Рішення

від 16.05.2024 по справі 905/290/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.05.2024 Справа №905/290/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності

«Укрінтеренерго» (код ЄДРПОУ 19480600, вул.Кирилівська, 85, м.Київ, 04080)

до Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району

Донецької області (код ЄДРПОУ 44203093, пр.. Миру, 5, м.Світлодарськ, Бахмутський район, Донецька область, 84792)

третя особа на стороні позивача Акціонерне товариство ДТЕК Донецькі Електромережі (код ЄДРПОУ 00131268, вул.Шосейна,буд.32, м.Покровськ, Донецька обл., 85302)

про стягнення заборгованості у розмірі 355124,35 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави позову

На розгляд Господарського суду Донецької області передано позовні ви вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 355124,35 грн, з яких: 216550,33 грн - заборгованість за спожиту електроенергію в жовтні та грудні 2021; 4025,33 грн - пеня; 68702,98 грн інфляційні втрати; 65845,33 грн 15 % річних.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем підписаний договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» б/н від 21.12.2021. Відповідачем не виконано зобов`язань зі сплати вартості спожитої електричної енергії, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Заперечення учасників процесу

Відзив на позовну заяву

20.03.2024, через підсистему Електронний суд, надійшов відзив на позовну заяву Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області б/н від 20.03.2024 (вх.№07-072743/24), в якому останній просить у задоволенні позову та зменшити загальний розмір відсотків річних до 3% та інфляційних втрат, як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання на 90%.

Відповідач зазначає, що вказані об`єми спожитої енергії 32 396 кВТ*год у грудні 2021 року сягають необґрунтованих величин і потребують доведення, з огляду на те, що у відповідний період оператором розподільної системи таких об`ємів передано не було. Тому фактичного споживання об`ємів електричної енергії у грудні 2021 року, які заявляються постачальником, не відбулося, а відповідно сума заборгованості не відповідає реальним обставинам та фактичному споживанню.

Світлодарська міська військова адміністрація не погоджується з розрахунком пені, інфляційних втрат та процентів річних, здійснених постачальником, вважаючи їх некоректними.

Відповідач зазначає, що отримав рахунок на оплату 15.05.2023 на електронну пошту. До вказаної дати та протягом 2022 рахунки, акти та вимоги про оплату заборгованості на поштову та електронну адреси Світлодарської МВА не надходили. Тому, нараховані штрафні санкції у вигляді пені, а також 15% річних від простроченої суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання підлягають перерахуванню з огляду на дату отримання рахунку та акту купівлі-продажу електроенергії.

Відповідь на відзив

25.03.2024, через підсистему Електронний суд, надійшла відповідь на відзив Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» б/н від 25.03.2024 (вх.№07-07/2905/24).

У відповіді на відзив позивач заперечує проти тверджень відповідача щодо перерахування штрафних санкції у вигляді пені, а також 15% річних від простроченої суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання на дату отримання рахунку та акту купівлі-продажу електроенергії (15.05.2023).

Позивач зазначає, що нарахування за спожиту електричну енергію в грудні 2021 року здійснювалось на підставі отриманих від оператору системи розподілу даних про фактичне споживання споживачем електричної енергії. Так, згідно зі звітом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку споживачів постачальника «останньої надії» за грудень 2021 обсяг спожитої електроенергії Світлодарською міською військовою адміністрацією складає 32396 кВт*год. Акт №016812 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2021 від 31.12.2021 та рахунок №000044203093/04/О12/24225 від 11.01.2022 на обсяг споживання електричної енергії 32396 кВт*год на суму 214876,45 грн (з ПДВ) направлено відповідачу на його електронну адресу 13.01.2022 та юридичну адресу 21.01.2022. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення штрих-код 0100100269516, відповідач отримав вищезазначені документи 26.01.2022.

Крім того, позивач заперечує щодо зменшення розміру штрафних санкцій та зазначає, що несплата споживачами вартості спожитої електричної енергії спричинила виникнення простроченої заборгованості підприємства не лише перед бюджетом, а і перед оптовим постачальником електричної енергії, операторами системи передачі та системи розподілу. З метою стабілізації фінансового стану Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» Кабінетом Міністрів України 21 квітня 2023 року прийнята постанова № 363 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 483», якою на Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» з 1 квітня до 31 грудня 2023 року покладені спеціальні обов`язки із забезпечення безперебійного функціонування постачальника «останньої надії». Підпунктом 3 пункту 91 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 483 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 р. № 859) визначено, що після погашення постачальником «останньої надії» заборгованості із заробітної плати, яка виникла протягом 2022 року, надходження, отримані постачальником «останньої надії» у вигляді пені та штрафів, спрямовувати виключно на погашення податкового боргу, після чого - на погашення заборгованості перед оператором системи передачі за небаланси електричної енергії. Таким чином, кошти, які отримує Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» як оплату за послуги із забезпечення безперебійного функціонування постачальника «останньої надії», та стягнуті штрафні санкції із споживачів постачальника «останньої надії» мають цільовий характер використання, визначений Кабінетом Міністрів України.

Заперечення на відповідь на відзив

28.03.2024, через підсистему Електронний суд, надійшли заперечення на відповідь на відзив Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області №01-34-676 від 28.03.2024 (вх.№07-07/3070/24).

В запереченнях відповідач зазначає, що Світлодарська міська військова адміністрація є органом місцевого самоврядування та головним розпорядником бюджетних коштів і не може господарювати без бюджетних зобов`язань та їх оплати, оскільки це важливі стадії виконання бюджету за видатками. Органи казначейства контролюють бюджетні зобов`язання під час їх реєстрації. Реєстрація бюджетних зобов`язань та бюджетних фінансових зобов`язань регламентується наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309.

Реєстрація бюджетних фінансових зобов`язань в органах Казначейства можлива протягом 7 робочих днів із дати, коли прийняте до виконання бюджетне фінансове зобов`язання, підставою якого є первинні документи, якщо інше не передбачає бюджетне законодавство, тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами на поточний бюджетний період. Саме після цього, відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання у бухгалтерському обліку розпорядників бюджетних коштів відображається кредиторська заборгованість.

У зв`язку з несвоєчасним надходженням рахунків та актів купівлі продажу електроенергії за період 2021 року, кредиторська заборгованість не була відображена своєчасно, а цей факт не дає змоги погасити її у поточному році. Погашення вищезазначеної заборгованості минулих років, яка не відображена у бухгалтерському обліку, можливе лише на підставі рішень суду, шляхом проведення безспірного списання Казначейством України, відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України. Тому той факт, що Акт № 016812 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2021р. від 31 грудня 2021 року та рахунок № 000044203093/04/О12/24225 від 11.01.2022 на обсяг споживання електричної енергії 32 396 кВт.*год. на суму 214 876,45 грн (з ПДВ) направлено відповідачу у 2022 році, не дав змоги погасити заборгованість в поточному році.

Відповідач оцінюючи можливість зменшення розміру відсотків річних, просить суд врахувати те, що не виконував у встановлений договором строк умови договору у зв`язку із тим, що стан тимчасової окупації територіальної громади, у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, зумовив знищення, пошкодження, призупинення діяльності, вимушену релокацію підприємств, які здійснювали свою діяльність на території громади та перереєстрацію частини підприємств та фізичних осіб-підприємців за межами регіону, що спричинило значне зниження дохідної частини бюджету порівняно з минулим роком. Так до бюджету Світлодарської територіальної громади станом на 31.12.2023 року надійшло 330,469 млн. грн 20,23 % до плану, або на 130,302 млн. грн менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що на даний час існують об`єктивні обставини, які підтверджують поважність причин несвоєчасного виконання договірних зобов`язань, а відтак і наявність причин для зменшення суми відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Пояснення третьої особи на стороні позивача Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі Електромережі

26.04.2024, через підсистему Електронний суд, надійшли письмові пояснення Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі Електромережі б/н, від 26.04.2024 (вх.№07-07/4026).

З пояснень вбачається, що у споживача Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області засоби дистанційної передачі даних (АСКОЕ) відсутні.

Обсяги спожитої електроенергії відповідачем у жовтні та грудні 2021 року визначено на підставі показів приладу обліку, наданих споживачем у звіті та внесених до автоматизованої білінгової системи. Надати суду копії таких звітів Акціонерне товариство ДТЕК Донецькі Електромережі немає можливості в силу того, що відсутній доступ до таких засобів обліку, у тому числі до приміщення офісу Бухмутського РЕМ, що територіально знаходяться у м.Бахмут, яке є тимчасово окупованою територією. У жовтні 2021 року спожито електроенергії в обсязі - 736 кВт*год, у грудні 2021 року - 32396 кВт*год.

Письмові пояснення Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області

02.05.2024, через підсистему Електронний суд, надійшли письмові пояснення Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області б/н від 02.05.2024 (вх.№07-07/4217/24).

З наданих пояснень вбачається, що відповідач 26.01.2022 отримав акт №016812 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2021 від 31.12.2021 та рахунок №000044203093/04/О12/24225 від 11.01.2022 на обсяг споживання електричної енергії 32 396 кВт*год. на суму 214876,45 грн (з ПДВ), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0100100269516. Реєстрація бюджетних фінансових зобов`язань в органах Казначейства можлива протягом 7 робочих днів із дати, коли прийняте до виконання бюджетне фінансове зобов`язання, підставою якого є первинні документи, якщо інше не передбачає бюджетне законодавство, тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами на поточний бюджетний період. Саме після цього, відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання у бухгалтерському обліку розпорядників бюджетних коштів відображається кредиторська заборгованість.

У зв`язку з несвоєчасним надходженням рахунків та актів купівлі продажу електроенергії за період грудня 2021 року (отримані 26.01.2022), кредиторська заборгованість не була відображена своєчасно в бюджеті Світлодарської міської територіальної громади на 2022 рік, а цей факт не дав змоги погасити її у поточному 2022 році.

Погашення вищезазначеної заборгованості минулих років, яка не відображена у бухгалтерському обліку, можливе лише на підставі рішень суду, шляхом проведення безспірного списання Казначейством України, відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України. Розпорядники, одержувачі бюджетних коштів діють в межах Бюджетного Кодексу та бюджетного періоду (календарного року), порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань, включаючи їх несвоєчасну реєстрацію, а також здійснення платежів за бюджетні кошти без реєстрації бюджетних зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства згідно з п. 21 і 23 частини 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України.

Витрати на споживання електричної енергії у 2021 році були включені до бюджету Світлодарської міської територіальної громади на 2021 рік, але у зв`язку із ненадходженням Акту №016812 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2021 від 31.12.2021 року та рахунку №000044203093/04/О12/24225 від 11.01.2022 за спожиту електроенергію до закінчення 2021 бюджетного року (до 31.12.2021) не були погашені у поточному 2021 році.

Щодо вчинення дій на зняття показників лічильників відповідач зазначає, що надати на вимогу суду показники приладів обліку електричної енергії на підтвердження або спростування об`єму спожитої електричної енергії, зазначеної позивачем в рахунку за грудень 2021 року, у відповідача на даний час немає можливості у зв`язку з часткову втратою технічних засобів та документації, яка утворилась в результаті діяльності Світлодарської міської військової адміністрації та відсутністю доступу до засобів вимірювання у зв`язку із тимчасовою окупацією території громади.

Хід розгляду справи та процесуальні дії

Ухвалою суду від 06.03.2024 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі 905/290/24; справу №905/290/24 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство ДТЕК Донецькі Електромережі (код ЄДРПОУ 00131268, вул.Шосейна,буд.32, м.Покровськ, Донецька обл., 85302); Акціонерному товариству ДТЕК Донецькі Електромережі" надати до суду відомості з електронного обліку електричної енергії спожитої Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району у жовтні 2021 та грудні 2021року.

Направлення ухвали суду від 06.03.2024 здійснювалось до електронного кабінету позивача, відповідача та третьої особи на стороні позивача, що підтверджується довідками Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа наявними в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 25.04.2024 постановлено: Акціонерному товариству ДТЕК Донецькі Електромережі" надати до суду відомості з електронного обліку електричної енергії точні відомості щодо розміру спожитої Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району у жовтні 2021 та грудні 2021року та щодо точного розміру поставленої Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго електричної енергії на користь Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області у жовтні 2021 та грудні 2021 року з урахуванням точок розподілу; запропонувати відповідачу надати до суду належні та допустимі докази на підтвердження обставин, викладених у відзиві на позовну заяву, а саме: щодо неможливості здійснення розрахунку за спожиту електричну енергії у грудні 2021 до кінця 2021 року, не включення до місцевого бюджету у 2021 році витрат на споживання електричної енергії у 2021 році; щодо вчинення дій на підтвердження включення заборгованості з електричної енергії за грудень 2021 у наступні бюджетні роки для погашення заборгованості за поставлену електричну енергію Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» у грудні 2021 року; щодо вчинення дій на зняття показників лічильників, тощо для передачі показників приладів обліку електричної енергії або неможливості вчинення таких дій, а також щодо спростування об`єму спожитої електричної енергії, зазначеної позивачем в рахунку за грудень 2021 року.

Частиною 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ

Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами

Закон України "Про ринок електричної енергії" регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Згідно зі ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р (із змінами) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» на період з 01.01.2019 до 31.12.2024.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», як постачальник "останньої надії", на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розмістило: договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; додаток № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (Комерційну пропозицію № 5 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії"); додаток до Комерційної пропозиції.

Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі листом №64/16670-вих від 14.09.2021 повідомило Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго про те, що у зв`язку іх отриманням повідомлення від Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги від 09.09.2021 за №2/3726 щодо припинення дії договорів про постачання електричної енергії відповідно до споживачів що наведені у додатку, об`єкти цих споживачів з 01.10.2021 переходять до постачальника останньої надії. Так, у переліку споживачів, що є додатком до листа №64/16670-вих від 14.09.2021 міститься Новолуганська сільська рада Бахмутського району Донецької області.

Листом №02/23/п-1927 від 01.12.2021 Світлодарська міська військово-цивільна адміністрація Бахмутського району Донецької області повідомила Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго про те, що відповідно до п.1 ч.2 ст.7 прикінцевих та перехідних положень Закону України про військово-цивільні адміністрації від 03.02.2015 року №141-VІІІ з дня призначення керівника новоствореної військово-цивільної адміністрації припиняється повноваження сільських, селещних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних розформованими територіальними громадами, адміністративні центри яких включені до території відповідної сформованої територіальної громади.. Відповідно до п.11 ч.2 ст.7 юридична особа- новоутворена військово-цивільна адміністрація є юридичною особою, що тимчасово здійснює повноваження правонаступника прав та обов`язків юридичних осіб: рад, що припиняються - з дня внесення запису про державну реєстрацію такої новоутвореної військово-цивільної адміністрації як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;. 10.08.2021 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстрована юридична особа публічного права Світлодарська міська військово-цивільна адміністрація бахмутського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44203093), яка відповідно до вищевикладеного закону є правонаступником прав та обов`язків Новолуганської сільської ради (код ЄДРПОУ 04342358). У листі відповідач просить позивача надати для розгляду договір про постачання електричної енергії, строк дії договору - до кінця поточного року та акт звірки взаєморозрахунків.

21.12.2021, між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі позивач, постачальник) та Світлодарською міською військово-цивільною адміністрацією Бахмутського району Донецької області (далі відповідач, споживач) підписаний договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який оприлюднено на сайті «Prozorro» (https://prozorro.gov.ua/).

Відповідно до п.1.1. договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір) є публічним договором приєднання споживача (далі - споживач) до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - постачальник), споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору на умовах визначених Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є Додатком 1 до цього Договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Згідно з п. 2.2 договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 3.1 договору постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави. Пунктом 3.2 передбачено, що постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до договору (далі - комерційна пропозиція).

Згідно з п. 5.8, 5.9, 5.10 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України з 01.10.2021 та діє по 31.12.2021, а в частині постачання електричної енергії по 29.12.2021 (включно), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 13.1 договору з урахуванням додаткової угоди №01 від 21.12.2021).

Між сторонами підписано додаткову угоду договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії № 01 від 21.12.2021, якою доповнено договір п.2.3., п.2.4, п.5.17, п.5.18 та п.5.19.

Відповідно до додаткової угоди, якою доповнено договір п.2.4 визначено, що обсяг постачання електричної енергії на 01.10.2021-29.12.2021 за Акціонерним товариством ДТЕК Донецькі електромережі як оператором системи розподілу/передачі становить, зокрема, за жовтень 475 кВт*год, за листопад 8121 кВт*год, за грудень 8121 кВт*год.

У додатку № 1 до договору "Комерційна пропозиція № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" передбачено, що ціна за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії формується згідно порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1179. Розрахунковий період - календарний місяць, на який визначається ціна (п.1.1 комерційної пропозиції).

Відповідно до п. 4.1 комерційної пропозиції споживач сплачує 100 % від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку споживач зобов`язаний здійснити 100 % оплати самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.

Згідно з п. 4.2. комерційної пропозиції остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі.

Пункт 4.3 Комерційної пропозиції визначено, що рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надано ОС або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до п.16.2. цієї комерційної пропозиції.

Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацію вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Приписами п. 4.4 комерційної пропозиції визначено, що Акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОСР. У разі наявності зауважень до Акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.

Пунктом 6.1. комерційної пропозиції погоджено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника.

Пунктом 7.4 комерційної пропозиції визначено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також 15 % річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

На підтвердження виконання умов договору, позивачем до матеріалів справи додано акти купівлі-продажу з рахунками на оплату на загальну суму 219596,67 грн:

-акт №015909 купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період жовтень 2021 від 06.12.2021 та рахунок №000044203093/04/К10/22980 від 06.12.2021 на обсяг споживання електричної енергії у кількості 475 кВт*год на суму 3046,34 грн ( з ПДВ);

-акт коригування №24326 від 31.05.2022 до акту №015909 від 06.12.2021 купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період жовтень 2021 та рахунок №000044203093/04/К10/3180 від 15.06.2022 на суму 1673,88 грн (з ПДВ);

-акт №16812 купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період грудень 2021 від 31.12.2021 та рахунок №000044203093/04/О12/24225 від 11.01.2022 на обсяг споживання електричної енергії у кількості 32396 кВт*год на суму 214876,45 грн ( з ПДВ).

На підтвердження направлення акту купівлі продажу електричної енергії за жовтень 2021 та рахунку №000044203093/04/К10/22980 від 06.12.2021 до матеріалів справи додано фото екрану з електронної пошти від 06.12.2022. На підтвердження направлення акту коригування №24326 від 31.05.2022 до акту №015909 від 06.12.2021 купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період жовтень 2021 та рахунку на сплату, позивачем до матеріалів справи додано фото екрану з електронної пошти від 20.06.2022.

Акт купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період грудень 2021 від 31.12.2021 та рахунок №000044203093/04/О12/24225 від 11.01.2022 направлено на електронну адресу відповідача та на засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого, позивачем додано фото екрану з електронної пошти від 13.01.2022 та копію рекомендованого поштового повідомлення №01000100269516 від 21.01.2022.

На підтвердження обсягу спожитої відповідачем електричної енергії у грудні 2021, позивачем надано пояснення, що 03.02.2022 між Акціонерним товариством ДТЕК Донецькі електромережі та Світлодарською міською військово -цивільною адміністрацією укладено договір №4027 про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти/власні кошти. Відповідно до п.1.2 договору визначено, що обсяг розподілу електричної енергії за грудень 2021 року за цим договором складає 32396 кВт*год. Таким чином, відповідач визнав обсяг спожитої електроенергії 32396 кВт*год у грудні 2021 (копія договору міститься в матеріалах справи).

Крім того, на підтвердження обсягів споживання електричної енергії позивачем до матеріалів справи додано звіти Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі Електромережі щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника останньої надії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» за жовтень 2021 та грудень 2021. Із звітів вбачається, що у жовтні 2021 споживачем - Новолуганською сільською радою Бахмутського району Донецької області спожито електричної енергії 736 кВт*год та у грудні 2021 споживачем - Світлодарською міською військово-цивільною адміністрацією Бахмутського райну Донецької області спожито електричної енергії 32396 кВт*год.

Третьою особою Акціонерним товариством ДТЕК Донецькі Електромережі надано письмові пояснення з яких вбачається, що обсяги спожитої електроенергії відповідачем у жовтні та грудні 2021 року визначено на підставі показів приладу обліку, наданих споживачем у звіті та внесених до автоматизованої білінгової системи. У жовтні 2021 року спожито електроенергію в обсязі - 736 кВт*год, у грудні 2021 року - 32396 кВт*год.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує щодо вказаного об`єму спожитої електричної енергії 32396 кВт*год у грудні 2021. Останній вказує на те, що у відповідний період оператором розподільної системи таких об`ємів передано не було. Тому, фактичного споживання об`ємів електричної енергії у грудні 2021, які заявляються постачальником не відбулося, а відповідно сума заборгованості не відповідає реальним обставинам та фактичному споживанню.

В додаткових письмових поясненнях відповідач зазначає, що на підтвердження або спростування об`єму спожитої електричної енергії у грудні 2021 у відповідача відсутня можливість надати показники приладу обліку електричної енергії через часткову втрату технічних засобів та документації, та відсутність доступу до засобів вимірювання у зв`язку із тимчасовою окупацією території громади.

На підтвердження виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії, до матеріалів справи додано банківську виписку Акціонерного товариства Ощадбанк з рахунку Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» станом на 28.12.2021, з якої вбачається, що відповідачем було здійснено 28.12.2021 оплату за електричну енергію за жовтень 2021 за договором від 21.12.2021 у розмірі 3046,34 грн.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 216550,33 грн за грудень 2021, відповідачем до матеріалів справи не додано.

Позивач звернувся з вимогою №44/11-006340 від 29.11.2023 про сплату штрафних санкцій на суму 136886,92 грн та боргу за спожиту електроенергію на суму 243567,33 грн до Світлодарської міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області. З вимоги вбачається, що станом на 29.11.2023 заборгованість споживача за електричну енергію складає 243567,33 грн, зокрема: за жовтень 2021 у розмірі 1673,88 грн; за грудень 2021 у розмірі 214876,45 грн та у лютому 2022 у розмірі 27017,00 грн. Крім того, позивачем нараховано штрафні санкції у вигляді пені, а також 15% річних від простроченої суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, яка складає: 15% річних в сумі 63661,04 грн, інфляція в сумі 69200,17 грн та пеня в сумі 4025,71 грн.

Направлення вимоги здійснювалось на електронну пошту відповідача, на підтвердження чого позивачем надано фото екрану з електронної пошти від 04.12.2023.

Світлодарська міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області направила до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» відповідь на вимогу №01-2317-21 від 07.12.2023. З відповіді вбачається, що відповідач не погоджується з об`ємами спожитої електричної енергії 32396 кВт*год у грудні 2021, оскільки останні сягають необгрунтованих величин і потребують доведення, з огляду на те що у відповідний період оператором розподільної системи таких об`ємів передано не було. Тому фактичного споживання об`ємів електричної енергії у грудні 2021, які зявляються постачальником не відбулося, а відповідно сума заборгованості не відповідає реальним обставинам та фактичному споживання. Крім того, у відповіді на вимогу відповідач не погоджується з розрахунком пені, інфляційних втрат та процентів річних здійснених постачальником.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов`язань з повної та своєчасної оплати вартості за поставлену електричну енергію, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 355124,35 грн, з яких: 216550,33 грн - заборгованість за спожиту електроенергію в жовтні та грудні 2021; 4025,33 грн - пеня; 68702,98 грн інфляційні втрати; 65845,33 грн 15 % річних.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

За приписами ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозицій № 5 від 08.10.2021, які розроблені з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором.

Згідно з ч.5 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

За приписами ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

За приписами частини першої статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 (з подальшими змінами та доповненнями) Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» з 01.01.2019 до 31.12.2023. На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1344 від 06.11.2018 Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

За вимогами частин 6-10 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника «останньої надії», споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.

Порядок заміни електропостачальника на постачальника «останньої надії» визначається правилами роздрібного ринку.

Відповідні Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі Правила), затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №312.

Відповідно до пункту 1.2.9 Правил №312 постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який розробляється постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Зокрема, відповідно до пункту 8 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.4.4. Правил договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання Споживача до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії» відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Таким чином, факт укладення публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» відповідно до наведеного вище законодавства пов`язується з початком фактичного постачання електричної енергії споживачу постачальником «останньої надії», а не з датою повідомлення споживача про укладення такого договору.

Так, листом Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі №64/16670-вих від 14.09.2021 повідомлено Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго про те, що Новолуганська сільська рада Бахмутського району Донецької області переходить з 01.10.2021 до постачальника останньої надії.

Крім того, листом №02/23/п-1927 від 01.12.2021 Світлодарська міська військово-цивільна адміністрація Бахмутського району Донецької області повідомила Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго про те, що вона є правонаступником прав та обов`язків Новолуганської сільської ради (код ЄДРПОУ 04342358).

Отже, саме відповідач є особою, що має відповідати за споживання електричної енергії у жовтні та грудні 2021 року, що також не заперечується відповідачем.

Судом встановлено вище, що позивач здійснював відповідачу поставку електричної енергії у жовтні та грудні 2021 року.

Згідно акту приймання - передачі та акту коригування акту приймання - передачі електричної енергії за жовтень 2021 та акту приймання - передачі електричної енергії за грудень 2021 року та рахунку за грудень 2021, що підписані позивачем, останнім здійснено поставку відповідачу електричної енергії у жовтні 2021 в об`ємі 736 кВт*год та у грудні 2021 в об`ємі 32396 кВт*год. Згідно пояснень позивача, вказані об`єми зазначені ним у рахунку та акту на підставі інформації третьої особи наданої на відповідний запит.

З пояснень третьої особи Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі вбачається, що обсяги спожитої електроенергії відповідачем у жовтні та грудні 2021 визначено на підставі показників приладу обліку, наданих споживачем у звіті та внесених до автоматизованої до автоматизованої білінгової системи. Надати суду копії таких звітів немає можливості у зв`язку з відсутністю доступу до приміщення офісу Бахмутського РЕМ.

Отже, показники об`ємів споживання відповідачем електричної енергії сформовані оператором розподілу на підставі показників приладів обліку, що були передані самим відповідачем.

Також, позивач на підтвердження об`ємів споживання електричної енергії, що зазначені в актах за грудень 2021, надав копію договору, що підписаний між третьою особою та відповідачем 03.02.2022 №4027, в умовах яких сторонами погоджені об`єми споживання електричної енергії відповідачем у грудні 2021 у розмірі 32396 кВт*год.

Разом з цим, відповідач заперечує проти об`ємів споживання електричної енергії, що зазначені в актах за грудень 2021.

Відповідач пояснив, що надати показники приладів обліку електричної енергії на підтвердження або спростування об`єму спожитої електричної енергії, зазначеної позивачем у рахунку за грудень 2021, станом на теперішній час у відповідача немає можливості у зв`язку з частковою втратою технічних засобів та документації, яка утворилася в результаті діяльності Світлодарської міської військової адміністрації та відсутністю доступу до засобів вимірювання у зв`язку із тимчасовою окупацією територіальної громади.

Враховуючи вищевикладені матеріали справи, суд відхиляє доводи відповідача про недоведеність позивачем об`ємів спожитої відповідачем електричної енергії, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на спростування пояснень третьої особи та відомостей, що містяться в договорі №4027.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що факт та об`єм поставки позивачем відповідачу електричної енергії у спірний період підтверджено документально, а саме дослідженими судом вище актами приймання- передачі, актом коригування до акту приймання- передачі та рахунками за жовтень 2021, грудень 2021, а останнім не спростовано належними та допустимими доказами.

Водночас за приписами пункту 3 частини першої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Таке право електропостачальника передбачено і підпунктом 1 пункту 7.1. договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Поряд з тим, за приписами пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» відповідач, як споживач зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Такий обов`язок забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору покладено на відповідача (споживача) і підпунктом 2 пункту 6.2. договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Як встановлено судом вище, п. 4.1 комерційної пропозиції до договору передбачено, що споживач сплачує 100 % від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку споживач зобов`язаний здійснити 100 % оплати самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.

Так, в додатковій угоді до договору, в п.2.4 сторонами погоджений прогнозований обсяг постачання електричної енергії на 01.10.2021-29.12.2021 за Акціонерним товариством ДТЕК Донецькі електромережі як за оператором системи розподілу/передачі становить, зокрема, за жовтень 475 кВт*год, за листопад 8121 кВт*год, за грудень 8121 кВт*год.

Отже, на підставі п. 4.1 комерційної пропозиції до договору, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату вартості спожитоі електричноі енергії в прогнозованих об`ємах до кінця поточного місяця.

В подальшому, відповідно до п. 4.2. комерційної пропозиції до договору остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі.

Судом встановлено вище, що рахунок за грудень 2021 датований 11.01.2022, направлений позивачем на електронну пошту відповідача 13.01.2022 та засобами поштового зв`язку 21.01.2022 та отримано 26.01.2022.

Пунктом 4.3 Комерційної пропозиції визначено, що рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надано ОС або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до п.16.2. цієї комерційної пропозиції.

Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацію вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

З огляду на викладене, позивачем виставлений рахунок за грудень 2021 відповідно до умов договору, а саме не пізніше 14-го числа наступного місяця та направлений вказаний рахунок на електронну пошту відповідача 13.01.2022, що є датою отримання рахунку.

За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача про несвоєчасне відправлення рахунку на оплату за грудень позивачем.

Інші доводи відповідача про неможливість здійснити оплату вартості спожитої у грудні 2021 електричної енергії у 2022 році судом не приймаються, оскільки відповідач повинен був вчинити всі належні дії задля виконання грошового зобов`язання.

Згідно приписів частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові ВСУ від 22.03.2017 у справі №3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах №925/246/17, №925/974/17, від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18, а також у постановах ВП ВС від 10.04.2018 у справі №12-46гс18, від 17.04.2018 у справі №911/4249/16.

Отже. несплата відповідачем вартості отриманої електричної енергії призводить до порушення принципів справедливості та добросовісності у господарських зобов`язаннях.

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення п. 5.10 договору відповідач мав сплатити вартість поставленої електричної енергії за період жовтня 2021 (акт коригування №24326 від 31.05.2022 на суму 1673,88 грн) до 27.06.2022 та за період грудня 2021 (акт купівлі-продажу №16812 від 31.12.2021 на суму) до 20.01.2022.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 28.12.2021 здійснено оплату за спожиту ним електричну енергію у розмірі 3046,34 грн, що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи. Доказів оплати заборгованості за жовтень 2021 та грудень 2021 у розмірі 216550,33 грн, відповідачем до матеріалів справи не додано.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 216550,33 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 15% річних, розрахунок яких міститься у позовній заяві.

Судом встановлено, що позивач нараховує інфляційні втрати у розмірі 68702,98 грн, що нараховуються: на суму 3046,34 грн 14.12.2021 по 27.12.2021; на суму 1673,88 грн за період з 28.06.2022 по 31.01.2024 та на суму 214876,45 грн за період з 21.01.2022 по 31.01.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №916/1883/16, від 08.05.2019 у справі №904/2156/18, від 20.09.2019 у справі №904/4342/18, від 14.01.2020 у справі № 924/532/19, від 29.04.2020 у справі №910/1193/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 01.10.2020 у справі №910/11820/18.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем, судом встановлено, що розрахунок є арифметично вірним.

Отже, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 68702,98 грн підлягають задоволенню.

Також, позивач нараховує 15% річних у розмірі 65845,33 грн, що нараховуються: на суму 3046,34 грн 14.12.2021 по 27.12.2021; на суму 1673,88 грн за період з 28.06.2022 по 31.01.2024 та на суму 214876,45 грн за період з 21.01.2022 по 31.01.2024.

Умовами п.7.4. комерційної пропозиції №5 сторонами погоджений розмір процентів річних на рівні 15%.

Судом здійснено перерахунок 15% річних та встановлено, що розрахунок є арифметично вірним.

Також, позивач нараховує пеню у розмірі 4025,71 грн, що нараховуються: на суму 3046,34 грн за період з 14.12.2021 по 28.12.2021 та на суму 214876,45 грн за період з 21.01.2022 по 23.02.2022.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем з урахуванням положень абз. 1 п. 6.1 комерційної пропозиції №5 для постачання електричної енергії споживача постачальником останньої надії, суд визнає його таким, що є арифметично не вірним.

Судом встановлено, що позивачем невірно визначений кінець періоду, за який підлягають нарахуванню пеня.

З урахуванням того, що судом встановлено раніше, що відповідачем було здійснено оплату 28.12.2022 у розмірі 3046,34 грн, то відповідно саме до цієї дати підлягає нарахуванню пеня.

Судом було здійснено перерахунок пені, а саме: на суму 3046,34 грн за період з 14.12.2021 по 27.12.2021 та на суму 214876,45 грн за період з 21.01.2022 по 23.02.2022. За перерахунком суду розмір пені складає 4024,21 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково на суму 4024,21 грн.

Щодо клопотання відповідача, яке міститься у відзиві на позовну заяву про зменшення загального розміру відсотків річних до 3% та інфляційних втрат, як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання на 90%, то суд зазначає наступне.

Клопотання обгрунтоване тим, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 який триває до теперішнього часу.

Через військову агресію Російської Федерації та запроваджений військовий стан відповідач не може функціонувати у звичному робочому режимі через запровадження заходів безпеки для працівників. Водночас, відповідач не в змозі на даний час в повному обсязі виконати свої зобов`язання, оскільки внаслідок військової агресії російської федерації зазнали значних руйнувань або були захоплені адміністративні будівлі, чисельні об`єкти критичної інфраструктури, в тому числі заклади шкільної та дошкільної освіти, заклади культури, медичні заклади, які розташовані на території громади, транспортні засоби та інше, що є порушенням законів та звичаїв війни, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Орієнтовна загальна вартість майна складає 41286058,5 грн. За викладеними фактами відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України, в якому відповідач визнаний потерпілим.

Зазначені обставини унеможливили виконання належним чином відповідачем взятих на себе зобов`язань, в тому числі і за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Позивач заперечує проти клопотання відповідача.

Судом окремо відзначається, що відповідач не просить зменшити пеню, а тільки 15% річних та інфляційні втрати.

Розглянувши доводи відповідача щодо заявленого клопотання та заперечення позивача, суд зазначає, що виходячи з умов договору зобов`язання з оплати у відповідача винило до початку військової агресії Російської Федерації проти України, а відтак як встановлено судом вище, відповідач зобов`язаний був виконати грошове зобов`язання ще до початку воєнного стану.

Як встановлено судом, умовами п.7.4. комерційної пропозиції №5 передбачено відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді нарахування 15% річних.

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК Україн).

За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до встановлених судами обставин справи, за змістом п.7.4. комерційної пропозиції №5, положень статті 611 та частини третьої статті 692, статті 625 Цивільного кодексу України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у постанові №902/417/18 дійшла висновку про те, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Судом з`ясовано, що Типовим договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії не передбачена відповідальність у розмірі 15% річних. Такий розмір відповідальності передбачений тільки у Комерційній пропозиції до договору.

Окрім цього судом враховано, що сума заборгованості становить 216550,33 грн, сума 15% річних становить 65845,33 грн, тобто майже 4 частину від основної заборгованості. Також, сума інфляційних втрат становить 68702,98 грн та сума пені становить 4025,71 грн. Отже, сума відповідальності становить більше ніж 50% від суми боргу.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач опинився в такому становищі, що він був змушений укласти договір постачання електричної енергії Останньої надії та не мав можливість погодити розмір річних на засадах вільного обрання постачальника та погодження умов договору, суд вбачає очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання. Тому, суд задовольняє клопотання відповідача про зменшення 15% річних до 3% річних, оскільки останній розмір встановлений законом

Враховуючи вищевикладене та встановлені обставини справи, суд вважає за необхідне зменшити розмір відсотків річних до 3% річних та стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 13169,07 грн.

Щодо зменшення суми інфляційних втрат, то суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача в цій частині, оскільки у суду відсутнє право на зменшення інфляційних витрат та як розмір та порядок нарахування яких передбачений Законом та не залежить від волі сторін. Зменшити розмір пені, відповідач не просив.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік встановлено, що з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028, 00 грн.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем у позовній заяві заявлено майнову вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 355124,35 грн. Позовна заява подана до суду в електронній формі за допомогою підсистеми Електронний суд.

Так, за подання позовної заяви позивач має сплати судовий збір у розмірі 4261,49 грн (355124,35 грн ціна позову *1,5% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви*0,8 коефіцієнт відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

З матеріалів справи вбачається, що під час звернення до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 5296,87 грн відповідно до платіжної інструкції №203 від 28.02.2024, в той час як у орієнтованому розрахунку судових витрат позивачем зазначено судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4261,49 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8).

За приписами ст. 9 Закону України "Про судовий збір суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу Господарського суду Донецької області "Діловодство спеціалізованого суду" було здійснено перевірку зарахування сплачених заявником коштів на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України та встановлено, що судовий збір, сплачений згідно платіжної інструкції №203 від 28.02.2024 на суму 5296,87 грн, зараховано за звернення до Господарського суду Донецької області із позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області у справі №905/290/24, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 29.02.2024.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що позивачем надмірно сплачено судовий збір у розмірі 1035,38 грн.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 86, 129, 232, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРIШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44203093, пр.. Миру, 5, м.Світлодарськ, Бахмутський район, Донецька область, 84792) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (код ЄДРПОУ 19480600, вул.Кирилівська, 85, м.Київ, 04080) заборгованість 302446 (триста дві тисячі чотириста сорок шість) грн 59 коп, з яких: 216550 (двісті шістнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят ) грн 33 коп - заборгованість за поставлену електроенергію; 4024 (чотири тисячі двадцять чотири) грн 21 коп - пеня; 13169 (тринадцять тисяч сто шістдесят дев`ять) грн 07 коп - 3% річних; 68702 (шістдесят вісім тисяч сімсот дві) грн 98 коп та судовий збір у розмірі 3629 (три тисячі шістот двадцять дев`ять) грн, 36 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Роз`яснити Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», що з метою повернення надмірно сплаченого судового збору платнику необхідно звернутись до суду із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2024 у зв`язку з тим, що Харківська територіальна громада перебуває під постійними обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю судді та всім працівникам суду.

Суддя Д.М. Огороднік