Рішення

від 16.05.2024 по справі 910/8602/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2024 р. Справа № 910/8602/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМЖ ЛОГІСТІК" (64107, вул. Польова, буд. 30, м. Первомайський, Лозівський район, Харківська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайавтотранс" (07400, вул. Січових Стрільців, буд. 1, м. Бровари, Броварський район, Київська область)

про стягнення 128 281, 02 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ "ТМЖ ЛОГІСТІК" звернулось в Господарський суд м. Києва із позовом до ТОВ "Скайавтотранс" про стягнення 72 192, 00 грн основної заборгованості, 19 300, 77 грн інфляційних втрат, 36 788, 25 пені.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо сплати за надані послуги з перевезення вантажу згідно з договором № 02/07-155 від 06.07.2021 р. на перевезення вантажів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 р. відкрито провадження у справі № 910/8602/23 за позовом ТОВ "ТМЖ ЛОГІСТІК" до ТОВ "Скайавтотранс" про стягнення 128 281, 02 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 р. справу № 910/8602/23 за позовом ТОВ "ТМЖ ЛОГІСТІК" до ТОВ "Скайавтотранс" про стягнення 128 281, 02 грн передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2023 р. прийнято справу № 910/8602/23 за позовом ТОВ "ТМЖ ЛОГІСТІК" до ТОВ "Скайавтотранс" про стягнення 128 281, 02 грн до свого провадження і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.

Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав. Обов`язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 04205, вул. Маршала Тимошенка, 29-Б, літ. А, м. Київ, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи, а також на його електронну пошту. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.07.2021 р. між позивачем (надалі - Перевізник) та відповідачем (надалі - Замовник) було укладено договір № 02/07-155 на перевезення вантажів, згідно з умов п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Перевізник бере на себе зобов`язання доставляти автомобільним транспортом довірені йому Замовником вантажі, а саме: сільськогосподарську продукцію (згідно з товарно-транспортної накладної), надалі іменується - Вантаж, з місця відправлення до пункту призначення згідно з підписаними Сторонами Додатковими угодами до цього Договору, та видавати Вантаж особі, уповноваженій Замовником на одержання вантажу, а Замовник бере на себе зобов`язання сплачувати послуги на перевезення Вантажу у розмірі та порядку, передбаченими цим Договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору місце навантаження та вивантаження Вантажу, маршрут, найменування Вантажу, його маса/кількість, вартість, строк навантаження, упакування та строк перевезення (доставки Вантажу) визначаються в Заявці на перевезення вантажу, що підписується Сторонами у вигляді Додаткової угоди до цього Договору.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що надання послуг з перевезення Вантажу підтверджується підписанням Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (надалі іменується - Акт наданих послуг).

Пунктом 1.5. Договору визначено, що факт прийняття Перевізником Вантажу для перевезення підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

Відповідно до п. 4.1. Договору вартість (ціна) послуг з перевезення вантажів включає вартість паливно-мастильних матеріалів та вказується в Додаткових угодах до цього Договору.

Пунктом 4.2. Договором встановлено, що розрахунки між Перевізником і Замовником здійснюються шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Перевізника. Замовник сплачує перевізнику 80 % від вартості послуг протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту надання перевізником оригіналів товарно-транспортних накладних. Остаточний розрахунок здійснюється Замовником протягом 7 (семи) банківських днів після реєстрації Перевізником у визначеному законодавством порядку відповідної податкової накладної та при умові наявності наступних документів: - рахунків на оплату; - актів наданих послуг (згідно реєстрів пункту вивантаження), підписаних Сторонами; - додаткових угод та заявок до цього договору, підписаних Сторонами. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), Замовник має право притримати розрахунок за надані послуги у розмірі заблокованої суми, до моменту вирішення питання щодо реєстрації або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з п. 4.5. Договору Акт наданих послуг надається Перевізником Замовнику протягом трьох робочих днів з моменту надання послуг. Замовник протягом трьох робочих днів з дати отримання підписує та повертає Перевізнику Акт наданих послуг.

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що у разі незгоди Замовника з Актом наданих послуг він повинен негайно, але не пізніше ніж через три робочих дні з моменту отримання надати перевізнику свою вмотивовану відмову від підписання Акту наданих послуг разом з підтверджуючи документами.

Відповідно до п. 9.1. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Сторони підтверджують, що досягли згоди з усіх істотних умов цього Договору.

Пунктом 9.2. Договору визначено, що строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. цього Договору та закінчується 30 червня 2022 року, але у будь-якому випадку до моменту виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором.

14.02.2022 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 4 до договору на перевезення вантажів № 02/07-155 від 06.07.2021 р., згідно з умов п. 1 якої у порядку, визначеному п. 1.1 договору на перевезення вантажів № 02/07-155 від 06.07.2021 р. (надалі Договір) Сторони дійшли згоди про таке:

2. Найменування вантажу: соняшник

3. Строк перевезення: з 14 лютого 2022 року по 19 лютого 2022 року включно

4. Пункт навантаження: с. Залізничне, Харківська обл.

5. Пункт розвантаження: ПрАТ ВАЙТЕРРА КОЛОС смт. Пересічне, Харківська обл.

6. Кількість Вантажу 325, 000 т +/- 10%

7. Нормативні строки навантаження/розвантаження однієї транспортної одиниці: 24 години.

8. Відповідно до п. 4.1 Договору Вартість (ціна) послуг з перевезення Вантажу, зазначеного у п. 1 цієї Додаткової угоди, за 1 (одну) тонну становить:

без ПДВ: 250,00 грн/т

ПДВ: 50,00 грн/т

Всього з ПДВ: 300, 00 грн/т

9. Інші умови Договору, не врегульовані цією Додатковою угодою, залишаються без змін

10. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору, укладена у двох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, для кожної із Сторін.

11. Ця Додаткова угода набирає чинності з дати підписання Сторонами скріплення її печатками Сторін.

На виконання умов договору № 02/07-155 на перевезення вантажів від 06.07.2021 р. та додаткової угоди № 4 до договору на перевезення вантажів № 02/07-155 від 06.07.2021 р. позивачем було надано відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 72 192, 00 грн, що підтверджується актом надання послуг № 75 від 18.02.2022 р. на суму 72 192, 00 грн, рахунком на оплату № 74 від 18.02.2022 р. на суму 72 192, 00 грн, наявними в матеріалах справи.

У вересні 2022 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 19.09 від 19.09.2022 р. за договором перевезення вантажів № 02/07-155 від 06.07.2021 р., в якій просив протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання претензії сплатити заборгованість за надані послуги у розмірі 72 192, 00 грн.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 72 192, 00 грн основної заборгованості.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із наданням послуг по перевезенню вантажу здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

2. Загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 909 цього ж кодексу передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

2. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно з ч. 1 статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов`язок щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 72 192, 00 грн, що підтверджується договором № 02/07-155 на перевезення вантажів від 06.07.2021 р., додатковою угодою № 4 до договору на перевезення вантажів № 02/07-155 від 06.07.2021 р., актом надання послуг № 75 від 18.02.2022 р. на суму 72 192, 00 грн, рахунком на оплату № 74 від 18.02.2022 р. на суму 72 192, 00 грн, претензією № 19.09 від 19.09.2022 р. за договором перевезення вантажів № 02/07-155 від 06.07.2021 р., наявними в матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов`язку по сплаті за наданні послуг з перевезення вантажу за договором № 02/07-155 на перевезення вантажів від 06.07.2021 р. та додаткової угоди № 4 до договору на перевезення вантажів № 02/07-155 від 06.07.2021 р.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази наявності претензій та зауважень відповідача щодо неналежного надання або ненадання позивачем послуг з перевезення вантажів за договором № 02/07-155 на перевезення вантажів від 06.07.2021 р. та додаткової угоди № 4 до договору на перевезення вантажів № 02/07-155 від 06.07.2021 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 72 192, 00 грн за договором № 02/07-155 на перевезення вантажів від 06.07.2021 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, як було зазначено вище, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену положеннями Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по сплаті за надані послуги з перевезення вантажу з 18.02.2022 р. по 28.04.2023 р. всього на загальну суму 36 788, 25 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 4 цього ж закону передбачено, що пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня. Сума зменшення розміру пені відноситься на результати фінансово-господарської діяльності одержувача грошових коштів, а щодо державних установ та організацій, що фінансуються за рахунок бюджету, - на зменшення їх фінансування.

Оскільки, при укладенні договору № 02/07-155 від 06.07.2021 р. на перевезення вантажів позивач та відповідач не досягли згоди щодо встановлення у договорі неустойки, а саме пені від суми несвоєчасно виконаного відповідачем грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, а саме сплати за наданні послуги з перевезення, то безпідставним є нарахування позивачем пені за прострочення відповідачем виконання обов`язку щодо сплати за наданні послуги з перевезення у заявлений період на підставі положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, так як положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не встановлюють розмір пені за невиконання або неналежне виконання грошового зобов`язання, а визначають порядок обчислення пені і обмеження її розміру, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 36 788, 25 пені від суми основної заборгованості за договором № 02/07-155 від 06.07.2021 р. на перевезення вантажів, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по сплаті за надані послуги з перевезення вантажу з 18.02.2022 р. по 28.04.2023 р. всього на загальну суму 19 300, 77 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором наступний:

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 11/03/2022 до 28/04/2023 72 192,00 грн. Всього:72 192,00 грн.

Інфляційні витрати:

Останній період (11/03/2022 - 28/04/2023) Індекс інфляціїберезень 2022104,50квітень 2022103,10травень 2022102,70червень 2022103,10липень 2022100,70серпень 2022101,10вересень 2022101,90жовтень 2022102,50листопад 2022100,70грудень 2022100,70січень 2023100,80лютий 2023100,70березень 2023101,50квітень 2023100,20

Розрахунок здійснюється за формулою

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x = 1.26988808

Інфляційне збільшення: 72 192,00 x 1.26988808 - 72 192,00 = 19 483,76 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором № 02/07-155 від 06.07.2021 р. на перевезення вантажів у періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по сплаті за надані послуги з перевезення вантажу з 11.03.2022 р. по 28.04.2023 р. становить 19 483, 76 грн.

Оскільки, розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості, на які претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 19 300, 77 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайавтотранс" (07400, вул. Січових Стрільців, буд. 1, м. Бровари, Броварський район, Київська область; ідентифікаційний код 39729281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМЖ ЛОГІСТІК" (64107, вул. Польова, буд. 30, м. Первомайський, Лозівський район, Харківська область; ідентифікаційний код 43686396) 72 192 (сімдесят дві тисячі сто дев`яносто дві) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 19 300 (дев`ятнадцять тисяч триста) грн 77 (сімдесят сім) коп. інфляційних втрат та судові витрати 1 914 (одна тисяча дев`ятсот чотирнадцять) грн 28 (двадцять вісім) коп. судового збору.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца