15289-2007
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
20.11.2007Справа №2-3/15289-2007
За позовом малого приватного підприємства «Экос», м. Сімферополь
До відповідача Бахчисарайського виробничого підприємства водопроводно - каналізаційного господарства, м. Бахчисарай
Про стягнення 45 905,34 грн.
Суддя Соколова І.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача – представник Полуянова Т.Н., д/п від 19.11.07 р., директор Ковалев А.П.
Від відповідача – представник Пимшин С.М., д/п від 14.11.2007 р.
Сутність спору: Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача – Бахчисарайського виробничого підприємства водопроводно - каналізаційного господарства, м. Бахчисарай заборгованості за виконані роботи у розмірі 45 905,34 грн. за контрактом від 03.01.95 р. У позовній заяві позивач також просить поновити строк позовної давності, посилаючись на те, що з провини відповідача затягувалось рішення питання щодо сплати заборгованості.
У засіданні суду позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав суду додаткові документи.
Позивач також звертав увагу суду на те, що відповідач у процесі виконання умов контракту від 03.01.95 р. підписував акти прийомки виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, а також акти звірки взаємних розрахунків на протязі 1998 – 2004 рр.
Відповідач вимоги позивача не визнав, посилаючись на те, що згідно з умовами контракту від 03.01.95 р. ( п. 4 ч. 1) джерелом фінансування робіт та послуг був вказаний республіканський бюджет, тобто на розрахунковий рахунок Бахчисарайського ВП ВГК для проведення розрахунків з позивачем за цільовим призначенням надходили грошові кошти з республіканського бюджету, які потім перераховувались на р/рахунок МПП «Экос» за виконані роботи по розширенню очисних споруджень.
Представник відповідача у судовому засіданні визнав, що Бахчисарайське ВП ВКГ по вказаному вище контракту заборгувало позивачеві 45 905,34 грн., про що складались акти звірки взаємних розрахунків, так як виконані у грудні 1995 р., січні - квітні, грудні 1996 р. роботи не були профінансовані з бюджету.
На цих підставах відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, додатково представлені документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
03.01.1996 р. між замовником – ВП ВКГ м. Бахчисарай ВО «Кримводоканал» та підрядчиком - МПП «Экос» був укладений контракт, предметом якого є виконання підрядних робіт з ремонту каналізаційних очисних споруджень відповідача ( а.с. 29-30).
Згідно з п. 5 «Особі умови» контракту підрядні роботи повинні були сплачуватись замовником по формі № 3 щомісячно, але не пізніш 10 числа наступного місяця, у випадку затримки стягується пеня 0,5 % за кожен день прострочки. Джерело фінансування – Республіканський бюджет ( п.4 контракту).
За період з грудень 1995 р. по грудень 2006 р. на виконання умов вказаного контракту позивачем були виконані роботи на загальну суму 193515,99 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт, підписаними представниками сторін (а.с. 7-18).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач, у порушення умов контракту, не повністю розрахувався з позивачем за виконані роботи.
Факт заборгованості відповідача підтверджується довідкою перевірки взаємних розрахунків від 20.12.04 р. ( а.с. 26).
Крим того, розмір заборгованості по розрахункам відповідача перед позивачем у розмірі 45905,34 грн. підтверджен актами звірки взаємних розрахунків, підписаними замовником та підрядчиком від 15.02.2000 р., від 15.02.01 р., від 14.08.02 р., від 15.02.03 р., від 13.12.04 р. ( а.с. 20-25).
Факт заборгованості на вказану суму не спростовувався відповідачем на час розгляду справи.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, діючого з 01.01.2004 р. (раніш ст.162 ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності ст. 526 Цивільного кодексу України ( раніш ст. 161 ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що причиною цієї заборгованості по розрахункам є не його провина, а відсутність бюджетного фінансування, а також ненадходження грошей від Республіканського комітету Ревкому по житлово – комунальному господарству.
Але, в розпорядженні суду знаходиться лист голови Рескомітету по житлово – комунальному господарству від 16.05.05 р., до якого звертався керівник позивача з питанням розрахунків за виконані роботи, в якому повідомлялось, що згідно з контрактом від 03.01.95 р. роботи з будівництва каналізаційних очисних споруджень у м. Бахчисарай здійснювались МПП «Экос» для Бахчисарайського ВП ВКГ. Надалі в цьому листі вказано, що Бахчисарайський ВП ВКГ повинен нести повну відповідальність по своїм договірним зобов'язанням, а тому всі розрахункові відносини позивачу слід виясняти з ВП ВКГ ПО Бахчисарай, так як Рескомітет по житлово – комунальному господарству не має ніякого документально оформленого відношення до розрахунків між ВП ВКГ ПО Бахчисарай та МПП «Экос» ( а.с. 27).
Таким чином, Рескомітет по житлово – комунальному господарству підтвердив, що розрахунки з позивачем по виконаним роботам за контрактом від 03.01.95 р. повинен був здійснювати відповідач по дійсній справі.
Розглядаючи клопотання позивача про поновлення строку позовної давності, суд вважає можливим, на підставі ст.. 267 Цивільного кодексу України, визнати поважними причини пропуску строку позовної давності по дійсній справі, а тому порушене право позивача підлягає захисту. В даному випадку суд виходить з того, що на протязі 1996 – 2004 рр. відповідач щорічно зобов'язувався відшкодувати позивачу заборгованість по розрахункам, підписуючи акти звірки взаємних розрахунків.
При таких обставинах, суд вважає, що вимоги позивача по даній справі підлягають задоволенню, тому що вони підтверджуються матеріалами справи, засновані на нормах чинного законодавства.
При цьому суд враховує, що необґрунтував свої заперечення по заявленому позову належними доказами, що передбачено ст.33 ГПК України.
Витрати по оплаті держмита й судові витрати, пов'язані зі сплатою інформаційно-технічних послуг із забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на відповідача згідно з ст. 49 ГПК України.
Вступна й резолютивна частини рішення оголошені в засіданні суду в присутності представників сторін 20.11.2007 р.
З обліком викладеного, керуючись, ст.. 267 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРIШИВ:
1. Поновити строк позовної давності.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Бахчисарайського виробничого підприємства водопроводно - каналізаційного господарства (98404, м. Бахчисарай, вул. Гагаріна,6 , р/р 26045272520101 в ВАТ АКБ м. Сімферополя, МФО 384485, ЗКПО 05450357) на користь малого приватного підприємства «Экос» ( м. Сімферополь, вул. Чечеткіна,8-а, р/р 26000010021001 в ОКБ м. Сімферополя, ЗКПО 19007230) заборгованість у розмірі 45 905,34 грн., витрати по держмиту в розмірі 460 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення підписане суддею 26.11.2007 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Соколова І.А.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2007 |
Оприлюднено | 12.12.2007 |
Номер документу | 1190668 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Соколова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні