ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.05.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1689/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),
суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "БАНК СІЧ" рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 (суддя Бондарєв Е.М.)
у справі № 904/1689/23
до Товариства з обмеженою відповідальності "Капітал РЗ"
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Банк Січ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової Ірини Олександрівни звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №571/04-1-Л від 27.03.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальності "Капітал РЗ" 96 744,09 грн. суму гарантійного платежу без ПДВ відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №2110/20 від 21.10.2020.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 у справі № 904/1689/23 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з вказаним рішенням Акціонерним товариством "БАНК СІЧ" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 у справі № 904/1689/23 та прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що Актом прийому-передачі приміщення від 15.01.2023, зафіксовано повернення «Об`єкта оренди» в первісному стані з урахуванням природного зносу. Стан приміщення при поверненні, зафіксований в Акті приймання-передачі (повернення) приміщення від 15.01.2023 є таким же самим, як і стан приміщення при передачі його в оренду 01.01.2021. Тобто приміщення було повернуто в належному стані та позивачем виконано всі фінансові зобов`язання. Таким чином виконані всі умови необхідні для повернення відповідачем гарантійного платежу за договором оренди. Проте суд дійшов до висновку, який не відповідає встановленим обставинам справи та відмовив в задоволенні позовних вимог. Апелянт звертає увагу, що Відповідачем самостійно та в порушення вимог чинного законодавства зроблено виправлення в Акті приймання-передачі від 15.01.20223, який є первинним документом, такі виправлення не мають юридичної сили та відповідно не можуть породжувати жодних правових наслідків. Незастосування судом першої інстанції Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, призвело до безпідставного застосування судом п. 4 Акта приймання-передачі приміщення від 15.01.2023 з виправленнями, що в свою чергу свідчить про незаконність оскаржуваного рішення, яке підлягає скасуванню. Окрім того як вбачається з наданої Відповідачем до суду копії Дефектного акту, на якому зазначено, що він є додатком до Акту приймання-передачі (повернення) приміщення від 15.01.2023, вказаний Дефектний акт від імені Орендаря підписано не керівником AT «БАНК СІЧ», а «керівником банківського відділення AT «БАНК СІЧ» Дигун В.В.». Крім іншого, в матеріалах справи відсутні докази, що Дигун В.В. була уповноважена підписувати Дефектний акт. Дигун В.В. на підставі Довіреності від 17.10.2022 року (копія міститься в матеріалах справи), виданої AT «БАНК СІЧ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «БАНК СІЧ» Стрюкової І.О. була уповноважена підписувати виключно акти приймання-передачі ключів на виконання умов договорів про надання в користування (оренду) індивідуального сейфу та розпорядження на приймання ключа до індивідуального сейфа. При чому, строк дії вказаної довіреності було встановлено до 09 грудня 2022 року. В будь якому випадку, правову природу дефектного акту, як доказу у справі, можна поставити під сумнів, оскільки залишається незрозумілим, як може 30 грудня 2022 з`явитися документ (Дефектний акт), в якому зазначено, що він є додатком до не існуючого на той момент документу (Акту від 15 січня 2023 року). Дефектний акт, який датований 30 груднем 2022 року, який було підписано неуповноважени м представником, враховуючи обставини зафіксовані в Акті прийому-передачі (повернення) приміщення, який датований пізнішою датою - 15 січня 2023 року та підписаний уповноваженими представниками обох сторін Договору оренди, можна дійти до висновку про неналежність та недопустимість Дефектного акту як доказу в межах даної справи, який, не лише не спростовує доводи позивача, а взагалі не повинен був братися до уваги судом при вирішенні даної справи. Крім іншого, п. 3.2.6 Договору оренди, передбачено право Орендодавця відмовитись від прийняття Об`єкта оренди, який повертається у стані гіршому, ніж він був переданий Орендареві, з врахування природного зносу і не відповідає умовам цього Договору, а також вимагати усунення заподіяного збитку або відновлення об`єкта оренди в терміни, погоджені Орендодавцем. Окрім того матеріали справи не містять належних доказів надіслання дефектного акту на адресу позивача.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "БАНК СІЧ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 у справі № 904/1689/23 у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що згідно п.3.3.11. Договору, орендар, не пізніше ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з дня припинення дії цього Договору зобов`язаний вивезти своє майно, та за свій рахунок зробити відновлюючий ремонт Об`єкта оренди, а саме пофарбувати стіни та стелю, замінити пошкоджену плитку підлоги, замінити (відремонтувати) пошкоджені конструкції метало пластикових вікон, дверей та фурнітури до них, усунути подряпини або пошкодження на меблях та дерев`яних дверях, відремонтувати фурнітуру до них, відремонтувати або замінити пошкоджені м`які меблі, замінити пошкоджену сантехніку та кахель санвузлів. Зробити технічну перевірку та обслуговування внутрішніх мереж та обладнання. Згідно п.4.3. Договору, в разі спричинення збитку Орендодавцеві унаслідок невиконання Орендарем умов цього Договору оренди останній відшкодовує Орендодавцеві завданий збиток у повному обсязі. Тобто, умовами укладеного Договору передбачено чіткий обов`язок Орендаря усунути будь-які пошкодження за свій рахунок, а Орендодавець серед іншого має право усунути такі пошкодження самостійно за рахунок гарантійного платежу. Під час фактичного приймання-передачі (повернення) «Об`єкта оренди», яке відбулося за участі директора ТОВ «Капітал РЗ» Іваницької Ірини Вікторівни від Орендодавця та начальника відділення «Регіональна дирекція АТ «БАНК СІЧ» у м. Дніпро Дигун Валентини Віталіївни від Орендаря, було виявлено пошкодження, які в свою чергу були зафіксовані та описані у Дефектному акті від 30.12.2022, який підписаний сторонами, учасниками передачі майна. Тобто, в даному Дефектному акті вказані саме ті пошкодження, які відповідно до вищезгаданого п.3.3.11. Договору, Позивач зобов`язаний усунути в термін 10 (десяти) календарних днів з моменту припинення Договору. 04.01.2023 Відповідачем засобами Нової пошти (як і відбувалось все листування між сторонами до цього моменту) надіслана завірена копія Дефектного акту від 30.12.2022 разом з рахунками по оренді та комунальним послугам за січень 2023 року (відправлення № 59000913412036) для всебічного опрацювання установою банку. 05.01.2023 зазначене відправлення було отримане співробітниками Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк Січ», що підтверджується повідомленням з Нової пошти. Твердження Позивача про те, що в акті прийому-передачі беззаперечно встановлено Сторонами належний стан приміщення без будь-яких зауважень не відповідає дійсності. Навпаки, в даному акті є чітке зазначення того факту, що задовільний стан приміщення є таким, лише з врахуванням майбутніх усунень пошкоджень. У своєму Листі-поясненні до АТ «Банк Січ» №1601/1-23 від 16.01.2023 та Акті звірки взаєморозрахунків станом на 15.01.2023, Відповідачем вказана вартість ремонтних робіт в сумі 86 824,00 грн. (Вісімдесят шість тисяч вісімсот двадцять чотири грн. 00 коп.), без ПДВ. Вказана сума, що необхідна для усунення наявних недоліків, вирахувана Підрядником згідно укладеного Договору підряду №01/23 від 13.01.2023 на виконання п.3.2.4. Договору оренди №2110/20 від 21.10.2020, на той випадок, якщо Орендар відмовиться виконувати свої обов`язки по поверненню «Об`єкта оренди» в первісному стані. Відповідач звертає увагу суду на той факт, що в даному листі (абзац 3) зазначено, що до переліку не увійшли роботи з заміни пошкодженої кахельної плитки на підлозі депозитарного приміщення площею 10,5 кв.м., а також вартість робіт з технічної перевірки та обслуговування внутрішніх мереж та обладнання «Об`єкту оренди». За результатами проведеної експертизи суб`єкт оціночної діяльності Баранник Ігор Васильович обстежив «Об`єкт оренди», підтвердив наявність пошкоджень, провів консультації з фахівцями спеціалізованого ремонтнобудівельного підприємства «Спецрембудмонтаж», вивчив та проаналізував ринкову вартість необхідних для ремонту матеріалів і робіт та надав Висновок про ринкову вартість ремонтно-відновлювальних робіт по нежитловим приміщенням, загальною площею 310 кв.м., які знаходяться у власності ТОВ «Капітал РЗ» що розташовані за адресою: м. Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.5, перший поверх. Згідно висновку загальна вартість ремонтновідновлювальних робіт, становить 114 003,88 грн. (Сто чотирнадцять тисяч три грн. 88 коп.), з урахування 20%-ПДВ. Позивачем не виконано належно умови Договору передбачені п.3.3.11, щодо усунення пошкоджень за Дефектним актом від 30.12.2022. Як наслідок, ТОВ «Капітал РЗ» має право передбачене п.3.2.4. Договору - не повертати гарантійний внесок, а використати його задля проведення ремонтновідновлювальних робіт.
Апелянтом подано відповідь на відзив, в якому зазначає, що враховуючи запровадження в AT «БАНК СІЧ» процедури ліквідації, що зумовило для кредиторів настання відповідних правових наслідків, зокрема виникнення спеціальної процедури пред`явлення майнових вимог до Банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Відповідач, зобов`язаний повернути частину гарантійного платежу в розмірі 96 744,09 грн. та у випадку доведеності завдання йому збитків (чого на разі не здійснено) не позбавлений можливості задовольнити свої вимоги виключно в порядку передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, згідно яких вказує, щодо посилання про підписання дефектного акту 30.12.2022 Дигун В.В., яка не мала повноважень, необхідно зазначити, що до матеріалів справи не було долучено документи, що свідчили про звільнення ОСОБА_1 станом на 30.12.2022. Такі обов`язки покладені на позивача, враховуючи вимоги статті 80, 162, ч.3-5 ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України. Щодо не передання дефектного акту позивач вводить суд в оману, оскільки в акті приймання-передачі було зазначено посилання на дефектний акт і навіть не передання його позивачу не спростовує наявні всі пошкодження з урахуванням відсутності уповноваженого представника позивача при підписання акта приймання передачі від 15.01.2023.
Апелянтом подано пояснення, в яких посилається на відсутність повноважень у ОСОБА_2 на підписання дефектного акту.
Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом 21.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальності "Капітал РЗ", як власником нерухомого майна, (далі - орендодавець) та Акціонерним товариством "Банк Січ" (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №2110/20 (далі - Договір) відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування (оренду) нежитлові приміщення загальною площею 310 кв.м., облаштовані під розміщення банківської установи з меблями у будівлі торговельно-комерційного призначення літ. А-7 на першому поверсі за адресою: 49005, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького (Карла Маркса), буд. 5 (далі - об`єкт оренди).
Згідно з п. 1.4 Договору об`єкт оренди надається під офісні приміщення банківської установи, для здійснення орендарем своєї статутної діяльності.
Об`єкт оренди передається орендодавцем орендарю по акту прийому-передачі, який є невід`ємною частиною договору (п.1.5 Договору).
Передача об`єкта оренди від орендодавця до орендаря здійснюється двосторонньою комісією, що складається з уповноважених представників сторін. Сторони зобов`язані призначити своїх представників і вчасно приступити до передачі об`єкта оренди. Представниками можуть виступати безпосередньо їхні керівники (п.1.9.1., 1.9.2 Договору).
Об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання Акту приймання-передачі. В момент підписання Акту приймання-передачі орендодавець передає орендарю ключі від об`єкта оренди і з цього моменту забезпечує доступ персоналу орендаря на об`єкт оренди (п.1.9.4, 1.9.5 Договору).
В пункті 2.2 Договору сторони погодили, що орендар сплачує орендодавцю гарантійний платіж в розмірі 193 488,18 грн. Частина гарантійного платежу в сумі 96 744,09 грн. зараховується як сплата оренди за перший місяць користування приміщенням, а решта сплаченого платежу в сумі 96 744,09 грн. є гарантованим задатком і повертається орендарю після спливу терміну дії договору, за умови виконання всіх фінансових зобов`язань та при поверненні об`єкта оренди в первісному стані з урахуванням природного зносу, з укладенням відповідного акту прийому-передачі.
Відповідно до п.3.2.4 Договору орендодавець має право використати гарантійний платіж орендаря на відшкодування збитків, понесених внаслідок його дії або бездіяльності при невиконанні або неналежному виконанні умов договору.
Згідно з п.3.3.9 Договору орендар зобов`язаний за свій рахунок усунути можливі збитки, які виникли у разі пожежі, або неправильного використання об`єкта оренди та заподіяли шкоду об`єкту оренди, якщо вони сталися з його вини.
Відповідно до п. 3.3.10 Договору передача "Об`єкта оренди" від Орендаря до Орендодавця оформлюється Актом прийому-передачі. "Об`єкт оренди" повинен бути повернутий в тому ж стані, в якому був переданий Орендареві без будь-яких пошкоджень з урахуванням природного зносу.
Пунктом 3.3.11 Договору передбачено, що орендар, не пізніше ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з дня припинення дії цього Договору, зобов`язаний вивезти своє майно, та за свій рахунок зробити відновлювальний ремонт Об`єкта оренди, а саме пофарбувати стіни та стелю, замінити пошкоджену плитку підлоги, замінити (відремонтувати) пошкоджені конструкції металопластикових вікон, дверей та фурнітури до них, усунути подряпини або пошкодження на меблях та дерев`яних дверях, відремонтувати фурнітуру до них, відремонтувати або замінити пошкоджені м`які меблі, замінити пошкоджену сантехніку та кахель санвузлів. Зробити технічну перевірку та обслуговування внутрішніх мереж та обладнання.
Згідно п.3.3.14 Договору орендар зобов`язаний за свій рахунок проводити обслуговування, сервіс, поточний ремонт систем вентиляції та кондиціювання та інших інженерних мереж на об`єкті оренди з періодичністю згідно правил експлуатації окремої інженерної мережі.
До інженерного обладнання будинків входять системи електропостачання (електрозабезпечення), мережі, обладнання та прилади опалення, водопостачання, водовідведення, дренажу, каналізації, газифікації, вентиляції та кондиціонування, слабоструменеві мережі.
В пункті 4.3 Договору передбачено, що в разі спричинення збитку орендодавцеві у наслідок невиконання орендарем умов договору оренди, останній відшкодовує орендодавцеві завданий збиток у повному обсязі.
Договір оренди набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 01 вересня 2023 року. Строк оренди розпочинає всій перебіг з дати підписання сторонами акту прийому-передачі об`єкта в оренду та триває до останнього дня строку дії договору (п.5.1 Договору).
Припинення дії Договору оренди не звільняє орендаря від виконання зобов`язань, які виникли до припинення цього договору оренди або після припинення дії договору оренди (п.5.2 Договору).
Згідно з п.5.3 цей договір може бути припинений , зокрема, за взаємною згодою сторін, при цьому сторона-ініціатор розірвання договору повинна у письмовій формі повідомити іншу сторону за два календарних місяця до дати розірвання (п.5.3.1 Договору); орендар має право у односторонньому порядку відмовитися від договору при умові письмового повідомлення про це орендодавця не менш між за два місяці до дати розірвання договору (п.5.3.5 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов вказаного договору відповідачем було передано позивачу в оренду приміщення, про що надано Акт прийому-передачі від 01.01.2021, згідно якого об`єкт оренди був переданий орендарю в належному стані.
Позивачем на адресу відповідача було направлено лист-повідомлення №1964/26-е від 27.10.2022, який отримано останнім 15.11.2022, про дострокове припинення договору оренди №2110/20 від 21.10.2020, оскільки на підставі рішень НБУ АТ "Банк Січ" було віднесено до категорії неплатоспроможних, відкликання банківської ліцензії та ліквідацію. Разом з листом-повідомленням надано пакет документів, який містив підписані зі сторони АТ "Банк Січ" Акти приймання передачі приміщення, меблів, ключів, сертифікатів.
Відповідач засобами Нової пошти 04.01.2023 надіслав позивачу Дефектний акт від 30.12.2022, в якому було зафіксовано фактичні пошкодження: не працює один унітаз, зливний механізм змивного бачка потребує заміни, внутрішня поверхня унітазу покрита іржею, при неможливості її видалення, унітаз потребує повної заміни; погано працює зливний механізм змивного бачка другого унітазу, потребує заміни, внутрішня поверхня унітазу покрита іржею, при неможливості її видалення, другий унітаз потребує повної заміни; не працюють 59 (п`ятдесят дев`ять ламп денного накалювання) на вбудованих в стелю світлових панелях, потребують заміни; демонтаж банківських рекламних щитів зі стін касової зали та коридору потребує шпаклівку отворів та перефарбування вилинялих стін; приміщення депозитарію потребує перефарбування пошкоджених стін; у разі неможливості вручну відмити кахельну підлогу приміщень, потрібні витрати на залучення професійного машинного миття; фурнітура металопластикових віконних конструкцій потребує регулювання; вивід електричної проводки на вулиці після демонтажу рекламної вивіски над вхідними дверми потребує ізоляції; пошкоджена кахельна підлога депозитарного приміщення площею 10,5 кв.м., потребує заміни; банківська самоклейна реклама потребує видалення з скляних вхідних дверей офісу. У даному акті також зазначено, що витрати на усунення дефектів згідно п.3.3.11 Договору оренди покладаються на орендаря. Дефектний акт було підписано керівником відділення АТ «Банк Січ» та директором ТОВ «Капітал РЗ».
Згідно додаткової угоди від 15.01.2023 сторонами було погоджено, що у зв`язку з віднесенням АТ «Банк Січ» до категорії неплатоспроможних на підставі рішення НБУ №405-рш/БТ від 09.08.2022 та розпочатою процедурою ліквідації АТ «Банк Січ» вважати припиненою 15.01.2023 дію Договору оренди нежитлового приміщення №2110/20 від 21.10.2020.
Окрім того 15.01.2023 сторонами було підписано Акт приймання-передачі сертифікатів на конструкції приміщення каси, Акт приймання-передачі меблів, Акт приймання-передачі ключів, Акт приймання-передачі приміщення, який був підписаний сторонами з посиланням, що сторони не мають претензій до стану приміщення за умови усунення пошкоджень згідно Дефектного акту від 30.12.2022.
07.02.2023 позивачем було надіслано відповідачу листа вих №206/04-1-Л з вимогою про повернення гарантійного завдатку за Договором оренди нежитлового приміщення №2110/20 від 21.10.2020 у розмірі 96 744,09 грн.
Несплата відповідачем гарантійного завдатку у розмірі 96 744,09 грн. і стала причиною виникнення спору.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
В обґрунтування вказаного рішення суд зазначив, про наявність у спірному приміщенні пошкоджень, які не були усунуті орендарем на момент підписання акту приймання-передачі та розірвання договору оренди, відповідно позивач не виконав своє зобов`язання, щодо відновлення орендованого приміщення, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача частини гарантійного платежу в розмірі 96 744,09 грн. без ПДВ на підставі п.2.2 договору не підлягають задоволенню.
Щодо викладених обставин колегія зазначає наступне.
Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, за приписами ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), є договір.
Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 285, частиною 1 та частиною 4 статті 286 Господарського кодексу України, орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
За вимогами статті 779 Цивільного кодексу України, наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.
Згідно з частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як зазначає позивач ним було виконано всі складові, які передбачають умови договору та сплачено всі платежі та повернуто орендоване приміщення, з огляду на що відповідач має повернути гарантійний платіж.
Разом з тим колегія звертає увагу, що умовами договору, зокрема, п. 3.3.11 передбачено, обов`язок орендаря не пізніше ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з дня припинення дії цього Договору зобов`язаний вивезти своє майно, та за свій рахунок зробити відновлювальний ремонт Об`єкта оренди, а саме пофарбувати стіни та стелю, замінити пошкоджену плитку підлоги, замінити (відремонтувати) пошкоджені конструкції металопластикових вікон, дверей та фурнітури до них, усунути подряпини або пошкодження на меблях та дерев`яних дверях, відремонтувати фурнітуру до них, відремонтувати або замінити пошкоджені м`які меблі, замінити пошкоджену сантехніку та кахель санвузлів. Зробити технічну перевірку та обслуговування внутрішніх мереж та обладнання.
Як було встановлено судом договір припинив свою дію 15.01.2023, про що сторонами підписано додаткову угоду.
В пункті 5.2 Договору сторони погодили, що припинення дії Договору оренди не звільняє орендаря від виконання зобов`язань, які виникли до припинення цього договору оренди або після припинення дії договору оренди.
Позивачем не надано доказів виконання умов договору щодо проведення відновлювального ремонту Об`єкта оренди.
При цьому в п.3.2.4 Договору передбачено право орендодавця використати гарантійний платіж орендаря на відшкодування збитків, понесених внаслідок його дії або бездіяльності при невиконанні або неналежному виконанні умов договору.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, вважає його правильним та обґрунтованим, оскільки позивачем не виконано всі умови договору оренди.
Щодо доводів апеляційної скарги колегія зазначає наступне.
Як вже було зазначено частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно статті 779 Цивільного кодексу України, наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.
Як зазначає відповідач та не заперечує позивач, останнім не було направлено уповноважену особу для огляду та передачі орендованого приміщення безпосередньо за адресою такого приміщення. Підписані Акт приймання-передачі сертифікатів на конструкції приміщення каси, Акт приймання-передачі меблів, Акт приймання-передачі ключів, Акт приймання-передачі приміщення, зі сторони позивача були надіслані на адресу відповідача разом з листом повідомленням про припинення договору оренди в жовтні 2022 року, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Дефектний акт, складений відповідачем в присутності керівника відділення та в якому зафіксовано дефекти, які позивач має усунути.
При цьому колегія звертає увагу, що у вказаному акті, зафіксовано пошкодження, які позивач має усунути в силу положень договору, а саме п. 3.3.11 яким передбачено, що орендар не пізніше ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з дня припинення дії цього Договору зобов`язаний вивезти своє майно, та за свій рахунок зробити відновлювальний ремонт Об`єкта оренди, а саме пофарбувати стіни та стелю, замінити пошкоджену плитку підлоги, замінити (відремонтувати) пошкоджені конструкції металопластикових вікон, дверей та фурнітури до них, усунути подряпини або пошкодження на меблях та дерев`яних дверях, відремонтувати фурнітуру до них, відремонтувати або замінити пошкоджені м`які меблі, замінити пошкоджену сантехніку та кахель санвузлів. Зробити технічну перевірку та обслуговування внутрішніх мереж та обладнання.
В пункті 2.2 Договору сторони погодили, що орендар сплачує орендодавцю гарантійний платіж в розмірі 193 488,18 грн. Частина гарантійного платежу в сумі 96 744,09 грн. зараховується як сплата оренди за перший місяць користування приміщенням, а решта сплаченого платежу в сумі 96 744,09 грн. є гарантованим задатком і повертається орендарю після спливу терміну дії договору, за умови виконання всіх фінансових зобов`язань та при поверненні об`єкта оренди в первісному стані з урахуванням природного зносу, з укладенням відповідного акту прийому-передачі.
Суд зазначає, що гарантійний платіж, за своєю правовою природою, це платіж, що забезпечує (гарантує) виконання зобов`язань за договором. Зокрема, під час укладання договору гарантійний платіж може мати ознаки завдатку (ст. 570 ЦК України), застави (ст. 572 ЦК України), а також неустойки за порушення договірних зобов`язань.
Згідно ст. 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.
Статтею 571 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки порушення або припинення зобов`язання, забезпеченого завдатком, а саме, якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.
Отже за змістом наведених норм ЦК України завдаток є доказом існування зобов`язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов`язання.
У постанові від 17.06.2021 у справі 711/5065/15-ц Верховним Судом було зазначено, що згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Умовами договору сторони визначили, що частина гарантійного платежу в сумі 96 744,09 грн. зараховується як сплата оренди за перший місяць користування приміщенням, а решта сплаченого платежу в сумі 96 744,09 грн. є гарантованим задатком.
Таким чином, враховуючи неналежне виконання позивачем умов договору щодо відновлення орендованого майна та нездійснення відновлювального ремонту після припинення договору оренди та приведення його в належний стан, у строк 10 днів з моменту припинення такого договору, твердження позивача про виконання всіх складових, передбачених договором для повернення частини гарантійного платежу в сумі 96 744,09 грн. є безпідставними.
При цьому колегія звертає увагу, що позивач був обізнаний про невиконання умов договору у вказаній частині, та неприведення приміщення в належний стан, оскільки на його адресу неодноразово надсилався дефектний акт, та окрім того, в акті приймання-передачі приміщення відповідачем було зроблено примітку, що технічний стан приміщення знаходиться в задовільному стані з урахуванням нормального зносу та з урахуванням усуненням пошкоджень згідно дефектного акту від 30.12.2022.
Матеріали справи не містять доказів виконання позивачем п. 3.3.11 Договору, як відсутні докази направлення уповноваженого представника безпосередньо для передачі орендованого приміщення та його огляду. Акти приймання передачі були направлені орендодавцю заздалегідь, разом з повідомленням про припинення договору оренди, що не заперечується та не спростовуються самим позивачем.
Таким чином судом відхиляються доводи апелянта про підписання дефектного акту неуповноваженою особою, безпідставне внесення виправлень в акт приймання передачі, оскільки вказані обставини не спростовують обов`язок позивача самостійно зробити відновлювальний ремонт приміщення протягом 10 днів після припинення дії договору оренди.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підписавши вищевказаний договір сторони погодили їх умови та були обізнані про такі умови, у тому числі і про порядок припинення договору та повернення орендованого майна.
З огляду на викладене, звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не довів порушення господарськими судом норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом під час перегляду справи в апеляційному порядку не встановлено.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, доводи апеляційної скарги судом відхиляються, як такі що не знайшли свого підтвердження, спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "БАНК СІЧ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 у справі № 904/1689/23 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від від 09.10.2023 у справі № 904/1689/23 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "БАНК СІЧ".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддяВ.Ф. Мороз
СуддяЛ.А.Коваль
СуддяА.Є.Чередко
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2024 |
Оприлюднено | 20.05.2024 |
Номер документу | 119067085 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Мороз Валентин Федорович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні