Ухвала

від 08.05.2024 по справі 916/4932/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розгляд вимог кредитора

"08" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4932/15Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.

за участі секретаря судового засідання Шпак І.А.,

розглянувши матеріали заяви Головного управління ДПС в Одеській області про визнання грошових вимог

у справі

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ленінталь"

до боржника: Публічного акціонерного товариства „Одеський олійножировий комбінат" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 16; код ЄДРПОУ 00376509)

про визнання банкрутом

за участю

Національного банку України

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

у відкритому судовому засіданні за участі

представників сторін та учасників (до оголошеної перерви у судовому засіданні):

від кредиторів: ТОВ ВКФ "Олір" ЛТД - Степаненко І.Є.; ТОВ «Фінансова компанія «Скай» - Приміч Д.В.; Головне управління Пенсійного фонду України - Бикова Ю.А.; АТ "Укрексімбанк" - Чаленко В.В.;

ліквідатор банкрута: арбітражний керуючий Селезньов О.В.

у відкритому судовому засіданні

представники сторін та учасників (після оголошеної перерви у судовому засіданні):

від кредиторів: не з`явилися;

ліквідатор банкрута: не з`явився.

У судовому засіданні 08.05.2024р. оголошувалась перерва до 13 год. 45 хв. у відповідності до ст. 216 ГПК України.

Встановив:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2015р. (суддя - Зеленов Г.М.) порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ „Одеський олійножировий комбінат"; визнано ТОВ „Ленінталь" кредитором до ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" на суму безспірних вимог 501809 грн. 40 коп. - черговість задоволення вимог у сумі 501809 грн. 40 коп. - четверта черга, згідно з п. 4 ст. 45 Закону; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ПАТ „Одеський олійножировий комбінат"; призначено розпорядником майна ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" арбітражного керуючого Черненченка Д.А.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду від 10.03.2016р. затверджено поданий розпорядником майна боржника реєстр визнаних судом грошових вимог кредиторів до ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" на загальну суму 1876541945, 66 грн. з вказівкою розміру вимог стосовно кожного кредитора та черговості їх задоволення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2016р. введено процедуру санації ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" строком на шість місяців до 29.01.2017р.; призначено керуючим санацією ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" арбітражного керуючого Черненченка Д.А.; припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" - арбітражного керуючого Черненченка Д.А.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2017р. справу № 916/4932/15 прийнято до свого провадження суддею Грабован Л.І.

Постановою Господарського суду Одеської області від 15.11.2017р. припинено процедуру санації ПАТ „Одеський олійножировий комбінат"; припинено повноваження керуючого санацією ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" арбітражного керуючого Черненченка Д.А.; визнано банкрутом ПАТ „Одеський олійножировий комбінат"; відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором ПАТ "Одеський олійножировий комбінат" призначено арбітражного керуючого Черненченка Д.А.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2023р. відсторонено арбітражного керуючого Черненченка Д.А. від виконання повноважень ліквідатора ПАТ „Одеський олійножировий комбінат"; призначено ліквідатором ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" арбітражного керуючого Селезньова О.В.

Головне управління ДПС в Одеській області звернулося із заявою від 29.12.2022р. (вх. №3-551/22 від 30.12.2022р.) про визнання грошових вимог до боржника ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" на загальну суму 895 294, 37 грн. Заява обґрунтована тим, що заборгованість виникла в результаті проведення позапланової виїзної перевірки та прийняття акту №880/15-53-22-01/00376509 від 18.02.2016р., на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення №0000181401 від 29.03.2016р. на загальну суму 497 607 (331 738 грн. - податкове зобов`язання, 165 869 грн. - штрафні санкції) та нарахування пені в сумі 397 687, 40 грн. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2021р. по справі №815/1301/16 позовну заяву ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2016р. № 00000181401 залишено без розгляду, тобто зазначене податкове повідомлення-рішення набуло статусу узгодженого. Заявник вказує, що до інтегрованої картки платника 23.11.2021р. внесено інформацію про узгодження податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим після нарахування пені сума податкового боргу склала 895 294, 37 грн., в тому числі основний платіж - 331 738 грн., штрафна (фінансова) санкція - 165 869 грн., пеня - 397 687, 37 грн. Заявник зазначає, що у зв`язку із несплатою боржником заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми "Ю" №3246 від 18.10.2011р.

У відзиві від 11.04.2023р. (вх. №11942/23 від 12.04.2023р.) ліквідатором банкрута вказано, що розглядаючи заяву про визнання кредиторських вимог на суму 895 294, 37 грн. Головного управління ДПС в Одеській області та доданих до неї додатків, а саме: розрахунки заборгованості за період 2016-2022рр., з яких вбачається, що залишок несплаченої пені складає 70 470, 73 грн. з 2016-2020рр. та сума несплаченої пені збільшилась 2021р. на суму 397 687, 37 грн. Посилаючись на абз. 4 ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор банкрута вказує, що нарахування неустойки (штрафу, пені) не повинно було здійснюватися з дня ухвалення Господарським судом Одеської області постанови про визнання ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" банкрутом, тобто з 15.11.2017р. Ліквідатор банкрута вважає, що заява про визнання кредиторських вимог Головного управління ДПС в Одеській області підлягає частковому задоволенню у розмірі 568 077, 73 грн. з наступним внесенням черговості до реєстру кредиторів: третя черга - 331 738 грн. (податкове зобов`язання); шоста черга - 236 339, 73 грн. (165 869 грн. - штрафні санкції, 70 470, 73 грн. - пеня), в решті вимог необхідно відмовити на підставі ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме у нарахованій пені в розмірі 327 216, 67 грн.

Розглянувши матеріали справи, заяву Головного управління ДПС в Одеській області про визнання кредиторських вимог з доданими доказами, вислухавши представників сторін, суд встановив.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000181401 від 15.03.2016р. на підставі акта від 18.02.2016р. №880/15532201/000376509 встановлено порушення Податкового кодексу України у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими зобов`язаннями - 331 738 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 165 869 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.11.2017р. припинено провадження по розгляду заяви Державної податкової інспекції у Приморському м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання кредиторських вимог до ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" в сумі 7, 16 грн.

Постановою Верховного Суду від 20.03.2020р. по справі №815/1301/16 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - задоволено частково; постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2016р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду 15.09.2016р. - скасовано; справу №815/1301/16 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2021р. по справі №815/1301/16 позовну заяву ПАТ "Одеський олійножировий комбінат" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2016 року № 00000181401 - залишено без розгляду.

Згідно інтегрованої картки платника банкрута (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) 29.03.2016р. нараховано пеню по податковому повідомленню-рішенню №0000181401 з 29.03.2016р. по 18.02.2016р. в сумі 70 470, 73 грн.

Відповідно до інтегрованої картки платника банкрута (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) 23.11.2021р. нараховано пеню по податковому повідомленню-рішенню №0000181401 з 29.03.2016р. по 18.02.2016р. на рішення суду по справі №815/1301/16 від 07.10.2021р. в сумі 397 687, 37 грн.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості станом на 17.10.2022р. загальна заборгованість ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" з податку на додану вартість становить 895 294, 37 грн., з яких: недоїмка по основному платежу - 331 738 грн., недоїмка по штрафним санкціям - 165 869 грн., залишок несплаченої пені - 397 687, 37 грн.

Ч. 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг) згідно абз. 4 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України (далі - ПК України), які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 ст. 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.

Ст. 41 ПК України передбачено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пеня є способом забезпечення погашення податкового зобов`язання та визначається у ст.1 ПК України як сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, до податкового боргу, окрім суми грошового зобов`язання, яке стало узгодженим, включається також і пеня, яка є заходом фінансової відповідальності.

Згідно п.п.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

За приписами п.п.129.3.3 п.129.3 ст.129 ПК України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України сума непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є складовою податкового боргу, поряд із сумою узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до ст. 256 Кодексу України адміністративного судочинства ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Згідно ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: 1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; 5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Отже, у ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у КУзПБ, і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами цього Кодексу. Такими випадками є зобов`язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури. Водночас системний аналіз положень статті 1, статті 59, 60 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що законодавцем обмежено можливість нарахування заборгованості за окремими зобов`язаннями та, як наслідок, їх визнання у подальшому як кредиторські вимоги.

Провадження у даній справі про банкрутство ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Одеської області від 15.11.2017р.

Таким чином, з дня ухвалення постанови від 15.11.2017р. у справі №916/4932/15 про визнання ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі, в силу прямої норми Закону у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури та припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Судом встановлено, що заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" перед Головним управлінням ДПС в Одеській області становить 497 607 грн., з якої: 331 738 грн. - податкове зобов`язання, 165 869 грн. - штрафні санкції, що підтверджується доданим до заяви про грошові вимоги до боржника податковим повідомленням-рішенням №0000181401 від 15.03.2016р.

У процедурі оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2021р. по справі №815/1301/16 позовну заяву ПАТ "Одеський олійножировий комбінат" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2016р. № 00000181401 залишено без розгляду.

Таким чином, податкове зобов`язання боржника за податковим повідомленням-рішенням №0000181401 від 15.03.2016р. є узгодженим з прийняттям ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2021р., отже статус податкового боргу це зобов`язання набуло через 10 днів, наступних за днем такого узгодження. Наведений підхід узгоджується із висновком викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 500/1451/19.

Приймаючи до уваги те, що грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області в сумі 497 607 грн., з яких: 331 738 грн. - податкове зобов`язання, 165 869 грн. - штрафні санкції, документально підтверджені та обґрунтовані, суд їх визнає в повному обсязі із задоволенням у третю чергу та із задоволенням у шосту чергу відповідно.

Стосовно кредиторських вимог в частині пені, яка обліковується в інтегрованій картці платника, суд зазначає наступне.

Пеня в сумі 70 470, 73 грн. нарахована контролюючим органом 29.03.2016р., тобто зазначене зобов`язання виникло ще до ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а тому вимога Головного управління ДПС в Одеській області в цій частині має поточний характер та підлягає задоволенню.

Пеня в сумі 327 216, 67 грн. нарахована контролюючим органом 23.11.2021р., тобто після визнання боржника банкрутом, тому є необґрунтованою та підлягає відхиленню судом, з огляду на наявність прямої заборони, передбаченої ч. 1 ст. 59 КУзПБ, щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Суд враховує висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14, відповідно до якого боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, має право на легітимне очікування бути звільненим від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Керуючись ст.ст. 1, 45, 59, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України суд

У Х В А Л И В:

1.Визнати частково грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Публічного акціонерного товариства „Одеський олійножировий комбінат" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 16; код ЄДРПОУ 00376509) в сумі 331 738 грн. із задоволенням у третю чергу та в сумі 236 339, 73 грн. із задоволенням у шосту чергу.

2.Відхилити грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Публічного акціонерного товариства „Одеський олійножировий комбінат" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 16; код ЄДРПОУ 00376509) в сумі 327 216, 67 грн.

Ухвала набирає законної сили 08 травня 2024р. та відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повну ухвалу складено та підписано 15 травня 2024р.

Копію ухвали надіслати на електронну адресу: Головного управління ДПС в Одеській області (od.official@tax.gov.ua), арбітражного керуючого Селезньова О.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Суддя Л.І. Грабован