66-70), копію листа Управління ДМС України у Вінницькій області адресованого відповідачці ОСОБА_1 (а.с. 73), копії свідоцтв про смерть ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.74-77), копію свідоцтв про народження ОСОБА_7 (а.с. 78), копію свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 79), копію свідоцтва про одруження ОСОБА_2 та ОСОБА_9 (а.с. 80), свідоцтва про народження ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 81-82), оскільки дані докази не стосуються предмета та підстав заявленого позивачем позову.

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 1 ЗК України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно з нормами ст. 19 ЗК України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Частиною ч. 2 ст. 81 ЗК України передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Вимогами даної статті визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини 4 статті 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України.

Згідно зст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до ч.1, 2ст. 38 закону України «Про міжнародне приватне право»право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 закону України «Про міжнародне приватне право»виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Якщо спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч. 1 ст. 181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Отже, відповідачка ОСОБА_1 , будучи громадянкою іноземної держави та отримавши у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення, повинна була діяти у відповідності до приписівЗемельного кодексу України.

Згідно пункту «е» ч. 1 ст. 140 ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1ст. 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка заЗК Українине може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Відповідно до ч. 2ст. 145 ЗК України, у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, в порушення вимог ч. 4 ст. 81 ЗК України, упродовж одного року після набуття права власності на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, і по даний час добровільно не відчужила її, вказана земельна ділянка підлягає конфіскації у власність держави в порядку ст. 145 ЗК України.

Пунктом 10 ч. 1ст. 346 ЦК Українивизначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідност. 356 ЦК Українидо особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

При вирішенні спору суд враховує сталу практику ЄСПЛ щодо захисту права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) і пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Як визначено вище, питання набуття у власність землі в Україні врегульоване нормами Земельного кодексу України; процедура набуття у власність землі іноземцями, а також обмеження, які з цим пов`язані, також чітко визначені даним законодавчим актом, тобто втручання є законним.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Суспільний інтерес в даному випадку проявляється в тому, що земля є власністю Українського народу, землі сільськогосподарського призначення не можуть бути у власності іноземців, що покликане інтересами національної безпеки.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника земельної ділянки, оскільки останній мав достатньо часу для виконання свого обов`язку, однак дотепер земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства України та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу. Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

Відповідно до ч. 4 ст. 145 ЗК України, позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Згідно ч. 1 ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 основними завданнями Держгеокадастру є серед решти реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно п.п. 33 п. 4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, зокрема, за додержанням строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю.

Як слідує із інформації ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №0-2-0.6-1978/2-23 від 28.04.2023 (а.с. 29), через відсутність фінансування витрат ГУ по сплаті судового збору ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області не може належним чином здійснити повноваження щодо подання позовів про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власників, яким такі земельні ділянки не можуть належати, а тому клопоче про представництво держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області саме прокуратурою.

Отже, обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку відповідачка незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як територіального органу, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, тобто уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо подання позову про конфіскацію у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, якими після отримання їх у спадщину незаконно володіють іноземні громадяни понад встановлений законом строк.

З огляду на вищевикладене, суд не бере до уваги викладені у відзиві відповідачкою ОСОБА_1 та її представником адвокатом Путіліним Є.В. в судовому засіданні заперечення щодо неналежного позивача ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області.

Таким чином, враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 , являючись громадянкою іноземної держави, з 12.12.2012 має посвідку на постійне проживання в Україні, 17.07.2019 набула у власність в порядку спадкування за заповітом спірну земельну ділянку, протягом року не відчужила її, лише 05.08.2022 звернулася до Управління ДМС України у Вінницькій області про надання їй громадянства України та отримавши відмову у грудні 2022 року звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991, проте й до цього часу продовжує бути громадянкою російської федерації, суд доходить висновку, що позовні вимоги прокурора щодо примусового припинення права власності відповідачки на дану земельну ділянку шляхом її конфіскації в порядку статті 145 ЗК України підлягають задоволенню.

При вирішенні питання щодо застосування судом строків позовної давності судом враховується наступне.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, перебіг позовної давності починається із одного й того самого моменту, коли особа, право якої порушено, довідалася або могла довідатися про порушення її прав або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що про наявність факту порушення законодавства при використанні відповідачем спірної земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області стало відомо з листа Вінницької окружної прокуратури від 17.04.2023.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області раніше стало відомо про порушене право, а тому строк позовної давності не пропущений.

Також слід звернути увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтею 257 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 211 від 11 березня 2020 року, карантин на всій території України встановлено з 12 березня 2020 року, дію якого було закінчено 01 липня 2023 року.

Крім того, Законом України № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану», який набрав законної сили 17 березня 2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжується на строк його дії.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який у подальшому продовжено до 11.08.2024 включно.

З огляду на зазначене суд вважає, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом у межах строку позовної давності, а тому вимоги представника відповідачки щодо застосування строків позовної давності задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути судовий збір в сумі 2684,00 грн. (а.с. 36) з відповідачки на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.38,39 Закону України «Про міжнародне право», ст.ст.80,81,140, 145 Земельного кодексу України,ст. 346 Цивільного кодексу України, ст.ст.,10,12,13,76,81,89,200,263-265,280-282,354-355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюка Володимира Анатолійовича, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0520688900:01:012:0105, площею 2,35 га, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури (МФО 820172, Державна казначейська служба України, м.Київ, р/р НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 02909909) судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Вінницька окружна прокуратура, адреса: м. Вінниця, пров. Цегельний, 8;

Особа в інтересах якої подано позов Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, адреса: м. Вінниця, вул. Келецька, 63, код ЄДРПОУ 39767547;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідкана постійне проживання, серії НОМЕР_1 від 19.12.2012, РНОКПП НОМЕР_3 , громадянка російської федерації, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.П. Шевчук