Справа № 305/242/21
П О С Т А Н О В А
Іменем України
23 квітня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого судді Фазикош Г. В.
суддів Джуги С. Д., Собослоя Г. Г.
з участю секретаря Савинець В. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Косаковського Валентина Олександровича, що діє від імені відповідача ОСОБА_1 , на рішення Рахівського районного суду від 11 листопада 2022 року по справі за позовом Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Ясінянської селищної ради, ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство «Ясінянське лісомисливське господарство», про визнання недійсним та скасування рішення селищної ради, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, -
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2021 року Закарпатська обласна прокуратура пред`явила позов в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Ясінянської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення селищної ради, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.
Свої вимоги мотивували тим, що Закарпатською обласною прокуратурою в ході опрацювання матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42020071160000003 від 15.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на наявність підстав для представництва інтересів держави, встановлено факт порушення інтересів держави щодо незаконного вибуття з державної власності земель лісового фонду.
Зокрема, землі лісогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні ДП «Ясінянське лісомисливське господарство», протиправно вилучено з державної власності та передано у приватну власність відповідачу ОСОБА_1 не уповноваженим органом місцевого самоврядування.
Земельна ділянка, яка є предметом позову у справі, є частиною земельної ділянки лісового фонду та відноситься до земель лісогосподарського призначення. Фактично відбулась незаконна її безоплатна передача у приватну власність, без вилучення та зміни цільового призначення.
З огляду на це позивач просить: 1) визнати незаконним та скасувати рішення Ясінянської селищної ради № 883 від 25.07.2008 року "Про затвердження гр. ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку у АДРЕСА_1 ) визнати недійсним та скасувати державний акт серії ЯЕ № 457746 від 05.02.2009 на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2123656200:09:001:0318, яка розташована у АДРЕСА_2 , вартістю 801 425 грн., площею 1,1523 га. (Т.1, а.с.1-11, Т.2, а.с.6).
Ухвалою Рахівського районного суду від 15 квітня 2022 року до участі в справі залучено Державне підприємство «Ясінянське лісомисливське господарство» в якості третьої особи без самостійних вимог (Т.1, а.с.219-220).
Рішенням Рахівськогорайонного судувід 11листопада 2022року позовзадоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Ясінянської селищної ради № 883 від 25.07.2008 року "Про затвердження гр. ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку у АДРЕСА_1 ".
Визнано недійсним та скасовано державний акт серії ЯЕ № 457746 від 05.02.2009 року на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2123656200:09:001:0318, яка розташована у АДРЕСА_2 , вартістю 801 425 грн., площею 1,1523 га.
Стягнуто з Ясінянської селищної ради, на користь Закарпатської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 4540 грн. (Т.2, а.с.34-45).
На це рішення адвокат Косаковський В. О., що діє від імені відповідача ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу. Апелянт зазначає, що позивач пропустив строк позовної давності. Суть презумпції позовної давності полягає в тому, що позивач, який пропустив строк позовної давності, повинен довести не тільки те, що він не знав про порушення свого цивільного права, але й той факт, що він не міг знати про його порушення. Ніщо не заважало прокурору належним чином виконувати свої обов`язки і регулярно здійснювати свої перевірки вчасно, без очікування вказівок прокуратури області або Генеральної прокуратури України. Також жодним чином не наведено підстав, за яких Кабінет Міністрів України, в інтересах якого заявлено позов, а також ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» як землекористувач, не могли знати про порушення свого майнового права. З огляду на це апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати, а в задоволенні позову відмовити (Т.2, а.с.47-50).
У судовому засіданні в апеляційній інстанції адвокат Косаковський В. О. (представник відповідача ОСОБА_1 ) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник Закарпатської обласної прокуратури, а також представник Кабінету Міністрів України проти апеляційної скарги заперечили та просили її відхилити.
Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Ч. 1 ст. 13 Конституції України передбачає, що земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Ліси України є її національним багатством та джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України (ст. 1, 7 ЛК України).
Статтею 5 ЛК України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.
До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ст. 55 ЛК України).
При цьому, як зазначено у ст. 16 ЛК України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (ст.1 7 ЛК України). Аналогічні положення містяться також в статті 57 ЗК України.
Згідно ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЛК України право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.
За правилами ч. 3 ст. 83, ч. 4 ст. 84 ЗК України до земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватися в приватну власність, віднесено землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Отже, стосовно земель лісогосподарського призначення закон установлює пріоритет державної, комунальної власності над приватною, і забороняє органам виконавчої влади передавати їх у приватну власність, крім визначених законом випадків.
Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства , що за змістом статті 63 ЛК України полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 164 ЗК України, складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб.
Частиною 1 ст. 22 ЛК України встановлений виключний перелік підстав припинення права постійного користування лісами. В силу вимог ч. 1 ст. 24 ЛК України права лісокористувачів охороняються законом і можуть бути обмежені або припинені лише у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 32 ЛК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припиняють права користування ними.
В силу вимог ч. ч. 1, 2, 4 ст. 20 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель то тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
Згідно ст. 21 ЗК Кодексу порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. У силу вимог ст. 378 ЦК України право власності на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 9 ст. 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).
В силу вимог ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права і інтереси.
З матеріалів справи слідує, що Закарпатською обласною прокуратурою в ході опрацювання матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42020071160000003 від 15.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на наявність підстав для представництва інтересів держави, встановлено факт порушення інтересів держави щодо незаконного вибуття з державної власності земель лісового фонду.
Право постійного користування землею ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» посвідчено державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК №000378, виданим 18.12.1996 на підставі розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації від 18.12.1996 за № 360.
Прокуратурою встановлено, що рішенням Ясінянської селищної ради №643 від 17.01.2008 року надано дозвіл гр.. ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .
На вказаній підставі ТОВ «Георан» розроблено гр. ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку за кадастровим номером 2123656200:09:001:0318 за місцерозташуванням: АДРЕСА_2 .
Рішенням Ясінянської селищної ради № 883 від 25.07.2008 року гр. ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на вказану земельну ділянку, надано її у власність для ведення особистого селянського господарства, а також погоджено видачу державного акту на право приватної власності на неї.
Земельна ділянка за кадастровим номером 2123656200:09:001:0318 належить на праві власності гр. ОСОБА_1 , про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №457746, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2123656200-0109070800032.
Водночас, згідно з висновком експерта № 15/69 від 30.07.2020 року, складеного в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42020071160000003 від 15.01.2020, встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 2123656200:09:001:0318, яка розташована на території АДРЕСА_2 та належить гр.. ОСОБА_1 , частково накладається на земельну ділянку земель лісового фонду ДП «Ясінянського лісомисливське господарство». Орієнтовна площа накладення земельної ділянки за кадастровим номером 2123656200:09:001:0318 на землі лісового фонду ДП «Ясінянського лісомисливського господарства» - 0,97 га.
Ясінянська селищна рада за межами своєї компетенції та без погодження із землекористувачем затвердила технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та надала її у приватну власність відповідачу ОСОБА_1 . При цьому рішення про її вилучення з постійного користування ДП «Ясінянське лісомисливське господарство», всупереч вимогам ст.ст 149, 151 ЗК України, не приймалось взагалі.
Крім того, зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства. Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення державної власності можлива лише уповноваженим органом державної влади, який має право розпоряджатися такими землями, за наявності вищевказаних висновків та погоджень.
Водночас, Ясінянською селищною радою під час вирішення питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та надання її у приватну власність відповідачу ОСОБА_1 , спірну земельну ділянку безпідставно та за відсутності на це відповідних повноважень, в повному обсязі віднесено до земель сільськогосподарського призначення, а питання про зміну цільового призначення її частини із земель лісогосподарського призначення не вирішувалось взагалі. При цьому висновки органу виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища з цього питання не надавались.
