Ухвала

від 16.05.2024 по справі 902/1447/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

16 травня 2024 р. Справа № 902/1447/23

Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; інд. номер НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

В С Т А Н О В И В :

24.11.2023 року до Господарського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 б/н від 23.11.2023 року (вх. № 1476/23) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою від 28.11.2023 року прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Призначено підготовче засідання на 30.01.2024 року.

Ухвалою суду від 30.01.2024 року відкрито провадження у справі № 902/1447/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Томашука М.С.

15.05.2024 року до суду від арбітражного керуючого Томашука М.С. надійшло клопотання № 02-06/136 від 14.05.2024 року про виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/1447/23 за період з 30.01.2024 року по 30.04.2024 року в розмірі 40 260,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, ЗУ "Про міжнародне приватне право", ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст. 169 ГПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Зважаючи на викладене, судом встановлений порядок розгляду зазначеного вище клопотання за наявними матеріалами справи поза межами судового засідання.

Суд, розглянувши клопотання про перерахування основної грошової винагороди, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне та дійшов такого висновку.

Так, вказане клопотання мотивовано тим, заявником ОСОБА_1 було авансовано на депозитний рахунок господарського суду грошові кошти для виплати основної грошової винагороди керуючого реструктуризацією за три місяці роботи з розрахунку п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць.

Отже, загальна сума авансованих боржником коштів для виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого становить 40 260,00 грн. (5 x 2 684,00 грн. = 13 420,00 грн. за 1 міс.) 13 420,00 x 3 місяці = 40 260,00 грн..

На підставі викладеного вище. в період із 30.01.2024 року по 30.04.2024 року керуючому реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 арбітражному керуючому Томашуку М.С. нараховано основну грошову винагороду в сумі 40 260,00 грн. із розрахунку п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць (5 x 2 684,00 грн. = 13 420 х 3 міс.).

Посилаючись на наведені обставини та положення ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий Томашук М.С. просить суд перерахувати з депозитного рахунку Господарського суду Вінницької області грошову винагороду у розмірі 40 260,00 грн. за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 за період з 30.01.2024 року по 30.04.2024 року.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За змістом ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997), ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня становить 2 684,00 грн.

Згідно ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня становить 3 028,00 грн.,

Відтак, встановлений ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією з 1 січня 2023 року становив 13 420,00 грн. (2 684 х 5 = 13 420) за кожен місяць виконання повноважень керуючого реструктуризацією, з 1 січня 2024 року - 15 140,00 грн. (3 028 х 5 = 15 140).

Отже, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Томашука М.С. за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/1447/23 за період з 30.01.2024 року по 30.04.2024 року становить 45 420,00 грн.

При цьому, суд розглядає клопотання арбітражного керуючого в межах заявленого розміру вимог, тобто на суму 40 260,00 грн. (ст.ст. 2, 14 ГПК України) та з урахуванням сплаченої заявником на депозитний рахунок Господарського суду Вінницької області суми авансування винагороди арбітражному керуючому при звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (заява надійшла до суду 24.11.2023 року).

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заявником було сплачено на депозитний рахунок Господарського суду Вінницької області авансування винагороди арбітражному керуючому в сумі 40 420,00 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 0.0.3324496887.1 від 24.11.2023 року.

При цьому, суд звертає увагу на те, що станом на момент звернення керуючого реструктуризацією до суду з вищевказаним клопотанням, право вимоги на оплату основної грошової винагороди, виникло в арбітражного керуючого згідно норм законодавства та матеріалів даної справи, в зв`язку з чим, клопотання арбітражного керуючого Томашука М.С. № 02-06/136 від 14.05.2024 року про виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/1447/23 за період з 30.01.2024 року по 30.04.2024 року в розмірі 40 260,00 грн., підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 3 ст. 327 ГПК України передбачено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 12, 30 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326, 327 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити клопотання арбітражного керуючого Томашука М.С. № 02-06/136 від 14.05.2024 року про виплату основної грошової винагороди у справі № 902/1447/23.

2. Сплатити арбітражному керуючому Томашуку Миколі Савелійовичу (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 187 від 08.02.2013 року; рах. № НОМЕР_2 , МФО 320478, ІПН НОМЕР_3 в ПАТ "Укргазбанк", одержувач: ОСОБА_2 ) 40 260,00 грн - основну грошову винагороду за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі 902/1447/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за період з 30.01.2024 року по 30.04.2024 року, з депозитного рахунку Господарського суду Вінницької області, за рахунок коштів, внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок Господарського суду Вінницької області згідно квитанції до платіжної інструкції №0.0.3324496887.1 від 24.11.2023 року на суму 40 420,00 грн.

3. Ухвалу засвідчену гербовою печаткою суду передати до Відділу планування та господарського забезпечення Господарського суду Вінницької області для виконання.

4. Копію ухвали направити до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду адреси електронної пошти: боржнику - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Томашуку М.С. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; AT "Універсал Банк" - contact@universalbank.com.ua; представнику AT "Універсал Банк" - адвокату Клочку О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АТ "Кредобанк" - office@kredobank.com.ua; представнику АТ "Кредобанк" Пех М.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала підписана суддею та набирає законної - 16.05.2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Згідно ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження", ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Відділу планування та господарського забезпечення Господарського суду Вінницької області.