Справа № 128/4785/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
16 травня 2024 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.
при секретарі Літневській А.Р.
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою Служби у справах дітей Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -
ВСТАНОВИВ:
Служба у справах дітей Стрижавської селищної рада звернулася до суду в інтересах дитини ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що до служби надійшли матеріали щодо невиконання своїх батьківських обов`язків громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина ОСОБА_1 від самого народження перебуває у закладах цілодобового перебування за заявою матері. Протягом 2021 року до Служби неодноразово надходили листи від Вінницького навчально-реабілітаційного центру «Гніздечко» про те, що мати не забирає ОСОБА_3 додому на вихідні дні та під час канікул. При з`ясуванні обставин працівниками Служби було встановлено, що ОСОБА_2 або не мала часу забрати дитину додому через свої власні проблеми, або через хворобу. Відповідно, направлялися до закладу листи з проханням залишити дитину на період канікул у закладі в зв`язку з тимчасовою неспроможністю матері виконувати свої батьківські обов`язки відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 . З 21.09.2022 року ОСОБА_1 був зарахований до Самгородоцької спеціальної школи Вінницької обласної ради. Протягом навчального року у спецшколі мати неодноразово порушувала її статут. За період перебування ОСОБА_1 в школі ОСОБА_2 забирала сина додому з 01.11 по 07.11.2022 року, з 16.01 по 20.01.2023 року та на період останніх літніх канікул. Службою протягом літніх канікул неодноразово здійснювалися виїзди до помешкання ОСОБА_2 , про що складено відповідні акти. Матері винесено офіційне попередження щодо відповідальності по дотриманню прав малолітніх (неповнолітніх) згідно із законодавством України. Згідно інформації Самгородоцької спеціальної школи від 02.10.2023 року №278, перебуваючи вдома влітку, ОСОБА_1 телефонував до класного керівника, директора школи, розповідав, що мати не забезпечує йому нормальні умови проживання, у них часто відбувалися конфлікти, сварки. Мати ображає його, вживає нецензурну лексику, неодноразово погрожувала тим, що хоче відмовитися від нього. Більшість часу хлопчик проводив у своїх сусідів, вдома йому було некомфортно. Після літніх канікул ОСОБА_1 у заклад привіз сусід, який підтвердив, що ОСОБА_2 , не піклується про сина, на належному рівні не виконує свої батьківські обов`язки. Вдома не створені умови для навчання, відпочинку хлопчика, не вистачає одягу, взуття, немає книг, канцелярського приладдя, тобто того, що є необхідним для гармонійного розвитку дитини. В розмові з психологом школи ОСОБА_6 . ОСОБА_1 розповів, що не бажає повертатися додому, тому що почуває себе зайвим, з матір`ю стосунки напружені, вдома антисанітарні умови, відсутнє електропостачання. Мати не проявляє до нього материнських почуттів. Не обійме, не похвалить, каже, що він їй не потрібен. Хлопчик повідомив, що вітчим зловживає алкогольними напоями. До них додому приходять знайомі матері та її співмешканця, разом вживають алкоголь. ОСОБА_1 стверджує, що така атмосфера негативно впливає на його поведінку, він стає агресивним, починає використовувати ненормативну лексику.
Відповідно до Статуту Самгородоцької спеціальної школи, батьки повинні забирати на вихідні дні дітей додому двічі на місяць. З 31.08.2023 року по 02.10.2023 рік ОСОБА_2 сина не забирала додому на вихідні дні, у закладі не відвідувала і в телефонному режимі не спілкувалася. Класному керівнику повідомила, що хоче відмовитися від дитини, не має бажання піклуватися про хлопчика. Його успіхами в навчанні, станом здоров`я не цікавиться, зв`язку родинного до нього не відчуває. Коли у вересні виникла необхідність в оперативному втручанні через запалення апендикса у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , не пояснюючи причин, не хотіла давати згоди на проведення операції, чим наражала життя дитини на небезпеку. Хлопчика все ж таки було прооперовано, але мати не лише не знайшла можливості та не виявила бажання приїхати до нього, а й жодного разу не зателефонувала йому.
Працівниками Служби з ОСОБА_2 було проведено не одну бесіду щодо належного виконання нею своїх батьківських обов`язків відносно її малолітнього сина. Під час однієї із розмов ОСОБА_2 повідомила, що вона не має бажання цікавитися розвитком, вихованням та станом здоров`я своєї дитини так як їй важко спілкуватися з ОСОБА_1 , вона не відчуває материнських почуттів. Таким чином, вона відмовляється від участі у вихованні дитини та продиктувала працівнику Служби ( ОСОБА_2 неписемна) заяву (від 03.10.2023 року №60-Б) на ім`я начальника Служби, де чітко вказала про те, що не заперечує про позбавлення її батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 .
Згідно характеристики старости Мізяківсько-Хутірського старостинського округу від 03.10.2023 року №112 ОСОБА_2 в порушеннях громадського порядку не помічалася, від сусідів, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 в усній формі надходили скарги про те, що ОСОБА_2 нецензурно висловлюється до своєї дитини - ОСОБА_3 , не створює належні побутові умови для розвитку та виховання її дитини. В будинку немає жодних комунікацій. Пічне опалення. Готує їжу на плиті від груби навіть влітку. Вікна не відкриваються, що створює нестерпні умови для проживання в будинку. Також, ОСОБА_2 не цікавиться сином взагалі: його життям, станом здоров`я та успіхами у навчанні.
02.10.2023 року до Служби звернулися із заявою (від 02.10.2023 року №56-ДС) сусіди ОСОБА_2 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , що їх сусідка, ОСОБА_2 , неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наразі дитина перебуває у Самгородоцькій спеціальній школі та часто телефонує до них і повідомляє, що мати йому взагалі не телефонує, не приїжджає до нього та не цікавиться його життям. Під час літніх канікул дитина неодноразово прибігала до них та просила допомоги. Повідомляв, що мати обзиває його нецензурною лайкою, виганяє з дому, не дає їсти. ОСОБА_1 не один раз ночував у них вдома, тому що мати створювала нестерпні умови для проживання. На це неодноразово реагувала Служба та ювенальна превенція. Коли потрібно було відвозити ОСОБА_1 на навчання до Самгородоцької спеціальної школи мати нічого не купила для навчання, мотивуючи це тим, що немає коштів. В результаті сусіди за власні кошти купили дитині все необхідне для навчання та відвезли до школи.
ОСОБА_13 та ОСОБА_14 проживають разом у цивільному шлюбі та мають бажання пройти навчання у Вінницькому обласному центрі соціальних служб для підготовки усиновителів, опікунів/піклувальників, прийомних батьків, та батьків вихователів дитячих будинків сімейного типу. У разі позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 планують оформити опіку над малолітнім ОСОБА_1 , так як полюбили його, як власну дитину.
Згідно повідомлення КУ «Центр надання соціальних послуг» Стрижавської селищної ради від 02.10.2023 року №146 складено Акт оцінки потреб сім`ї/особи ОСОБА_2 . Відповідно до Акту визначено, що сім`я має ознаки складні життєві обставини. Стосунки у дитини з матір`ю та її співмешканцем ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , напружені та складні. Укладена декларація із сімейним лікарем. Емоційний стан ОСОБА_2 незадовільний: замкнута, присутній страх та тривожність, сплутує думки та має погану концентрацію. Не працює. В ОСОБА_2 набуті та збережені навички до самообслуговування, проте не використовуються в повному обсязі, має неохайний вигляд, не доглядає за житловим приміщенням. У сім`ї часто виникають конфлікти із сином ОСОБА_1 . Мати не виявляє достатнього інтересу до здоров`я та долі дитини. Помешкання та його стан знаходяться в незадовільному стані.
Відомості про батька ОСОБА_1 записані згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 15.09.2023 року № витягу: 00041418146. Комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Стрижавської селищної ради розглядала дане питання тричі: 04.10.2023 року, 18.10.2023 року та 01.11.2023 року та прийняла рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Викладені обставини та підтверджуючі їх докази свідчать про те, що відповідач: гр. ОСОБА_2 не належним чином виконує свої батьківські обов`язки відносно малолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не цікавиться навчально-виховним процесом, розвитком та станом здоров`я, не бажає приймати участь у житті дитини.
Представник позивача в особі ОСОБА_16 в судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву про слухання справи у її відсутність, при вирішенні судового спору покладаються на розсуд суду. Проти заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, згідно положень п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, за адресою місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов; відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За згодою позивача, на підставі ухвали суду про заочний розгляд справи від 16.05.2024 року, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, зі сторони їх належності, достатності та допустимості, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , матір`ю якого є ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.05.2010 року.
Відомості про батька ОСОБА_1 записані згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 15.09.2023 року № витягу: 00041418146.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом № 126.