Таким чином, рішення Ясінянської селищної ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та надання її у приватну власність відповідачу ОСОБА_1 , підлягають визнанню незаконними та скасуванню в судовому порядку.
Питання правомірності видачі державного акту на право власності на земельну ділянку безпосередньо залежить від законності прийнятого рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого такий акт видано.
В даному випадку, землі лісогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні ДП «Ясінянське лісомисливське господарство», протиправно вилучено з державної власності та передано у приватну власність відповідачу ОСОБА_1 не уповноваженим органом місцевого самоврядування.
Отже, у разі скасування судом рішення органу місцевого самоврядування, підлягає також визнанню недійсним виданий на його підставі державний акт на право власності на земельну ділянку.
Земельна ділянка, яка є предметом позову у справі, є частиною земельної ділянки лісового фонду та відноситься до земель лісогосподарського призначення. Фактично відбулась незаконна її безоплатна передача у приватну власність, без вилучення та зміни цільового призначення.
Крім того, згідно із правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає (постанова від 15.05.2018 у справі №372/2180/15-ц); Витребування прокурором земельної ділянки обумовлене задоволенням суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання передачі у власність громадянам земельних ділянок і лісів з державної та комунальної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю. Ліси національне багатство України та джерело задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (постанова від 13.06.2018 у справі №369/1777/13-ц).
За таких обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення обласної прокуратури до суду є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання незаконної зміни цільового призначення земель лісового фонду та безоплатної їх передачі у власність громадянина з державної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, лісів національного багатства України та лісів як джерела задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
При цьому визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого відповідну земельну ділянку незаконно передано у приватну власність, скасування відповідного державного акту на право власності на земельну ділянку, є єдиним пропорційним і належним способом відновлення порушених інтересів держави у вказаному спорі. За таких обставин позов Закарпатської обласної прокуратури відповідає загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном.
Підставою для звернення прокуратури до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України є порушення інтересів держави, які стосуються володіння, користування та розпоряджання землями лісового фонду, нездійснення належного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів, а також нездійснення повноважень щодо реалізації державної політики у галузі використання та охорони земель.
Поряд з тим, орган, уповноважений на захист інтересів держави у даній сфері, а також постійний користувач земельної ділянки упродовж часу існування порушення інтересів держави не вжили жодних заходів у межах наданих їм повноважень у сфері земельних правовідносин щодо їх захисту.
Закарпатською обласною прокуратурою попередньо повідомлено уповноважений орган про виявлені порушення, однак останнім не вжито заходів щодо поновлення інтересів держави. Така бездіяльність уповноваженого органу державної влади оцінена прокурором як невиконання функцій по захисту інтересів держави, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є достатньою підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення позову. Така позиція узгоджується з положеннями постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Таким чином, прокуратура Закарпатської області звертається до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, як органу державної влади, уповноваженого на даний час державою на розпорядження землями лісогосподарського призначення.
Доводи апелянта про застосування наслідків спливу строків позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про факт порушення інтересів держави щодо незаконного вибуття з державної власності земель лісового фонду.
В даному випадку факт порушення інтересів держави щодо незаконного вибуття з державної власності земель лісового фонду встановлено з матеріалів кримінального провадження, внесеного 15 січня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42020071160000003 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. У той же час позов пред`явлено 09 лютого 2022 року, тобто в межах строків позовної давності.
Таким чином, вирішуючи дану справу місцевий суд належним чином з`ясував усі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, визначився з характером правовідносин та нормою закону, що підлягає застосуванню.
За цих обставин рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування не має.
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу адвоката Косаковського Валентина Олександровича, що діє від імені відповідача ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Рахівського районного суду від 11 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 травня 2024 року.
Головуючий
Судді
Суд | Закарпатський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2024 |
Оприлюднено | 20.05.2024 |
Номер документу | 119067961 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Закарпатський апеляційний суд
Фазикош Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні