Ухвала

від 08.05.2024 по справі 918/1174/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" травня 2024 р.Справа № 918/1174/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотурбіні технології" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, код. 32312612)

до Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" (33024, м. Рівне, вул. Соборна, 370-в, код. 30167642)

про банкрутство.

В засіданні приймали участь:

Представник кредитора: Рибченко О.Г. (поза межами приміщення суду);

Представник кредитора: Пата С.П. (поза межами приміщення суду);

Заявник (представник заявника): Гурай-Рацун О.В. (в залі суду);

Арбітражний керуючий: Ткачук О.В. (поза межами приміщення суду);

Представник кредитора: Лакуста О.І. (поза межами приміщення суду);

Представник кредитора: Кравченко Світлана Володимирівна (поза межами приміщення суду).

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газотурбіні технології" звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22 грудня 2020 року прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотурбіні технології" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" та призначено заяву до слухання у підготовчому засіданні на 11 січня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05 лютого 2021 року, зокрема: відкрито провадження у справі № 918/1174/20 про визнання банкрутом Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут"; визнано вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотурбіні технології" у розмірі 5 338 162 грн. 14 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" до 19 липня 2021 року; розпорядником майна призначено Гуцал Тамару Михайлівну.

Супровідним листом № 918/1174/20/195/21 від 18 лютого 2021 року справу № 918/1174/20 у зв`язку із подачею апеляційної скарги на ухвалу суду від 05 лютого 2021 року направлено до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 березня 2021 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05 лютого 2021 року у справі №918/1174/20 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 09 червня 2021 року касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05 лютого 2021 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 березня 2021 року у справі № 918/1174/20 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23 лютого 2022 року, зокрема: заяву арбітражного керуючого Гуцал Т.М. від 14 лютого 2022 року про відсторонення від виконання повноважень розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут", у справі № 918/1174/20 задоволено; відсторонено арбітражного керуючого Гуцал Т.М. від виконання повноважень розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут"; призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" Григор`єва Валерія Васильовича.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01 лютого 2023 року, зокрема: внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги визнані судом, а саме : Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код. 30019801 у розмірі 2 558 (дві тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 46 коп. вимоги четвертої черги, 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. вимоги першої черги; Товариства з обмеженою відповідальністю "Перт" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код. 35263995) у розмірі 43 572 640 (сорок чотири мільйони п`ятсот сімдесят дві тисячі шістсот сорок) грн. 00 коп. вимоги четвертої черги, 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. вимоги першої черги; Публічного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 48-г, літ А, код. 21626809 у розмірі 14 725 060 (чотирнадцять мільйонів сімсот двадцять п`ять тисяч шістдесят) грн. 00 коп. вимоги четвертої черги, 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. вимоги першої черги; Товариства з обмеженою відповідальністю "Індестріал Констракшн" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, код. 3244449) у розмірі 5 773 196 (п`ять мільйонів сімсот сімдесят три тисячі сто дев`яносто шість) грн. 00 коп. вимоги четвертої черги, 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. вимоги першої черги; Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" (36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, 57, код. 00232124) у розмірі 88 960 982 (вісімдесят вісім мільйонів дев`ятсот шістдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят два) грн. 00 коп. вимоги четвертої черги, 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. вимоги першої черги; Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі капітал груп" (01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 36-д, оф. 58, код. 39319365) у розмірі 597 983 794 (п`ятсот дев`яносто сім мільйонів дев`ятсот вісімдесят три тисячі сімсот дев`яносто чотири) грн. 12 коп. вимоги четвертої черги, 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. вимоги першої черги; призначено підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанова про визнання його банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвала про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду на 07 березня 2023 року.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 березня 2023 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотурбіні технології", арбітражного керуючого Григор`єва В.В., Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Констракшн" задоволено, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01 лютого 2023 року, у справі № 918/1174/20 скасовано в частині визнання та внесення до реєстру вимог кредиторів вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі капітал груп" до Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" у розмірі 597 983 794 грн. 12 коп. - вимоги IV черги, 4 540 грн. 00 коп. - вимоги I черги, ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Максі капітал груп" у визнанні кредиторських вимог до Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" в повному обсязі.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 червня 2023 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі капітал груп" задоволено частково, постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 27 березня 2023 року у справі № 918/1174/20 скасовано, справу № 918/1174/20 в скасованій частині передано на новий розгляд до Північно-Західного апеляційного господарського суду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04 вересня 2023 року, зокрема: апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотурбіні технології", арбітражного керуючого Григор`єва В.В., Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Констракшн" задоволено; ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01 лютого 2023 року у справі № 918/1174/20 скасовано в частині внесення до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі капітал груп" у розмірі 597 983 794 грн. 12 коп., вимоги четвертої черги, та 4 540 грн. 00 коп., вимоги першої черги; ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у визнанні грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі капітал груп" до Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут", у зв`язку з чим доповнити резолютивну частину ухвали Господарського суду Рівненської області від 01 лютого 2023 року у справі № 918/1174/20 пунктом 1-1 такого змісту: " 1-1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі капітал груп" про визнання грошових вимог до Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" у розмірі 597 983 794 грн. 12 коп., вимоги четвертої черги, та 4 540 грн. 00 коп., вимоги першої черги".