Згідно характеристики старости Мізяківсько-Хутірського старостинського округу від 03.10.2023 року №112 ОСОБА_2 в порушеннях громадського порядку не помічалася, від сусідів, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 в усній формі надходили скарги про те, що ОСОБА_2 нецензурно висловлюється до своєї дитини - ОСОБА_3 , не створює належні побутові умови для розвитку та виховання її дитини. В будинку немає жодних комунікацій. Пічне опалення. Готує їжу на плиті від груби навіть влітку. Вікна не відкриваються, що створює нестерпні умови для проживання в будинку. Також, ОСОБА_2 не цікавиться сином взагалі: його життям, станом здоров`я та успіхами у навчанні.
Згідно інформації Самгородоцької спеціальної школи від 02.10.2023 року №278, перебуваючи вдома влітку, ОСОБА_1 телефонував до класного керівника, директора школи, розповідав, що мати не забезпечує йому нормальні умови проживання, у них часто відбувалися конфлікти, сварки. Мати ображає його, вживає нецензурну лексику, неодноразово погрожувала тим, що хоче відмовитися від нього. Більшість часу хлопчик проводив у своїх сусідів, вдома йому було некомфортно. Після літніх канікул ОСОБА_1 у заклад привіз сусід, який підтвердив, що ОСОБА_2 , не піклується про сина, на належному рівні не виконує свої батьківські обов`язки. Вдома не створені умови для навчання, відпочинку хлопчика, не вистачає одягу, взуття, немає книг, канцелярського приладдя, тобто того, що є необхідним для гармонійного розвитку дитини. В розмові з психологом школи ОСОБА_6 . ОСОБА_1 розповів, що не бажає повертатися додому, тому що почуває себе зайвим, з матір`ю стосунки напружені, вдома антисанітарні умови, відсутнє електропостачання. Мати не проявляє до нього материнських почуттів. Не обійме, не похвалить, каже, що він їй не потрібен. Хлопчик повідомив, що вітчим зловживає алкогольними напоями. До них додому приходять знайомі матері та її співмешканця, разом вживають алкоголь. ОСОБА_1 стверджує, що така атмосфера негативно впливає на його поведінку, він стає агресивним, починає використовувати ненормативну лексику.
Відповідно до Статуту Самгородоцької спеціальної школи, батьки повинні забирати на вихідні дні дітей додому двічі на місяць. З 31.08.2023 року по 02.10.2023 рік ОСОБА_2 сина не забирала додому на вихідні дні, у закладі не відвідувала і в телефонному режимі не спілкувалася. Класному керівнику повідомила, що хоче відмовитися від дитини, не має бажання піклуватися про хлопчика. Його успіхами в навчанні, станом здоров`я не цікавиться, зв`язку родинного до нього не відчуває.
З 21.09.2022 року ОСОБА_1 був зарахований до Самгородоцької спеціальної школи Вінницької обласної ради згідно заяви матері, висновку від 22.07.2022 року КУ «ІРЦ №1 Вінницької міської ради» №ІРЦ-85622/2020/109772 та листа Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації від 21.09.2022 року №01.01.1-2794. Протягом навчального року у спецшколі мати неодноразово порушувала її статут. За період перебування ОСОБА_1 в школі ОСОБА_2 забирала сина додому з 01.11 по 07.11.2022 року, з 16.01 по 20.01.2023 року та на період останніх літніх канікул. Службою протягом літніх канікул неодноразово здійснювалися виїзди до помешкання ОСОБА_2 , про що складено відповідні акти. Матері винесено офіційне попередження щодо відповідальності по дотриманню прав малолітніх (неповнолітніх) згідно із законодавством України.
Згідно повідомлення КУ «Центр надання соціальних послуг» Стрижавської селищної ради від 02.10.2023 року №146 складено Акт оцінки потреб сім`ї/особи ОСОБА_2 . Відповідно до Акту визначено, що сім`я має ознаки складні життєві обставини. Стосунки у дитини з матір`ю та її співмешканцем ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , напружені та складні. Укладена декларація із сімейним лікарем. Емоційний стан ОСОБА_2 незадовільний: замкнута, присутній страх та тривожність, сплутує думки та має погану концентрацію. Не працює. В ОСОБА_2 набуті та збережені навички до самообслуговування, проте не використовуються в повному обсязі, має неохайний вигляд, не доглядає за житловим приміщенням. У сім`ї часто виникають конфлікти із сином ОСОБА_1 . Мати не виявляє достатнього інтересу до здоров`я та долі дитини. Помешкання та його стан знаходяться в незадовільному стані.
Гр. ОСОБА_2 відмовляється від участі у вихованні дитини та продиктувала працівнику Служби ( ОСОБА_2 неписемна) заяву (від 03.10.2023 року №60-Б) на ім`я начальника Служби, де чітко вказала про те, що не заперечує про позбавлення її батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 .
Комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Стрижавської селищної ради розглядала дане питання тричі: 04.10.2023 року, 18.10.2023 року та 01.11.2023 року та прийняла рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спірні правовідносини регулюються ст.ст.19,150,157,164-166 СК України.
Так, відповідно до ст. 19 Сімейного Кодексу при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
При цьому відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. п. 16, 18 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Відповідно до принципу шостого «Декларації прав дитини», яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості.
За ст.150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.
Частиною 1 статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
За ст.8 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Україною 27.02.1991р. зазначено, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки. За ст.9 вказаної Конвенції держави учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за випадком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
За ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються, від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та жорстоко поводяться з дитиною.
Суд вважає, що позовні вимоги являються законними та обґрунтованими, оскільки в ході судового розгляду, судом було встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 , свідомо виявила бажання відмовитися та самоусунутися від дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не бере будь-якої участі у фізичному та моральному розвитку дитини, піклуванні про стан його здоров`я та моральний дух. 14 вересня 2006 року Україною було ратифіковано Європейську соціальну хартію, переглянуту у 2007-2010 року за якою держава зобов`язалася забезпечити права дитини на належний рівень життя.
За ст.3 Конвенції про права дитини, судова система є одним з органів держави на який також покладено обов`язок забезпечити захист інтересів дітей.
При вирішенні даного судового спору, суд виходить з положень СК України, ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 р., нормативних положень Конвенції про права дитини, що була ратифікована Україною 27.02.1991 року за положеннями якої, держава зобов`язалася приділяти особливу увагу правам дітей, які є особливо уразливою групою з огляду на їх вік, психічний та фізичний розвиток, та враховує, що діти потребують спеціального постійного нагляду та захисту, і в першу чергу враховує якнайкраще забезпечення інтересів дитини, на що вказує і ст.27 Конвенції про права дитини.
Враховуючи, вищевикладене, суд вважає доведеним ту обставину, що мати-відповідач по справі, свідомо ухилилася від дитини ОСОБА_1 не забезпечує його матеріальні, інтелектуальні, культурні, духовні потреби, не цікавиться життям дитини, підготовкою до дорослого життя належним чином, як це передбачено ст.ст.150-155 СК України, та самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, тому позов є доведеним та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Відтак з відповідачки підлягають до стягнення судові витрати на користь держави в загальному розмірі 2 422,40 грн, від сплати яких звільнений позивач при подачі позову до суду (позовна вимога про позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів).
За ч. 3 ст. 166 СК України, визначено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Так, при визначенні розміру аліментів суд, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 182 СК України, врахував: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, яка здорова; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, який працездатного віку та за станом свого здоров`я має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, що ним спростовано не було.
Таким чином, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об`єктивності та справедливості, суд вважає позов обґрунтованим, в зв`язку з чим він підлягає до задоволення.
Також суд враховує, що при стягненні з відповідача аліментів на утримання сина в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, буде цілком узгоджуватися з вимогами ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, щодо стягнення аліментів на утримання дітей, а тому вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей, в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу звернення із позовом до суду - 23.11.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до положень ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне з метою забезпечення інтересів дитини, допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.150, 155, 164-166, 180,181,182 СК України, ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 211, 223, 245, 247, 259, 263-265, 268, 280-284, 289, 354, п. 15.5 розділу XIII Прикінцевих положень ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Служби у справах дітей Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області в інтересах дитини ОСОБА_1 - задоволити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , уродженки і жительки АДРЕСА_1, аліменти на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки з усіх видів їх заробітку (доходу), але не меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.11.2023 року, щомісяця та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , уродженки і жительки АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників:
Позивач - Служба у справах дітей Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, адреса: смт. Стрижавка, вул. 40-річчя Перемоги,7, Вінницького району Вінницької області;
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення виготовлено 16.05.2024.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО
Суд | Вінницький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2024 |
Оприлюднено | 20.05.2024 |
Номер документу | 119062581 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Вінницький районний суд Вінницької області
Бондаренко О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні