Постанова

від 16.05.2024 по справі 443/758/24

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/758/24

Провадження №3/443/398/24

ПОСТАНОВА

іменем України

16 травня 2024 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , громадянки України, яка працює головним бухгалтером на КПФ «Біоенерджі», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення Серії ГУ ЛВ №010323/240/13-01-07-04 від 15.03.2024 року, ОСОБА_1 , працюючи на посаді головного бухгалтера КПФ «Біоенерджі», допустила порушення вимог податкового законодавства, виявлені 15.03.2024 року під час проведення документальної планової виїзної перевірки КПФ «Біоенерджі», а саме остання порушила п.9 ПСБО9, п.5, п.6, п.7 ПСБО16, п.п. 134.1.1. п.134.1 ст.134 , п.135 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 205927 грн. та п.198.1, п.198.5 «в» ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 328189 грн., за що відповідальність передбачена ч.1 ст.163-1 КУпАП.

15.05.2024 року ОСОБА_1 подано клопотання, згідно якого остання просить закрити провадження у справі, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП та відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивує тим, що правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП не носить характеру триваючого, та на даний час закінчилися строки притягнення його до адміністративної відповідальності, визначеної у ч.2 ст.38 КУпАП.

Дата час та місце вчинення правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення Серії ГУ ЛВ №010323 від 15.03.2024 року не зазначено. Крім того, не зазначено повні дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема дата народження.

Окрім того, викладена у протоколі фабула адміністративногоправопорушення не відображає жодноїз форм об`єктивної сторониадміністративного правопорушення, передбаченого диспозицієюч.1ст.163-1КУпАП. Зокрема, «вчинила правопорушення передбачене п.9 П(С)БО9 п.5, п.6, п.7 П(С)БО 16; п. п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134; п.135.1 ст.135; п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 205927 грн та п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 «в» ст.198, п, 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 328189 грн», що не відповідає жодній альтернативній формі об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, подала клопотання, згідно якого просить розгляд справи проводити у її відсутності, за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, що притягається до відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Завданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Згідно ст.9КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Враховуючи вимоги ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП,доказами всправі поадміністративне правопорушенняє будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як зазначалось вище, дії ОСОБА_1 , особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідальність за ч. 1 ст.163-1КУпАП настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП, є а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Перше правопорушення вчинюється у формі бездіяльності і полягає у нездійсненні передбачених законодавством України заходів щодо ведення податкового обліку.

Друге правопорушення вчинюється у формі активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку або у формі бездіяльності шляхом неподання аудиторських висновків.

Матеріали справи крім самого протоколу про адміністративне правопорушення Серії ГУ ЛВ №010323/240/13-01-07-04 від 15.03.2024 року, містять: витяг з акту від 15.03.2024 року №10827/13-01-07-04/38869330 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «КПФ - Біоенерджі», ЄДРПОУ 38869330, податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 06.11.2013 по 30.09.2023.

Одночасно,у протоколіСерії ГУ ЛВ №010323/240/13-01-07-04 від 15.03.2024 року не розкрито об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 163-1 КУпАП, зокрема не вказано які саме дії або бездіяльність, у розумінні диспозиції ч. 1ст. 163-1 КУпАП, були допущені особисто головним бухгалтером КПФ «Біоенерджі» ОСОБА_1 .

При цьому, суд зазначає, що при вирішенні справи про адміністративне правопорушення суд може виходити лише з обставин, які зазначені в протоколі.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Козинець проти України» (заява № 75520/01) від 06 грудня 2007 року суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

У справі «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. Russia» ,рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Вищевикладене свідчить про те, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно дост. 247 ч.1 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З врахуванням вищенаведеного, зважаючи на те, що матеріали справи не містять жодних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, приходжу до переконання, що провадження у справі підлягає закриттю на підставіст. 247 ч.1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

п о с т а н о в и в :

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.І. Сливка