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 листопада 2023 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Максі капітал груп" задоволено, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04 вересня 2023 року у справі № 918/1174/20 скасовано, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01 лютого 2023 року у справі № 918/1174/20 в частині внесення до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі капітал груп" у розмірі 597 983 794 грн. 12 коп., вимоги четвертої черги, та 4 540 грн. 00 коп., вимоги першої черги, залишено в силі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12 січня 2024 року, зокрема: в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" про відкладення розгляду справи відмовлено; в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології" про відкладення розгляду справи до поновлення дії ухвали суду від 01 лютого 2023 року відмовлено; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі капітал груп" про відсторонення від виконання повноважень розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут", у справі № 918/1174/20 задоволено; відсторонено арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича від виконання повноважень розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут"; призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" Ткачука Олександра Вікторовича; відкладено підсумкове судове засідання на 09 лютого 2024 року; відкладено розгляд заяви Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про збільшення розміру кредиторських вимог на 09 лютого 2024 року; відкладено розгляд заяви арбітражного керуючого Григор`єва В.В. про зобов`язання вчинити дії на 09 лютого 2024 року; відкладено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" про грошові вимоги кредитора до боржника на 09 лютого 2024 року.

Супровідним листом № 918/1174/20/133/24 від 01 лютого 2024 року матеріали справи скеровано до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2024 року апеляційні скарги арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича та Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 12 січня 2024 року у справі № 918/1174/20 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 12 січня 2024 року у справі № 918/1174/20 - без змін.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15 березня 2024 року, зокрема: призначено підсумкове судове засідання на 08 квітня 2024 року; призначено до розгляду заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про збільшення розміру кредиторських вимог на 08 квітня 2024 року; призначено до розгляду заяву арбітражного керуючого Григор`єва В.В. про зобов`язання вчинити дії на 08 квітня 2024 року; призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" про грошові вимоги кредитора до боржника на 08 квітня 2024 року.

28 березня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про залишення без розгляду клопотання арбітражного керуючого Григор`єва В.В. про зобов`язання виконати вимоги ухвали суду від 20 вересня 2022 року. Окрім того, від розпорядника майна боржника надійшли додаткової пояснення щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" про грошові вимоги кредитора до боржника та заяви Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про збільшення розміру кредиторських вимог.

04 квітня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" надійшли заперечення на пояснення розпорядника майна боржника.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08 квітня 2024 року, зокрема: заяву арбітражного керуючого Григор`єва В.В. про зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду; оголошено перерву у підсумковому засіданні на 22 квітня 2024 року; оголошено перерву у розгляді заяви Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про збільшення розміру кредиторських вимог на 22 квітня 2024 року; оголошено перерву у розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" про грошові вимоги кредитора до боржника на 22 квітня 2024 року.

19 квітня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі капітал груп" надійшли додаткові письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22 квітня 2024 року, зокрема: заяву арбітражного керуючого Григор`єва В.В. про зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду; оголошено перерву у підсумковому засіданні на 22 квітня 2024 року; оголошено перерву у розгляді заяви Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про збільшення розміру кредиторських вимог на 22 квітня 2024 року; оголошено перерву у розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" про грошові вимоги кредитора до боржника на 08 травня 2024 року.

В судовому засіданні 08 травня 2024 року учасники провадження у справі надали пояснення.

Судом, за результатами проведеного судового засідання 08 травня 2024 року прийнято наступні рішення, а саме: заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про збільшення розміру кредиторських вимог задоволено; у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" про грошові вимоги кредитора до боржника відмовлено.

Щодо розгляду заяви Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про збільшення розміру кредиторських вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 45 КУзПБ забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного ч. 1 цієї ст. , є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Проаналізувавши положення ст. 45, ст. 122 Кодексу, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність саме на кредитора. До такого обов`язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.

Суд зазначає, що подана заява про збільшення розміру кредиторських вимог за своєю суттю є заявою з новими грошовими вимогами до боржника.

В обґрунтування своїх вимог до боржника Акціонерне товариство "Укртрансгаз" зазначає, що станом на даний час, Приватне акціонерне товариство "Укренергозбут" має наступну заборгованість , що складається: з витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 17/32 в розмірі 2 102 грн. 00 коп. (Постанова ПАГС від 12 березня 2020 року); з витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 17/32 в розмірі 2 102 грн. 00 коп. (Постанова ПАГС від 12 березня 2020 року).

Зазначені вище витрати по сплаті судових зборів підтверджуються наступним:

- постановою ПАГС від 12 березня 2020 року у справі № 17/32 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 09 січня 2020 року у справі №17/32 скасовано; в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про зміну способу виконання рішення суду відмовлено та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, офіс 501 код ЄДРПОУ 30167642) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві грн.) 00 грн.;

- постановою ПАГС від 12 березня 2020 року у справі № 17/32 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 09 січня 2020 року у справі № 17/32 скасовано в частині заміни стягувача у виконавчому провадженні, а саме - ПрАТ "Укренергозбут" на ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест"; в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про заміну стягувача у виконавчому провадженні відмовлено; в іншій частині Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09 січня 2020 року у справі № 17/32 залишено без змін та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, офіс 501 код ЄДРПОУ 30167642) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві грн.) 00 грн.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз", суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

При цьому, грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватись або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 908/710/18, від 24 жовтня 2019 року у справі № 910/10542/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 904/9024/16).

За ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Законодавчо встановлені вимоги до доказів у господарському судочинстві визначають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 76, 77 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Таким чином, на підставі вищезазначеного, при розгляді заяви Акціонерного товариства "Укртрансгаз" з кредиторськими вимогами до боржника, Господарським судом Рівненської області встановлено, що останні ґрунтуються на рішенні суду у справі № 17/32 яке набрало законної сили та не виконане, що, відповідно до положень ч. 4 ст. 75 ГПК України, є преюдиціальним фактом та не потребує доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, заборгованість боржника перед кредитором у розмірі 4 204 грн. 00 коп. підтверджена судовим рішенням, отже є безспірною.

Зважаючи на викладене у сукупності, проаналізувавши заяву з кредиторськими вимогами, взявши до уваги пояснення керуючого реструктуризацією і боржника, господарський суд визнає вимоги кредитора Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" у розмірі 4 204 грн. 00 коп. які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів

Окрім того, господарський суд дійшов висновку про необхідність включення до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство - витрати на оплату судового збору Акціонерним товариством "Укртрансгаз" у розмірі 6 056 грн. 00 коп.

Щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" про грошові вимоги кредитора до боржника, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного ч. 1 цієї ст. , є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

01 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" (Орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Укренергозбут" (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 002-20 за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення за адресою 01042, м. Київ, вул. Іоана Павла II, корпус "А", кім. № 403, 405, площею 86,00 кв.м.

Відповідно до п. 1.8. Договору строк оренди визначено з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно. Додатковою угодою від 01 січня 2021 року сторонами вирішено продовжити строк оренди по 31 грудня 2021 року включно.

Відповідно до п. 5.1. Договору розмір орендної плати за місяць становить 8 617 грн. 20 коп. з ПДВ за всю орендовану площу, строк оплати встановлено до 15 числа місяця за який здійснюється оплата.

Заявник зазначає, що упродовж дії договору оренди Орендарем не було проведено жодної оплати вартості оренди та не компенсовано витрат, у зв`язку із чим станом на 01 лютого 2021 року у боржника утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" в розмірі 112 021 грн. 00 коп., яку останній просить суд внести до реєстру вимог боржника Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут".

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа", суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії слід враховувати таке:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (постанова від 26 лютого 2019 року у справі № 908/710/18):

- законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником- кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27 серпня 2020 року у справі № 911/2498/18);

- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21 жовтня 2021 року у справі № 913/479/18);

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника. їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 914/2404/19, від 28 січня 2021 року у справі № 910/4510/20).

Також, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 01 березня 2023 року у справі № 902/221/22, викладаючи висновок про обов`язок підвищеного стандарту доказування у разі виникнення вмотивованих сумнівів сторін у справі про неплатоспроможність фізичної особи щодо обґрунтованості вимог на підставі боргової розписки, суд касаційної інстанції, суд касаційної інстанції зазначив наступне. У разі вмотивованих сумнівів інших кредиторів щодо реальності (дійсності) такої заборгованості, обґрунтування грошових вимог до боржника самим лише договором позики та/або борговою розпискою у справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути недостатнім. При цьому, визначена приписами статті 204 ЦК України презумпція правомірності укладеного між сторонами правочину не спростовує відповідного обов`язку заявника-кредитора, вимоги якого підтверджені борговою розпискою, надати сукупність усіх необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог. Таким чином, не досліджуючи дійсність відповідного правочину, що виходить за межі предмета розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, господарський суд у справі про неплатоспроможність фізичної особи, вирішуючи питання про належне документальне підтвердження кредиторських вимог за борговою розпискою, може надати правову оцінку реальності (дійсності) таких зобов`язань на підставі інших доказів, що підтверджують/спростовують фінансову спроможність цього кредитора щодо надання відповідної позики.

При цьому суд в даному випадку не повинен обмежуватися посиланням на презумпцію правомірності правочину, визначену ст. 204 ЦК України.

Отже, договір оренди від 01 січня 2020 року підписаний з боку орендаря неуповноваженою на те особою, а відтак не відображає волю Приватного акціонерного товариства "Уквенергозбут" на встановлення орендних правовідносин та не породжує правових наслідків.

Розпорядник майна у своєму повідомленні щодо розгляду грошових вимог до боржника зазначає, що договір оренди нежитлового приміщення № 002-20 від 01 січня 2020 року з боку орендаря підписаний ОСОБА_1 , як головою правління Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут".

Однак, зазначена інформація станом на 01 січня 2020 року не відповідає дійсності.

Заявник самостійно надає суду копію наказу Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" від 24 грудня 2019 року № 17-12/к, відповідно до якого з 24 грудня 2019 року до виконання обов`язків голови правління товариства приступив ОСОБА_2 .

Інформація про керівника Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" також внесена 24 грудня 2019 року до ЄДР, а відтак вважається достовірною для третіх осіб.

З огляду на наявність інформації про керівника Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" в ЄДР, та наявність копії вищевказаного наказу у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа", останнє не вправі стверджувати, що не володіло інформацію про укладання договору з боку Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" особою без повноважень - Камінським М.А.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина 1 статті 92 Цивільного кодексу України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на положення статті 237 Цивільного кодексу України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Також представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом (стаття 238 ЦК України).

Згідно із статтею 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

За приписами статті 240 ЦК України представник зобов`язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто.

Статтею 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (частина 1). Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (частина 3).

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (стаття 241 Цивільного кодексу України).

Згідно до правового висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 752/22077/19 щодо застосування ст. 241ЦК України: "Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов 'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі,якщоособа,яку він представляє,вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (частина перша статті 241 ЦК України).

Вказана норма презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також встановлює випадки й умови набуття чинності правочином, вчиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень.

За таких обставин вказана норма не може бути застосовна до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка не була уповноважена на таке представництво, не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а, отже, не могла їх перевищити.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанову від 25 травня 2016 року в справі № 6-2612цс16.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 710/2175/15-ц (провадження № 61-5322св18), від 27 червня 2018 року у справі № 395/465/15-ц (провадження № 61-8726св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 664/998/17 (провадження № 61-14501св18).

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 910/13150/19 суд касаційної інстанції наголосив, що не вважає за необхідне відходити від сформованого правового висновку щодо застосування ст. 241 ЦК України, викладеного у постановах від 25.05.2016 у справі №6-2612цс15, від 25.04.2018 у справі №710/2175/15-ц, від 31.10.2018 у справі №664/998/17, від 07.11.2018 у справі №466/10270/15-ц, від 31.01.2019 у справі №922/4371/17 і також наголосив: "ст. 241 ЦК України презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також встановлює випадки й умови набуття чинності правочином, вчиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень. За таких обставин ця норма ЦК України не може бути застосована до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а, отже, не могла їх перевищити,

