Рішення

від 30.04.2024 по справі 915/1471/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року Справа № 915/1471/23

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., секретар судового засідання Степанова І.С., розглянув у відкритому судовому засідання у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за позовною заявою обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго», код 31319242 (м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-А), яка пред`явлена до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «НПВ Інвестиції», код 42929149 (м. Одеса, вул. Палубна, буд. 9/2), про стягнення грошових коштів у загальній сумі 240989,07 грн.

За участю представника позивача Федосової О.В.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач є суб`єктом господарської діяльності, який постачає теплову енергію споживачам м. Миколаєва. Відповідачу з 2019 року на праві приватної власності належить приміщення підвалу загальною площею 274,7 кв.м, яке розташоване по вул. Леваневців 10/10 у м. Миколаєві. Відповідач, фактично отримуючи послуги з постачання теплової енергії, приєднався до умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. З 01.11.2021 року між позивачем та відповідачем діють договірні зобов`язання з надання послуги з постачання теплової енергії на підставі типового договору, за умовами якого виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Відповідач споживав теплову енергію протягом опалювальних періодів у 2021-2022 роках, 2022-2023 роках, але оплату не здійснював, в зв`язку із чим утворилася заборгованість в сумі 208163, 31 грн.

Обсяг наданої теплової енергії у нежитлові приміщення відповідача зазначено в облікових картках позивача на підставі показників вузла комерційного обліку теплової енергії. Обсяг і вартість отриманої відповідачем теплової енергії визначені пропорційно опалювальній площі нежитлових приміщень із застосуванням тарифів, що зазначені у наказах позивача відповідно до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Також позивачем були застосовані положення ч. 2 ст. 625 ЦК, у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов`язання. Так, внаслідок прострочення оплати поставленої теплової енергії втрати від інфляції становлять 28501,17 грн., а 3% річних - 4324,59 грн.

Як на правову підставу позову, позивач послався на положення:

- Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зокрема ст. ст. 13, 14;

- Закону України "Про теплопостачання", зокрема ст. 24;

- Цивільний кодекс України, зокрема ст. ст. 509, 525, 526, 625;

- постанову Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 року "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії".

За наслідками розгляду справи позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу з оплати поставленої теплової енергії - 208163,31 грн., втрати від інфляції - 28501,17 грн., 3% річних - 4324,59 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвала про відкриття провадження у справі направлялася на адресу відповідача, але була повернута до суду поштою по причині відсутності адресата. Таким чином, з огляду на положення ч. 5 ст. 242 ГПК відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Також на адресу відповідача направлялася ухвала від 06.03.2024 року про призначення судового засідання із розгляду справи по суті, яка також була повернута поштою по причині відсутності адресата за вказаною адресою.

Процесуальні дії.

27.09.2023 року позовну заяву, яка надійшла до господарського суду Миколаївської області 22.09.2023 року залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

17.10.2023 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі.

30.04.2024 року судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Заяви і клопотання сторін.

09.10.2023 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Із змісту позову вбачається, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини.

1. Позивач здійснює господарську діяльність з постачання теплової енергії мешканцям м. Миколаєва.

2. 27.06.2019 року за відповідачем здійснено державну реєстрацію права власності на приміщення підвалу площею 274,7 кв. м, які розташовані по вул. Леваневців, 10/10 у м. Миколаєві.

3. 01.11.2021 року між позивачем та відповідачем укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії за фактом споживання відповідачем теплової енергії.

4. У опалювальні періоди 2021-2022 років, 2022-2023 років позивач здійснював постачання теплової енергії до приміщень відповідача, а відповідач фактично споживав теплову енергію.

5. Обсяг поставленої до нежитлових приміщень відповідача енергії у опалювальні періоди зазначено в облікових картках позивача на підставі показників вузла комерційного обліку теплової енергії.

6. Обсяг та вартість отриманої відповідачем теплової енергії визначені пропорційно опалювальній площі нежитлових приміщень із застосуванням тарифів, що зазначені у наказах позивача відповідно до постанов НКРЕКП.

7. Рахунки-фактури разом із актами прийому-передачі позивач направив відповідачу поштою.

До позову позивачем приєднано наступні документи:

- копія акту прийому-передачі нерухомого майна від 21.05.2019 року до статутного капіталу відповідача;

- копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.07.2019 року;

- копія типового індивідуального договору приєднання

- копія додатку №1 до договору;

- копія додатку №2 до договору;

- копія наряду №296 від 08.11.2021 року;

- копія наказу №115 від 08.04.2022 року;

- копія наряду №293 від 11.11.2022 року;

- копія рішення №176 від 24.03.2023 року;

- копії відомостей по вузлу обліку теплової енергії №801251.01;

- копія наказу 650/1 від 13.10.2021 року;

- копія наказу 792 від 30.11.2021 року;

- копія наказу 373 від 26.10.2022 року;

- копії рахунків-фактур за спожиту послугу з постачання теплової енергії;

- копії списків реєстрів про відправку відповідачу рахунків-фактур, актів прийому-передачі;

- копія виписки із статуту позивача.

Також до позову позивач приєднав розрахунок заборгованості, втрат від інфляції та 3% річних.

При оцінці доказів та встановленні обставин суд виходив з наступних положень ГПК.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК).

Учасники справи, зокрема зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (1 та ч. 3 ст. 74 ГПК).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК).

У ст. 75 ГПК наведені підстави звільнення від доказування. До таких підстав, зокрема належать: визнання обставин учасниками справи; визнання судом обставин загальновідомими; встановлення обставин рішенням суду, що набрало законної сили, в господарській, цивільній або адміністративній справі, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ч. 1 ст. 73 ГПК).

Ці дані, встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 ГПК).

Відповідно до ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлені наступні обставини.

27.06.2019 року за відповідачем зареєстроване право власності на нежитлові приміщення підвалу площею 274,7 кв.м., які розташовані по вул. Леваневців, буд. 10/10, що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №172621938 від 04.07.2019 року.

На підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради згідно наряду №296 від 08.11.2021 року проведено підключення опалення житлового будинку.

Згідно наказу керівника позивача №115 від 29.03.2022 року опалювальний період 2021-2022 років вирішено закінчити з 29.03.2022 року.

На підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради згідно наряду №293 від 11.11.2022 року проведено підключення опалення житлового будинку.

На підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №176 від 24.03.2023 року опалювальний сезон 2022-2023 років було завершено.

Кількість поставленої теплової енергії, в тому числі до приміщення відповідача відображено у щомісячних відомостях обліку споживання теплової енергії.

Таким чином, відповідач фактично отримував послугу з постачання теплової енергії.

Згідно розрахунку заборгованості, який виконано станом на 16.06.2023 року, відповідач з листопада 2021 року по квітень 2023 року отримав послуги з постачання теплової енергії на суму 208163,31 грн.

Розрахунок заборгованості виконаний з урахуванням даних щомісячних відомостей обліку споживання теплової енергії, наказів про встановлення розміру тарифів №650/1 від 13.10.2021 року, №792 від 30.11.2021 року, №373 від 26.10.2022 року.

Направлення рахунків-фактур на оплату підтверджується реєстрами поштових відправлень від 24.02.2023 року, 21.03.2023 року, 18.04.2023 року.

Висновки суду щодо підстав задоволення позову або відмови у задоволенні позову.

Правовідносини у сфері постачання та споживання теплової енергії регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Цивільним кодексом України , постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 року та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Законом України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено наступне:

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (ст. 1 Закону).

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).

Індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема:

- укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;

- оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Виконавець комунальної послуги зобов`язаний:

- у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем здійснювати розподіл загальнобудинкового обсягу послуг між співвласниками багатоквартирного будинку у передбаченому законодавством та договором порядку;

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 року "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" передбачено наступне:

п. 6. Виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості, що забезпечує надання послуги встановленим нормативам: за індивідуальним договором, договором з власником (користувачем) будівлі - до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі).

п. 7. Визначення кількості та якості послуги здійснюється відповідно до умов договору: 1) за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії та іншими засобами вимірювальної техніки - для колективного договору, договору з колективним споживачем, договору з власником (користувачем) будівлі, індивідуального договору.

п. 8. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.

п. 13. Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

п. 18. Одиницею вимірювання обсягу (кількості) спожитої споживачем теплової енергії є гігакалорія (Гкал).

п. 19. Комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

п. 22. Порядок зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії визначається договором та здійснюється виконавцем у присутності споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.

п. 24. Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.

п. 27. Розподіл обсягів спожитої у будівлі послуги здійснює виконавець або визначена власником (співвласниками) будівлі інша особа, що здійснює розподіл обсягів послуги відповідно до обраної моделі договірних відносин.

п. 29. Зняття показань вузлів комерційного, розподільного обліку та приладів-розподілювачів теплової енергії здійснюється відповідно до статті 11 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання та умов договору.

п. 31. Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.

п. 32. Плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

п. 36. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

З огляду на те, що відповідачем фактично споживалася теплова енергія на опалення належного нежитлового приміщення протягом опалювальних періодів 2021-2022 років, 2022-2023 років відповідач, таким чином, з 01.11.2021 року доєднався до умов типового договору, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 року із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021 року.

Відповідно до п. 30-34 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу у розмірі, вказаному у додатку 1,2 договору.

Відповідно до змін затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року № 1022, що внесені до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" та наказу керівника позивача від 13.10.2021 року № 650/1 на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 13.10.2021 року № 983 та наказу від 30.11.2021 року №792 на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.11.2021 року №1166 "Про встановлення ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" двоставкових тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії та транспортування теплової енергії ПрАТ "МТЕЦ" тепловими мережами підприємства" застосовуються двоставкові тарифи на теплову енергію за умовно-змінною та умовно-постійною частиною тарифу.

Умовно-змінна частини тарифу - плата за фактично спожиту теплову енергію за даними лічильника теплової енергії. Ця плата нараховується лише під час опалювального сезону. Вона відшкодовує умовно-змінну частину витрат на виробництво та транспортування теплової енергії в частині витрати на придбання природного газу та електроенергії.

Умовно-постійна частина тарифу - плата за одиницю приєднаного теплового навантаження (абонентська плата). Ця плата передбачає умовно-постійну частину економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, які не увійшли до умовно-змінної частини тарифу (витрати на обслуговування та ремонт мереж котелень, обладнання, сплату податків). Величина умовно-постійної частини залежить від теплового навантаження, яке вказане в договорі. Нараховування умовно-постійної частини є постійною величиною та сплачується рівними частинами щомісяця упродовж усього року не залежно від обсягу спожитої теплової енергії.

Враховуючи вищевикладене, позивач при формуванні рахунків-фактур та загального розрахунку заборгованості врахував зміни внесені рішеннями виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 13.10.2021 року № 983 та від 24.11.2021 року № 1166.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання боржником зобов`язання по сплаті за послугу постачання теплової енергії, виникла заборгованість за опалювальні періоди 2021-2022 років, 2022-2023 років, яка згідно приєднаного до позову розрахунку становить 208163,31 грн.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

За опалювальні періоди 2021-2022 роки, 2022-2023 роки відповідачеві нараховані 28501,17 грн. - сума, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції, а також 4324,59 грн. - сума 3% річних, що разом з основною сумою боргу становить 240989,07 грн.

За розрахунками суду втрати від інфляції становлять 28471,17 грн., 3% річних - 4294,59 грн.

Отже. позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно положень ст. 129 ГПК судовий збір має бути покладений на відповідача.

Керуючись ст.ст. 237, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НПВ Інвестиції», код 42929149 (м. Одеса, вул. Палубна, буд. 9/2) на користь обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго», код 31319242 (м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-А), грошові кошти у загальній сумі 240929 (двісті сорок тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять ) грн. 07 коп., з якої: 208163 (двісті вісім тисяч сто шістдесят три) грн. 31 коп. основний борг; 28471 (двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 17 коп. інфляційні втрати; 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) грн. 59 коп. 3% річних, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 3613 (три тисячі шістсот тринадцять) грн. 94 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2024 року.

Суддя А.П. Алексєєв