У цій же постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 910/13150/19 Верховний Суд надав оцінку застосуванню норм права у правовідносинах, які аналогічні тим, що розглядаються у справі № 918/1174/20 в зв`язку з поданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" договором оренди № 002-20 від 01 січня 2020 року (підписаним головою правління Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" Камінським, який не займав такої посади): " 5.2.5. Статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Відповідно до ст., 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи. Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст, 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань " якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім, випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. 5.2.6. Враховуючи викладені вимоги, відповідач міг та повинен був знати про відсутність повноважень у ОСОБА_3 на підписання договору відступлення права вимоги, оскільки така інформація відповідала рішенню загальних зборів учасників ТОВ "Атланта Білдінг"від30.04.2014 та містиласяв Єдиномудержавному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на моментукладення спірного правочину.Отже, спірний право чин укладений 05.05.2014 від імені позивача особою, яка не мала на той час повноважень діяти від імені ТОВ "Атланта Білдінг", оскільки не була призначена на посаду директора товариства позивача. При цьому покладення на таку особу в подальшому повноважень директора не змінює факту їх відсутності на час вчинення оспорюваного правочину. 5.2.7. Наведена правова позиція щодо застосування ст.ст. 92, 241 ЦК України та ст.ст. 7, 9, 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 29.10.2019 у справі №904/355/19, яку правильно застосовано судом апеляційної інстанції під час вирішення спорудо спірнихправовідносин. 5.2.8.Суд апеляційної інстанції також правильно зауважив, що відповідачукладаючи договір, проявивши розумну обачність, мав реальну можливість перевірити в загальнодоступному Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наявність у ОСОБА_3 повноважень на укладення спірного договору відімені ТОВ "Атланта Білдінг". Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про існування підстав для визнання договору відступлення права вимоги від 05.05.2014 недійсним у зв`язку недодержанням в момент його вчинення вимог, які встановлені ч. 2 ст. 203 ЦК України, а саме відсутністю у ОСОБА_3 необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення цього правочину від імені ТОВ "Атланта Білдінг"".

Посилання заявника на те, що наступні дії голови правління Самойленка П.М. свідчать про схвалення з боку Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" даного правочину, - безпідставні, оскільки цитована заявником ст. 241 ЦК України в даному випадку не застосовується, про що чітко зазначає Верховний Суд у своїй останній практиці.

В Договорі оренди № 002-20 від 01 січня 2020 року реквізити орендаря Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" не відповідають дійсності. Юридичною адресою орендаря зазначено: 01030, Україна, м. Київ, вул. Золотоворітська, будинок 6-А. З ЄДР вбачається, що з 10 червня 2019 року Приватне акціонерне товариство "Укренергозбут" зареєстроване за адресою: 04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Січових Стрільців, будинок 21, офіс 501.

Щодо наданої заявником Додаткової угоди від 01 січня 2021 року про зміни та доповнення до Договору оренди нежитлового приміщення № 002-20 від 01 січня 2020 року, суд зазначає, що даний документ не може бути прийнятий судом, оскільки договір оренди нежитлового приміщення № 002-20 від 01 січня 2020 року не укладався з боку Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" уповноваженою на те особою, Згідно з п. 1.8 Договору оренди нежитлового приміщення №002-20 від 01 січня 2020 року строк оренди приміщення за цим Договором встановлено з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно. Виходячи з нормативного регулювання договірних відносин, закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України).

Отже, 01 січня 2021 року і оренда і Договір оренди нежитлового приміщення № 002-20 від 01 січня 2020 року припинили свою дію.

В той же час продовження строку дії договору може мати місце до закінчення строку його дії, що узгоджується з приписами статті 631 Цивільного кодексу України.

Відтак, 01 січня 2021 року сторони Договору оренди нежитлового приміщення № 002-20 від 01 січня 2020 року не могли укласти Додаткову угоду від 01 січня 2021 року про зміни та доповнення до припиненого договору, та продовжити строк оренди, який закінчився.

Окрім того, відповідно до п. 6.4. Договору оренди у разі, якщо Орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд, Орендодавець має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, про що направляє Орендареві відповідний лист.

У заяві про грошові вимоги до боржника заявник зазначає, що орендар не вніс жодного платежу, передбаченого умовами Договору оренди від 01 січня 2020 року. Тож можливість укладення між сторонами додаткової угоди про продовження строку оренди, яка рік не оплачувалася, - викликає обґрунтовані сумніви, які мають враховуватися з огляду на підвищений стандарт доказування нефіктивності кредиторських вимог до боржника.

Окрім того, як встановлено судом реквізити орендаря як сторони додаткової угоди від 01 січня 2021 року не відповідали дійсності. Дана інформація не врахована у поданій заявником Додатковій угоді від 01 січня 2021 року.

Щодо наданих заявником актів приймання-передачі послуг, суд зазначає, що акт може відобразити певні обставини, тоді як правовідносини, права та обов`язки сторін виникають з правочину. Самі про собі акти приймання-передачі послуг за умови відсутності правочину, укладеного повноважною особи від імені Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" не свідчать про існування заявленого боргу, оскільки саме в договорі оренди має визначатися така істотна його умова як ціна і об`єкт оренди.

У постанові від 26 січня 2023 року у справі № 917/1268/21 Касаційний господарський суд, розглядаючи грошові вимоги у справі про банкрутство, вказав, що долучений кредитором до матеріалів справи акт прийому-передачі надання послуг не є достовірним доказом фактичного здійснення послуг, так як не розкриває суть та зміст господарської операції, необхідність її отримання, результати наданих послуг, їх якісні, кількісні показники та не деталізовано їх зміст.

Тобто, суд не визнав акт приймання-передачі послуг доказом реальності існуючих правовідносин між сторонами, щодо яких заявлено грошові вимоги сплатити заборгованість.

У даному випадку, реальність надання боржнику послуг з оренди з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" нічим не підтверджена, як і необхідність цих послуг.

На сумнівність реальності надання зазначених послуг вказує також і те, що згідно з п. 5.1.1. Договору вартість відшкодування Орендарем витрат, пов`язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення, зокрема компенсація за спожиту Орендарем електроенергію, згідно з п. 3.1.7 Договору, не включається в орендну плату за користуванням приміщенням (майном), визначену п. 5.1. Договору, та закривається окремим актом надання послуг в кінці місяця.

Однак, заявник не подає актів щодо витрат електроенергії орендарем, та щодо відшкодування останнім супутніх послуг з утримання приміщення, і навіть не зазначає про них. Вказане пов`язується з відсутністю в реальності орендних правовідносин, а відтак і супутніх витрат, зумовлених користуванням орендованим майном.

Щодо наданих заявником рахунків на оплату, згідно з п. 5.1 Договору оренди від 01 січня 2020 року Орендар щомісячно до 15 числа місяця за договірною ціною сплачує Орендодавцю плату за користування приміщеннями ... згідно виставлених рахунків.

Відповідно до п. 8.4. Договору оренди від 01 січня 2020 року все офіційне листування за цим договором ведеться за адресами Сторін, зазначеними у п. 9 цього Договору шляхом направлення листів з врученням під розписку або направлення поштою чи кур`єрською службою листів з описом вкладень.

Заявник надає суду копії щомісячних рахунків згідно з Договором оренди від 01 січня 2020 року, однак жоден з них не підтверджує отримання її орендарем, а саме не має доказів вручення їх під розписку орендарю, або направлення поштою чи кур`єрською службою листів з описом вкладень.

Відтак, заявник не довів належними доказами, що у Орендаря на підставі п. 5.1. є простроченим зобов`язання оплатити кожен з цих рахунків.

Суд зазначає, у даному випадку у заявника вникає обов`язок щодо підвищеного стандарту доказування заявника грошових вимог у справі про банкрутство, якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" не дотримано.

Не надавши доказів реальності прийняття Приватним акціонерним товариством "Укренергозбут" послуг з оренди нерухомого майна, що надавалися Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" у 2020-2021 роках, останній заявляє про наявність боргу лише на основі сумнівних доказів.

Судова правктика, на яку посилається заявник, торкається випадків перевищення повноважень особою якою підписано договір і в цьому контексті вона не є релевантною.

Зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 112 788 грн. 80 коп.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України", зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Тому, інші заперечення, викладені у поясненнях Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа", не знайшли свого підтвердження під час його розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Керуючись ст. 2, 4, 47, 48 Кодекс України з процедур банкрутства, ст. ст. 12, 202, 216, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про збільшення розміру кредиторських вимог - задоволити.

2. Внести до реєстру вимог кредиторів вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код. 30019801 у розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. вимоги четвертої черги, 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп. вимоги першої черги.

3. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" про грошові вимоги кредитора до боржника - відмовити.

4. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: вул. Набережна, 26А, м. Рівне, зал судових засідань № 15.

5. Усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст. 170 ГПК України. Звернути увагу сторін на положення ст.ст. 74, 80, 81 ГПК України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання доказів, їх направлення іншим учасникам справи.

6. Попередити сторін, що відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

7. Звернути увагу сторін на те, що копії письмових доказів, які подаються, повинні бути оформлені відповідно до вимог ч. 4 ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003).

8. При направленні у судове засідання уповноважених представників, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують їх повноваження.

Ухвала набирає законної сили 08 травня 2024 року у відповідності до приписів ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Войтюк В.Р.